Зростає популярність використання валюти серед приватних підприємців у своїй господарській діяльності. Давайте розглянемо, як підприємцям працювати з валютою.
Банківські рахунки
Для здійснення господарської діяльності підприємець повинен відкрити окремий підприємницький рахунок, оскільки використання особистого рахунку (не підприємницького) заборонено. Немає обмежень щодо кількості рахунків, тому ФОП може мати два або більше рахунків залежно від своїх потреб.
Для отримання іноземної валюти можна відкрити окремий рахунок (також немає обмежень на кількість валютних рахунків), але слід зазначити, що банк може надати мультивалютний рахунок.
Крім рахунків ФОП, популярними є також платіжні картки. За допомогою платіжної картки можна здійснювати безготівкові платежі, а також знімати готівку як у банківській касі, так і за допомогою чека.
Якщо картка пов’язана з іншим рахунком ФОП, то можна переказати кошти на рахунок картки. Але якщо картка пов’язана з основним рахунком ФОП, переказ коштів не потрібний.
Проте, валютною карткою можна користуватися лише за кордоном для зняття готівки, оплати витрат під час відряджень або представницьких заходів (наприклад, оплата готелю, харчування, послуги перекладача та інші витрати). Під час оплати сума буде конвертуватися за курсом обслуговуючого банку. А в обліку таке списання відображатиметься за курсом Національного банку України, а не за комерційним курсом банку.
Первинні документи
Усі фізичні особи-підприємці (ФОП) повинні вести облік своїх доходів, використовуючи первинні документи та інші документи, що стосуються оподаткування та сплати податків і зборів.
Це означає, що для кожного надходження грошей бажано мати акт або накладну, оскільки податкова служба під час перевірки буде вимагати первинні документи, які підтверджують дані, зазначені у декларації. Банківська виписка, акт наданих послуг та інші договори та акти з контрагентами можуть виступати як первинні документи, що підтверджують отримання доходів. У разі надання послуг закордонній компанії, за винятком транспортних послуг, електронний інвойс є достатнім документом.
Використання валюти у розрахунках
Обов’язкового продажу іноземної валюти немає, і ФОП може зберігати її на своєму підприємницькому рахунку протягом необмеженого часу. Офіційно заборонено переказувати валюту на особистий валютний рахунок, оскільки ця операція заборонена згідно з Положенням про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (Положення № 5), затвердженим Національним банком України. Тому переказ валюти на рахунок фізичної особи неможливий.
Однак деякі банки обходять це обмеження, проводячи подвійну конвертацію: валюта переводиться у гривні, а потім знову у валюту, і комісійні витрати, пов’язані з цим процесом, покриваються банком.
Дозволено знімати валюту тільки для закордонних відряджень (відповідно до пункту 16, пункту 109 Положення № 5). Оплата ЗЕД-операцій готівкою з використанням іноземної валюти заборонена (пункт 16 Положення № 5). Однак ви можете продати валюту, отримані гривні зняти готівкою та знову конвертувати їх у статусі звичайної фізичної особи.
При знятті валюти для закордонних відряджень варто керуватися правилами конкретного банку, у якому відкритий рахунок ФОП.
Так, в ПриватБанку є можливість отримання валютної готівки для закордонних відряджень. Процес має наступні особливості:
Необхідно надати банку певні документи, такі як наказ на відрядження та лист-розрахунок, який потрібно додати в Приват 24 для Бізнесу (ЗЕД – Валютні операції – Договори – Додати договір – На відрядження).
Комісія складатиме 3% від суми виданих готівкових коштів в гривневому еквіваленті за курсом Національного банку України на дату видачі.
Існують обмеження – сума виданих готівкових коштів не може перевищувати 100 000 грн на день в еквіваленті.
Варто звернути увагу, що готівку в касі слід замовляти заздалегідь через керуюче відділення.
Крім того, у ПриватБанку доступна корпоративна картка.
Цією карткою можна розраховуватись лише за кордоном. Проте для її отримання також потрібно надати документи для відрядження. Після погодження з менеджером банку необхідна сума валюти буде переведена на цю картку.
Комісія за зняття готівки за кордоном становить 2%, а також може бути комісія банку-еквайра.
Важливо зазначити, що відповідно до постанови Правління Національного банку України від 02.09.2022 р. № 197, банк не має права купувати іноземну валюту за дорученням резидентського клієнта (крім фізичних осіб), які мають кошти в іноземній валюті на своїх поточних, вкладних (депозитних) та інших рахунках.
На дату купівлі іноземної валюти уповноважений банк зобов’язаний перевірити, чи є у клієнта-госпсуб’єкта залишки іноземної валюти на його власних рахунках. Проте це не стосується звичайних фізичних осіб (не ФОП).
Отже, для здійснення операцій з купівлі іноземної валюти, резидентний клієнт зобов’язаний надати банку інформацію про загальну суму коштів у іноземній валюті, яка знаходиться на його поточних, вкладних (депозитних) та інших рахунках. Таким чином, перед тим як купувати валюту на міжбанку, господарський суб’єкт повинен спочатку використовувати наявну власну валюту.
Також необхідно пам’ятати про ліміт для операцій у валюті: за одним ЗЕД-контрактом упродовж одного робочого дня можна здійснювати платежі на суму не більше 400 000 грн (згідно зі статтею 20 Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення” від 06.12.2019 р. № 361-IX).
Зняття готівки або розрахунок за придбані товари з використанням корпоративної картки, а також будь-які інші платежі потребують документального підтвердження. Податкова служба вимагатиме ці документи під час перевірки. Проте згідно з абзацом 1 пункту 296.1 Податкового кодексу України, фізичні особи-підприємці, які є платниками єдиного податку 3-ї групи та не є платниками ПДВ, ведуть облік у довільній формі шляхом щомісячного відображення отриманих доходів. Фактично, такі підприємці не зобов’язані мати підтвердні документи на здійснені витрати, але вони повинні вести облік своїх доходів. Однак, для переконання податкових органів під час перевірки та уникнення відповідальності за порушення валютного законодавства, рекомендується зберігати документи та аргументи.
При обліку доходу в іноземній валюті, дохід обчислюється наступним чином:
Якщо ФОП є єдиним податником, то при отриманні доходу в іноземній валюті, дохід перераховується за офіційним курсом НБУ на дату отримання іноземної валюти на поточний валютний рахунок (пункт 292.5 Податкового кодексу України). Подальший перерахунок валюти, що залишилася на кінець звітного періоду, не здійснюється, тому курсові різниці не розраховуються, а єдиний податник не зобов’язаний відображати їх у своїх доходах.
Підприємці-загальносистемники включають отриману валютну виручку до свого підприємницького доходу шляхом перерахунку її в гривні за офіційним курсом НБУ, що діяв на дату фактичного отримання на поточний валютний рахунок. Оскільки підприємці-загальносистемники не ведуть бухгалтерського обліку і не застосовують норми валютного НП(С)БО 21 “Вплив змін валютних курсів”, вони не зобов’язані розраховувати курсові різниці і не включають їх до своїх доходів або витрат.
Якщо валюту продати:
Додатна різниця між комерційним курсом продажу і курсом НБУ, за яким раніше був відображений валютний дохід, включається в дохід підприємця-загальносистемника.
Від’ємна різниця не включається до витрат підприємця-загальносистемника (згідно з категорією 104.05 Загальних засад регулювання бухгалтерського обліку, яка діяла до 07.02.2019 р., та листом ДФСУ від 31.07.2018 р. № 3337/Г/99-99-13-01-02-14/ІПК).
Стосовно єдиних податників, податкові органи роз’яснюють, що додатна різниця від продажу валюти не включається до єдиного податку на доходи фізичних осіб. Проте, рекомендується звернутися до індивідуального податкового консультанта щодо невключення такої різниці до доходу.
У разі порушення резидентами строку розрахунків за валютними операціями, нараховується пеня в розмірі 0,3% від суми простроченої суми за кожний день (за умови здійснення розрахунків за договорами в національній або іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ на день виникнення заборгованості). Розмір нарахованої пені не може перевищувати суми простроченої суми за договором.
Дотримання валютного законодавства контролюється валютним наглядом, і за порушення можуть застосовуватися заходи впливу, такі як письмове застереження, обмеження, зупинення або припинення окремих валютних операцій, а також штрафні санкції. Для фізичних осіб-підприємців застосовуються штрафи, передбачені статтею 162-1 Кодексу адміністративних правопорушень, зокрема штраф до 51 000 гривень (до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
