Глава 10. Облік дебіторської заборгованості (частина 1)

Автор | 03.01.2013

10.1. ВИЗНАЧЕННЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ

ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ

Проведення розрахунків з іншими суб’єктами господарювання, а також з фізичними особами є невід’ємною частиною діяльності всіх підприємств. Розрахунки з покупцями і замовниками, постачальниками і підрядниками, розрахунки з фінансовими установами та фондами соціального страхування, з працівниками підприємства та іншими фізичними особами – усе це приклади розрахункових відносин, з якими підприємства стикаються в повсякденній роботі.

Установлення господарських відносин між суб’єктами господарювання та іншими юридичними і фізичними особами передбачає виникнення певних зобов’язань однієї сторони перед іншою. При цьому з огляду на те, що погашення зустрічних зобов’язань сторін найчастіше відбувається не одночасно, в однієї сторони відносин виникає право вимагати компенсації заборгованості, а в іншої сторони – зобов’язання її погасити. Тобто в бухгалтерському обліку першої сторони виникає дебіторська, а в іншої сторони – кредиторська заборгованість.
Бухгалтерський облік дебіторської заборгованості ведеться в основному на рахунках класу 3 “Кошти, розрахунки та інші активи” Плану рахунків [136], а кредиторської –
на рахунках класу 6 “Поточні зобов’язання” Плану рахунків [136].
Однак такий поділ має умовний характер. Річ у тім, що на окремих субрахунках рахунків 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”, 64 “Розрахунки за податками і платежами”, 65 “Розрахунки за страхуванням”, 68 “Розрахунки за іншими операціями” сальдо на кінець місяця може бути не лише кредитовим, а й дебетовим. При цьому показники на цих рахунках не згортаються, а сальдо синтетичного рахунку визначається розгорнуто за дебетом і за кредитом.
Бухгалтерський облік дебіторської заборгованості ведеться відповідно до

до П(С)БО 10 [10], згідно з яким дебіторська заборгова ність – це сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. При цьому під дебіторами розуміються юридичні та фізичні особи, які в результаті минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.
Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує вірогідність одержання підприємством майбутніх економічних вигод та її сума може бути достовірно визначена.
Дебіторська заборгованість відповідно до П(С)БО 10 [10] класифікується таким чином:
1) за строками погашення:
– довгострокова;
– поточна;
2) за ступенем упевненості в погашенні:
– сумнівна;
– безнадійна.
При цьому поділ заборгованості на сумнівну та безнадійну згідно з

П(С)БО 10 [10] здійснюється тільки за поточною заборгованістю.

Розглянемо, що являє собою кожен із зазначених видів дебіторської заборгованості.

Довгострокова дебіторська заборгованість – сума дебіторської заборгованості, яка не виникає під час нормального операційного циклу і буде погашена після 12 місяців з дати балансу.

Поточна дебіторська заборгованість – сума дебіторської заборгованості, яка виникає під час нормального операційного циклу або буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу.

Сумнівний борг – поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість у її погашенні боржником.

Безнадійна дебіторська заборгованість – поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість у її неповерненні боржником або за якою минув строк позовної давності.

Наведена класифікація дебіторської заборгованості не єдино можлива.

З метою складання фінансової звітності, а саме ф. № 1 “Баланс”, П(С)БО 2 [2] виділяє такі види дебіторської заборгованості:

– довгострокова дебіторська заборгованість;
– дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги;
– дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом;
– дебіторська заборгованість за виданими авансами;
– дебіторська заборгованість за нарахованими доходами;
– дебіторська заборгованість за внутрішніми розрахунками;
– інша поточна дебіторська заборгованість;
– векселі отримані.

Класифікація дебіторської заборгованості згідно з П(С)БО 2 [2] і П(С)БО 10 [10] в узагальненому вигляді наведена на рисунку 10.1. Розглянемо бухгалтерський облік дебіторської заборгованості в розрізі кожного з перелічених її видів. При цьому детальніше зупинятимемося на обліку розрахункових операцій, що призводять до утворення дебіторської заборгованості, які не розглядаються в інших розділах книги.

Рис. 10.1. Класифікація дебіторської заборгованості

10.2. ДОВГОСТРОКОВА ДЕБІТОРСЬКА ЗАБОРГОВАНІСТЬ

Для обліку довгострокової дебіторської заборгованості використовують активний, балансовий рахунок 18 “Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи”.

Рахунок 18 “Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи” згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків [137] призначений для обліку дебіторської заборгованості фізичних та юридичних осіб, яка не виникає під час нормального операційного циклу і буде погашена через 12 місяців з дати балансу, для обліку активів, використання яких, як очікується, неможливе протягом дванадцяти місяців з дати балансу, а також для обліку інших необоротних активів, які не відображені безпосередньо на інших рахунках обліку необоротних активів.

Як бачимо, на рахунку 18 відображається дебіторська заборгованість, що відповідає одній із двох умов:
– така заборгованість не повинна виникати під час нормального операційного циклу;
– має бути погашена через 12 місяців з дати балансу.

Нагадаємо, що операційний цикл підприємства є проміжком часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів (еквівалент грошових коштів) від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг.
Отже, для тих підприємств, у яких операційний цикл більше одного року, довгостроковою вважатиметься така дебіторська заборгованість, строк погашення якої перевищує один їхній нормальний операційний цикл, а отже, 12 місяців. Якщо ж операційний цикл підприємства не перевищує один рік, то для нього довгостроковою буде дебіторська заборгованість, яка має бути погашена через 12 місяців з дати балансу.
Частину довгострокової дебіторської заборгованості, яка підлягає погашенню протягом 12 місяців з дати балансу, згідно з п. 12 П(С)БО 10 [10] відображають на ту саму дату у складі поточної дебіторської заборгованості.
За дебетом рахунка 18 “Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи” відображається виникнення (збільшення) довгострокової дебіторської заборгованості, за кредитом – її погашення (списання).
Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків [137] рахунок 18 “Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи” має такі субрахунки (табл. 10.1):

Таблиця 10.1

Рахунок 18 “Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи”

Код субрахункуНайменування субрахункуЗміст інформації, що узагальнюється на субрахунку
181“Заборгованість
за майно, передане у фінансову оренду”
Відображаються чисті інвестиції орендодавця у фінансову оренду, визначені
згідно з П(С)БО 14 “Оренда” [14]
182“Довгострокові векселі отримані”Ведеться облік векселів, отриманих у забезпечення довгострокової дебіторської заборгованості
183“Інша дебіторська заборгованість”Призначений для обліку довгострокової дебіторської заборгованості, що не відображається на інших субрахунках рахунка 18 “Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи”, зокрема розрахунків
з працівниками за виданими довгостроковими позиками тощо, інші види розрахунків
184“Інші необоротні активи”Ведеться облік активів, використання яких,
як очікується, неможливе протягом дванадцяти місяців з дати балансу, зокрема грошових коштів, а також інших активів, які безпосередньо не можуть бути відображені
на інших рахунках обліку необоротних активів

Аналітичний облік довгострокової дебіторської заборгованості ведеться за кожним дебітором, за видами заборгованості, строками її виникнення та погашення.

Обліковим регістром за рахунком 18 “Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи” є Журнал 3 (розділ I).

Розглянемо на прикладі порядок відображення операцій за субрахунком 183 “Інша дебіторська заборгованість”.

Приклад 10.1 Підприємство за договором позики видає своєму працівникові довгострокову безвідсоткову позику. Сума позики становить 15000 грн. Строк погашення позики, установлений у договорі, 5 років. Позика погашатиметься 7 числа кожного місяця шляхом утримання грошових коштів із заробітної плати працівника.

Заборгованість працівника за позикою повністю відповідає визначенню довгострокової дебіторської заборгованості (заборгованість погашатиметься протягом 5 років,
що перевищує 12 місяців або операційний цикл). Тому в бухгалтерському обліку підприємства сума позики відображається на субрахунку 183 “Інша дебіторська заборгованість”.
У регістрах бухгалтерського обліку розглянуті операції відобразяться таким чином
чином (табл. 10.2):

Таблиця 10.2

Первинний документДатаЗміст господарської операціїКореспондуючі рахункиСума, грн.
дебеткредит
Видатковий касовий ордер07.05.ХХ р.1. Довгострокову позику видано працівнику підприємства з каси18330115000
Договір, розрахункова відомість07.06.ХХ р.2. Частину заборгованості за позикою утримано
із заробітної плати працівника
661183250
Бухгалтерська довідка30.06.ХХ р.3. На дату балансу частину довгострокової дебіторської заборгованості переведено до складу поточної
дебіторської заборгованості
3771833000
Договір, розрахункова відомість07.07.ХХ р.4. Із заробітної плати працівника утримано суму чергового платежу в погашення заборгованості за позикою661377250
Проводки, аналогічні проводці № 4, робляться також 06.08.ХХ р., 07.09.ХХ р. тощо.
Бухгалтерська довідка30.09.ХХ р.5. Чергова частина довгострокової дебіторської заборгованості, що підлягає погашенню, протягом
12 місяців переведено до складу поточної дебіторської заборгованості
377183750
Проводки, аналогічні проводці № 5, робляться щокварталу перед складанням квартальної фінансової звітності

10.3. ДЕБІТОРСЬКА ЗАБОРГОВАНІСТЬ ЗА ТОВАРИ, РОБОТИ, ПОСЛУГИ

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги є заборгованістю покупців і замовників за надані їм продукцію, товари, роботи або послуги (крім заборгованості, забезпеченої векселем). Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється за первісною вартістю.

Для обліку дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги Планом рахунків [136] передбачено рахунок 36 “Розрахунки з покупцями і замовниками”. Рахунок 36 – активний, балансовий, призначений для обліку розрахунків. Утворення кредитового сальдо за цим рахунком не допускається, тому облік попередніх оплат, отриманих від покупців, ведеться окремо на пасивному субрахунку 681 “Розрахунки за авансами одержаними”.
За дебетом рахунка 36 “Розрахунки з покупцями і замовниками” відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг (у тому числі на виконання бартерних контрактів), що включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори (обов’язкові платежі), які підлягають перерахуванню до бюджетів і до позабюджетних фондів і включені до вартості реалізації, за кредитом – сума платежів, що надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, до каси, та інші види розрахунків. Сальдо рахунку відображає заборгованість покупців і замовників за отриману продукцію (роботи, послуги).

До рахунку 36 “Розрахунки з покупцями і замовниками” відкриваються такі субрахунки (табл. 10.3):

Таблиця 10.3

Рахунок 36 “Розрахунки з покупцями і замовниками”

Код субрахункуНайменування субрахункуЗміст інформації, що узагальнюється на субрахунку
361“Розрахунки з вітчизняними покупцями”Ведеться облік розрахунків з покупцями і замовниками, розташованими на митній території України. Обліковуються розрахунки за пред’явленими покупцям і замовникам розрахунковими документами за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи, надані послуги
362“Розрахунки з іноземними покупцями”Призначений для обліку розрахунків з іноземними покупцями і замовниками за експортними операціями
363“Розрахунки з учасниками ПФГ”Узагальнюється інформація про розрахунки з учасниками промислово-фінансової групи
364“Розрахунки за гарантійним забезпеченням”Відображаються розрахунки за гарантійними забезпеченнями, пов’язаними із здійсненням операцій з деривативами

Аналітичний облік розрахунків з покупцями і замовниками ведеться за кожним покупцем і замовником за кожним пред’явленим до оплати рахунком. Крім того, на субрахунку 362 “Розрахунки з іноземними покупцями” аналітичний облік ведеться в гривнях і валюті, обумовленій договором.
Обліковим регістром за кредитом рахунка 36 “Розрахунки з покупцями і замовниками” є розділ I Журналу 3. Для аналітичного обліку розрахунків з покупцями і замовниками призначена Відомість 3.1.
Наведемо приклад відображення в обліку підприємства розрахунків з покупцями і замовниками та виникнення дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги.

Приклад 10.2. Підприємство оптової торгівлі за договором купівлі-продажу відвантажило покупцеві товар на загальну суму 247000 грн. (у тому числі ПДВ 20 % – 4000 грн.). Згідно з умовами договору оплата товару покупцем має бути здійснена на поточний рахунок підприємства-продавця протягом 15 днів з моменту відвантаження.

Первісна вартість партії товару – 15000 грн.

Порядок відображення цієї операції в бухгалтерському обліку підприємства-продавця наведено в табл. 10.4.

Таблиця 10.4

Первинний документДатаЗміст господарської операціїКореспондуючі рахункиСума, грн.
дебеткредит
Реалізація партії товару
Видаткова накладна27.09.ХХ р.1. Відвантажено партію товару покупцеві та відображено
дохід від її реалізації
36170224000
Податкова накладна27.09.ХХ р.2. Відображено суму податкового зобов’язання
з ПДВ у складі вартості відвантаженого товару
702641/ПДВ4000
Бухгалтерська довідка27.09.ХХ р.3. Списано балансову вартість товарів90228115000
Сформовано фінансовий результат
Бухгалтерська довідка27.09.ХХ р.4. Собівартість реалізованих товарів списано на фінансовий результат79190215000
Бухгалтерська довідка27.09.ХХ р.5. Списано на фінансовий результат дохід, отриманий від реалізації партії товару70279120000
Оплата товару покупцем
Банківська виписка07.10.ХХ р.Отримано від покупця грошові кошти за реалізовану партію товарів31136124000

Як бачимо, дебіторська заборгованість покупців за реалізовані товари відображається одночасно з нарахуванням доходу від реалізації. При цьому сума дебіторської заборгованості включає податок на додану вартість. Так, у прикладі, що розглядається, на дату відвантаження товару (27.09.20ХХ р.) покупцеві сума визнаного доходу і відповідно дебіторської заборгованості склала 24000 грн. (у тому
числі ПДВ – 4000,00 грн.).
Витрати підприємства в частині вартості проданого товару склали 14000 грн. і відповідають дебетовому обороту за дебетом субрахунку 791.
Чистий дохід підприємства від розглянутої торгової операції отримують шляхом
згортання оборотів за субрахунком 791 – кредитового в сумі 20000 грн. і дебетового в сумі 15000 грн. – і становить 5000 грн.

10.4. ДЕБІТОРСЬКА ЗАБОРГОВАНІСТЬ ЗА РОЗРАХУНКАМИ З БЮДЖЕТОМ

Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом – це дебіторська заборгованість фінансових і податкових органів, а також переплата за податками, зборами та іншими обов’язковими платежами до бюджету.

Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом являє собою дебетове сальдо за субрахунком 641 “Розрахунки за податками” і субрахунком 642 “Розрахунки за обов’язковими платежами” рахунка 64 “Розрахунки за податками і платежами”.

Рахунок 64 “Розрахунки за податками і платежами” призначено для узагальнення інформації про розрахунки підприємства за всіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства, і за фінансовими санкціями, які стягуються в дохід бюджету.
Аналітичний облік розрахунків за податками і платежами ведеться за їх видами. Для цього на субрахунках 641 “Розрахунки за податками” і 642 “Розрахунки за обов’язковими платежами” підприємства відкривають субрахунки другого порядку. Такі субрахунки відкриваються за кожним видом податків та обов’язкових платежів, передбачених чинним законодавством, платником яких є підприємство.

Рахунок 64 “Розрахунки за податками і платежами” є активно-пасивним, тому може мати як дебетове, так і кредитове сальдо. При цьому показники на цьому рахунку не згортаються, а сальдо синтетичного рахунку визначається розгорнуто за дебетом і за кредитом.

Таким чином, в обліку підприємства може одночасно значитися як дебіторська, так і кредиторська заборгованість перед бюджетом. Наявність саме дебетового сальдо за субрахунками 641 “Розрахунки за податками” та 642 “Розрахунки за обов’язковими платежами” рахунка 64 свідчить про те, що за деякими податками та платежами підприємство переплатило певну суму, яку слід або зарахувати в рахунок майбутніх платежів, або повернути на поточний рахунок підприємства.
Обліковим регістром за рахунком 64 є розділ II Журналу 3. Аналітичний облік розрахунків з бюджетом ведеться у Відомості 3.6.
Детальніше порядок обліку розрахунків з бюджетом за податками і зборами розглянуто в главі 18.

10.5. ДЕБІТОРСЬКА ЗАБОРГОВАНІСТЬ ЗА ВИДАНИМИ АВАНСАМИ

Дебіторська заборгованість за виданими авансами показує суму авансів, наданих іншим підприємствам у рахунок майбутніх постачань.

Бухгалтерський облік розрахунків за виданими авансами ведеться на балансовому активнопасивному субрахунку 371 “Розрахунки за виданими авансами” рахунка 37 “Розрахунки з різними дебіторами”.

Видані постачальникам і підрядникам аванси під поставку продукції, виконання
робіт, надання послуг відображаються за дебетом субрахунку 371 “Розрахунки за виданими авансами” рахунка 37 “Розрахунки з різними дебіторами”. За кредитом субрахунку 371

“Розрахунки за виданими авансами” відображається сума заліку за отримані від постачальників товарно-матеріальні цінності або повністю чи частково виконані (надані) роботи (послуги).

Обліковим регістром за рахунком 37 “Розрахунки з різними дебіторами” є розділ I Журналу 3. Аналітичний облік розрахунків з різними дебіторами ведеться у Відомості 3.2.
Порядок відображення операцій за субрахунком 371 “Розрахунки за виданими авансами”
розглянемо на числовому прикладі.

Приклад 10.3. Підприємство на умовах попередньої оплати придбало виробничі запаси вартістю 8400 грн. (у тому числі ПДВ – 1400 грн.). Витрати підприємства на їх транспортування склали 60 грн. (у тому числі ПДВ – 10 грн.).

Розглянемо, як операція з придбання виробничих запасів відображається
у регістрах бухгалтерського обліку (табл. 10.5).

Таблиця 10.5

Первинний документДатаЗміст господарської операціїКореспондуючі рахункиСума, грн.
дебеткредит
Платіжне доручення27.12.ХХ р.1. Перераховано передоплату за запаси3713118400
Платіжне доручення27.12.ХХ р.2. Перераховано попередню оплату за транспортні послуги37131160
Податкова накладна27.12.ХХ р.3. Відображено суму податкового кредиту з ПДВ (за наявності
податкових накладних)
6416441410
Прибуткова накладна04.01.ХХ р.4. Отримано запаси від постачальника1526317000
Прибуткова накладна04.01.ХХ р.5. Відображено списання податкового кредиту з ПДВ6446311400
Акт транспортної організації04.01.ХХ р.6. Підписано акт наданих транспортних послуг та їх вартість включено
до первісної вартості комп’ютерів
15263150
Акт транспортної організації04.01.ХХ р.7. Відображено списання податкового кредиту з ПДВ64463110
Бухгалтерська довідка04.01.ХХ р.8. Відображено залік заборгованостей:
Бухгалтерська довідка04.01.ХХ р.– з постачальником комп’ютерів6313718400
Бухгалтерська довідка04.01.ХХ р.– з транспортною організацією63137160

Як бачимо, дебіторська заборгованість за виданими авансами виникає в момент перерахування продавцю грошових коштів або здійснення іншого виду компенсації активів, що придбаваються. При цьому дебіторська заборгованість за виданими авансами, як і дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги, включає всю вартість товарів (робіт, послуг), що придбаваються, у тому числі ПДВ, акцизний збір та інші податки і збори.
Дебіторська заборгованість за виданими авансами обліковується на субрахунку 371

“Розрахунки за виданими авансами” до моменту одержання підприємством товарів (робіт, послуг) і погашається шляхом її заліку з кредиторською заборгованістю перед постачальниками та підрядниками (Кт 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”).

10.6. ДЕБІТОРСЬКА ЗАБОРГОВАНІСТЬ ЗА НАРАХОВАНИМИ ДОХОДАМИ

Дебіторська заборгованість за нарахованими доходами є сумою нарахованих дивідендів, відсотків, роялті тощо, що підлягають надходженню.

Для обліку розрахунків за нарахованими доходами Планом рахунків [136] передбачено субрахунок 373 “Розрахунки за нарахованими доходами” рахунка 37 “Розрахунки з різними дебіторами”. За дебетом цього субрахунку відображається виникнення дебіторської заборгованості за нарахованими процентами, дивідендами, роялті, що підлягають отриманню, а за кредитом – її погашення або списання. Сальдо за субрахунком 373 відображає дебіторську заборгованість перед підприємством за нарахованими на його користь відсотками, дивідендами та роялті.
Аналітичний облік на субрахунку 373 “Розрахунки за нарахованими доходами” рахунка 37

“Розрахунки з різними дебіторами” ведеться за кожним дебітором, за видами нарахованих доходів, за строками їх отримання.

Визначення таких видів доходів, як дивіденди, проценти та роялті, наведено в п. 4 П(С)БО 15 “Дохід” [15].

Дивіденди – частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до частки їхньої участі у власному капіталі підприємства. Таким чином, на субрахунку 373 відображається дебіторська заборгованість, що виникла в результаті фінансової діяльності підприємства і придбання ним акцій, інших боргових зобов’язань, а також часток у статутному капіталі інших підприємств.

Дебіторська заборгованість за нарахованими дивідендами визнається активом у період їх нарахування.

Проценти – плата за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум заборгованості підприємству. Тобто на субрахунку 373 відображається сума відсотків за облігаціями, казначейськими зобов’язаннями або ощадними (депозитними) сертифікатами. Крім того, на цьому субрахунку обліковується сума процентів, що підлягають отриманню підприємством, від здійснення ним діяльності з продажу товарів (робіт, послуг) у кредит або в розстрочку.

Дебіторська заборгованість за відсотками визнається в тому звітному періоді, до якого вони належать виходячи з бази їх нарахування та строку користування відповідними активами.

Роялті – платежі за використання нематеріальних активів підприємства (патентів, торгових марок, авторського права, програмних продуктів тощо). Тобто, роялті, що підлягають отриманню підприємством, являють собою винагороду за користування або надання права на користування будь-якими авторськими правами на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення; за придбання будь-якого патенту, зареєстрованого знака на товари та послуги чи торговельної марки, дизайну, секретного креслення, моделі, формули, процесу…

Роялті визнаються за принципом нарахування відповідно до економічного змісту угоди.

Порядок бухгалтерського обліку нарахування та отримання дивідендів і відсотків за придбаними облігаціями детально розглянуто в главі 17 “Облік фінансових інвестицій”.
У цьому розділі розглянемо на числовому прикладі порядок відображення в бухгалтерському обліку підприємства операції з нарахування та отримання відсотків при продажу товарів у розстрочку.

Приклад 10.4 Підприємство уклало договір купівлі-продажу партії товару на умовах розстрочення платежу. Вартість партії товару становить 5400 грн. (у тому числі ПДВ 20 % – 900 грн.). Згідно з договором до отримання товару підприємство-покупець зобов’язане перерахувати первісний внесок у розмірі 25 % його вартості, тобто 1350 грн. (у тому числі ПДВ 20 % – 225 грн.). Первісний внесок перераховано 26.07.20ХХ р. Товар відвантажено покупцеві 27.07.20ХХ р. За розстрочення платежу щомісячно нараховуються відсотки в сумі 279 грн. (у тому числі ПДВ 20 % – 46,50 грн.). Остаточний розрахунок за поставлений товар згідно з договором буде проведено через три місяці з дня відвантаження.

На рахунках бухгалтерського обліку зазначена операція відобразиться таким чином
(табл. 10.6):

Таблиця 10.6

Первинний документДатаЗміст господарської операціїКореспондуючі рахункиСума, грн.
дебеткредит
Банківська виписка26.07.ХХ р.1. Отримано первісний внесок від покупця3116811350
Податкова накладна26.07.ХХ р.2. Відображено суму податкових зобов’язань з ПДВ643641/ПДВ225
Видаткова накладна27.07.ХХ р.3. Відвантажено партію товару покупцеві та відображено
дохід від реалізації
3617025400
Податкова накладна27.07.ХХ р.4. Відображено суму податкових зобов’язань з ПДВ702641/ПДВ675
Видаткова накладна27.07.ХХ р.5. Списано суму податкових зобов’язань з ПДВ702643225
Бухгалтерська довідка27.07.ХХ р.6. Списано собівартість реалізованого товару9022813000
Бухгалтерська довідка27.07.ХХ р.7. Сформовано фінансовий результат:
Бухгалтерська довідка27.07.ХХ р.– на фінансовий результат списано собівартість реалізованого товару7919023000
Бухгалтерська довідка27.07.ХХ р.– на фінансовий результат списано дохід від реалізації товару7027914500
Бухгалтерська довідка27.07.ХХ р.8. Проведено залік заборгованості6813611350
Договір, бухгалтерський регістр31.08.ХХ р.9. Відображено суму нарахованих і належних до отримання процентів373732279
Податкова накладна31.08.ХХ р.10. Відображено податкове зобов’язання з ПДВ732641/ПДВ46,5
Бухгалтерська довідка31.08.ХХ р.11. Списано дохід
від нарахованих відсотків на фінансові результати
732792232,5
Проводки, аналогічні проводкам 9 – 11, робляться також 30.09.ХХ р. і 27.10.ХХ р.
Банківська виписка27.10.ХХ р.12. Отримано оплату від покупця:
– у сумі непогашеної заборгованості за товар;
– у сумі відсотків
311
311
361
373
4050,00
837,00

10.7. ДЕБІТОРСЬКА ЗАБОРГОВАНІСТЬ ЗА ВНУТРІШНІМИ РОЗРАХУНКАМИ

Дебіторська заборгованість за внутрішніми розрахунками являє собою заборгованість пов’язаних з підприємством сторін і дебіторську заборгованість за внутрішньовідомчими розрахунками. Її величина визначається як дебетове сальдо за субрахунками 682 “Внутрішні розрахунки” і 683 “Внутрішньогосподарські розрахунки” рахунка 68 “Розрахунки за іншими операціями” (табл. 10.7).

Таблиця 10.7

Рахунки обліку внутрішніх розрахунків

Код субрахункуНайменування субрахункуЗміст інформації, що узагальнюється на субрахунку
682“Внутрішні розрахунки”Ведеться облік усіх видів поточних розрахунків з дочірніми та асоційованими підприємствами
683“Внутрішньогосподарські розрахунки”Ведеться облік внутрішньогосподарських розрахунків з виробничими одиницями і господарствами, виділеними на окремий баланс, за взаємним відпуском матеріальних цінностей; реалізацією продукції, робіт, послуг; передачею видатків із загально-управлінської діяльності; виплатою заробітної плати працівникам цих господарств; за іншими видами розрахунків. Передача активів (основних засобів, готової продукції, товарів тощо) від одного підрозділу (філії) іншому, виділеному на окремий баланс, відображається за кредитом рахунків обліку відповідних активів та дебетом субрахунку 683 “Внутрішньогосподарські розрахунки”, а їх отримання – зворотною кореспонденцією цих рахунків

Обліковим регістром за рахунком 68 “Розрахунки з різними дебіторами” є розділ I Журналу 3. Аналітичний облік за рахунком 68 “Розрахунки за іншими операціями” ведеться у Відомості 3.5.
Розглянемо на прикладі порядок відображення в регістрах бухгалтерського обліку операцій, пов’язаних із внутрішніми розрахунками між головним підприємством та його філією, виділеною на окремий баланс.

Приклад 10.5. Протягом липня 20ХХ р. у межах розрахунків з філією підприємство здійснювало такі господарські операції:

05.07.20ХХ р. відвантажено філії готову продукцію для її реалізації на території місцезнаходження філії. Собівартість продукції становить 15000 грн. Мінімальна ціна реалізації продукції – 28500 грн. (у тому числі ПДВ 20 % – 4750 грн.).

20.07.20ХХ р. філії передано об’єкт основних засобів первісною вартістю 6000 грн. Сума нарахованого зносу – 500 грн.

30.07.20ХХ р. філією відвантажено продукцію, раніше отриману від підприємства для реалізації.

02.08.20ХХ р. виручка від реалізації продукції в розмірі 28500 грн. надійшла на рахунок підприємства.

Філія підприємства не є платником ПДВ, але їй делеговано право виписувати податкові накладні.

Бухгалтерські записи за здійсненими підприємством операціями наведено в табл. 10.8.

Таблиця 10.8

Первинний документДатаЗміст господарської операціїКореспондуючі рахункиСума, грн.
дебеткредит
Видаткова накладна05.07.ХХ р.Відвантажено продукцію філії для її подальшої реалізації та відображено заборгованість філії
у сумі балансової вартості готової продукції
6832615000
Видаткова накладна05.07.ХХ р.Відображено заборгованість філії на суму очікуваного прибутку
від операції з реалізації продукції філією
683698750
Видаткова накладна05.07.ХХ р.Відображено заборгованість філії в сумі податкових зобов’язань з ПДВ6836434750
Акт прийманняпередачі
(ф. № ОЗ-1)
20.07.ХХ р.Філії передано об’єкт основних засобів (за залишковою вартістю)683105500
Акт прийманняпередачі
(ф. № ОЗ-1)
20.07.ХХ р.Списано суму нарахованого зносу за переданим об’єктом основних засобів з рахунку головного підприємства13110500
Бухгалтерська довідка30.07.ХХ р.Відображено суму доходу
від реалізації продукції, що належить головному підприємству
697018750
Книга обліку продажів філії30.07.ХХ р.На підставі книги обліку продажів філії підприємство нараховує податкові зобов’язання з ПДВ6436414750
Банківська виписка02.08.ХХ р.На поточний рахунок підприємства отримано грошові кошти за раніше відвантажену
і реалізовану філією продукцію
31168328500

10.8. ІНША ПОТОЧНА ДЕБІТОРСЬКА ЗАБОРГОВАНІСТЬ

ПОНЯТТЯ ІНШОЇ ПОТОЧНОЇ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ

Заборгованість дебіторів підприємства, яка не була включена до інших статей дебіторської заборгованості і яка відображається у складі активів підприємства, належить до іншої поточної дебіторської заборгованості.

Інформація про іншу поточну дебіторську заборгованість формується в обліку підприємства на підставі даних про величину сальдо за дебетом таких рахунків і субрахунків бухгалтерського обліку (табл. 10.9).

Таблиця 10.9

Склад іншої поточної дебіторської заборгованості

№ рахунка або субрахункуНайменування рахунка або субрахункаХарактеристика рахунка або субрахункаОблікові регістри синтетичного
або аналітичного обліку
372“Розрахунки
з підзвітними особами”
Ведеться облік розрахунків з підзвітними особами. На цьому субрахунку відображається рух грошових коштів, виданих підзвітним особам підприємства
на купівлю ТМЦ, оплату послуг
за готівковий розрахунок, здійснення витрат на відрядження тощо.
Розділ 1 Журналу 3, Відомість 3.2
374“Розрахунки
за претензіями”
Ведеться облік розрахунків за претензіями, пред’явленими постачальникам, підрядникам, транспортним
та іншим організаціям, а також
за пред’явленими їм і визнаними штрафами, пенею, неустойками
Розділ 1 Журналу 3, Відомість 3.2
375“Розрахунки
з відшкодування заподіяних збитків”
Ведеться облік розрахунків з відшкодування підприємству заподіяних збитків
внаслідок нестач і втрат від псування цінностей, нестач
і розкрадання грошових коштів, якщо винного виявлено
Розділ 1 Журналу 3, Відомість 3.2
376“Розрахунки за позиками
членам кредитних спілок”
Ведеться облік розрахунків за позиками
членам кредитних спілок у кредитних спілках
Розділ 1 Журналу 3, Відомість 3.2
377“Розрахунки з іншими дебіторами”Ведеться облік розрахунків за іншими операціями, облік яких не відображається на інших субрахунках рахунка 37
“Розрахунки з різними дебіторами”, зокрема розрахунки за операціями, пов’язаними зі здійсненням спільної діяльності (без створення юридичної особи),
усі види розрахунків з працівниками (крім розрахунків з оплати праці та з підзвітними особами), інші розрахунки
Розділ 1 Журналу 3, Відомість 3.2
378“Розрахунки
з державними цільовими
фондами”
Ведеться облік розрахунків
з державними цільовими фондами, зокрема розрахунків
з тимчасової непрацездатності,
тощо. (детальніше див. розділ 8 книги)
Розділ 1 Журналу 3, Відомість 3.2
379“Розрахунки
за операціями
з деривативами”
Ведеться облік розрахунків за операціями з деривативами. Наприкінці місяця субрахунок закривається шляхом списання сальдо в кореспонденції з рахунком інших операційних доходів або інших витрат операційної діяльностіРозділ 1 Журналу 3, Відомість 3.2
65“Розрахунки
зі страхування”
Ведеться облік розрахунків
за відрахуваннями на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, за індивідуальним страхуванням персоналу підприємства, страхуванням майна та за
інших розрахунків зі страхування
Розділ 3
Журналу 5, 5А
66“Розрахунки
за виплатами працівникам”
Ведеться узагальнення інформації
про розрахунки з персоналом, що належать як до облікового, так і до необлікового складу підприємства, з оплати праці (за всіма видами заробітної плати, премій, допомог тощо), а також розрахунки за неодержану персоналом у встановлений строк суму з оплати праці (розрахунки з депонентами)
Розділ 3
Журналу 5, 5А
685“Розрахунки з іншими кредиторами”Ведеться облік операцій, не передбачених для обліку на інших субрахунках рахунка 68 “Розрахунки за іншими операціями”, а саме: з різними організаціями за операціями некомерційного характеру (навчальними
і науково-дослідними закладами тощо); за іншими операціями
Розділ 1 Журналу 3, Відомість 3.5

Приклад 10.6 (наскрізний). У грудні 20ХХ року на ТОВ “Альянс” грошові кошти в підзвіт видавалися на такі потреби:

– 01.12.ХХ р. Скляр І. П. були видані грошові кошти під звіт на господарські потреби в розмірі 750,00грн. Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, затверджено в сумі 630 грн. (придбано ТМЦ, див. главу 9). Залишок виданих під звіт сум у розмірі 120,00 грн. працівник повернув до каси підприємства наступного дня – 02.12.ХХ;

– 09.12.ХХ р. з каси працівникові Грибенку А. А. були видані грошові кошти на відрядження в розмірі 2400,00грн. Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, затверджено в сумі 2260 грн. (витрати на відрядження – проїзд, добові, проживання, див. глави 12 і 13). Залишок невикористаних коштів у розмірі 140 грн. працівник повернув до каси 23.12.20ХХ р.;

– 09.12.ХХ р. з каси працівникові Скляр І. П. були видані грошові кошти під звіт на господарські потреби в розмірі 450,00 грн. Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або підзвіт (див. мал. 4.2 на с. 93), затверджено в сумі 375 грн. (бланки, пальне – див. розділ 9 книжки), а Залишок виданих під звіт сум у розмірі 75,00 грн. працівник повернув до каси підприємства в той самий день – 09.12.

Первинний документДатаЗміст господарської операціїКореспондуючі рахункиСума, грн.
дебеткредит
Видача коштів під звіт на господарські потреби
ВКО01.12Видано працівникові Скляр І. П. грошові кошти під звіт
на господарські потреби <4,10>
372301750
Прибутковий ордер (М-4)02.12Оприбутковано закуплені
за готівкові кошти від підзвітної особи (Скляр І. П.) побутову хімію
і господарський інвентар <9, 10, 18>
209372200
Прибутковий ордер (М-4)02.12Оприбутковано закуплені
за готівкові кошти від підзвітної особи (Скляр І. П.) побутову хімію
і господарський інвентар <9, 10, 18>
22372325
Прибутковий ордер (М-4)02.12Відображено суму ПДВ у складі податкового кредиту <9, 10, 18>641372105
ПКО02.12Повернуто підзвітною особою Скляр І. П. залишок невитрачених сум <4, 10>301372120
ВКО № 129109.12Видано працівнику Скляр І. П. грошові кошти під звіт на господарські потреби <4>372301450
Прибутковий ордер (М-4) авансовий звіт9.12Оприбутковано бензин від підзвітної особи (Скляр І. П.) < 9, 10, 18>203372212,5
Прибутковий ордер (М-4) авансовий звіт9.12Відображено податковий кредит з ПДВ (бензин) <9, 10, 18>64137242,5
Прибутковий ордер (М-4) авансовий звіт9.12Оприбутковано від підзвітної особи
Скляр І. П. бланки обліку <9, 10, 18>
209372100
Прибутковий ордер (М-4) авансовий звіт9.12Відображено податковий кредит з ПДВ (бланки) <9, 10, 18>64137220
ПКО № 912309.12Повернено підзвітною особою Скляр І. П. залишок невитрачених сум <4, 10>30137275
На відрядження
ВКО09.12Видано грошові кошти під звіт на відрядження Грибенку А. А. <4,10>3723012400
Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або підзвіт23.12Затверджено Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, складальника Грибенка А. А. <4, 10, 12, 13, 18>:
Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт23.12– добові84
91.1
372
84
1400,00
1400,00
Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або підзвіт23.12– проживання84
91.1
372
84
650,00
650,00
Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або підзвіт23.12– проїзд84
91.1
372
84
80,00
80,00
Податкова накладна23.12– ПДВ у вартості проживання641372130,00
130,00
ПКО¹ 912223.12Повернуто Грибенку А. А. залишок сум, виданих
на відрядження <4,10>
301372140

Детальніше операції з підзвітними особами підприємства, з постачальниками і підрядниками, а також розрахунки зі страхування та оплати праці розглянуто в інших розділах книги. У рамках цього розділу розглянемо порядок відображення в бухгалтерському обліку розрахунків претензійного характеру, розрахунків з відшкодування заподіяних збитків і розрахунків з іншими дебіторами та кредиторами.

РОЗРАХУНКИ ЗА ПРЕТЕНЗІЯМИ

Облік операцій претензійного характеру ведеться на субрахунку 374 “Розрахунки за претензіями” рахунка 37 “Розрахунки з різними дебіторами”. До нарахування приймаються претензії, визнані платником або судом. При цьому суми пред’явлених постачальникам і підрядникам, а також іншим юридичним і фізичним особам претензій обліковуються на цьому рахунку доти, доки не будуть погашені боржником.
За дебетом субрахунку 374 “Розрахунки за претензіями” відображаються такі суми претензій:
– за претензіями, пред’явленими до постачальників, підрядників, транспортних та інших організацій унаслідок виявлення в пред’явлених і оплачених рахунках невідповідності цін і тарифів, передбачених договором, а також виявлення арифметичної помилки;
– за претензіями, що пред’являються до постачальників унаслідок невідповідності якості відвантажених ТМЦ, а також виявлення арифметичної помилки;

якості відвантажених ТМЦ, наданих робіт і наданих послуг технічним та іншим умовам, обумовленим у договорі;
– за претензіями, пред’явленими до постачальників і транспортних організацій унаслідок виявлення нестачі вантажів понад норми природного убутку;
– за претензіями за брак, простій і збитки, понесені з вини постачальників;
– за штрафами, пенею, неустойками, що стягуються з постачальників, підрядників, покупців, замовників за недотримання договірних зобов’язань у розмірах, передбачених договором або призначених судом;
– за претензіями до установ банків унаслідок помилкового списання банком грошових коштів з поточного рахунку підприємства.
Бухгалтерський облік розрахунків за претензіями розглянемо на прикладі.

Приклад 10.7. Підприємство роздрібної торгівлі за договором купівлі-продажу оплатило партію продуктів харчування на загальну суму 6000 грн. (у тому числі ПДВ 20 % – 1000 грн.). При прийманні товару було виявлено, що частина продуктів харчування має строк придатності, що минув. Загальна вартість прострочених продуктів становить 390 грн. (у тому числі ПДВ 20 % – 65 грн.).

Прострочені продукти харчування повернуто постачальникові, який, у свою чергу, повернув на поточний рахунок покупця їх вартість і виписав розрахунок коригування сум ПДВ.
У регістрах бухгалтерського обліку підприємства зазначені операції відобразяться таким чином (табл. 10.11):

Таблиця 10.11

Первинний документДатаЗміст господарської операціїКореспондуючі рахункиСума, грн.
дебеткредит
Платіжне доручення27.101. Перераховано попередню оплату партії продуктів харчування3713116000
Податкова накладна27.102. Відображено суму податкового кредиту з ПДВ641/ПДВ6441000
Прибуткова накладна29.103. Відображено оприбуткування
на баланс підприємства продуктів харчування відповідної якості ((6000 390) х 100 : 120 %)
2816314675
Прибуткова накладна29.104. Списано суму раніше відображеного податкового кредиту з ПДВ644631935
Претензія29.105. Пред’явлено претензію постачальнику374631390
Бухгалтерська довідка29.106. Проведено залік заборгованостей6313716000
Розрахунок коригування до податкової накладної29.117. Відкориговано податковий кредит з ПДВ (методом “червоне сторно” на підставі виписаного постачальником розрахунку коригування до податкової накладної)64164465
Банківська виписка01.118. Отримано грошові кошти від постачальника в рахунок погашення заборгованості за претензією311374390

РОЗРАХУНКИ З ВІДШКОДУВАННЯ ЗАВДАНИХ ЗБИТКІВ

Складовою частиною іншої поточної дебіторської заборгованості є заборгованість за розрахунками з винними особами з відшкодування збитків, заподіяних підприємству внаслідок нестач, перевитрат, розкрадання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей, а також втрат від їх псування.
Випадки виявлення фактів заподіяння підприємству шкоди внаслідок безгосподарного або недостатнього контролю за збереженням майна підприємства, а також умисного розкрадання грошових коштів і товарно-матеріальних цінностей супроводжуються проведенням інвентаризації.
Під час проведення інвентаризації встановлюється кількісна розбіжність між фактичною наявністю грошових коштів і ТМЦ і даними бухгалтерського обліку, а також визначається вартість майна, якого не вистачає, і яке підлягає відшкодуванню винними особами (у разі їх установлення).
Порядок проведення інвентаризації на підприємстві, а також методика визначення розміру збитків, понесених підприємством у результаті розкрадання, нестачі та псування цінностей, описані в розділі 30 “Річна інвентаризація”. У цьому розділі розглянемо порядок відображення розрахунків з відшкодування заподіяної шкоди на рахунках бухгалтерського обліку.
Облік розрахунків з винними особами з відшкодування заподіяної підприємству шкоди ведеться на субрахунку 375 “Розрахунки з відшкодування заподіяних збитків” рахунка 37 “Розрахунки з різними дебіторами”.
Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків [137] на субрахунку 375 “Розрахунки

з відшкодування заподіяних збитків” ведеться облік розрахунків з відшкодування підприємству заподіяних збитків унаслідок нестач і втрат від псування товарно-матеріальних цінностей, нестач і розкрадання грошових коштів, якщо винного встановлено.

* Детальніше про порядок розрахунку сум нестач, що підлягають відшкодуванню винною особою, читайте в главі 30 “Річна інвентаризація”.

За дебетом субрахунку 375 “Розрахунки за відшкодуванням заподіяних збитків” відображається сума шкоди, заподіяної підприємству нестачею або розкраданням, визначена відповідно до чинного законодавства і віднесена на винних осіб.
Погашення винною особою заподіяних підприємству збитків або списання дебіторської заборгованості у разі неплатоспроможності винної особи відображається за кредитом субрахунку 375 “Розрахунки за відшкодуванням заподіяних збитків”.
Слід зазначити, що на субрахунку 375 “Розрахунки з відшкодування завданих

збитків” суми збитків підприємства відображаються лише в разі виявлення винної в них особи. При цьому винна особа вважається виявленою тільки в тому разі, якщо нею визнано свою вину або її вину встановлено за рішенням суду.

Аналітичний облік розрахунків з відшкодування матеріальної шкоди ведеться окремо за кожною винною особою.
Порядок відображення в бухгалтерському обліку сум нестачі ТМЦ, якщо винну в ній особу було встановлено, розглянемо на числовому прикладі.

Приклад 10.8. У результаті інвентаризації на складі підприємства виявлено нестачу товару балансовою вартістю 400 грн. Матеріально відповідальна особа – комірник визнала себе винною в нанесенні підприємству матеріальної шкоди і притягнута до матеріальної відповідальності.

Сума нестачі погашається матеріально відповідальною особою шляхом внесення суми, що підлягає відшкодуванню, до каси підприємства.

У регістрах бухгалтерського обліку операції зі списання сум нестачі та відшкодування збитків відображаються таким чином (табл. 10.12).

Таблиця 10.12

Первинний документДатаЗміст господарської операціїКореспондуючі рахункиСума, грн.
дебеткредит
Акт інвентаризації30.121. Списано на витрати вартість товарів, яких не вистачає84281400
Акт інвентаризації30.121. Списано на витрати вартість товарів, яких не вистачає94784400
Акт інвентаризації, бухгалтерська довідка30.122. Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ (400 х 20 %)84641/ПДВ80
Акт інвентаризації, бухгалтерська довідка30.122. Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ (400 х 20 %)9478480
Бухгалтерська довідка30.123. Відображено нестачу на позабалансовому рахунку72480
Акт інвентаризації, заява
про визнання провини
30.124. Відображено суму нестачі, яка підлягає відшкодуванню винною особою
(400 80)*
375716480
Бухгалтерська довідка30.125. Вартість ТМЦ списано з позабалансового рахунка (одночасно зі списанням суми збитку на винну особу)72480
Бухгалтерська довідка30.126. Сформовано фінансовий результат від операції зі списання сум нестачі та відшкодування завданих підприємству збитків:
Бухгалтерська довідка30.12– списано на фінансовий результат втрати
від нестачі ТМЦ
791947480
Бухгалтерська довідка30.12– списано на фінансовий результат дохід від відшкодування вартості раніше списаних у результаті нестачі ТМЦ716791480
Прибутковий касовий ордер04.018. Суму, що підлягає відшкодуванню винною особою, внесено до каси підприємства301375480

РОЗРАХУНКИ З ІНШИМИ ДЕБІТОРАМИ

Розмір дебіторської заборгованості за розрахунками з іншими дебіторами визначається як дебетове сальдо субрахунку 377 “Розрахунки з іншими дебіторами” рахунка 37 “Розрахунки з різними дебіторами”.

На субрахунку 377 “Розрахунки з іншими дебіторами” ведеться облік розрахунків за операціями, які не відображаються на інших субрахунках рахунка 37 “Розрахунки з різними дебіторами”, а саме:
– розрахунки за операціями, пов’язаними зі здійсненням спільної діяльності без створення юридичної особи*;
– розрахунки зі сторонніми організаціями за різного роду роботи, послуги, вартість яких зараховується до складу загальновиробничих, адміністративних витрат, витрат на збут тощо;
– усі види розрахунків з працівниками (крім розрахунків з оплати праці та з підзвітними особами). До таких розрахунків, зокрема, належать: розрахунки з видачі та погашення позичок; виплати на утримання дитячих дошкільних установ, що перебувають на балансі підприємства; оплата телефонних переговорів працівників; витрати на оплату їх навчання тощо;
– розрахунки з квартиронаймачами;
– інші види розрахунків.
Аналітичний облік за субрахунком 377 “Розрахунки з іншими дебіторами” ведеться за кожним дебітором, за видами заборгованості, строками її виникнення та погашення.
Порядок відображення в бухгалтерському обліку підприємств розрахунків з іншими дебіторами розглянемо на числовому прикладі.

* У М(С)БО 32 “Фінансові інструменти: розкриття та надання” наведено більш доречний термін “контрактне право”.

Приклад 10.9. Підприємство за договором купівлі-продажу продає об’єкт основних засобів – комп’ютер. Первісна вартість комп’ютера становить

3000 грн., сума нарахованого зносу – 500 грн. Продажна вартість комп’ютера становить 2500 грн. (у тому числі ПДВ 20 % – 416,67 грн.). Продаж здійснюється на умовах подальшої оплати.

Таблиця 10.13

Первинний документДатаЗміст господарської операціїКореспондуючі рахункиСума, грн.
дебеткредит
Акт прийманняпередачі
(ф. № ОЗ-1)
30.09Відображено справедливу вартість комп’ютера
у складі оборотних активів
2861042083,33
Акт прийманняпередачі
(ф. № ОЗ-1)
30.09Списано суму зносу об’єкта ОЗ131104500
Акт прийманняпередачі
(ф. № ОЗ-1)
30.09Списано суму перевищення залишкової вартості над справедливою946104416,67
Видаткова накладна30.09Передано покупцеві комп’ютер і відображено дохід від реалізації необоротного активу, утримуваного для продажу3777122500
Податкова накладна30.09Відображено податкові зобов’язання з ПДВ у складі вартості
проданого комп’ютера
712641416,67
Видаткова накладна30.09Списано балансову вартість комп’ютера9432862083,33
Бухгалтерська довідка30.09Сформовано фінансовий результат від операції з продажу комп’ютера:
Бухгалтерська довідка30.09– списано на фінансовий результат суму доходу
від реалізації комп’ютера
7127912083,33
Бухгалтерська довідка30.09– списано на фінансовий результат балансову вартість об’єкта7919432083,33
Виписка банку05.10Отримано грошові кошти3113772500,00

10.9. СТВОРЕННЯ ТА ОБЛІК РЕЗЕРВУ СУМНІВНИХ БОРГІВ

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Порядок створення резерву сумнівних боргів (РСБ) регламентується П(С)БО 10 [10].

З положень нормативних актів можна зробити висновок, що підприємства зобов’язані
створювати РСБ. Зокрема, у п. 7 П(С ) БО 10 [10], п. 27 і п.п. 32. 1 П(С)БО 2 [2], пп. 12 і 14 П(С)БО 25 [25] безальтернативно говориться про те, що поточна дебіторська заборгованість включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю, яка визначається за вирахуванням РСБ. І хоча в деяких випадках розмір РСБ може

може дорівнювати нулю, провести відповідні облікові процедури з його розрахунку суб’єкти господарювання повинні.
Розрахунок РСБ може дозволити підприємству оптимізувати деякі облікові показники. Це можливо завдяки тому, що сума РСБ показується у складі витрат підприємства і впливає на величину його бухгалтерського прибутку. Як приклади впливу РСБ на звітні показники можна навести такі:
1. Сума дивідендів. Оскільки витрати на створення РСБ зрештою зменшують бухгалтерський прибуток (списуються через рахунок 79 “Фінансові результати” на рахунок 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)”), то за рахунок цього знижується сума дивідендів, що підлягають до виплати.
2. Розмір чистих активів підприємства. Відповідно до положень ст. 144
та ст. 155 ЦКУ [37] господарські товариства зобов’язані дотримуватися певного розміру
чистих активів, який не повинен бути меншим за статутний капітал. В іншому випадку товариство зобов’язане оголосити про зменшення статутного капіталу або ліквідуватися. Оскільки показник чистих активів залежить від суми прибутку підприємства, витрати на РСБ сприяють зменшенню його розміру, що необхідно враховувати при створенні РСБ.
3. Розмір власного капіталу підприємства. Прибуток є складовою
показника власного капіталу підприємства. Відповідно витрати на створення РСБ зменшують через прибуток цей показник. Тому цей аспект потрібно враховувати, зокрема, підприємствам, які мають намір випустити облігації.

П(С)БО 10 [10] не дозволяє зробити однозначних висновків щодо складу дебіторської заборгованості, за якою створюється РСБ, тож відповідь на це питання залишається шукати в різних джерелах. Зокрема, з п. 7 П(С)БО 10 [10] випливає, що РСБ обчислюється на дату балансу за поточною дебіторською заборгованістю, яка є фінансовим активом (за винятком придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу).

Дебіторська заборгованість, не призначена для продажу, включається до поняття фінансового активу(п. 6 П(С)БО 13 [13]), але її визначення не вирізняється
чіткістю. Так, згідно з п. 4 П(С)БО 13 [13] до неї належить дебіторська заборгованість, що виникає внаслідок надання коштів, продажу інших активів, робіт, послуг безпосередньо боржнику і не є фінансовим активом, призначеним для перепродажу. Водночас очевидно, що така дебіторська заборгованість має відповідати і загальним ознакам фінансового активу, зокрема, бути контрактом*, що надає право отримати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого підприємства, або контрактом, що надає право обмінятися фінансовими інструментами з іншим підприємством на потенційно вигідних умовах(п. 4 П(С)БО 13 [13]).
У підсумку виходить, що під резервування переважно потрапляє дебіторська заборгованість, за якою мають бути отримані грошові кошти та їх еквіваленти.
З нормативних актів також неможливо однозначно з’ясувати, за чим саме має виникнути дебіторська заборгованість, за якою створюється РСБ. Зокрема, з кореспонденцій, наведених до рахунка 38 “Резерв сумнівних боргів” в Інструкції із застосування Плану рахунків [137], можна дійти висновку, що це має бути заборгованість покупців за реалізовану продукцію, товари, роботи, послуги, яка відображається на рахунку 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками”. На такі висновки наштовхує і метод визначення питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході, який за даними наведеного в П(С)БО 10 [10] прикладу 3 розраховується виходячи з чистого доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг. Та й у Балансі окремий рядок для РСБ виділено тільки для цієї заборгованості.

* У М(С)БО 32 “Фінансові інструменти: розкриття та надання” наведено більш доречний термін “контрактне право”.

Водночас із п.п. 13. 6 П(С)БО 10 [10] уже випливає, що залишок РСБ у примітках до фінансової звітності має наводитися за кожною статтею поточної дебіторської заборгованості. На такі ж висновки наводить і п. 32. 1 П(С)БУ 2 [2].
Ми ж вважаємо, що РСБ створюється за такими статтями:
1) дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги;
2) векселі отримані;
3) заборгованість за внутрішніми розрахунками;
4) інша поточна дебіторська заборгованість.
РСБ створюється за поточною дебіторською заборгованістю, тобто заборгованістю, яка виникає під час нормального операційного циклу або буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу(п. 4 П(С)БО 10 [10]). При цьому в розрахунку РСБ може брати участь як сумнівна, так і безнадійна заборгованість. Розберемося,
що включається в ці поняття.
У п. 4 П(С)БО 10 [10] безнадійну заборгованість визначають як “поточну дебіторську заборгованість, щодо якої існує впевненість у її неповерненні боржником або за якою минув строк позовної давності”.
Упевненість у неповерненні заборгованості ґрунтується на таких обставинах, з яких однозначно (тобто на 100 %) випливає, що вона не буде погашена. На нашу думку, упевнено про неповернення заборгованості можна говорити, наприклад, у таких випадках:
1) боржник був ліквідований, у тому числі й унаслідок визнання його банкрутом, і заборгованість перед підприємством погашена не була (зверніть увагу: не перебуває у стадії банкрутства, а саме був ліквідований);
2) борг контрагенту був прощений, у тому числі за умовами мирової угоди;
3) підприємство подало позов до суду про стягнення заборгованості з контрагента, але суд його відхилив (це стає зрозуміло за результатами оскарження).
Тепер що стосується безнадійної заборгованості зі строком позовної давності, що минув
давності. Відповідно до ст. 257 ЦКУ [37] загальна позовна давність становить три роки. Положення ч. 5 ст. 261 Ц КУ [37] встановлюють два підходи до початку спливу строку позовної давності:
1) якщо в договорі зазначено конкретну дату (строк), протягом якої контрагент зобов’язаний виконати свої зобов’язання (наприклад, “оплата товару здійснюється протягом 10 днів з моменту його отримання” або “до <...> дати”), то позовна давність починає обчислюватися з такої дати;
2) якщо ж у договорі конкретного строку не зазначено або договір у письмовій формі не укладався, то позовна давність починає обчислюватися від дня, коли у кредитора виникає право пред’явити вимогу про виконання зобов’язання. Відповідно до ст. 530 ЦКУ [37] кредитор може вимагати виконання зобов’язання в будь-який час, але для цього він повинен його пред’явити боржникові (наприклад, направити претензію). Боржник же зобов’язаний виконати цю вимогу в семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, і в разі непогашення ним заборгованості починає обчислюватися позовна давність (з 8-го дня після пред’явлення вимоги). Таким чином, до моменту пред’явлення претензії боржнику в договорах з невизначеним строком виконання зобов’язань позовна давність узагалі не починає обчислюватися, і заборгованість може “висіти” в балансі 10 – 20, а то й більше років.
Як бачимо, безнадійна заборгованість виникала в балансі не так уже й часто, тому більшість із передбачених методів створення РСБ, розрахунок яких базується на цьому показнику, за його відсутності призводять до “нульових” результатів,
що підтверджує і Мінфін (див. лист від 29.04.2005 р. № 31-04200-20-16/8181).
Тепер що стосується сумнівної заборгованості, тобто “поточної дебіторської заборгованості, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником”(п. 4 П(С)БО 10 [10]). Мінфін у листі від 09.12.2003 р. № 31-04200-30-5/7021 звертає увагу на те, що віднесення дебіторської заборгованості до сумнівної залежить від обставин і підтверджується професійним судженням. Як приклади такого судження МФУ наводить факт порушення справи про банкрутство боржника (приклад 4 до П(С)БО 10 [10], лист МФУ від 13.01.2005 р. № 31-04200-30-10/484).
Ми вважаємо, що певні підстави вважати заборгованість сумнівною
є вже тоді, коли боржник не виконує свої зобов’язання у встановлений договором строк і не відповідає на претензію або відхиляє її. Хоча це питання бухгалтер має право вирішувати самостійно і за бажання він може на власний розсуд установити (вказати в наказі про облікову політику) більш “жорсткі критерії” визнання заборгованості сумнівною.
Зауважимо також, що сумнівна заборгованість фактично впливає на розмір РСБ тільки в одному методі, а саме методі застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості (на основі аналізу платоспроможності окремих дебіторів).
Вважаємо, що, ґрунтуючись на принципі обачності, підприємство має право для різних видів дебіторської заборгованості використовувати різні методи розрахунку РСБ. А ось у рамках методу застосування коефіцієнта сумнівності використання різних способів розрахунку РСБ для різних статей дебіторської заборгованості вписується і в норми п. 13.4 П(С)БО 10 [10].
Для кожної статті заборгованості має бути створено окремий РСБ. У зв’язку
із цим при розрахунку РСБ аналізуються показники тільки за тією статтею заборгованості, за якою він створюється.
У нормативних положеннях не уточнюється, яким саме чином слід проводити інвентаризацію РСБ. У загальному випадку необхідно проаналізувати на підставі документів склад безнадійної дебіторської заборгованості, яка була списана (підлягала списанню) за період інвентаризації.
Інші процедури залежатимуть від обраного методу нарахування РСБ, оскільки під час інвентаризації необхідно перевірити правильність його розрахунку.
Виявлені помилки в обчисленні РСБ за попередній рік, на думку МФУ(лист від 22.09.2003 р. № 31-04220-20-10/2515), слід відобразити в бухгалтерському обліку в тому році, в якому було виявлено помилку, шляхом її виправлення та зменшення сальдо рахунку нерозподіленого прибутку.
Одночасно необхідно внести виправлення до звітності за той рік, до якого належать виявлені помилки. Оприлюднювати повторно таку звітність потрібно тільки в тому випадку, коли помилка була суттєвою, а саме, на думку МФУ, було досягнуто (перевищено) будь-який із критеріїв:
– для витрат розмір помилки становив 2 % чистого прибутку (збитку) підприємства;
– для окремих активів (зокрема, дебіторської заборгованості, відстрочених податкових активів*) і власного капіталу (зокрема, нерозподіленого прибутку) сума помилки становила 5 % загальної вартості активів і власного капіталу відповідно (див. лист МФУ від 22.09.2003 р. № 31-04220-20-10/2515).

* Згідно з нормами П(С)БО 17 [17] РСБ впливає на суму відстрочених податкових активів.

З положень Інструкції про застосування Плану рахунків [137] і п. 20 П(С)БО 16 [16]

випливає, що витрати на створення РСБ відображаються у складі інших витрат операційної діяльності – кореспонденція: Дт 84 (944) – Кт 38. Списання РСБ проводиться: Дт 38 – Кт 36, 34 та інші рахунки заборгованості, щодо яких було створено РСБ.
Коригування РСБ відображається кореспонденціями:

Дт 38 – Кт 719 (на суму зменшення розміру РСБ);

Дт 84 (944) – Кт 38 (на суму збільшення розміру РСБ).

З метою зручного заповнення балансу, де РСБ впливає окремо на кожну статтю дебіторської заборгованості, за якою він створювався, рекомендуємо на рахунку 38 відкрити аналітичні субрахунки в розрізі окремих статей заборгованості. Наприклад: субрахунок 38/Реал “РСБ за дебіторською заборгованістю за реалізовану готову продукцію, товари, роботи, послуги”, субрахунок 38/Векс “РСБ за заборгованістю, забезпеченою векселями” тощо.

ОГЛЯД МЕТОДІВ СТВОРЕННЯ РСД

П(С)БО 10 [10] оперує двома методами створення РСБ:

1) метод застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості (далі – Метод абсолютної суми). Це найбільш гнучкий метод створення РСБ, який

дозволяє досить вільно впливати на його розмір;
2) метод застосування коефіцієнта сумнівності. Цей метод базується на розрахунку

розрахунку коефіцієнтів, у яких обов’язковим показником виступає безнадійна дебіторська заборгованість. Коефіцієнти сумнівності можуть бути розраховані такими способами:
2.1) визначення питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході (далі – Метод питомої ваги в ЧД);

2.2) класифікація дебіторської заборгованості за строками непогашення, яка включає два підспособи (далі – Метод класифікації):
а) визначення питомої ваги списаної протягом періоду дебіторської заборгованості в сумі дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду;
б) визначення середньої питомої ваги списаної протягом періоду дебіторської заборгованості в сумі дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду;
2.3) визначення середньої питомої ваги списаної протягом періоду дебіторської заборгованості в сумі дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду за попередні 3 – 5 років (далі – Метод середньої питомої ваги в ДЗ за попередні 3 – 5 років).

Таким чином, фактично є п’ять способів розрахувати РСБ.

МЕТОД АБСОЛЮТНОЇ СУМИ

Це, мабуть, найбільш “гнучкий” метод, у якому можна змінювати величину РСБ залежно від бажаних результатів з урахуванням їх впливу на фінансову звітність. У ньому на підставі обставин і професійного судження РСБ створюється за конкретними дебіторами, заборгованість яких визнається сумнівною.
При обранні цього методу необхідно:
1) установити критерії (ознаки), за якими дебіторська заборгованість визнається сумнівною, і зазначити їх у наказі про облікову політику;
2) на дату балансу (останнє число кварталу) провести аналіз дебіторської заборгованості на предмет її відповідності встановленим критеріям. І якщо якась заборгованість цим критеріям відповідає – включити її до РСБ.
Якщо підприємство бажає мінімізувати суму РСБ, то критерії сумнівної заборгованості мають бути гранично “жорсткими” (наприклад, визнання дебітора банкрутом).
У тих же випадках, коли РСБ потрібно створювати “по максимуму”, критерії мають бути найбільш “м’якими”. Наприклад, прострочення виконання заборгованості на певний строк. Обґрунтуванням такої “м’якості” може слугувати принцип обачності.

МЕТОД ПИТОМОЇ ВАГИ В ЧД

Цей метод застосовний тільки до РСБ за заборгованістю за реалізовану продукцію, товари, роботи, послуги. Це видно з показника, на якому ґрунтується розрахунок коефіцієнта сумнівності, – чистий дохід від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг на умовах наступної оплати. У міжнародній практиці він отримав назву методу відсотка продажу (Percentage-ofSalesMethod)*.

* Див. Голов С. Ф., Костюченко В. М. Бухгалтерський облік і фінансова звітність за міжнародними стандартами. – Х.: Фактор, 2007. – С. 453.

На нашу думку, це найбільш трудомісткий і незрозумілий спосіб розрахунку РСБ.
Громіздкість викликана тим, що з показника “Чистий дохід від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг“, який, вочевидь, потрібно брати з ряд. 035

Звіту про фінансові результати ф. № 2 і ряд. 030 ф. № 2-м, слід відокремити ту частину доходу, яка утворилася за договорами з постоплатою. Пов’язано це з тим, що РСБ створюється тільки за дебіторською заборгованістю, за яку повинні надійти гроші, тобто передоплатні варіанти не враховуються. Водночас як відокремити таку заборгованість за даними бухгалтерського обліку, незрозуміло.
У загальному випадку, коли відсутні інші відрахування з доходу(Дт 704) і отримання передоплат відображається типовою кореспонденцією: Дт 31 – Кт 681, такий дохід(ЧДпост) можна виділити так:

ЧДпост = Об (Дт 701, 702, 703 – Кт 79) Об (Дт 681 Кт 36) : 1,2**,

де Об – сума обороту за рахунками бухгалтерського обліку, грн.

** Якщо підприємство є платником ПДВ, якщо ж не є, то ділити на 1,2 не слід.

В інших випадках доведеться аналізувати показник чистого доходу “вручну” і обирати за ним суми з постоплатою.
Незрозумілість цього способу зумовлена тим, що, виходячи з наведеного в прикладі 3 до П(С)БО 10 [10] алгоритму , РСД при його обранні може перевищувати і саму дебіторську заборгованість. Зокрема, сума створеного РСБ за звітний рік у ньому додається до залишку РСБ на початок цього року. Але якщо постійно так підсумовувати залишки, то РСБ ризикує безконтрольно розростися (він списується тільки в разі визнання заборгованості безнадійною, що може і не відбутися), а це навряд чи можна вважати обґрунтованим. Мінфін у листі від 29.04.2005 р. № 31-04200-20-16/8181 спробував дещо роз’яснити процедуру розрахунку РСБ за цим методом, зазначивши, що РСБ за ним визначається щомісяця шляхом застосування до чистого доходу коефіцієнта сумнівності, розрахованого за попередній рік. У підсумку формулу для розрахунку РСД можна представити так:

де ЧДпост– чистий дохід від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг на умовах постоплати за звітний місяць, грн.;

КСп – коефіцієнт сумнівності за попередній рік;

БДЗп – безнадійна дебіторська заборгованість (списана з балансу) за період, обраний для спостереження, грн.;

ЧДп – чистий дохід від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг на умовах постоплати за період, обраний для спостереження, грн.

Приклад 10.10. На 01.04.2012 р. залишок РСБ становить 30000 грн. Коефіцієнт сумнівності за попередній 2011 рік розраховувався на підставі даних

3 попередніх років (2009 – 2011 рр.), за якими:

– загальна сума списаної безнадійної дебіторської заборгованості склала

60000 грн.;

– загальна сума чистого доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг на умовах постоплати дорівнює 800000 грн.

Сума чистого доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг на умовах
постоплати за квітень 2012 року дорівнює 20000 грн.

РСД, який має бути нарахований у квітні, становитиме:

РСД = 2000 х (60000 : 800000) = 1500 (грн.). Залишок РСБ на 01.05.2012 р.:

30000 1500 = 31500 (грн.).

МЕТОД КЛАСИФІКАЦІЇ

Це точніший порівняно з попереднім спосіб розрахунку РСБ у методі коефіцієнтів сумнівності. Ґрунтується він на тому, що вся дебіторська заборгованість групується за строками непогашення, які підприємством установлюються самостійно. Як правило, у цьому випадку орієнтуються на строки, наведені в р. IX “Дебіторська заборгованість” ф. № 5 Приміток до річної фінансової заборгованості, а саме: непогашення заборгованості у строк до 12 місяців; від 12 до 18 місяців; від 18 до 36 місяців; понад 36 місяців*.

* Такий період у ф. № 5 не зазначено, вочевидь, через не цілком правильне розуміння закінчення строку позовної давності. Але він у принципі можливий.

Далі також на власний розсуд обирається період для спостереження,
який залежить від обраного методу розрахунку коефіцієнта сумнівності.
У п. 8 П(С)БО 10 [10], на нашу думку, наведено не цілком точну класифікацію способів розрахунку коефіцієнта сумнівності.
Неточність полягає в тому, що сама класифікація заборгованості не тягне за собою розрахунок якихось коефіцієнтів сумнівності, а з прикладів 1, 2 до П(С)БО 10 [10] можна зрозуміти, що після класифікації заборгованості такі коефіцієнти розраховують, виходячи із суми фактично списаної протягом

періоду безнадійної дебіторської заборгованості в сумі дебіторської заборгованості двома способами:
1) за питомою вагою такої заборгованості;
2) за середньою питомою вагою такої заборгованості.
Другий спосіб у п. 8 П(С)БО 10 [10] виокремлено в окрему групу, але фактично його можна застосовувати як у способі класифікації дебіторської заборгованості, так і окремо. У прикладах визначення РСБ до П(С)БО 10 [10] наведено тільки варіант його розрахунку з класифікацією заборгованості (приклад 2). А ось із листа МФУ від 05.06.2008 р. № 31-34000-20-25/21471 можна зрозуміти, що цей спосіб можна використовувати й окремо (без класифікації заборгованості). У міжнародній практиці метод класифікації заборгованості називається методом періодизації дебіторської заборгованості (Aging of Accounts Receivable Method).
Тепер що стосується періоду, за який розраховується коефіцієнт сумнівності за питомою вагою. Він приймається на розсуд підприємства. Але знову ж таки, для отримання достовірних результатів у першому способі (за питомою вагою) до такого періоду слід включати щонайменше 6 місяців, при цьому розрахунок коефіцієнта ґрунтувати на показниках за кожен окремий місяць.
А ось при розрахунку коефіцієнта сумнівності за середньою питомою вагою період має становити не менше 3 років, але показники до розрахунку можуть включатися в розрізі окремих років.

Приклад 10.11. Період спостереження для визначення коефіцієнта сумнівності становить попередні 6 місяців, групи класифікуються за строками погашення, зазначеними в р. IX “Дебіторська заборгованість” ф. № 5 Приміток до річної фінансової заборгованості.

Таблиця 10.14

Дані для розрахунку РСБ на 01.04.2012 р.

МісяцьФактично списана безнадійна дебіторська заборгованість за місяць, грн.Сальдо дебіторської заборгованості на початок місяця, грн.
група 1група 2група 3група 1група 2група 3
Жовтень 20113000100002500015000
Листопад 20116000150003000020000
Грудень 20118000600002500080000
Січень 20124000200005600060000
Лютий 20122000250003200042000
Березень 20121000650004000056000
Квітень 2012ХХХ260003200045000

Якщо розрахунок здійснюється на основі визначення питомої ваги безнадійної заборгованості у складі дебіторської заборгованості, то коефіцієнт сумнівності (КС) розраховується так:

Приклад 10.12. Період спостереження для визначення коефіцієнта сумнівності становить попередні 3 роки, групи класифікуються за строками погашення, зазначеними в р. IX “Дебіторська заборгованість” ф. № 5 Приміток до річної фінансової заборгованості.

На 01.04.2012 р. сальдо дебіторської заборгованості становить:

1 група – 95000 грн., 2 група – 65000 грн., 3 група – 56000 грн. На 01.01.2012 р. сформовано РСБ у сумі 35000 грн.

* Ця формула аналогічна формулі, наведеній у прикладі 1 до П(С)БО 10 [10]. Але зверніть увагу: за даними прикладів 1 і 2 для розрахунку використовується сальдо дебіторської заборгованості відповідної групи на кінець попереднього періоду, обраного для спостереження (на початок періоду спостереження), а в самій формулі йдеться про показник дебіторської заборгованості на кінець періоду спостереження. Ми вважаємо, що в цьому випадку правильніший перший підхід.

** У прикладі 1 до П(С)БО 10 [10] допущено неточність – там для розрахунку РСБ використовується сальдо дебіторської заборгованості на початок останнього місяця спостереження, а не на кінець. Але з прикладу 2 і п. 8 П(С)БО 10 [10] видно, що в цьому випадку слід використовувати сальдо на кінець останнього місяця звітного періоду (на дату балансу).

Таблиця 10.15

Дані для розрахунку РСБ на 01.04.2012 р.

РікФактично списана безнадійна дебіторська заборгованість за рік, яка
значилася у складі залишків дебіторської заборгованості на ПОЧАТОК року, грн.
Сальдо дебіторської заборгованості на ПОЧАТОК року, грн.
група 1група 2група 3група 1група 2група 3
2009 г.300020008000100002500015000
2010 г.200060007000150003000020000
2011 г.500030006000600002500080000
Разом1000011000210008500080000115000

МЕТОД СЕРЕДНЬОЇ ПИТОМОЇ ВАГИ В ДЗ ЗА ПОПЕРЕДНІ 3 – 5 РОКІВ

У цьому методі розрахунок коефіцієнта сумнівності за середньою питомою вагою здійснюється без класифікації заборгованості. Щоправда, дещо насторожує той факт, що в прикладах до П(С)БО 10 [10] цього методу розрахунку не наведено, та й у міжнародній практиці його зазвичай не використовують. Водночас Мінфін у листі від 05.06.2008 р. № 31-34000-20-25/21471 зазначив, що в цьому випадку “коефіцієнт

сумнівності визначається як частка від ділення суми списаної дебіторської заборгованості за обраний період на суму дебіторської заборгованості на початок кожного року в обраному періоді”. І оскільки про класифікацію заборгованості в цьому листі, так само як і в п. 8 П(С)БО 10 [10], нічого не сказано, можна припустити, що цей метод можна застосувати і без її проведення.
При розрахунку коефіцієнта сумнівності за середньою питомою вагою, як зазначалося вище, можна обійтися і без класифікації заборгованості. Мабуть, це найпростіший спосіб розрахувати РСД.

Приклад 10.13. Дебіторська заборгованість на початок 2012 року становила

40000 грн. Залишок РСБ на дату балансу (31.12.2011 р.) – 50 грн. Для спостереження з метою визначення коефіцієнта сумнівності підприємство обрало період за попередні три роки.

* Зверніть увагу: враховується не вся списана безнадійна заборгованість, а тільки та, яка значилася у складі сальдо дебіторської заборгованості на початок року.

Таблиця 10.16

Дані для розрахунку РСБ на 01.04.2012 р.

РікФактично списана безнадійна дебіторська заборгованість за рік, яка значилася у складі залишків дебіторської заборгованості на ПОЧАТОК року, грн.Сальдо дебіторської заборгованості на ПОЧАТОК року, грн.
2009 г.25010000
2010 г.35020000
2011 г.40035000
Разом100065000

Коефіцієнт дорівнює:

1000 : 65000 = 0,0154.

Відповідно РСБ на 01.04.2012 р:

400000 х 0,0154 = 616 (грн.).

З урахуванням залишку РСБ необхідно донарахувати 566 грн. (616 50).