Заява працівника на звільнення: яку дату вважати останнім днем роботи?

Однією з найпоширеніших помилок, яких припускаються кадровики (або особи, на яких покладено їх обов’язки) під час звільнення працівника, є неправильне визначення дати звільнення. Часто це трапляється, коли працівник звільняється за власним бажанням.

Заява на звільнення: коли останній день роботи працівника?
Підставою для звільнення є заява працівника, в якій, наприклад, вказано: «Прошу звільнити мене з 12 серпня 2021 року». У такому разі працівник вважає, що останнім днем його роботи буде 11 серпня, оскільки 12 серпня трудовий договір буде розірвано. Проте п. 2.27 Інструкції № 58 чітко зазначає, що днем звільнення є останній день роботи.

Тому запис у трудовій книжці, а також наказ про припинення трудового договору повинні відображати останній день роботи працівника, який одночасно є і днем звільнення. Відповідно, вживання прийменника «з» перед датою звільнення буде невірним. Якщо працівник не планує виходити на роботу 12 серпня, у заяві він повинен зазначити: «Прошу звільнити мене за власним бажанням 11 серпня 2021 року».

Згідно з ч. 1 ст. 38 КЗпП, така заява має бути подана працівником за два тижні до дати звільнення (виняток можуть становити поважні причини, в такому випадку звільнення може відбутися у будь-який зручний для нього термін). Дата звільнення в наказі та записі в трудовій книжці також повинна вказуватися без прийменника «з»: 11 серпня 2021 року.

Ще одна помилка полягає в неправильному застосуванні термінів, передбачених КЗпП для різних повідомлень (попереджень, прийняття рішень) стосовно звільнень, таких як «за два тижні» (ст. 38 КЗпП), «не пізніше, ніж через місяць» (ст. 43 КЗпП), «не пізніше, ніж за два місяці» (ст. 492 КЗпП) тощо.

Дата, з якої починається відповідний термін, визначається відповідно до ст. 2411 КЗпП, де зазначено:

• терміни, які обчислюються місяцями, закінчуються в таку ж дату останнього місяця терміну (якщо кінець терміну, обчисленого місяцями, припадає на місяць, де такої дати немає, термін закінчується в останній день цього місяця);
• терміни, що обчислюються тижнями, закінчуються в той же день тижня;
• коли строки визначаються днями, їх обчислюють з дня, наступного за днем, з якого починається термін (якщо останній день терміну припадає на святковий, вихідний або неробочий день, то закінчення терміну вважається найближчий робочий день).