23.1. РОЗДРІБНА ТОРГІВЛЯ: КОРОТКО ПРО ГОЛОВНЕ
Роздрібна торгівля – це сфера підприємницької діяльності з продажу товарів або послуг на підставі усного або письмового договору купівлі-продажу безпосередньо кінцевим споживачам для їх власного некомерційного використання.
Основним нормативним документом, що регулює здійснення торговельної діяльності, є Порядок № 833
Водночас для повноправного функціонування торговельної точки, крім державної реєстрації, суб’єкту господарювання необхідно отримати низку документів дозвільного характеру:
– дозвіл на розміщення об’єкта торгівлі;
– дозвіл на розміщення малої архітектурної форми (для малих архітектурних форм – кіосків, наметів, павільйонів тощо);
– дозвіл органу державного пожежного нагляду на початок роботи підприємств та оренду приміщень;
– дозвіл органів санепідемстанції (СЕС);
– ліцензію – у разі здійснення діяльності, що підлягає ліцензуванню;
– торговий патент – для здійснення торговельної діяльності за готівкові кошти, а також інші готівкові платіжні засоби на території України з використанням кредитних карток, діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг;
– для реалізації на території України продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації, виробники, постачальники та продавці зобов’язані мати сертифікат відповідності на цю продукцію.
Крім того, згідно з п. 7 Порядку № 833
1) магазин, який може бути:
за товарною спеціалізацією – продовольчим, непродовольчим, змішаним;
за товарним асортиментом – універсальним, спеціалізованим, вузькоспеціалізованим, комбінованим;
за методом продажу товарів – з індивідуальним обслуговуванням, самообслуговуванням, торгівлею за зразками або через торговельні автомати;
2) павільйон;
3) кіоск, ятка;
4) намет, навіс;
5) лоток, ларьок;
6) склад товарний;
7) лавкасклад , магазинсклад.
Зверніть увагу: готівкові розрахунки з покупцями повинні проводитися, як правило, через реєстратори розрахункових операцій (РРО) або із застосуванням розрахункових книжок (РК). Випадки, за яких РРО і РК не застосовуються, наведені в ст. 9 Закону про РРО
При розрахунках зі споживачами за готівку підприємство повинне забезпечити постійну наявність у своїх касах банкнот і монет(розмінної монети) різних номіналів для видачі здачі громадянам(п. 2.13, п. 7.25 Положення № 637 [116]) . Склад і суму готівки, що знаходиться в касі для видачі здачі покупцям, підприємство визначає самостійно. Якщо підприємство має декілька торговельних точок, загальна сума залишку розмінної монети в усіх торговельних точках на кінець робочого дня не повинна перевищувати загальний установлений для підприємства ліміт залишку готівкових коштів.
Видача розмінної монети відповідальному працівнику (касиру-операціоністу) з каси підприємства оформляється видатковим касовим ордером і відображається в бухгалтерському обліку проводкою Дт 301 “Операційна каса” – Кт 301 “Каса в національній валюті”.
Сума розмінної монети реєструється в РРО операцією “Службове внесення”. Це передбачено п. 4.5 Порядку застосування РРО
Таку операцію необхідно здійснити на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту. Тобто розмінну монету необов’язково реєструвати в РРО на першу ж хвилину робочого дня. Це можна зробити безпосередньо перед реєстрацією першого розрахункового чека.
Водночас підприємствам і підприємцям слід пам’ятати, що до їхніх обов’язківвходить забезпечення:
відповідності приміщення (місця) для провадження діяльності у сфері торгівлі необхідним санітарним нормам, а технічного стану приміщення (місця), будівлі та устаткування – вимогам нормативних документів щодо зберігання, виробництва та продажу відповідних товарів, а також охорони праці;
наявності на видному і доступному місці “куточка покупця”, в якому розміщується інформація про найменування власника або уповноваженого ним органу, книга відгуків і пропозицій, адреси та номери телефонів органів, що забезпечують захист прав споживачів;
розміщення торгового впатента, ліцензії відповідно до встановлених законодавством вимог;
продажу товарів відповідно до встановлених правил і норм.
23.2. ОСОБЛИВОСТІ ЦІНОУТВОРЕННЯ В ТОРГІВЛІ
Характерною обліковою особливістю підприємств роздрібної торгівлі є те,
що такі підприємства, як правило, ведуть облік товарів у продажних цінах, тобто в тих цінах, за якими товари будуть реалізовані покупцям.
Формування продажної вартості товару можна представити таким чином:
Продажна вартість = Первісна вартість Торгова націнка
Первісна вартість запасів визначається відповідно до П(С)БО 9
(див. главу 9 “Облік виробничих запасів”).
Торговельна націнка є різницею між продажною і первісною (купівельною) вартістю товарів. Сума торговельної націнки покликана забезпечити покриття витрат торговельного підприємства і принести йому прибуток.
На практиці існують два підходи до формування продажної вартості товарів і встановлення торгової націнки.
Перший підхід полягає в тому, що з певною періодичністю розпорядженням (наказом) керівника підприємства встановлюється певний розмір торгової націнки на товари. Як правило, такий розмір встановлюється у відсотковому співвідношенні від первісної вартості товару.
Приклад 23.1. На підприємстві торгівлі встановлено торговельну націнку в розмірі 30 % первісної вартості товару. Первісна вартість дорівнює 1000,00 грн. Визначимо продажну вартість товару:
– первісна вартість – 1000,00 грн.;
– торгова націнка – 300,00 грн. (1000,00 грн. х 30 %);
продажна вартість – 1300,00 грн. (1000,00 грн. 300,00 грн.) або (1000,00 грн. х 130 %).
При другому підході формування продажної вартості спочатку встановлюється продажна вартість товару і зворотним рахунком визначається сума торгової націнки на нього. Такий підхід дозволяє досягти стабільності цін на товари, що реалізуються.
Приклад 23.2 Підприємство роздрібної торгівлі придбало товар. Первісна вартість товару – 1000,00 грн. Продажна вартість товару встановлена в розмірі 1300,00 грн. Тоді сума торгової націнки становитиме 300,00 грн. (1300,00 грн. – 1000,00 грн.).
Порядок установлення торгової націнки і формування продажної вартості підприємство обирає самостійно.
Говорячи про ціноутворення і ціни, зауважимо: ціни на товари і продукцію мають бути зазначені на ярликах (цінниках) або в покажчиках цін, як того вимагають Порядок № 833
Основні вимоги до порядку позначення роздрібних цін на товари визначено Інструкцією про порядок позначення роздрібних цін
а) для продовольчих товарів:
– для вагових товарів – найменування товару, сорт, ціну за один кілограм або за сто грамів;
– для товарів або напоїв, що продаються на розлив, – найменування товару або напою, сорт, ціну за одиницю ємності або одиницю ваги;
– для штучних товарів і напоїв у пляшках – найменування товару або напою, вагу або ємність, сорт, ціну за штуку;
– для розфасованих товарів – найменування товару, сорт, ціну за один кілограм або сто грамів, вагу одиниці розфасовки, ціну за одиницю розфасовки;
б) для непродовольчих товарів:
– для товарів, на які ціни встановлено залежно від сортності, – найменування товару, сорт, ціну за один метр, кілограм, штуку або одиницю розфасовки;
– для товарів, на які ціни за сортами не встановлено, – найменування товару, ціну за один метр, кілограм, штуку або одиницю розфасовки;
– для дрібних штучних товарів (парфумерні, галантерейні тощо) – найменування товару, вагу або місткість, ціну за штуку або одиницю упаковки.
Використання суб’єктами підприємницької діяльності цінників, що містять ціни в іноземній валюті та в інших одиницях, які не є валютою України, заборонено.
На підприємствах роздрібної торгівлі, які застосовують сучасну технологію автоматизованої ідентифікації товарів за їхніми штрих-кодами та на яких значення цін товарів зберігається в пам’яті РРО або комп’ютера, дозволяється не завіряти цінники підписами працівників, відповідальних за їх формування, установлення та застосування, з датою та печаткою (штампом). В усіх інших випадках цінники підприємств роздрібної торгівлі, у тому числі й стаціонарної дрібнороздрібної мережі, обов’язково мають бути підписані відповідальним за це працівником і завірені печаткою або штампом суб’єкта господарювання із зазначенням дати підписання.
Працівників, відповідальних за формування, встановлення, застосування, а також спосіб позначення роздрібних цін (штамп, чорнило, паста, маркування етикет-пістолетом тощо), визначає керівник суб’єкта господарювання.
Працівники суб’єкта господарювання до початку роботи повинні перевірити наявність і правильність оформлення ярликів цін (цінників) на товари, що продаються.
23.3. ОСОБЛИВОСТІ ДОКУМЕНТАЛЬНОГО ОФОРМЛЕННЯ НАДХОДЖЕННЯ ТА ВИБУТТЯ ТОВАРІВ
ФОРМИ ДОКУМЕНТІВ
Роздрібна торгівля складається з двох основних операцій: завезення товару в торговельну точку та реалізація товару кінцевому споживачеві. Документи, задіяні в цих операціях, можна розділити на дві групи:
1) документи внутрішнього обліку (накладні, оборотні відомості, товарні звіти тощо);
2) документи, що видаються або надаються покупцям (чеки, цінники, гарантійні талони, сертифікати якості тощо).
Інші операції, які можуть мати місце в роздробі, – це повернення товару, переоцінка товару, передача товару з торговельної точки на склад підприємства або в іншу торговельну точку, нестача або надлишки товарів, виявлені під час інвентаризації. Оформляються такі операції документами внутрішнього обліку.
На рис. 23.1 наведено класифікацію документів, які характерні для основних операцій роздробу.
Нагадаємо обов’язкові реквізити, які повинні містити первинні облікові документи(п. 2 ст. 9 Закону про бухоблік [46]):
– найменування документа (форми);
– дату і місце складання;
– назву підприємства, від імені якого складено документ;
– зміст і обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
– посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення;
– особистий підпис або інші дані, які дають змогу ідентифікувати особу, що бере участь у здійсненні господарської операції.
До первинних облікових документів також можуть бути включені додаткові реквізити залежно від характеру операції, технології обробки облікових даних, що застосовується на підприємстві.
ДОКУМЕНТИ, ЩО ПІДТВЕРДЖУЮТЬ НАДХОДЖЕННЯ ТА НАЯВНІСТЬ ТОВАРІВ
Товари в роздрібну мережу можуть потрапляти зі складу підприємства, безпосередньо від постачальників, шляхом закупівлі в населення або за допомогою приймання на комісію. У будь-якому разі в пункті роздрібної торгівлі має бути документ із зазначенням кількості товарів, що надійшли, та їх продажної вартості.
Таблиця 23.1
Первинні документи, що підтверджують надходження товарів
| Товар у роздріб надійшов | Супровідні первинні документи |
| Безпосередньо від постачальників | Накладна, товарно-транспортна накладна*, документи, що підтверджують якість товарів** |
| Шляхом закупівлі в населення | Закупівельний акт або закупівельна відомість |
| Зі складу підприємства | Накладна на внутрішнє переміщення, товарно-транспортна накладна*, документи, що підтверджують якість товарів** |
Накладні на товар. Якщо бути скрупульозним, то під кожну накладну (видаткову накладну) постачальника слід виписувати прибутковий ордер або прибуткову накладну. Прибутковий ордер може складатися за типовою формою № М-4, затвердженою наказом № 193 [196]. У таких документах зазначаються первісна та продажна вартості товару, а також сума торгової націнки (рис. 23.2 на с. 814).
Проте, оскільки накладна не є бланком суворого обліку, на практиці нерідко товар оприбутковують на підставі видаткової накладної постачальника.
Товарно-транспортна накладна (ТТН). Відповідно до Правил перевезень № 363
Зверніть увагу! Наразі з тексту Правил перевезень № 363
* Якщо товар доставлявся автотранспортом.
** Якщо законодавством наявність таких документів передбачена.
№ 488/346 [205], що встановлює типову форму ТТН. Таким чином, у підприємств є всі підстави для розробки і застосування своєї форми ТТН.
Якість товарів. Суб’єктам підприємницької діяльності дозволяється реалізовувати товари тільки за наявності документів, що підтверджують їх якість і безпеку. Якість товарів підтверджується шляхом зазначення в супровідних документах на такий товар реєстраційних номерів сертифікатів відповідності (свідоцтва про визнання відповідності) та/або декларації про відповідність.
Накладна на внутрішнє переміщення. Надходження товарів у роздрібну мережу зі складу суб’єкта підприємництва або з іншого пункту роздрібної торгівлі оформляється накладною (актом) на внутрішнє переміщення або звичайною накладною (рис. 23.3 на с. 814).
Щодо подальшої долі товарів, що надійшли, зазначимо таке. Аналітичний облік товарів у місцях зберігання ведеться матеріально відповідальною особою (комірником) у товарній книзі або картках складського обліку матеріалів (типової форми № М-12 або довільної форми, розробленої підприємством). На кожне найменування (облікову одиницю) товару відкривається окрема картка або відводиться певна кількість сторінок у товарній книзі (рис. 23.4 на с. 815). Записи в товарній книзі (картках) здійснюються на підставі первинних прибуткових і видаткових документів.
ДОКУМЕНТИ, ЩО ПІДТВЕРДЖУЮТЬ ПРОДАЖ ТОВАРІВ
Контрольна стрічка. Основним документом, що реєструє факт продажу товарів, є стрічка РРО. Нагадаємо, що вона складається з двох частин: чеків (відривна частина), що видаються покупцям, і контрольної стрічки. В оперативній пам’яті РРО зберігаються дані про кількість проданих за день товарів. Наприкінці дня, зробивши звіт РРО за товарами, можна отримати інформацію про кількість проданих за день одиниць.
Оборотна відомість. Якщо облік не автоматизований, то узагальнення такої інформації за широкої товарної номенклатури є трудомістким і неефективним, тому багато суб’єктів господарювання списання реалізованих товарів за їх найменуваннями здійснюють на підставі оборотної відомості, яка може мати такий вигляд (табл. 23.2).
Таблиця 23.2
| Найменування товару | Ціна | Залишок на 01.01.20ХХ р. | Надходження | Продаж* | Списання | Залишок на 08.01.20ХХ р. | |||||
| к-ть | сума | кол-во | сума | кол-во | сума | кол-во | сума | кол-во | сума | ||
Якщо облік автоматизовано, то заповнення такої відомості не становить труднощів. У пам’яті комп’ютера знаходяться дані про всі операції на кожен день. За необхідний період формується зведений звіт, дані якого звіряються з даними інвентаризації.
* Товари, вилучені з торговельної точки, наприклад, у зв’язку з поверненням на склад, передачею в іншу торговельну точку, утилізацією неліквідної продукції, що залежалася, або переоцінкою.
Якщо ж облік не автоматизовано, то за великого асортименту продукції заповнення графи “Продаж” видається скрутним. Іноді на практиці вдаються до такого методу її заповнення. З певною періодичністю проводиться інвентаризація залишків у торговельній точці. На підставі даних про залишки товарів і за наявності інформації про прихід і списання продукції виводяться значення графи “Продаж”. Підсумкові дані про суму продажу за період, що розглядається, порівнюються з вилученою з торгової точки виручкою. Така постановка обліку вимагає і певної організації режиму роботи торгової точки. Як правило, періодичність проведення інвентаризації залишків товарів “прив’язують” до заступлення нової зміни продавців. У зв’язку з цим періодом роботи однієї зміни можна обрати, наприклад, тиждень.
Оборотні відомості є підставою для відображення операцій з вибуття товарів в аналітичному обліку.
Товарний звіт. Документом, що дає змогу проконтролювати збереження і рух товарів, є товарний звіт (рис. 23.6 на с. 816). Форма товарного звіту, яку можуть використовувати у своїй діяльності підприємства, наведена в додатку 6 до Методрекомендацій № 157 [171].
Товарні звіти складаються матеріально відповідальними особами щодня
або у строки, встановлені підприємством (залежно від обсягів господарських операцій).
На торговельних підприємствах, які мають дві або більше секцій (відділів), очолюваних різними матеріально відповідальними особами, товарні звіти складаються за кожною секцією (відділом).
Товарні запаси відображаються в товарному звіті підприємства роздрібної торгівлі в продажних (роздрібних) цінах.
Перед складанням товарного звіту всі прибуткові та видаткові документи ретельно перевіряються і сортуються за видами операцій (надходженням і витратами). Прибуткова частина товарного звіту заповнюється матеріально відповідальною особою на підставі відповідних первинних документів: накладних, товарно-транспортних накладних, прибуткових накладних тощо. Видаткова частина товарного звіту заповнюється на підставі документів, що містять інформацію про реалізацію товарів покупцям, – Z-звітів РРО, товарно-касових звітів тощо.
Оскільки в товарному звіті мають бути відображені всі операції, пов’язані з рухом товарів, то, крім перелічених вище первинних документів, у товарному звіті також відображаються акти уцінок, акти нестач, акти повернення товарів та інші первинні документи, що відображають зміну облікової вартості товарів.
До товарного звіту мають бути додані всі первинні документи, на підставі яких було отримано і відпущено товар, причому кожен документ записується у звіті окремим рядком у хронологічному порядку.
Заповнюючи товарний звіт, слід мати на увазі, що тара, яка є первинним упакуванням товару та відпускається покупцю разом із товаром (пляшки, бляшані банки тощо), обліковується в бухгалтерському обліку на субрахунку 282 “Товари в торгівлі” (у складі вартості товару), а отже, відображається у звіті за графою
“Товар” як складова вартості товару. Вартість іншої тари, бухгалтерський облік якої ведеться на субрахунку 284 “Тара під товарами” (зокрема, зворотної тари, тари під товарами, порожньої тари тощо, за винятком інвентарної тари, що обліковується на однойменному субрахунку 115), відображається у товарному звіті відокремлено від товару в окремій графі “Тара”.
При прийманні звіту в матеріально відповідальної особи працівник бухгалтерії зобов’язаний перевірити:
– правильність оформлення доданих первинних документів;
– відповідність дат прибуткових і видаткових документів періоду, за який складено звіт;
– відповідність залишків товарів і тари на початок звітного періоду залишкам, відображеним у попередньому товарному звіті на кінець звітного періоду (або фактичним залишкам інвентаризаційного опису, якщо на звітну дату проводилася інвентаризація);
– відповідність даних залишків товарів і тари на початок звітного періоду записам у регістрах бухгалтерського обліку;
– відповідність доданих документів їх зазначеній кількості та наявність підпису матеріально відповідальної особи;
– правильність арифметичних підрахунків у звіті та доданих документах;
– відповідність суми виручки, зазначеної у видатковій частині товарного звіту, сумі, відображеній у прибутковій частині касового звіту.
У разі якщо при перевірці товарного звіту з доданими до нього документами працівником бухгалтерії виявлено помилки, вносяться виправлення до першого примірника звіту та другого, що залишається у матеріально відповідальної особи. Після внесення всіх виправлень до обох примірників і підписання їх матеріально відповідальною особою працівник бухгалтерії в обох примірниках робить відмітку про перевірку і прийняття товарного звіту та документів.
Товарні звіти з доданими до них документами є підставою для відображення операцій з надходження та вибуття товарів у бухгалтерському обліку.
ДОКУМЕНТИ ПРО МАТЕРІАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
Робота продавця пов’язана зі зберіганням, продажем (відпуском) переданих йому цінностей (як товарних, так і грошових), тому власник може укласти з продавцем договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, а якщо в одній зміні на одній дільниці працюють декілька продавців, – договір про колективну матеріальну відповідальність.
Нагадаємо, що зазначені договори можуть укладатися лише з особами, які обіймають посади та виконують роботи, що внесені до Переліку індивідуально відповідальних осіб . Продавці-касири до цього переліку потрапляють. Щоб уникнути зайвих запитань, рекомендуємо скласти таким особам посадові інструкції, в яких зобов’язати їх виконувати “роботи з продажу (відпуску) товарів (продукції) та їх підготовки до продажу”.
Типові форми договорів про повну та про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність наведені в додатку 2 до постанови Ради Міністрів СРСР від 28.12.77 р. № 447/24 [129], у якому наведено і Перелік індивідуально відповідальних осіб.
23.4. ОБЛІК НАДХОДЖЕННЯ ТОВАРІВ
Згідно з П(С)БО товари належать до запасів підприємства. Принципи формування інформації про запаси в бухгалтерському обліку та розкриття її у фінансовій звітності встановлено П(С)БО 9
Облік руху товарів ведеться на рахунку 28 “Товари”, що має такі субрахунки:
– 281 “Товари на складі”;
– 282 “Товари в торгівлі”;
– 283 “Товари на комісії”;
– 284 “Тара під товарами”;
– 285 “Торгова націнка”;
– 286 “Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу”;
– 289 “Транспортно-заготівельні витрати”.
Таблиця 23.3
Субрахунки рахунка 28 “Товари”
| Найменування субрахунку | Призначення |
| Субрахунок 281 “Товари на складі” | Ведеться облік руху і наявності товарних запасів, що перебувають на оптових і розподільчих базах, складах, овочесховищах, морозильниках тощо. |
| Субрахунок 282 “Товари в торгівлі” | Ведеться облік руху та наявності товарів, що перебувають на підприємствах роздрібної торгівлі (у магазинах, наметах, кіосках, у буфетах підприємств ресторанного господарства тощо) |
| Субрахунок 283 “Товари на комісії” | Ведеться облік товарів, переданих на комісію за договорами комісії та іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають переходу права власності на ці товари до їх продажу |
| Субрахунок 284 “Тара під товарами” | Ведеться облік наявності та руху тари під товарами і порожньої тари* |
| Субрахунок 285 “Торгова націнка” | Підприємства, що ведуть облік товарів у продажних цінах, відображають суми торговельної націнки на товари, тобто різницю між купівельною і продажною (роздрібною) вартістю товарів. За кредитом субрахунку 285 відображається збільшення суми торгових націнок, за дебетом – зменшення (списання). Списання за розрахунками суми торгової націнки на реалізовані товари відображається за дебетом субрахунку 285 і кредитом субрахунку 282 або способом сторно, або зворотною кореспонденцією цих рахунків |
| Субрахунок 286 “Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу” | Ведеться облік наявності та руху необоротних активів і груп вибуття, які визнаються такими, що утримуються для продажу відповідно до П(С)БО 27 [27] |
| Субрахунок 289 “Транспортно-заготівельні витрати” | Ведеться облік сум транспортно-заготівельних витрат, пов’язаних з придбанням товарів. Безпосередньо в Плані рахунків субрахунку 289 “Транспортно-заготівельні витрати” немає, проте такий субрахунок передбачено П(С)БО 9 |
* Крім інвентарної тари, що обліковується на субрахунку 115 “Інвентарна тара” рахунка 11 “Інші необоротні матеріальні активи”. Зауважимо, що тара, яка є первинним пакуванням товару і відпускається покупцю разом з товаром (пляшки, бляшані банки тощо), обліковується в бухгалтерському обліку на субрахунку 282 “Товари в торгівлі” (у складі вартості товару).
Прибуткування товарів, що надійшли, на склад (у місця зберігання) відображається в обліку такими записами:
– Дт 281, 282 – Кт 631, 372 (та інші рахунки розрахунків з постачальниками) – на первісну вартість товарів, що надійшли;
– Дт 281, 282 – Кт 285 – на суму торгової націнки, нарахованої на товари, що надійшли.
Облік операцій з надходження товарів на підприємство роздрібної торгівлі розглянемо на прикладі.
Приклад 23.3. Підприємство роздрібної торгівлі придбало товари на суму
3600,00 грн. (у тому числі ПДВ – 600,00 грн.). На товар, що надійшов, нараховано торговельну націнку в сумі 1500,00 грн.
Відобразимо в бухгалтерському обліку придбання товарів, враховуючи дві ситуації:
– у разі якщо оплата здійснюється після отримання товару;
– у разі передоплати.
Таблиця 23.4
| Первинний документ | Зміст господарської операції | Кореспондуючі рахунки | Сума, грн. | |
| дебет | кредит | |||
| Оплата здійснюється після отримання товару | ||||
| Прибуткова накладна | 1. Отримано товар від постачальника | 281 | 631 | 3000 |
| Податкова накладна постачальника | 2. Відображено податковий кредит з ПДВ | 641 | 631 | 600 |
| Платіжне доручення | 3. Перераховано оплату постачальнику за товар | 631 | 311 | 3600 |
| Прибуткова накладна | 4. На товар, що надійшов, нараховано торгову націнку | 281 | 285 | 1500 |
| Передоплата | ||||
| Платіжне доручення | 1. Здійснено передоплату постачальнику за товар | 371 | 311 | 3600 |
| Податкова накладна постачальника | 2. Відображено податковий кредит з ПДВ | 641 | 644 | 600 |
| Прибуткова накладна | 3. Отримано товар від постачальника | 281 | 631 | 3000 |
| Прибуткова накладна | 4. Відображено суму ПДВ | 644 | 631 | 600 |
| Бухгалтерська довідка | 5. Проведено залік передоплати постачальнику | 631 | 371 | 3600 |
| Прибуткова накладна | 6. На товар, що надійшов, нараховано торгову націнку | 281 | 285 | 1500 |
За вибором підприємства торговельна націнка може нараховуватися не в момент надходження товарів на склад (у місця зберігання), а під час передачі товарів зі складу до місць реалізації. У цьому випадку проводки в обліку будуть такими:
Таблиця 23.5
| Первинний документ | Зміст господарської операції | Кореспондуючі рахунки | Сума, грн. | |
| дебет | кредит | |||
| Прибуткова накладна | 1. Отримано товар від постачальника | 281 | 631 | 3000 |
| Податкова накладна постачальника | 2. Відображено податковий кредит з ПДВ | 641 | 631 | 600 |
| Платіжне доручення | 3. Перераховано оплату постачальнику за товар | 631 | 311 | 3600 |
| Накладна на внутрішнє переміщення | 4. Передано товар у роздріб | 282 | 281 | 3000 |
| Накладна на внутрішнє переміщення | 5. На товар, що надійшов, нараховано торгову націнку | 282 | 285 | 1500 |
23.5. ОБЛІК ВИБУТТЯ ТОВАРІВ
Облік вибуття товарів тісно пов’язаний з визначенням фінансового результату торговельних операцій.
Фінансовий результат від торговельних операцій визначається шляхом зіставлення доходів і витрат. Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи і витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності наведені в П(С)БО 15 [15] і П(С)БО 16 [16].
На підприємствах роздрібної торгівлі дохід визнається в момент реалізації товарів
покупцям. Величина доходу визначається за сумою виручки, отриманої від продажу товарів (на підставі звітів РРО, книг обліку розрахункових операцій тощо).
Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Величина витрат (або так звана собівартість реалізованих товарів) визначається відповідно до П(С)БО 9
Згідно з П (С)БО 9
– ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;
– середньозваженої собівартості;
– собівартості перших за часом надходження запасів;
– нормативними витратами;
– ціною продажу.
Підприємства роздрібної торгівлі для визначення собівартості реалізованих товарів, як правило, використовують останній метод – ціну продажу.
Водночас для можливості застосування торговельними підприємствами оцінки вибуття товарів за цінами продажу п. 22 П(С)БО 9
1) підприємство має займатися роздрібною торгівлею;
2) застосування інших методів оцінки вибуття товарів, ніж ціни продажу, не виправдане;
3) підприємство має значну номенклатуру товарів, що змінюється;
4) рівень торговельної націнки на товари приблизно однаковий.
Водночас, якщо на підприємстві роздрібної торгівлі рівні торговельних націнок для різних груп товарів різняться, це не свідчить про неможливість застосування методу ціни продажу під час вибуття зазначених товарів. У такій ситуації, щоб не допустити викривлення собівартості реалізованих товарів, розподіл торговельної націнки доцільно проводити окремо за кожною з груп товарів з приблизно однаковим рівнем торговельної націнки, забезпечивши при цьому накопичення відповідної інформації в розрізі таких однорідних груп (видів) товарів.
В основі оцінки вибуття товарів за цінами продажу лежить розрахунок середнього відсотка торговельної націнки, що необхідний для встановлення суми торговельної націнки на реалізовані товари і, зрештою, собівартості реалізованих товарів. Власне, призначення того чи іншого методу оцінки вибуття запасів, який самостійно обирає підприємство, полягає у визначенні саме собівартості реалізованих (вибулих) товарів.
Розрахунок собівартості вибулих (реалізованих, тих, що не вистачає, зіпсованих, знижених у ціні, безоплатно переданих тощо) товарів при застосуванні їх оцінки за цінами продажу здійснюється одноразово після закінчення звітного місяця, а не за кожним фактом їх реалізації (вибуття).
Метод ціни продажу ґрунтується на розрахунку середнього відсотка торговельної націнки на товар і може застосовуватися (якщо інші методи оцінки вибуття запасів не виправдані) підприємствами роздрібної торгівлі, які мають значну і змінну номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торговельної націнки.
Собівартість реалізованих товарів згідно з цим методом визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торгової націнки на ці товари. Сума торгової націнки на реалізовані товари визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього відсотка торгової націнки. Середній відсоток торговельної націнки визначається діленням суми залишку торговельних націнок на початок звітного місяця і торговельних націнок до продажної вартості отриманих у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного місяця і продажної (роздрібної) вартості отриманих у звітному місяці товарів.
Порядок визначення собівартості реалізованих товарів наведено в табл. 23.6.
Таблиця 23.6
| № п/п | Показник | |
| 1 |  | |
| 2 |  | |
| 3 | Собівартість реалізованих товарів = Треал. – ТНреал. | |
| 4 | Умовні позначення: | |
| 4 | ТНн | Залишок торгових націнок на початок звітного місяця |
| 4 | ТНп | Сума торгових націнок, що припадає на товари, отримані у звітному місяці |
| 4 | Тн | Продажна (роздрібна) вартість залишку товарів на початок звітного місяця |
| 4 | Тп | Продажна (роздрібна) вартість отриманих у звітному місяці товарів |
| 4 | ТНреал | Сума торгової націнки, що припадає на реалізовані товари |
| 4 | Треал | Продажна (роздрібна) вартість реалізованих товарів |
Якщо говорити про відображення на рахунках бухгалтерського обліку собівартості реалізованих товарів і суми торгової націнки, що припадає на них, то на практиці існують два підходи. Перший з них запропонований Інструкцією № 291 і передбачає списання проводкою Дт 902 – Кт 282 безпосередньо фактичної собівартості реалізованих товарів, а на суму торгової націнки на такі реалізовані товари здійснення запису Дт 285 – Кт 282 або зворотним записом методом “червоне сторно” Дт 282 – Кт 285.
Згідно з другим варіантом, який був запропонований у попередній редакції Метод-рекомендацій № 145 [175], спочатку записом Дт 902 – Кт 282 списується продажна вартість реалізованих товарів, яка потім для визначення собівартості реалізованих товарів коригується на величину розрахованої наприкінці місяця торговельної націнки проводкою Дт 902 – Кт 285 (методом “червоне сторно”).
Порядок відображення в бухгалтерському обліку собівартості реалізованих товарів і суми торгової націнки за ними підприємство обирає самостійно.
Знаючи собівартість реалізованих товарів і дохід, отриманий від їхньої реалізації, можна зіставити суму доходу із сумою витрат і визначити фінансовий результат.
Підприємства торгівлі використовують такі рахунки обліку доходів, витрат і фінансових результатів:
– субрахунок 702 “Дохід від реалізації товарів”;
– субрахунок 902 “Собівартість реалізованих товарів”;
– субрахунок 791 “Результат операційної діяльності”.
Таблиця 23.7
| Найменування субрахунку | Призначення |
| Субрахунок 702 “Дохід від реалізації товарів” | На цьому субрахунку підприємства роздрібної торгівлі узагальнюють інформацію про доходи від реалізації товарів. За кредитом субрахунку відображається отримання доходу, за дебетом – належна сума непрямих податків (акцизного збору, ПДВ та інших передбачених законодавством непрямих податків), а також списання суми доходу в порядку закриття на субрахунок 791 “Результат операційної діяльності” |
| Субрахунок 902 “Собівартість реалізованих товарів” | На цьому субрахунку відображається собівартість реалізованих товарів, яка визначається згідно з П(С)БО 9 |
| Субрахунок 791 “Результат операційної діяльності” | На цьому субрахунку визначається прибуток (збиток) від основної діяльності підприємства. За кредитом субрахунку підприємства роздрібної торгівлі відображають у порядку закриття рахунків суму доходів від реалізації товарів та від іншої операційної діяльності, за дебетом – суму в порядку закриття рахунків обліку собівартості реалізованих товарів, а також інших витрат, що не включаються до собівартості реалізованих товарів |
Облік реалізації товарів розглянемо на прикладі.
Приклад 23.4. Залишок товарів на початок місяця на підприємстві роздрібної
торгівлі (Дт 282) склав 7200,00 грн. (у тому числі первісна (покупна)
вартість – 5000,00 грн., сума торгової націнки – 2200,00 грн.). Протягом місяця підприємством придбано товари на суму 10200,00 грн. (у тому числі ПДВ – 1700,00 грн.). На придбані товари нараховано торговельну націнку в сумі 2300,00 грн. За звітний період підприємством реалізовано товари на суму
13200,00 грн. (у тому числі ПДВ – 2200,00 грн.).
Розрахуємо середній відсоток торгових націнок і визначимо собівартість реалізованих товарів:
Таблиця 23.8
| Показник | Одиниця виміру | Первісна(купівельна) вартість | Сума торгової націнки | Продажна вартість(гр. 3 гр. 4) |
| 1. Залишок на початок місяця | грн. | 5000,00 | 2200,00 | 7200,00 |
| 2. Надійшло протягом місяця | грн. | 8500,00 | 2300,00 | 10800,00 |
| 3. Середній відсоток торговельної націнки | % | 25,00(2200,00 2300,00) : (7200,00 10800,00) х 100 | ||
| 4. Реалізовано протягом місяця: | грн. | 9900,00* (13200,00 – 3300,00) | 3300,00 (13200,00 х 25,00 %) | 13200,00 |
| 5. Залишок на кінець місяця (ряд. 1, ряд. 2 – ряд. 4) | грн. | 3600,00 (5000,00 8500,00 – 9900,00) | 1200,00 (2200,00 2300,00 – 3300,00) | 4800,00 (7200,00 10800,00 – 13200,00) |
В обліку операції відобразяться таким чином:
Таблиця 23.9
| Первинний документ | Зміст господарської операції | Кореспондуючі рахунки | Сума, грн. | |
| дебет | кредит | |||
| Залишки товарів на початок місяця | ||||
| Відомість залишків | – продажна вартість | 282 | – | 7200 |
| Відомість залишків | – торгова націнка | – | 285 | 2200 |
| Надходження товарів | ||||
| Прибуткова накладна | 1. Отримано товар від постачальника | 281 | 631 | 8500 |
| Податкова накладна постачальника | 2. Відображено податковий кредит з ПДВ | 641 | 631 | 1700 |
| Платіжне доручення | 3. Перераховано оплату постачальнику | 631 | 311 | 10200 |
* Ця сума є собівартістю реалізованих товарів.
* Оскільки в роздрібній торгівлі покупець (кінцевий споживач) розраховується з продавцем готівковими грошовими коштами в момент одержання від нього товару, то в бухгалтерському обліку реалізація товарів покупцям відображається безпосередньо за дебетом рахунка 30 “Каса” та кредитом субрахунку 702 “Дохід від реалізації товарів”, тобто без використання рахунка 36 “Розрахунки з покупцями і замовниками”.
23.6. ПОВЕРНЕННЯ ТОВАРУ
У діяльності підприємства роздрібної торгівлі можуть бути випадки повернення товару покупцем.
При поверненні покупцю готівки за товар підприємству роздрібної торгівлі слід керуватися Порядком застосування РРО
Реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги) здійснюється(п. 4.7 Порядку застосування РРО
– шляхом реєстрації від’ємної суми (у разі забезпечення алгоритмом роботи РРО окремого накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків);
– за допомогою операції “службова видача” (якщо РРО не забезпечує такого накопичення).
Забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції “сторно”.
Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару або рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн., то згідно з п. 4.8 Порядку застосування РРО
– дані документа, що посвідчує особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги);
– відомості про товар (послугу);
– суму виданих коштів;
– номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).
Акти про видачу коштів передаються до бухгалтерії СПД і зберігаються протягом трьох років. У разі відсутності у СПД бухгалтерії зазначені акти підклеюються на останній сторінці відповідної Книги обліку розрахункових операцій.
Для відображення вартості повернутих покупцями товарів у бухгалтерському обліку призначено субрахунок 704 “Вирахування з доходу” рахунка 70 “Доходи від реалізації”. Заборгованість перед покупцями в розмірі вартості повернутих товарів відображається за дебетом цього субрахунку (Дт 704 – Кт 361) . Таким чином, субрахунок 704 “Відрахування з доходу” є регулювальним субрахунком рахунка 70 “Доходи від реалізації” і дає змогу скоригувати суму доходу за товарами, що були повернуті покупцями.
Проте за дебетом субрахунку 704 має бути відображено суму зменшення доходу від реалізації товару без урахування ПДВ, тому одночасно із записами, що відображають повернення товарів і видачу грошових коштів покупцю за повернутий товар (Дт 704 – Кт 361 і Дт 361 – Кт 30/”Операційна каса”), продавцем – платником ПДВ робиться коригувальний запис у сумі податкових зобов’язань із ПДВ, що були нараховані в момент реалізації (проведення Дт 704 – Кт641 – методом “червоне сторно”).
За кредитом субрахунку 704 дебетові обороти списуються на рахунок 79 “Фінансові результати”.
Оскільки при реалізації собівартість товарів була віднесена на витрати і вплинула на фінансовий результат, то при поверненні товару необхідно здійснити їх (витрат) коригування. Таке коригування здійснюється записами, зворотними записам з відображення собівартості реалізованих товарів. Якщо, наприклад, підприємство собівартість реалізованих товарів відображало проводками Дт 902 – Кт 282 (на продажну вартість) і Дт 902 – Кт 285 методом “червоне сторно” (на суму торговельної націнки, що припадає на реалізовані товари), то коригування собівартості за поверненими товарами відобразиться в обліку зворотними записами Дт 902 – Кт 282 методом “червоне сторно” (на продажну вартість поверненого товару) і Дт 902 – Кт 285 (на суму торгової націнки, що припадає на реалізований товар).
Розглянемо приклад.
Приклад 23.5. На початок звітного періоду на підприємстві роздрібної торгівлі сальдо за субрахунками бухгалтерського обліку склало:
– за дебетом субрахунку 282 “Товари в торгівлі” – 12000,00 грн.;
– за кредитом субрахунку 285 “Торгова націнка” – 4000,00 грн.
Протягом звітного періоду підприємством роздрібної торгівлі придбано товар на суму 15600,00 грн. (у тому числі ПДВ – 2600,00 грн.), на який було нараховано торговельну націнку в сумі 5000,00 грн. За звітний період покупцям були реалізовані товари на суму 19800,00 грн. Протягом звітного періоду покупцем повернуто товар вартістю 600,00 грн. (у тому числі ПДВ – 100,00 грн.).
Розрахуємо собівартість реалізованих товарів і суму торгової націнки, що припадає на них
торгової націнки, що припадає на них:
Таблиця 23.10
| Показник | Одиниця виміру | Первісна (купівельна) вартість | Сума торгової націнки | Продажна вартість(гр. 3 гр. 4) |
| 1. Залишок на початок місяця | грн. | 8000,00 | 4000,0 | 12000,00 |
| 2. Надійшло протягом місяця | грн. | 13000,00 | 5000,00 | 18000,00 |
| 3. Середній відсоток торговельної націнки | % | 30,00(4000,00 5000,00) : (12000,00 18000,00) | ||
| 4. Реалізовано товарів протягом місяця | грн. | 13860,00 (19800,00 – 5940,00) | 5940,00 (19800,00 х 30,00 %) | 19800,00 |
| 4.1. повернення товару | грн. | 420,00(600,00 – 180,00) | 180,00(600 ,00 х 30,00 %) | 600,00 |
| 5. Залишок на кінець місяця (ряд. 1, ряд. 2 — ряд. 4, ряд. 4.1) | грн. | 7560,00 (8000,00 13000,00 — 13860,00 420,00) | 3240,00 (4000,00 5000,00 — 5940,00 180,00) | 10800,00 (12000,00 18000,00 — 19800,00 600,00) |
В обліку операції відобразяться таким чином:
Таблиця 23.11
| Первинний документ | Зміст господарської операції | Кореспондуючі рахунки | Сума, грн. | |
| дебет | кредит | |||
| Залишки товарів на початок місяця | ||||
| Відомість залишків | продажна вартість | 282 | – | 12000 |
| Відомість залишків | торгова націнка | – | 285 | 4000 |
| Надходження товарів | ||||
| Прибуткова накладна | 1. Отримано товар від постачальника | 281 | 631 | 13000 |
| Податкова накладна постачальника | 2. Відображено податковий кредит з ПДВ | 641 | 631 | 2600 |
| Платіжне доручення | 3. Перераховано оплату постачальнику | 631 | 311 | 15600 |
| Накладна на внутрішнє переміщення | 4. Передано товари в роздріб | 282 | 281 | 13000 |
| Накладна на внутрішнє переміщення | 5. Нараховано торгову націнку на товари, що надійшли | 282 | 285 | 5000 |
| Вибуття товарів | ||||
| Z-звіт РРО | 1. Відображено виручку від реалізації товарів | 30/”Операційна каса” | 702 | 19800 |
| Податкова накладна | 2. Відображено податкові зобов’язання з ПДВ | 702 | 641 | 3300 |
| Z-звіт РРО, акт про видачу коштів | 3. Відображено повернення товару покупцем | 704 | 361* | 600 |
| Z-звіт РРО, акт про видачу коштів | 4. Повернено грошові кошти покупцеві | 361* | 30/”Операційна каса” | 600 |
| Z-звіт РРО, розрахунок коригування до податкової накладної | 5. Відображено коригування податкових зобов’язань з ПДВ (методом “червоне сторно”) | 704 | 641 | 100 |
| Прибутковий касовий ордер | 6. Здано виручку до каси підприємства | 301 | 30/”Операційна каса” | 19200 |
| Бухгалтерська довідка | 7. Відображено продажну вартість реалізованих товарів | 902 | 282 | 19800 |
| Бухгалтерська довідка | 8. Списано суму торгової націнки, що припадає на реалізовані товари (методом “червоне сторно”) | 902 | 285 | 5940 |
| Бухгалтерська довідка | 9. Відновлено продажну вартість повернутих товарів (методом “червоне сторно”) | 902 | 282 | 600 |
| Бухгалтерська довідка | 10. Відновлено суму торгової націнки на повернутий товар | 902 | 285 | 180 |
| Бухгалтерська довідка | 11. Списано суму доходу на фінансовий результат | 702 | 791 | 16500 |
| Бухгалтерська довідка | 12. Списано на фінансовий результат суму повернення товару | 791 | 704 | 500 |
| Бухгалтерська довідка | 13. Списано собівартість реалізованих товарів (з урахуванням повернення) на фінансовий результат | 791 | 902 | 13440 |
| Залишки товарів на кінець місяця | ||||
| Відомість залишків | продажна вартість | 282 | – | 10800 |
| Відомість залишків | торгова націнка | – | 285 | 3240 |
* У разі якщо сума коштів, виданих при поверненні, менше 100 грн. і акт про видачу коштів не складається, замість записів Дт 704 – Кт 361 і Дт 361 – Кт 30/”Операційна каса” на суму повернення може бути зроблено один запис Дт 704 – Кт 30/”Операційна каса”.
23.7. ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ ТРАНСПОРТНО-ЗАГОТІВЕЛЬНИХ ВИТРАТ
Розглядаючи облік торговельних операцій, слід звернути увагу на особливості обліку транспортно-заготівельних витрат (далі – ТЗВ) підприємствами торгівлі.
Так, згідно з п. 9 П(С)БО 9
– витрати на заготівлю запасів;
– оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту (включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів).
Існують два підходи до обліку сум ТЗВ: суми транспортно-заготівельних
витрат можуть або включатися до собівартості придбаних запасів при їх оприбуткуванні, або обліковуватися на окремому субрахунку рахунка обліку запасів (з відповідним розподілом після закінчення місяця).
У першому випадку суми ТЗВ розподіляються між відповідними одиницями-запасами при їх надходженні на підприємство. Розподіл сум транспортних витрат у цьому випадку може здійснюватися пропорційно вартісному, кількісному або ваговому критерію (за вибором підприємства).
Приклад 23.6. Підприємство придбало партію товару на суму 12000,00 грн.
(у тому числі ПДВ – 2000,00 грн.) у кількості 750 одиниць. При цьому транспортній організації за доставку товару було сплачено 600,00 грн. (у тому числі ПДВ – 100,00 грн.). Припустимо, що підприємство розподіляє суми транспортних витрат між одиницями товарів виходячи з їх кількості. Первісна вартість одиниці придбаного товару буде сформована таким чином:
– вартість товару, сплачена згідно з договором постачальнику (без урахування суми ПДВ), – 10000,00 грн.;
– сума транспортних витрат (без урахування суми ПДВ) – 500,00 грн.;
разом 10500,00 грн.;
– первісна вартість одиниці товару становитиме 14,00 грн. (10500,00 грн. : : 750 одиниць).
У бухгалтерському обліку включення суми ТЗВ до первісної вартості товару відображається записом Дт 281 – Кт 631.
Таблиця 23.12
| Первинний документ | Зміст господарської операції | Кореспондуючі рахунки | Сума, грн. | |
| дебет | кредит | |||
| Прибуткова накладна | 1. Отримано товар від постачальника | 281 | 631 | 10000 |
| Податкова накладна постачальника | 2. Відображено податковий кредит з ПДВ | 641 | 631 | 2000 |
| Платіжне доручення | 3. Перераховано оплату постачальнику | 631 | 311 | 12000 |
| Прибуткова накладна, бухгалтерська довідка | 4. Суму ТЗВ включено до первісної вартості товарів | 281 | 631 | 500 |
| Податкова накладна транспортної організації | 5. Відображено податковий кредит з ПДВ за ТЗВ | 641 | 631 | 100 |
| Платіжне доручення | 6. Оплачено рахунок транспортній організації | 631 | 311 | 600 |
Для підприємств роздрібної торгівлі такий підхід до обліку сум ТЗВ не характерний. У роздробі, як правило, застосовується другий спосіб обліку сум Т ЗВ (з використанням окремого рахунка обліку ТЗВ і відповідним розподілом таких витрат після закінчення місяця).
Суть такого підходу полягає у визначенні відсоткового співвідношення всіх транспортно-заготівельних витрат, понесених підприємством у зв’язку з отриманням товарів (з урахуванням залишків), до всієї продажної вартості отриманих товарів (з урахуванням залишків), тобто визначається, яка сума транспортних витрат у середньому припадає на одиницю товару. Виходячи з отриманого співвідношення за підсумками місяця визначаються дві суми:
– сума транспортних витрат, що припадають на залишок товарів на кінець місяця;
– сума транспортних витрат, що припадають на реалізовані протягом місяця товари.
У цьому випадку розподілу ТЗВ безпосередньо при отриманні товарів не відбувається, а суми транспортно-заготівельних витрат, пов’язаних з придбанням товарів, накопичуються та обліковуються на окремому субрахунку 289 “Транспортно-заготівельні витрати” (скорочено субрахунок 289 “ТЗВ”) рахунка 28 “Товари”.
Далі наведено підкоригований приклад 2 розподілу ТЗВ з додатка до П(С)БО 9
Приклад 23.7. Приклад розподілу транспортно-заготівельних витрат
на підприємстві роздрібної торгівлі, що використовує оцінку товарів за цінами продажу та окремий субрахунок обліку транспортно-заготівельних витрат:
Таблиця 23.13
| Показник | Субрахунок 282 “Товари в торгівлі”, тис. грн. | Субрахунок 289 “ТЗВ”, тис. грн. | Субрахунок 285 “Торгова націнка”, тис. грн. | Продажна вартість (гр. 2 гр. 3) |
| 1. Залишок на початок місяця | 227 | 25 | 77 | 252 |
| 2. Надійшло за місяць | 460 | 50 | 160 | 451 |
| 3. Вибуло за місяць (реалізовано) | 487* | 53 | 168 | 540 |
| 4. Залишок на кінець місяця(ряд. 1, ряд. 2 – ряд. 3) | 200 | 22 | 69 | 222 |
* Зменшення залишку на субрахунку 282 “Товари в торгівлі” на суму 487 тис. грн. (168 319) відбулося внаслідок списання торговельної націнки в кореспонденції із субрахунком 285 “Торгова націнка” на суму 168 тис. грн. та купівельної вартості товарів у кореспонденції із субрахунком 902 “Собівартість реалізованих товарів” на суму 319 тис. грн.
Сума торговельної націнки, що припадає на реалізовані товари (дебет субрахунку 282 “Товари в торгівлі” і кредит субрахунку 285 “Торгова націнка” сторно), становить:
Сума транспортно-заготівельних витрат, що припадає на реалізовані товари (відображається за дебетом субрахунку 902 “Собівартість реалізованих товарів” і кредитом субрахунку 289 “ТЗВ”), становить:
Собівартість реалізованих товарів (дебет субрахунку 902 “Собівартість реалізованих товарів” і кредит субрахунку 282 “Товари в торгівлі”) становить:
Розглянемо, як такі операції будуть відображені в бухгалтерському обліку підприємства. При цьому додатково розіб’ємо графу 2(субрахунок 282 “Товари в торгівлі”, тис. грн.) таблиці на дві складові: первісну (купівельну) вартість товару і суму торгової націнки.
Таблиця 23.14
| Показник | Продажна вартість товарів, усього тис. грн. (гр. 3 гр. 4) | У тому числі | |
| первісна (купівельна) вартість товарів, тис. грн. | торгова націнка, тис. грн. | ||
| 1. Залишок на початок місяця | 227 | 150 | 77 |
| 2. Надійшло за місяць | 460 | 300 | 160 |
| 3. Вибуло за місяць (реалізовано) | 487 | 319 | 168 |
| 4. Залишок на кінець місяця (ряд. 1, ряд. 2 – ряд. 3) | 200 | 131 | 69 |
| Первинний документ | Зміст господарської операції | Кореспондуючі рахунки | Сума, грн. | |
| дебет | кредит | |||
| Залишок товарів на початок місяця | ||||
| Відомість залишків | субрахунок 282 “Товари в торгівлі” | 282 | – | 227 |
| Відомість залишків | субрахунок 289 “ТЗВ” | 289 | – | 25 |
| Відомість залишків | субрахунок 285 “Торгова націнка” | – | 285 | 77 |
| Надходження товарів | ||||
| Прибуткова накладна | 1. Отримано товар від постачальника | 282 | 631 | 300 |
| Податкова накладна постачальника | 2. Відображено податковий кредит з ПДВ | 641 | 631 | 60 |
| Платіжне доручення | 3. Перераховано оплату постачальнику | 631 | 311 | 360 |
| Акт виконаних робіт | 4. Відображено ТЗВ | 289 | 631 | 50 |
| Податкова накладна транспортної організації | 5. Відображено податковий кредит з ПДВ за ТЗВ | 641 | 631 | 10 |
| Платіжне доручення | 6. Оплачено рахунок транспортної організації | 631 | 311 | 60 |
| Прибуткова накладна | 7. Нараховано торгову націнку на товар, що надійшов | 282 | 285 | 160 |
| Вибуття товарів | ||||
| Z-звіт РРО | 1. Відображено виручку від реалізації товарів | 30/”Операційна каса” | 702 | 487 |
| Прибутковий касовий ордер | 2. Здано виручку у касу підприємства | 301 | 30/”Операційна каса” | 487 |
| Податкова накладна | 3. Відображено податкові зобов’язання з ПДВ | 702 | 641 | 81,17 |
| Бухгалтерська довідка | 4. Відображено собівартість реалізованих товарів | 902 | 282 | 319 |
| Бухгалтерська довідка | 5. Віднесено на собівартість реалізованих товарів суму ТЗВ | 902 | 289 | 53 |
| Бухгалтерська довідка | 6. Списано суму торгової націнки, що припадає на реалізовані товари (методом “червоне сторно”) | 282 | 285 | 168 |
| Бухгалтерська довідка | 7. Дохід від реалізації товарів віднесено на фінансовий результат | 702 | 791 | 405,83 |
| Бухгалтерська довідка | 8. Собівартість реалізованих товарів (з урахуванням ТЗВ) списано на фінансовий результат | 902 | 282 | 372,00 (319 53) |
| Залишки товарів на кінець місяця | ||||
| Відомість залишків | субрахунок 282 “Товари в торгівлі” | 282 | – | 200 |
| Відомість залишків | субрахунок 289 “ТЗВ” | 289 | – | 22 |
| Відомість залишків | субрахунок 285 “Торгова націнка” | – | 285 | 69 |
Слід мати на увазі, що до первісної вартості включаються виключно суми транспортних витрат, пов’язаних з придбанням товарів. Інші транспортні витрати, не пов’язані з придбанням товарів (наприклад, витрати на повернення тари постачальникові згідно з укладеним договором, у якій постачався товар на торговельне підприємство, транспортні витрати, пов’язані зі збутом товарів покупцям, транспортні витрати, понесені у зв’язку з внутрішніми перевезеннями по підприємству, тощо), не повинні включатися до первісної вартості придбаних товарів, а відображаються в бухгалтерському обліку у складі витрат звітного періоду (Дт 92, 93, 94 – Кт 63, 68).
23.8. НАДАННЯ ЗНИЖОК
З метою стимулювання збуту продукції підприємство роздрібної торгівлі може прийняти рішення про застосування у своїй діяльності системи знижок. Таке рішення має бути оформлене відповідним розпорядженням або наказом із зазначенням умов надання знижок, їх розмірів (відсотків), періоду застосування, найменування товару або групи товарів, щодо яких застосовуватимуться знижки.
Як правило, широкого поширення в роздрібній торгівлі набули знижки, що надаються покупцям у разі придбання товарів на велику суму або великої кількості товарів, а також знижки, що надаються покупцям у передсвяткові та святкові дні.
Ситуація надання підприємством роздрібної торгівлі знижок у момент продажутоварів вимагає особливої уваги до розрахунку суми торговельних націнок, що припадають на реалізований товар, і собівартості реалізованого товару. Адже спочатку товари передаються в роздріб за продажною вартістю, що включає певний розмір торгової націнки. Однак фактично згодом товари продаються за меншою вартістю, тобто “реалізується” не вся нарахована торговельна націнка. Ця обставина зобов’язує усунути вплив суми наданих знижок на згадані показники. При всьому тому треба враховувати специфічність цього виду знижок, яка полягає в тому, що такі не знаходять відображення в системі рахунків бухгалтерського обліку.
У ситуації, що розглядається, суму торговельної націнки, що належить до реалізованого товару, слід визначати за такою формулою:
ТНреал = (Треал Ск) х Середній відсоток ТН – Ск, де Ск – сума наданої у звітному періоді знижки.
При використанні будь-якого з підходів до відображення собівартості реалізованих
товарів на суму наданих у момент їх продажу знижок слід робити запис Дт 282 – Кт 285 методом “червоне сторно”. Такою ж проводкою підлягає списанню відповідна сума торговельної націнки, що за розрахунком відноситься до вартості товарів, які виявилися нестачею або зіпсованими під час зберігання і реалізації (і в межах установлених норм, і понад норми природного убутку)(п. 5.7 Методрекомендацій з обліку запасів [169]). Адже до складу витрат(Дт 947) має потрапити тільки балансова вартість товарів, яких не вистачає, без урахування торгової націнки.
Розглянемо приклад.
Приклад 23.8. До дня 8 Березня на підприємстві роздрібної торгівлі було прийнято рішення про надання передсвяткових знижок покупцям у період з 01.03.20ХХ р. по 10.03.20ХХ р. (у розмірі 5 % від продажної (роздрібної) вартості товарів).
Сальдо за рахунками бухгалтерського обліку на 01.03.20ХХ р:
– за дебетом субрахунку 282 “Товари в торгівлі” – 13600,00 грн.;
– за кредитом субрахунку 285 “Торгова націнка” – 3600,00 грн.
У березні підприємство роздрібної торгівлі придбало товар на суму 14400,00 грн. (у тому числі ПДВ – 2400,00 грн.). На товар, що надійшов, нараховано торговельну націнку в сумі 8000,00 грн.
Протягом місяця підприємство роздрібної торгівлі реалізувало товар на суму
18000,00 грн. (вартість товару – 19500,00 грн., сума знижки – 1500,00 грн.).
Розрахуємо середній відсоток торговельних націнок і визначимо собівартість реалізованих товарів:
Таблиця 23.16
| Показник | Одиниця виміру | Первісна(купівельна) вартість | Сума торгової націнки | Продажна вартість(гр. 3 гр. 4) |
| 1. Залишок на початок місяця | грн. | 10000,00 | 3600,00 | 13600,00 |
| 2. Надходження протягом місяця | грн. | 12000,00 | 8000,00 | 20000,00 |
| 3. Середній відсоток торгової націнки | % | 34,52(3600,00 8000,00) : (13600,00 20000,00) х 100 | ||
| 4. Сума знижки | грн. | – | 1500,00 | 1500,00 |
| 5. Реалізовано протягом місяця: | грн. | 12768,60* (18000,00 — 5231,40) | 5231,40 (18000,00 1500,00) хх 34,52 % – 1500,00 | 18000,00 |
| 6. Залишок на кінець місяця (ряд. 1, ряд. 2 — ряд. 4 – ряд. 5) | грн. | 9231,40 (10000,00 12000,00 — 12768,60) | 4868,60 (3600,00 8000,00 — 1500,00 – 5231,40) | 14100,00 (13600,00 20000,00 — 1500,00 – 18000,00) |
В обліку операції відобразяться таким чином:
Таблиця 23.17
| Первинний документ | Зміст господарської операції | Кореспондуючі рахунки | Сума, грн. | |
| дебет | кредит | |||
| Залишок товарів на початок місяця | ||||
| Відомість залишків | субрахунок 282 “Товари в торгівлі” | 282 | – | 227 |
| Відомість залишків | субрахунок 289 “ТЗВ” | 289 | – | 25 |
| Відомість залишків | субрахунок 285 “Торгова націнка” | – | 285 | 77 |
| Надходження товарів | ||||
| Прибуткова накладна | 1. Отримано товар від постачальника | 282 | 631 | 300 |
| Податкова накладна постачальника | 2. Відображено податковий кредит з ПДВ | 641 | 631 | 60 |
| Платіжне доручення | 3. Перераховано оплату постачальнику | 631 | 311 | 360 |
| Акт виконаних робіт | 4. Відображено ТЗВ | 289 | 631 | 50 |
| Податкова накладна транспортної організації | 5. Відображено податковий кредит з ПДВ за ТЗВ | 641 | 631 | 10 |
| Платіжне доручення | 6. Оплачено рахунок транспортної організації | 631 | 311 | 60 |
| Прибуткова накладна | 7. Нараховано торгову націнку на товар, що надійшов | 282 | 285 | 160 |
| Вибуття товарів | ||||
| Z-звіт РРО | 1. Відображено виручку від реалізації товарів | 30/”Операційна каса” | 702 | 487 |
| Прибутковий касовий ордер | 2. Здано виручку у касу підприємства | 301 | 30/”Операційна каса” | 487 |
| Податкова накладна | 3. Відображено податкові зобов’язання з ПДВ | 702 | 641 | 81,17 |
| Бухгалтерська довідка | 4. Відображено собівартість реалізованих товарів | 902 | 282 | 319 |
| Бухгалтерська довідка | 5. Віднесено на собівартість реалізованих товарів суму ТЗВ | 902 | 289 | 53 |
| Бухгалтерська довідка | 6. Списано суму торгової націнки, що припадає на реалізовані товари (методом “червоне сторно”) | 282 | 285 | 168 |
| Бухгалтерська довідка | 7. Дохід від реалізації товарів віднесено на фінансовий результат | 702 | 791 | 405,83 |
| Бухгалтерська довідка | 8. Собівартість реалізованих товарів (з урахуванням ТЗВ) списано на фінансовий результат | 902 | 282 | 372,00 (319 53) |
| Залишки товарів на кінець місяця | ||||
| Відомість залишків | субрахунок 282 “Товари в торгівлі” | 282 | – | 200 |
| Відомість залишків | субрахунок 289 “ТЗВ” | 289 | – | 22 |
| Відомість залишків | субрахунок 285 “Торгова націнка” | – | 285 | 69 |
Розглянемо приклад розрахунку торгової націнки на товари, що вибули, у разі, якщо підприємство надавало знижки, розподіляло ТЗВ.
Приклад 23.9. На основі даних, наведених у табл. 23.18, розрахуємо середній відсоток торговельної націнки, середній відсоток ТЗВ і визначимо собівартість реалізованих товарів.
Таблиця 23.18
Розрахунок суми торгової націнки, ТЗВ на товари, що вибули, і собівартості реалізованих товарів
| Показник | Одиниця виміру | Продажна вартість товарів (субрах. 282) (гр. 6 гр. 5) | Торгова націнка (субрах. 285) | Первісна (купівельна) вартість товарів | ТЗВ (субрах. 289) |
| 1. Залишок товарів на початок місяця | грн. | 327000 | 77000 | 250000 | 25000 |
| 2. Надійшло товарів протягом місяця | грн. | 460000 | 160000 | 300000 | 42000 |
| 3. Разом(ряд. 1 ряд. 2) | грн. | 787000 | 237000 | 550000 | 67000 |
| 4. Середній відсоток торговельної націнки | % | 30,1144[(237000 : 787000) х 100] | |||
| 5. Середній відсоток ТЗВ | % | 8,5133[(67000 : 787000) х 100] | |||
| 6. Сума знижки | грн. | 3600 | 3600 | – | – |
| 7. Реалізовано товарів протягом місяця | грн. | 540000 | 160101,88[(540000 3600) хх 30,1144 % — 3600] | 379898,12(540000 — 160101,88) | 46278,30[(540000 3600) хх 8,5133 %] |
| 8. Вартість нестачі товарів | грн. | 450 | 135,51(450 хх 30,1144 %) | 314,49(450 – 135,51) | 38,31(450 хх 8,5133 %) |
| 9. Разом вибуло (ряд. 6, ряд.7, ряд. 8) | грн. | 544050 | 163837,39 | 380212,61 | 46316,61 |
| 10. Залишок товарів на кінець місяця (ряд. 3 – ряд. 9) | грн. | 242950 | 73162,61 | 169787,39 | 20683,39 |
Отже, у процесі розрахунку спочатку було визначено середній відсоток торгової націнки (30,1144 %) і середній відсоток ТЗВ (8,5133 %).
Потім розраховано суму торговельної націнки, що належить до реалізованих (160101,88 грн.) і товарів, яких не вистачає (135,51 грн.), що дало можливість установити купівельну вартість таких реалізованих товарів (379898,12 грн.) і товарів, що опинилися в нестачі (314,49 грн.).
Також у результаті проведення розрахунків було розподілено ТЗВ між товарами, реалізованими протягом звітного місяця (46278,30 грн.), товарами, яких не вистачає (38,31 грн.), і залишком товарів на кінець звітного місяця (20683,39 грн.).
У підсумку собівартість реалізованих товарів в умовах цього прикладу склала 426176,42 грн. (379898,12 грн. 46278,30 грн.), а тих, що опинилися в нестачі, – 352,80 грн. (314,49 грн. 38,31 грн.).
Скориставшись отриманими даними, відобразимо зазначені операції в бухгалтерському та податковому обліку (див. табл. 23.19).
Таблиця 23.19
Бухгалтерський і податковий облік оприбуткування та реалізації товарів у роздробі
| Первинний документ | Зміст господарської операції | Кореспондуючі рахунки | Сума, грн. | |
| дебет | кредит | |||
| Відомість залишків | 1. Залишок товарів на початок місяця: | |||
| Відомість залишків | – продажна вартість | 282 | – | 327000 |
| Відомість залишків | – торгова націнка | – | 285 | 77000 |
| Відомість залишків | – сума ТЗВ | 289 | – | 25000 |
| Придбання товарів | ||||
| Прибуткова накладна | 2. Отримано товари від постачальника | 281 | 631 | 300000 |
| Податкова накладна постачальника | 3. Відображено податковий кредит з ПДВ у складі вартості придбаних товарів (за наявності податкової накладної) | 641 | 631 | 60000 |
| Платіжне доручення | 4. Оплачено отримані товари | 631 | 311 | 360000 |
| Акт наданих послуг | 5. Визнано витрати з доставки товарів | 289 | 631 | 42000 |
| Податкова накладна постачальника | 6. Відображено податковий кредит з ПДВ у складі вартості витрат з доставки товарів (за наявності податкової накладної) | 641 | 631 | 8400 |
| Платіжне доручення | 7. Перераховано оплату транспортній організації за послуги з доставки товарів | 631 | 311 | 50400 |
| Накладна на внутрішнє переміщення | 8. Передано товари в роздріб | 282 | 281 | 300000 |
| Накладна на внутрішнє переміщення | 9. Нараховано торгову націнку на товар, що надійшов | 282 | 285 | 160000 |
| Вибуття товарів | ||||
| Z-звіт РРО | 10. Відображено дохід від реалізації товарів (виручка) | 30/”Операційна каса” | 702 | 540000 |
| Податкова накладна | 11. Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ | 702 | 641 | 90000 |
| Z-звіт РРО | 12. Відображено суму наданої в момент продажу товарів знижки (методом “червоне сторно”) | 282 | 285 | 3600 |
| Бухгалтерська довідка | 13. Відображено собівартість реалізованого товару виходячи з покупної вартості | 902 | 282 | 379898,12 |
| Бухгалтерська довідка | 14. Списано суму націнки, що припадає на реалізований товар | 285 | 282 | 160101,88 |
| Бухгалтерська довідка | 15. Включено до собівартості реалізованих товарів суму ТЗВ | 902 | 289 | 46278,3 |
| Порівняльна відомість результатів інвентаризації ТМЦ (ф. № инв-19) | 16. Виявлено та відображено нестачу товарів за балансовою вартістю | 947 | 282 | 314,49 |
| Бухгалтерська довідка | 17. Списано торгову націнку, що припадає на товари, яких не вистачає (методом “червоне сторно”) | 282 | 285 | 135,51 |
| Бухгалтерська довідка | 18. Віднесено на витрати суму ТЗВ на товари, яких не вистачає | 947 | 289 | 38,31 |
| Податкова накладна | 19. Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ у частині наднормативних нестач товарів ((314,49 38,31) х 20 %) | 947 | 641 | 70,56 |
| Порівняльна відомість результатів інвентаризації ТМЦ (ф. № инв-19) | 20. Відображено суму нестач товарів понад норми природного убутку в позабалансовому обліку до прийняття рішення про конкретних винуватців | 72 | – | 423,36 |
| Бухгалтерська довідка | 21. Віднесено дохід на фінансовий результат | 702 | 791 | 450000 |
| Бухгалтерська довідка | 22. Списано витрати на фінансовий результат | 791 | 902 | 426176,42 |
| Бухгалтерська довідка | 22. Списано витрати на фінансовий результат | 791 | 947 | 423,36 |
| Відомість залишків | 23. Залишок товарів на кінець місяця: | |||
| Відомість залишків | – продажна вартість | 282 | – | 242950 |
| Відомість залишків | – торгова націнка | – | 285 | 73162,61 |
| Відомість залишків | – сума ТЗВ | 289 | – | 20683,39 |
23.9. ОЦІНКА ТОВАРІВ НА ДАТУ БАЛАНСУ ТА ВІДОБРАЖЕННЯ ВАРТОСТІ ТОВАРІВ У ФІНАНСОВІЙ ЗВІТНОСТІ
У фінансовій звітності вартість товарів (за винятком активів, що обліковуються на субрахунку 286) відображається за рядком 140 “Товари” розділу II активу Балансу.
Одним з основних принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності є принцип обачності, за яким методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, не повинні призводити до завищення оцінки активів і доходів підприємства та заниження оцінки його зобов’язань і витрат.
Згідно з цим принципом у бухгалтерському обліку та звітності товари повинні відображатися за найменшою з двох вартостей:
– первісної вартості;
– чистою вартістю реалізації (у разі якщо можлива ціна реалізації товарів менша за їхню первісну вартість).
ВІДОБРАЖЕННЯ ТОВАРІВ В ОБЛІКУ ТА ЗВІТНОСТІ ЗА ПЕРВІСНОЮ ВАРТІСТЮ
Облік товарів ведеться підприємством роздрібної торгівлі в продажних цінах, проте в Балансі товари мають бути відображені за первісною вартістю. Розглянемо, як у цьому випадку виконуватиметься така вимога П(С)БО.
Облік товарів ведеться підприємством роздрібної торгівлі на рахунку 28 “Товари”. Субрахунок 285 “Торгова націнка” є регулюючим субрахунком рахунка 28 “Товари”. Після закінчення звітного періоду у підприємства роздрібної торгівлі на субрахунках рахунка 28 “Товари” залишається таке сальдо:
– за дебетом субрахунку 282 “Товари в торгівлі” значаться товари в залишку за продажною вартістю;
– за кредитом субрахунку 285 “Торговельна націнка” відображається сума торговельної націнки, що припадає на залишок товарів, який обліковується на субрахунку 282.
Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків [137] у фінансовій звітності має бути відображено згорнуте за всіма субрахунками сальдо рахунка28 “Товари”.
Таким чином, у рядку 140 активу Балансу підприємство роздрібної торгівлі відображає згорнуте за всіма субрахунками (за винятком активів, що обліковуються на субрахунку
286) сальдо рахунка 28 “Товари”, яке є різницею між продажною вартістю товарів на кінець звітного періоду (дебет субрахунку 282) і сумою торгової націнки, що припадає на залишок товарів (кредит субрахунку 285). У результаті цього товари будуть відображені у звітності за їх первісною вартістю, як цього вимагають П(С)БО.
Розглянемо приклад.
Приклад 23.10. На підприємстві роздрібної торгівлі на кінець звітного періоду сальдо за субрахунками бухгалтерського обліку склало:
– за дебетом субрахунку 282 “Товари в торгівлі” – 1,5 тис. грн.;
– за кредитом субрахунку 285 “Торгова націнка” – 0,5 тис. грн.
При заповненні форми № 1 Баланс у рядку 140 “Товари” згідно з П(С)БО 2 [2] слід відобразити первісну вартість товарів. У цьому випадку за ряд. 140 буде показано згорнуте сальдо рахунка 28 “Товари”, тобто 1,0 тис. грн. (1,5 тис. грн. – 0,5 тис. грн.).
ВІДОБРАЖЕННЯ ТОВАРІВ В ОБЛІКУ ТА ЗВІТНОСТІ ЗА ЧИСТОЮ ВАРТІСТЮ РЕАЛІЗАЦІЇ
Як правило, товари відображаються в обліку за первісною вартістю. Проте можливі випадки, коли товари певною мірою втратили первісно очікувану економічну вигоду, наприклад, унаслідок їх пошкодження чи старіння або зниження ціни їх реалізації, внаслідок чого реальна вартість товарів стала меншою за первісну.
У такому разі товари відображають в обліку та звітності за чистою вартістю реалізації.
Під чистою вартістю реалізації запасів розуміють очікувану ціну їх реалізації в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію(п. 4 П(С)БО 9
Чиста вартість реалізації розраховується за такою формулою:
Зниження первісної вартості товарів до чистої вартості реалізації
за своєю суттю є не чим іншим, як уцінкою товарів.
Уцінка товарів регулюється Положенням про уцінку
Уцінка товарів, продукції та наднормативних ТМЦ проводиться за даними інвентаризації. Керівник (власник) підприємства може прийняти рішення про проведення уцінки станом на перше число місяця за даними обліку.
Відповідно до Положення про у цінку
– продукція залежалася (не має збуту в період більше трьох місяців) і не користується попитом у споживачів;
– товари і продукція втратили свої первісні якості;
– надлишкові ТМЦ більше трьох місяців не можуть бути використані для виробництва продукції, оскільки таку продукцію недоцільно виробляти через відсутність попиту на неї як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.
Не підлягають уцінці товари, продукція і зайві ТМЦ, які:
– оформлені в заставу;
– перебувають у резерві;
– перебувають на відповідальному зберіганні.
У бухгалтерському обліку згідно з п. 20 Положення про уцінку
Отже, якщо товари втратили первісно очікувану економічну вигоду, тобто зіпсувалися, застаріли або на дату складання балансу їх ціна знизилася, то відбувається їх уцінка. При цьому первісна вартість товарів знижується (уцінюється) до чистої вартості реалізації, внаслідок чого товари відображаються у звітності достовірно, за найменшою вартістю, як цього вимагають стандарти.
Для підприємства роздрібної торгівлі відображення суми уцінки в бухгалтерському обліку має деякі особливості. Відповідно до стандартів уцінка передбачає зниження первісної (купівельної) вартості товарів. Проте підприємства роздрібної торгівлі ведуть облік товарів у продажних цінах. У зв’язку із цим, уцінюючи товар до вартості, нижчої за первісну, підприємству роздрібної торгівлі необхідно суму зниження продажної вартості товару розділити на дві складові: суму, на яку знижується торговельна націнка, і суму, на яку знижується первісна (купівельна) вартість товару. Остання і буде сумою уцінки.
Зниження торгової націнки відображається в бухгалтерському обліку проводкою Дт
282 – Кт 285 (методом “червоне сторно”) або зворотним записом Дт 285 – Кт 282. Сума зменшення первісної (купівельної) вартості товару, що є сумою уцінки, у бухгалтерському обліку відноситься на витрати звітного періоду і відображається за Дт 946 “Втрати від знецінення запасів” – Кт 282 “Товари в торгівлі”.
Розглянемо приклад.
Приклад 23.11. Протягом звітного періоду товар продажною вартістю
270,00 грн. (у тому числі первісна (купівельна) вартість – 200,00 грн., торговельна націнка – 70,00 грн.) був частково пошкоджений. На дату складання Балансу його чиста вартість реалізації склала 180,00 грн.
Зниження продажної вартості товару на 90,00 грн. (з 270,00 грн. до 180,00 грн.)
відбулося:
– за рахунок зниження торгової націнки на 70,00 грн.;
– за рахунок уцінки на 20,00 грн.
Зниження продажної вартості товару відобразиться в обліку підприємства такими записами:
Таблиця 23.20
| Первинний документ | Зміст господарської операції | Кореспондуючі рахунки | Сума, грн. | |
| дебет | кредит | |||
| Опис-акт уцінки | 1. Відображено суму уцінки | 946 | 282 | 20 |
| Опис-акт уцінки | 2. Списано суму торгової націнки методом “червоне сторно” | 282 | 285 | 70 |
| Бухгалтерська довідка | 3. Списано суму уцінки на фінансовий результат | 791 | 946 | 20 |
Згідно з Положенням про у цінку
У разі якщо надалі чиста вартість реалізації товарів, які раніше були уцінені, збільшується, то на суму збільшення чистої вартості реалізації, але не більше суми попереднього зменшення, визнається інший операційний дохід зі збільшенням вартості цих товарів(п. 28 П(С)БО 9
Приклад 23.12. Товари раніше уцінені до чистої вартості реалізації
180,00 грн. Через деякий час чиста вартість реалізації товарів склала 200,00 грн.
В обліку збільшення чистої вартості реалізації товарів на 20,00 грн. відобразиться
такими записами:
Таблиця 23.21
| Первинний документ | Зміст господарської операції | Кореспондуючі рахунки | Сума, грн. | |
| дебет | кредит | |||
| Бухгалтерська довідка | 1. Відображено суму збільшення чистої вартості реалізації | 282 | 719 | 20 |
| Бухгалтерська довідка | 2. Суму доходу віднесено на фінансовий результат | 719 | 791 | 20 |
