Нюанси поповнення ФОП-рахунку власними коштами
Щодо загальносистемників у податківців адекватна позиція. Вони підтверджують, що власні кошти, які загальносистемник зараховує на ФОП-рахунок, не включаються до складу доходу. А от щодо єдиноподатників податківці традиційно щось вигадують.
Усталена їх позиція: власні кошти (тобто кошти, отримані не від підприємницької діяльності), які надходять на ФОП-рахунок, мають включатися у дохід єдиноподатника.
Тож якщо ваш ФОП є єдиноподатником, — уникайте формулювань на кшталт «Власні кошти», «Надходження власних коштів», «Поповнення власними обіговими коштами» тощо у платіжному документі на внесення готівки на рахунок.
А які ж формулювання слід використовувати єдиноподатнику при внесенні коштів на рахунок, щоб не виникав ЄП-дохід? Дослівно податківці кажуть, що в платіжному документі має бути зазначено призначення платежу — виручка за певний період. Ну, наприклад, «виручка за вересень 2023 року».
А як щодо ФОП, у яких готівкових надходжень немає. Чи може такий ФОП поповнити свій підприємницький рахунок готівкою без виникнення ЄП-доходу?
Порада податківців: у такому випадку щоб готівка, внесена на рахунок, не включалася в ЄП-дохід, краще зазначати призначення платежу так: «повернення невикористаних сум, попередньо (дата) знятих з поточного рахунку». Але податківці підкреслюють, що враховуватимуть також призначення платежу, яке ФОП вказав при знятті готівки!
Це має бути зняття готівки для господарських витрат.
Вважаємо, що податківці тут самі собі дещо суперечать. Принциповим передусім є те, чи є кошти, що вносяться на рахунок, уже облікованою виручкою ФОП. Тобто у платіжному документі на внесення готівки в будь-якому випадку має бути зазначено, що то є виручка за певний період. Ну а якщо вони вже хочуть додаткових деталей, то можна б було використовувати, наприклад, таке формулювання: «повернення невикористаної виручки за серпень 2023, попередньознятої 04.09.2023», чи просто «невикористана виручка за серпень 2023, попередньо знята 04.09.2023». Зрозуміло, що при цьому у ФОП має бути документальне підтвердження зняття коштів у «достатній» сумі 04.09.2023.
Причому на які цілі знімав цю виручку ФОП, чи то як власні кошти, чи то на господарські потреби, вважаємо, взагалі не має значення. Бо принциповим є саме те, що маємо справу з облікованою раніше виручкою. Втім рекомендуємо отримати з цього приводу ІПК.
Власний (непідприємницький) рахунок ФОП: ризики отримання коштів
ФОП зазвичай не бачать нічого страшного у тому, щоб у разі необхідності отримувати кошти не лише на свій підприємницький рахунок, а й на рахунок для власних потреб, у т. ч. на свою особисту картку фізособи.
Але якщо ФОП надумає такі кошти «засвітити» в обліку, чи факт надходження виявлять податківці, слід знати про такий момент. Не виключаємо, що фіскали будуть стверджувати, що всі кошти, отримані на власний (непідприємницький) рахунок, мали бути проведені через РРО/ПРРО! А як ні — то штраф за Законом про РРО. Багато хто забуває про цей момент, оскільки впевнений, що це ж безготівковий розрахунок. Значить, це взагалі не розрахункові операції. Тож РРО/ПРРО тут не потрібні.
Але ось у чому справа. За останні роки чимало списів було зламано об поняття «розрахункова операція». Після тривалих спорів податківці погодилися лише на те, що РРО/ПРРО не потрібні (розрахункової операції немає), тільки якщо ФОП надає покупцям для оплати виключно (!) IBAN-реквізити свого поточного рахунку!
Тож якщо ви вже «засвітили» в обліку надходження на власний рахунок, чи податківці виявили це, то ні в якому разі не слід визнавати, що вам платили за реквізитами картки. Завжди слід наполягати, що ФОП для оплати клієнтам надавав саме повні IBAN-реквізити свого громадянського поточного рахунку (ніяких карткових реквізитів не надавав). Та все одно навіть на цьому фоні прискіпування податківців можливі. Мовляв, роз’яснення щодо IBAN актуальне лише для отримання коштів на підприємницький рахунок.
Витрачання коштів з ФОП-рахунку на власні потреби: що врахувати
Чи може ФОП оплатити витрати на особисті потреби з ФОП-рахунку? Так, заборон немає. Єдине, із чим дійсно слід бути обережним, так це оплати з ФОП-рахунку на користь фізичних осіб або ФОП (навіть якщо мова про купівлю продуктів у магазині, немає різниці). Бо якщо ФОП виплачує дохід фізособі, то він стає її податковим агентом. А це означає, що ФОП має нарахувати й сплатити ПДФО й ВЗ, показати цю виплату в додатку № 4ДФ до об’єднаного ПДФО/ВЗ/ЄСВ-розрахунку. Чи якщо виплата на користь ФОП — отримати документи про ФОП-статус та, на переконання податківців, відобразити виплату в додатку № 4ДФ до об’єднаного ПДФО/ВЗ/ЄСВ-розрахунку.
Тож якщо хочете з ФОП-рахунку сплатити щось для власних потреб на користь фізосіб (у т. ч. ФОП), то радимо спочатку перерахувати підприємницький дохід з ФОП-рахунку на свій особистий рахунок/картку, а вже потім сплачувати кошти за призначенням. У такому разі «податкового агентства» не буде.
Закордонні рахунки ФОП: дивна логіка податківців
Спочатку ситуація із класичним рахунком в іноземному банку. Ми принаймні не бачимо прямого заперечення податківцями самої можливості проведення розрахунку з контрагентом за експортними операціями через рахунок в іноземному банку. Але податківці сповідують досить дивну логіку. Вони кажуть, що у разі якщо кошти, отримані від нерезидента на рахунок, відкритий в іноземному банку, не зараховані на рахунок для здійснення підприємницької діяльності у банку в Україні, то такі кошти не включаються до доходу ФОП як підприємницькі, а оподатковуються за правилами, встановленими для платників податків — фізичних осіб. Тобто такі кошти включаються до загального річного оподатковуваного доходу як іноземний дохід та оподатковуються ПДФО та ВЗ на загальних підставах.
Але скільки часу податківці готові чекати, щоб не перекваліфіковувати підприємницький дохід на громадянський? Якщо звести до купи їх роз’яснення, то вийдемо на строк у 180 днів. Щось інше тут вигадати важко. Тож ми б вважали, що якщо ФОП заведе кошти в український банк у строк 180 днів від дня вивозу товару чи підписання документа про виконання робіт/послуг, то податківці не будуть перекваліфіковувати такий дохід із підприємницького в громадянський.
А якщо ФОП отримує оплату не на класичний рахунок в іноземному банку, а на рахунок, відкритий у системі WISE/REVOLUT/PAYONEE тощо? Тут також податківці заявляють, що такі кошти не включаються до підприємницького доходу, а оподатковуються за правилами, встановленими для звичайних фізосіб. Але на відміну від попередньої ситуації, податківці, схоже, не збираються тут вивчати питання, чи завів ФОП ці кошти на рахунок в українському банку. Також, судячи з усього, податківці не збираються вивчати особливості роботи кожної з цих фінансових систем. Бо попри те, що більшість із них дійсно не є банками, а їх сервіси не є банківським рахунком (як-от, наприклад, PAYONEE, WISE), є і такі, що є банками, як той-таки REVOLUT. Також податківців, схоже, не цікавить, що роботу в цих сервісах можна налаштувати так, щоб кошти одразу виводились на рахунок ФОП в українському банку.
Тобто навіть попри те, що ФОП заведе належним чином кошти на рахунок у банку, є дуже великий ризик того, що податківці зажадають тут саме «громадянського» оподаткування зі сплатою 18 % ПДФО та 1,5 % військового збору. Хоча, насправді, це дуже суперечливий підхід.
