Працівник у простої: чи надавати відпустку?

Як оплачують простій?

Нагадаємо, що простоєм вважається призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою чи іншими обставинами (ст. 34 КЗпП).

На період оголошення простою працівників не звільняють. Вони залишаються у трудових відносинах із роботодавцем. Крім того, трудове законодавство встановлює для них на цей період певні «оплатні» гарантії.

Загальні правила оплати часу простою наведені у ст. 113 КЗпП. Час простою не з вини працівника оплачують з розрахунку не нижче від 2/3 посадового окладу. Таке формулювання дає роботодавцям певну свободу дій. А саме — можливість оплачувати період простою в більшому розмірі, наприклад, за середнім заробітком. Але така умова повинна бути передбачена колективним договором. Детальніше про оплату періоду простою читайте у статті «Розрахунок виплат за час простою: практичні приклади» // «Оплата праці», 2022, № 8.

Чи можна надати відпустку?

Так, можна.

По-перше, серед причин для перенесення щорічної відпустки або її продовження простій не зазначений (ст. 11 Закону про відпустки*).

* Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР.

По-друге, як ми вже зазначили, у період простою працівник залишається у трудових відносинах з роботодавцем. А тому він може скористатися щорічною відпусткою на загальних підставах (як за графіком, так і за домовленістю між ним та роботодавцем).

ВАЖЛИВО!

Якщо щорічна відпустка надається в період простою, то дія останнього не переривається.

Адже простій, запроваджений на підприємстві, триває безперервно (з 10 січня по 15 березня 2023 року), а щорічна відпустка працівника лише припадає на його період.

За дні щорічної основної відпустки працівник отримає відпускні, обчислені за загальними правилами, згідно з нормами Порядку № 100*. Поряд із цим в умовах воєнного стану при їх обчисленні враховуємо норми Закону № 2136**. Зокрема, в частині скасування дії норми ст. 73 КЗпП, якою визначені святкові та неробочі дні (ч. 6 ст. 6 Закону № 2136).

* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 № 100.

** Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX.

У разі коли працівник оформив відпустку перед тим, як на підприємстві було запроваджено простій, то її також не потрібно переривати: для такого працівника простій розпочнеться із дня, наступного за днем закінчення відпустки.

Як впливає на «середню»?

Для розрахунку відпускних є дуже важливим, як саме оплачено простій. Адже відповідно до абз. 6 п. 2 Порядку № 100 з розрахункового періоду виключається час, коли працівник згідно із законом не працював і заробіток за ним:

— не зберігався:

— зберігався частково.

Тож якщо оплата простою проведена у розмірі 2/3 окладу працівника, то йдеться про часткове збереження заробітної плати за працівником. Відповідно цей період виключаємо із розрахункового періоду. При цьому виключати слід весь період простою разом із вихідними днями, які на нього припадають (див. лист Мінекономіки від 08.02.2021 № 4708-06/7891-09).

Якщо ж період простою оплачений за «середньою», то і сума оплати, і дні простою беруть участь у розрахунку відпускних.

Також зауважимо: період простою не з вини працівника зараховується до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку (ст. 9 Закону про відпустки).

Напевно багатьох роботодавців цікавить запитання: а чи оплачувати лікарняний, який припав на час простою? Відповідь на нього надали фахівці Мінсоцполітики у листі від 05.07.2022 № 2063/0/290-22/45. Детальніше з їх відповіддю та нашими думками з цього приводу ви можете ознайомитись у статті «Лікарняні під час простою: позиція Мінсоцполітики змінилася» // «Оплата праці», 2022, № 14.