Звільнення працівника: алгоритм дій роботодавця

Автор | 15.04.2024

Звільнення працівників вимагає уважного підходу та дотримання певних процедур. Ось деякі питання, які виникають при звільненні, разом з відповідями на них.

Підстави та причини звільнення

Норми КЗпП надають різноманітні можливості для припинення трудових відносин. Ось деякі з них:

  1. З ініціативи працівника: коли працівник сам бажає припинити трудовий договір (згідно зі ст. 38 та ст. 39 КЗпП).
  2. З ініціативи роботодавця: коли роботодавець вирішує звільнити працівника (згідно зі ст. 40 та ст. 41 КЗпП).
  3. За угодою сторін: коли сторони домовляються про припинення трудових відносин (згідно з п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП).
  4. За іншими підставами: коли є інші обґрунтовані причини для звільнення (згідно з п. 2-9 ст. 36 КЗпП).

У 2022 році з’явилися нові підстави для звільнення, такі як:

  • смерть роботодавця;
  • смерть працівника;
  • тривала відсутність працівника на роботі.

Алгоритм дій у день звільнення працівника

Коли настає день звільнення працівника, важливо виконати певні кроки:

  1. Розірвання трудового договору: Якщо працівник звільняється за власним бажанням, він має повідомити про це роботодавця письмово за два тижні згідно зі ст. 38 КЗпП.
  2. Наказ на звільнення: Роботодавець повинен видати наказ про звільнення працівника згідно з встановленими нормами та процедурами.
  3. Повідомлення про нараховані і виплачені суми: Важливо забезпечити, щоб працівник був інформований про всі нараховані та виплачені йому суми відповідно до трудового законодавства.

Звільнення працівника в 2022 році вимагає уважності та дотримання всіх вимог законодавства для забезпечення справедливості та законності цього процесу.

Можливість не дотримання двотижневого строку попередження

Іноді виникають ситуації, коли неможливо чекати два тижні на звільнення працівника. Ось деякі з них:

  • Переїзд на нове місце проживання: коли працівник має намір змінити місце проживання.
  • Переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість: якщо член сім’ї отримав пропозицію про роботу в іншому місті.
  • Вступ до навчального закладу: коли працівник розпочинає навчання в інституті або університеті.
  • Неможливість проживання у даній місцевості: якщо медичний висновок підтверджує неможливість проживання працівника у певному місці.
  • Вагітність: у випадку вагітності працівниці.
  • Догляд за дитиною або хворим членом сім’ї: якщо працівник має необхідність доглядати за дитиною або хворим членом родини.
  • Вихід на пенсію: коли працівник переходить на пенсію.
  • Прийняття на роботу за конкурсом: у випадку прийняття на нову роботу після конкурсу.
  • Бойові дії в районі розташування підприємства: коли існує загроза життю і здоров’ю працівника.

Звільнення за угодою сторін

Звільнення за угодою сторін провадиться відповідно до ст. 36 КЗпП. Тут немає обмежень на звільнення, і його можна провести:

  • Під час відпустки.
  • Під час тимчасової непрацездатності.
  • Під час призупинення трудового договору.

Алгоритм звільнення

Алгоритм звільнення можна розділити на дві частини: документальний та розрахунковий. На великих підприємствах цими питаннями зазвичай займаються різні відділи:

  • Документальне оформлення: це відповідальність кадрового відділу.
  • Розрахунки: це завдання для бухгалтерії, яка відповідає за розрахунок заробітної плати.

На невеликих підприємствах від цих питань зазвичай відповідає бухгалтер, який займається розрахунками заробітної плати та документацією.

Алгоритм дій кадровика та бухгалтера у день звільнення

Крок 1: Відділ кадрів (або бухгалтер) видає наказ про звільнення. Цей наказ зазвичай підписується керівником і реєструється в Журналі реєстрації кадрових наказів.

Крок 2: Нараховуємо зарплату працівнику за останній місяць роботи.

Крок 3: Визначаємо кількість невикористаних днів щорічної основи відпустки та інших компенсацій, які підлягають виплаті.

Звільнення

Крок 4: Бухгалтер нараховує компенсацію за невикористані дні відпусток і, у разі потреби, утримує зайво нараховані суми.

Крок 5: Нараховується вихідна допомога, якщо необхідно.

Крок 6: Проводимо перерахунок податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) і, у разі необхідності, утримуємо або повертаємо недоутриманий податок.

Крок 7: Утримуємо аліменти, якщо працівник є платником аліментів, та повідомляємо виконавчу службу про припинення трудових відносин та суму непогашеного боргу з аліментів.

Крок 8: Розраховуємо перші лікарняні, якщо це необхідно.

Крок 9: Перевіряємо договір, положення про оплату праці та трудовий договір на наявність інших обов’язкових виплат при звільненні працівників та нараховуємо їх.

Крок 10: Вносимо запис про звільнення в особову картку працівника (форма П2).

Крок 11: Проводимо повний розрахунок з працівником згідно зі статтею 116 КЗпП.

Крок 12: Видаємо працівнику копію наказу про звільнення.

Крок 13: Видаємо працівнику повідомлення про нараховані та виплачені суми.

Крок 14: Закриваємо особову справу працівника.

Копія наказу про звільнення

Ст. 47 КЗпП зобов’язує роботодавця видати працівникові копію наказу про звільнення в день його видачі. Копія наказу повинна бути засвідчена відповідно до встановленого порядку. У разі невидачі копії протягом дня звільнення, працівнику виплачується середній заробіток за час очікування.

Повідомлення про нараховані та виплачені суми працівнику

Згідно зі ст. 116 КЗпП, роботодавець повинен письмово повідомити працівника про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, у день їх виплати. Повідомлення складається в довільній формі, і його отримання слід зафіксувати для документального підтвердження.

Новації щодо звільнення у 2022 році

Зміни в ст. 117 КЗпП передбачають обмеження у строках звернення працівника до суду щодо вирішення трудових спорів. Тепер працівник повинен звернутися до суду протягом певного строку залежно від характеру трудового спору.

Звільнення