Теми статей

Глава 17. Облік фінансових інвестицій

17.1. ВИЗНАННЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ

Визначення терміна “фінансові інвестиції” дає П(С)БО 2 “Баланс” [2]. Під фінансовими інвестиціями розуміють активи, що утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу та інших вигод для інвестора.
Отже, фінансові інвестиції – це, насамперед, активи, а тому вони
повинні відповідати критеріям визнання активів. Визначено ці критерії нормами П(С)БО 1 [1] та п. 10 П(С)БО 2 [2]. Для відображення фінансової інвестиції в балансі підприємства повинні одночасно виконуватися такі умови:
– оцінка фінансової інвестиції може бути достовірно визначена;
– очікується отримання в майбутньому економічних вигод, пов’язаних з використанням фінансової інвестиції.
Якщо ж фінансова інвестиція не відповідає цим критеріям, то згідно з п. 11
П(С)БО 2 [2] витрати на її придбання включаються до складу витрат звітного періоду.
Далі детально розглянемо кожен із критеріїв визнання фінансових інвестицій. Але попередньо визначимося з їх реальним об’єктним складом. Фінансовими інвестиціями можуть бути акції та інші корпоративні права (наприклад, частки в статутному капіталі якогось ТОВ), а також боргові цінні папери (облігації, ощадні сертифікати, а також процентні та/або дисконтні векселі, придбані на вторинному ринку).
Що стосується можливості достовірної оцінки фінансових інвестицій, то на момент придбання провести її не становитиме особливих труднощів, оскільки більшість із таких активів, як правило, мають ринкову (договірну) вартість.
А ось критерій “прибутковості” (отримання економічних вигод від використання)
невіддільний від суті фінансової інвестиції. Адже метою придбання будь-якої інвестиції є отримання економічної вигоди від її використання. При цьому під економічною вигодою статтею 1 Закону про бухоблік [46] розуміється потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів. Щодо інвестицій такими надходженнями грошових коштів можуть бути дивіденди, відсотки, роялті, рента(п. 7 П(С)БО 12 [12]), суми дисконту (знижки) при придбанні боргових цінних паперів, а також суми “спекулятивного” прибутку від продажу інвестицій у разі зростання їх вартості. Більш детально питання доходів від інвестицій буде розглянуто в підрозділі “Доходи від інвестицій”.
Правила застосування критеріїв визнання активів до фінансових інвестицій розглянемо на прикладах.

Приклад 17.1 Підприємством придбано пайові цінні папери (акції) стороннього підприємства (акціонерного товариства) за ринковою вартістю 85 грн./шт. Оцінимо відповідність цього ресурсу критеріям визнання активу.

Як видно, на момент придбання його оцінка може бути достовірно визначена.
Вона являє собою суму сплачених коштів(ринкову вартість придбаного пакета акцій). Очікування отримання в майбутньому економічних вигод втілюється в тому, що за цим видом цінних паперів виплачуються дивіденди.
Таким чином, придбані акції відповідають критеріям визнання активу і можуть бути відображені в балансі як фінансова інвестиція.

Приклад 17.2 Розглянемо ситуацію, коли підприємство – емітент привілейованих акцій, що відображаються в балансі акціонера як інвестиція вартістю 200000 грн., визнається банкрутом. Оцінивши ліквідаційний баланс, акціонер (інвестор) вирішує, що ймовірність отримання дивідендів за цими акціями (у фіксованій сумі від номіналу) практично дорівнює нулю. І навіть якщо є достатньо підстав вважати, що номінальну вартість буде отримано, ці цінні папери, що розглядаються, не можуть бути визнані фінансовою інвестицією, оскільки вони з моменту оголошення емітента банкрутом не відповідають одному з критеріїв визнання активів – отримання економічних вигод від використання.

Згідно з п. 11 П(С)БО 2 [2] витрати на придбання цих акцій (собівартість
інвестиції) мають бути відображені у складі витрат звітного періоду. У регістрах бухгалтерського обліку підприємства-акціонера таке списання буде відображено таким записом (табл. 17.1).

Таблиця 17.1

Первинний документЗміст господарської операціїКореспондуючі рахункиСума, грн.
дебеткредит
Бухгалтерська довідкаСобівартість фінансової інвестиції відображено у складі витрат звітного періоду976352 (14)200000

Що стосується класифікації інвестицій, то в цілях бухгалтерського обліку важливим є їх поділ за декількома параметрами. Уявімо це у вигляді схеми (рис. 17.1).

Наведемо пояснення до цієї схеми. При цьому будемо відштовхуватися від визначень використаних у ній термінів.

ункт 4П(С)БО 2 [2]Еквіваленти грошових коштів – короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, що вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і характеризуються незначним ризиком зміни вартості
Пункт 4П(С)БО 3 [3]Асоційоване підприємство – підприємство, на яке інвестор має суттєвий вплив і яке не є дочірнім або спільним підприємством інвестора
Пункт 3П(С)БО 12 [12]Суттєвий вплив – повноваження брати участь в ухваленні рішень щодо фінансової, господарської та комерційної політики об’єкта інвестування без здійснення контролю цієї політики. Свідченням істотного впливу, зокрема, можуть бути:1) володіння 20 або більше відсотками акцій (статутного капіталу) підприємства;2) представництво в раді директорів або аналогічному керівному органі підприємства;3) участь у прийнятті рішень;4) взаємообмін управлінським персоналом;5) забезпечення підприємства необхідною техніко-економічною інформацією
Пункт 4П(С)БО 19 [19]Дочірнє підприємство – підприємство, яке перебуває під контролем материнського (холдингового) підприємства. Контроль – вирішальний вплив на фінансову, господарську та комерційну політику підприємства або підприємництва з метою отримання вигод від його діяльності
Пункт 3П(С)БО 12 [12]Спільна діяльність – господарська діяльність зі створенням або без створення юридичної особи*, яка є об’єктом спільного контролю двох або більше сторін відповідно до письмової угоди між ними. Спільний контроль – розподіл контролю за господарською діяльністю відповідно до угоди про ведення спільної діяльності

* Облік спільної діяльності без створення юридичної особи розглянуто в главі 28 “Облік спільної діяльності без створення юридичної особи” цієї книги.

Аналіз цих визначень дає змогу дійти висновку, що володіння часткою статутного капіталу асоційованого підприємства – об’єкта інвестування у 20 % і більше ставить інвестора перед необхідністю обліку фінансових інвестицій за методом участі в капіталі (з деякими винятками).
Таким чином, на рівні П(С)БО точно встановлена нижня межа частки в статутному капіталі підприємства, що інвестується, яка дозволяє інвестору розглядати його як асоційоване підприємство. На жаль, настільки ж конкретної межі між асоційованими і дочірніми підприємствами національні стандарти не проводять.
Визначення дочірнього підприємства не претендує на закінченість і залишає певні запитання щодо віднесення того чи іншого підприємства до категорії дочірніх. Спробуємо розібратися, якими критеріями необхідно керуватися при визначенні виду підприємства, що інвестується.
Очевидно, що при вирішенні питання щодо віднесення підприємства до категорії дочірніх вирішальну роль відіграватиме ступінь впливу інвестора при прийнятті рішень, які стосуються ключових питань господарської діяльності об’єкта інвестування.
Якщо звернутися до вітчизняного права(ч. 3 ст. 126 ГКУ [38]), можна дійти висновку, що контроль над господарським товариством забезпечує частка в його статутному капіталі, що перевищує 50 % (для АТ – це контрольний пакет акцій). Так, Закон про господарські товариства [69] передбачає можливість прийняття більшості рішень вищим органом товариства за наявності простої більшості голосів. У зв’язку з цим має сенс орієнтуватися на частку інвестора в статутному капіталі товариства – одержувача інвестиції: якщо така частка перебуває в межах “більше 20 %, але не більше 50 %”, то інвестиції вкладено в асоційоване підприємство; у разі ж перевищення 50 % кордону для цілей бухгалтерського обліку інвестиції розглядаються в контексті дочірнього підприємства.

Однак у будь-якому разі дочірнє підприємство передбачає наявність частки в статутному капіталі більшої, ніж кваліфікуюча частка асоційованого підприємства. У зв’язку з цим на практиці для вирішення питання, застосовувати чи не застосовувати оцінку фінансових інвестицій за методом участі в капіталі, достатньо орієнтуватися на 20-відсотковий рубіж у статутному капіталі об’єкта інвестування: володіння часткою у 20 % і більше ставить акціонера перед необхідністю обліку фінансових інвестицій за методом участі в капіталі.

17.2. ПЕРВІСНА ОЦІНКА ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ

першим етапом в операціях з фінансовими інвестиціями є їх придбання, а в бухгалтерському обліку – їх первісна оцінка, тобто визначення собівартості фінансової інвестиції в момент її придбання.

П(С)БО 12 [12] передбачає три різні правила формування собівартості фінансових інвестицій залежно від способу їх придбання (табл. 17.3).

Таблиця 17.3

Правила визначення собівартості фінансових інвестицій

Спосіб придбання фінансової інвестиціїПравило визначення її собівартості
За грошові коштиЦіна придбання фінансової інвестиції комісійні винагороди мито, податки, збори, обов’язкові платежі інші витрати, безпосередньо пов’язані з придбанням фінансової інвестиції
Шляхом обміну на цінні папери власної емісіїСправедлива вартість переданих цінних паперів
Шляхом обмінуна інші активиСправедлива вартість цих (переданих) активів

ПРИДБАННЯ ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ ЗА ГРОШОВІ КОШТИ

Приклад 17.3 Підприємством придбано акції публічного акціонерного товариства “А” на вторинному ринку за грошові кошти. Мета купівлі – подальший перепродаж протягом року. Сума витрат на купівлю склала 10000 грн. Комісійні торговцю цінними паперами – 450 грн.

Таблиця 17.4

Первинний документЗміст господарської операціїКореспондуючі рахункиСума, грн.
дебеткредит
Акт наданих послугОтримано посередницькі послуги торговця
цінними паперами
352631450
Виписка з реєстру або з рахунку в цінних паперахОтримано акції ПАТ “А”35268510000
Платіжне дорученняОплачено акції
та посередницькі послуги торговця цінними паперами
68531110000
Платіжне дорученняОплачено акції
та посередницькі послуги торговця цінними паперами
63131110450

Приклад 17.4 Підприємство є засновником ПАТ “Б”. Сума внеску до статутного капіталу склала 25000 грн. Витрати засновників зі створення товариства були схвалені його установчими зборами і зараховані в рахунок їх внеску до статутного капіталу. Частка підприємства в цих витратах склала 1000 грн. ПАТ “Б” не є для підприємства ні асоційованим, ні дочірнім (частка підприємства в статутному капіталі ПАТ “Б” не досягає 20 %).

Первинний документЗміст господарської операціїКореспондуючі рахункиСума, грн.
дебеткредит
Платіжне дорученняПерераховано грошові кошти на створення ПАТ “Б”3773111000
Платіжне дорученняЗдійснено внесок до статутного капіталу ПАТ “Б”37731125000
Виписка з реєстру або з рахунку в цінних паперахОтримано акції ПАТ “Б”14368526000
Бухгалтерська довідкаПроведено залік68537726000

Тут усе досить зрозуміло і просто. Набагато складнішим є придбання фінансових інвестицій у рамках бартеру, коли на перше місце виходить показник справедливої вартості. Він детально розглянутий у главі 21 “Облік бартерних операцій”.

ПРИДБАННЯ ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ В ОБМІН НА ЦІННІ ПАПЕРИ ВЛАСНОЇ ЕМІСІЇ

Приклад 17.5. Публічним акціонерним товариством придбано облігації підприємства “Альфа” в обмін на акції власної емісії, попередньо викуплені в акціонерів. Термін погашення облігацій – через 2 роки, і підприємство

планує утримувати їх аж до погашення. При цьому справедлива (ринкова) вартість власних акцій (45000 грн.) вища за їх номінальну вартість (40000 грн.) і собівартість викупу (42000 грн.). Комісійні торговцю цінними паперами склали 450 грн.

Таблиця 17.6

Первинний документЗміст господарської операціїКореспондуючі рахункиСума, грн.
дебеткредит
Виписка з реєстру або з рахунка в цінних паперахПередано акції37745145000
Бухгалтерська довідкаВідображено перевищення продажної вартості акцій над викупною4514213000
Виписка з реєстру або з рахунку в цінних паперахОтримано облігації14368545000
Бухгалтерська
довідка на підставі договору міни
Проведено залік заборгованостей68537745000
Акт наданих послуг, платіжне дорученняОтримано та оплачено посередницькі послуги торговця цінними паперами977631450
Акт наданих послуг, платіжне дорученняОтримано та оплачено посередницькі послуги торговця цінними паперами631311450

Розглянемо приклад 17.6, коли облігації підприємств отримано як внесок до статутного капіталу акціонерного товариства. Строк погашення облігацій – через 9 місяців, і ПАТ-емітент збирається його дочекатися. Що стосується акцій, що емітуються ПАТ, то вони користуються попитом, а тому справедлива (ринкова) вартість пакета акцій, що передається замість облігацій (50000 грн.), перевищує його номінал (48000 грн.).

Оскільки строк утримання облігацій не перевищує одного року, вони мають бути
відображені в обліку ПАТ-емітента як поточні інвестиції.

Таблиця 17.7

Первинний документЗміст господарської операціїКореспондуючі рахункиСума, грн.
дебеткредит
Виписка з реєстру або з рахунка в цінних паперахОтримано облігації3524648000
Бухгалтерська довідкаВідображено суму емісійного доходу3524212000

ПРИДБАННЯ ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ В ОБМІН НА ІНШІ АКТИВИ

Розглянемо приклад 17.7, коли підприємство придбаває вексель на вторинному ринку (тобто не є його першим власником, а придбаває вексель, що вже перебуває в обігу як окремий об’єкт власності) в обмін на товарисправедливою вартістю 18000 грн. (у тому числі ПДВ – 3000 грн.), балансова вартість яких дорівнює 13000 грн. При цьому вексель є відсотковим і придбавається з дисконтом (за ціною, що є нижчою за його номінальну вартість) з метою його подальшого погашення. Строк погашення – через 1,5 року.

Оскільки цей вексель відповідає критеріям визнання фінансової інвестиції (його оцінка може бути достовірно визначена та очікується дохід від його використання), він має обліковуватися інвестором за правилами обліку фінансових інвестицій.

Таблиця 17.8

Первинний документЗміст господарської операціїКореспондуючі рахункиСума, грн.
дебеткредит
Накладна на відвантаженняВідвантажено товари36170218000
Податкова накладнаНараховано податкові зобов’язання з ПДВ7026413000
Накладна на відвантаженняСписано собівартість відвантажених товарів90228113000
Індосамент та акт приймання-передачіОтримано вексель14368518000
Договір міниПроведено залік заборгованостей68536118000
Бухгалтерська довідкаСформовано фінансовий результат70279115000
Бухгалтерська довідкаСформовано фінансовий результат79190213000

17.3. ОЦІНКА ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ НА ДАТУ БАЛАНСУ

ПРАВИЛА ОЦІНКИ ФІНІНВЕСТИЦІЙ НА ДАТУ БАЛАНСУ

Таблиця 17.9

Правила оцінки фінансових інвестицій на дату балансу

№ п/пВид фінансової інвестиції
відповідно до П(С)БО 12 [12]
Класифікація інвестицій
за строковістю згідно з П(С)БО 2 [2]
Принцип оцінки на дату балансу згідно з
П(С)БО 12 [12]
СубрахунокРядок
у Балансі
Фінансові інвестиції, що надають право власності
(в акції та інші корпоративні права)
1Фінансові інвестиції
в асоційовані
Якщо вони придбані
і утримуються не для продажу протягом 12 місяців з дати придбання
ДовгостроковіЗа методом участі
у капіталі
14140
1і дочірні*
підприємства
Якщо вони придбані
і утримуються не для продажу протягом 1 року, але асоційоване або дочірнє підприємство ведуть діяльність в умовах, які обмежують його здатність передавати кошти інвесторові протягом періоду, що перевищує 12 місяців
ДовгостроковіЗа справедливою вартістю
(а якщо її неможливо достовірно визначити – за собівартістю з урахуванням зменшення корисності)
14245
1і дочірні*
підприємства
Якщо вони придбані
і утримуються для продажу протягом 12 місяців
з дати придбання
ПоточніЗа справедливою вартістю
(а якщо її неможливо достовірно визначити – за собівартістю з урахуванням зменшення корисності)
352220
2Фінансові інвестиції
у спільну діяльність** з утворенням юридичної особи (спільного підприємства)
Якщо вони придбані контрольним учасником спільного підприємства (який здійснює контроль за його діяльністю)
і утримуються не для продажу протягом
12 місяців з дати придбання
ДовгостроковіЗа методом участі
у капіталі
14140
2Фінансові інвестиції
у спільну діяльність** з утворенням юридичної особи (спільного підприємства)
Якщо вони придбані контрольним учасником спільного підприємства (який здійснює контроль за його діяльністю) та утримуються не для продажу протягом 1 року, але спільне підприємство провадить діяльність в умовах, що обмежують його спроможність передавати кошти інвестору протягом періоду, що перевищує 12 місяцівДовгостроковіЗа справедливою вартістю
(а якщо її неможливо достовірно визначити – за собівартістю з урахуванням зменшення корисності)
14245
2Фінансові інвестиції
у спільну діяльність** з утворенням юридичної особи (спільного підприємства)
Якщо вони придбані контрольним учасником спільного підприємства (який здійснює контроль за його діяльністю)
і утримуються для продажу протягом 12 місяців
з дати придбання
ПоточніЗа справедливою вартістю
(а якщо її неможливо достовірно визначити – за собівартістю з урахуванням зменшення корисності)
352220
2Фінансові інвестиції
у спільну діяльність** з утворенням юридичної особи (спільного підприємства)
Якщо вони придбані та утримуються не для продажу протягом
12 місяців з дати придбання, але інвестор – учасник спільного
підприємства не є контрольним (не здійснює контроль за діяльністю
спільного підприємства)
ДовгостроковіЗа справедливою вартістю
(а якщо її неможливо достовірно визначити – за собівартістю з урахуванням зменшення корисності)
14345
3Інвестиції
у підприємство, що не є для інвестора асоційованим, дочірнім або спільним
Якщо вони утримуються протягом періоду, що перевищує
12 місяців
ДовгостроковіЗа справедливою вартістю
(а якщо її неможливо достовірно визначити – за собівартістю з урахуванням зменшення корисності)
14345
3Інвестиції
у підприємство, що не є для інвестора асоційованим, дочірнім або спільним
Якщо вони придбані для перепродажу
протягом періоду, що не перевищує
12 місяців
ПоточніЗа справедливою вартістю
(а якщо її неможливо достовірно визначити – за собівартістю з урахуванням зменшення корисності)
352220
Фінансові інвестиції в боргові цінні папери (облігації;
ощадні сертифікати; векселі на вторинному ринку)
4Фінансові інвестиції
у боргові цінні папери, утримувані до їх погашення
Якщо строк їх погашення перевищує 12 місяцівДовгостроковіЗа амортизованою собівартістю143 (142)45
4Фінансові інвестиції
у боргові цінні папери, утримувані до їх погашення
Якщо строк їх погашення не перевищує 12 місяцівПоточніЗа амортизованою собівартістю352220
5Фінансові інвестиції
у боргові цінні папери, придбані з метою перепродажу
Якщо планований строк їх утримання перевищує
12 місяців з дати придбання і вони
не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент (відсутній стабільний попит на них)
ДовгостроковіЗа справедливою вартістю
(а якщо її неможливо достовірно визначити – за собівартістю з урахуванням зменшення корисності)
143 (142)45
5Фінансові інвестиції
у боргові цінні папери, придбані з метою перепродажу
Якщо планований строк їх утримання не перевищує
12 місяців з дати придбання і вони можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент (існує
стабільний попит на них)
ПоточніЗа справедливою вартістю
(а якщо її неможливо достовірно визначити – за собівартістю з урахуванням зменшення корисності)
352220

Як видно, основним методом оцінки фінансових інвестицій на дату балансу є їх оцінка за справедливою вартістю, а якщо її неможливо достовірно визначити – за собівартістю з урахуванням зменшення корисності. З цього методу і почнемо розгляд.

* Правила визначення асоційованості та дочірньої діяльності підприємств були розглянуті раніше в табл. 17.2.

** Визначення спільної діяльності для цілей бухгалтерського обліку див. у табл. 17.2. Однак при цьому варто враховувати важливий момент: чинним законодавством України не передбачено такої організаційно-правової форми підприємства, як спільне підприємство (спільна діяльність з утворенням юридичної особи). Тому категорія “спільного підприємства”, що використовується в рамках П(С)БО, на сьогодні може розглядатися лише як перспективна.

ОЦІНКА ІНВЕСТИЦІЙ ЗА СПРАВЕДЛИВОЮ ВАРТІСТЮ

Справедливою вартістю цінних паперів є їх поточна ринкова вартість
на фондовому ринку, а за її відсутності – експертна оцінка.
Згідно з п. 8 П(С)БО 12 [12] сума збільшення або зменшення балансової вартості фінансових інвестицій залежно від їх справедливої вартості відображається у складі інших доходів або інших витрат відповідно.
Розглянемо приклад 17.8. 20 березня 20ХХ року підприємство придбало на вторинномуринку пакет акцій у кількості 10000 шт. за ціною 0,5 грн. за штуку. Причому цей пакет не дає підприємству можливості здійснювати суттєвий вплив та/або контроль над емітентом акцій. Витрати при придбанні (комісійні торговцю) склали 100 грн. Отже, собівартість акцій дорівнює 5100 грн. У зв’язку з нестачею обігових коштів підприємство планує продаж придбаних цінних паперів на вторинному ринку в найближче півріччя. Станом на 31 березня 20ХХ року ринковий курс (справедлива вартість) цих акцій, зафіксований на організованому фондовому ринку, становив 0,7 грн./шт., а станом на 30 червня 20ХХ року – 0,6 грн./шт. Акції були продані в липні 20ХХ року за ціною 0,59 грн./шт. При цьому в рамках договору комісії на продаж підприємством було сплачено комісійну винагороду торговцю цінними паперами в розмірі 80 грн.

Таким чином, ці інвестиції можна визначити як поточні з необхідністю застосування до них методу оцінки на дату балансу за справедливою вартістю.
У регістрах бухгалтерського обліку акціонера буде зроблено такі записи
(табл. 17.10):

Таблиця 17.10

Первинний документЗміст господарської операціїКореспондуючі рахункиСума, грн.
дебеткредит
Виписка з реєстру або з рахунка
у цінних паперах
Отримано акції3526855000
Акт наданих послугОтримано послуги, пов’язані з придбанням акцій352631100
Платіжне дорученняЗдійснено оплату отриманих акцій
та посередницьких послуг
6853115000
Платіжне дорученняЗдійснено оплату отриманих акцій
та посередницьких послуг
631311100
31 березня 20ХХ року
Бухгалтерська довідкаСуму дооцінки інвестицій віднесено
до складу інших доходів
3527461900
30 червня 20ХХ року
Бухгалтерська довідкаСуму уцінки інвестицій віднесено до складу
інших витрат
9753521000
Липень 20ХХ року
Виписка з реєстру або з рахунку
у цінних паперах
Акції передано покупцеві3777415900
Виписка з реєстру або з рахунку
у цінних паперах
Списано собівартість інвестиції, що дорівнює
її справедливій вартості на останню дату балансу
9713526000
Акт наданих послугОтримано посередницькі послуги, пов’язані
з реалізацією акцій
97163180
Бухгалтерська довідкаСформовано фінансовий результат7417935900
Бухгалтерська довідкаСформовано фінансовий результат7939716080
Платіжне дорученняОплачено послуги торговця цінними паперами63131180
Виписка банкуОтримано грошові кошти від продажу акцій3113775900

Тепер розглянемо випадок, коли справедливу вартість фінансової інвестиції з якихось причин визначити неможливо. У цьому випадку згідно з п. 9 П(С)БО 12 [12] фінансові інвестиції відображаються на дату балансу за їх собівартістю з урахуванням зменшення корисності.

ОЦІНКА ІНВЕСТИЦІЙ НА ДАТУ БАЛАНСУ ЗА ЇХ СОБІВАРТІСТЮ З УРАХУВАННЯМ ЗМЕНШЕННЯ КОРИСНОСТІ

Сферу застосування цього методу розглянуто в табл. 17.9 (див. с. 636).
Втрати від зменшення корисності фінансових інвестицій відображаються у складі інших витрат з одночасним зменшенням балансової вартості фінансових інвестицій. Так свідчить пункт 9 П(С)БО 12 [12]. Визначення терміна “зменшення корисності” дає П(С)БО 7 [7]: зменшення корисності – це втрата економічної вигоди в сумі перевищення залишкової вартості активу над сумою очікуваного відшкодування. П(С)БО 12 [12] не містить опису методу зменшення корисності інвестицій. Проте з цього приводу є певні вказівки в пункті 33 П(С)БО 13 [13], норми якого також регламентують облік фінансових інвестицій(фінансових активів). Отже, згідно з П (С)БО 13 [13] балансова вартість фінансових активів, щодо яких не застосовується оцінка за справедливою вартістю, переглядається щодо можливого зменшення корисності на кожну дату балансу на основі аналізу очікуваних грошових потоків. Сума втрат від зменшення корисності фінансового активу визначається як різниця між його балансовою вартістю та теперішньою вартістю очікуваних грошових потоків, дисконтованих за поточною ринковою ставкою процента на подібний фінансовий актив, з визнанням цієї різниці іншими витратами звітного періоду.
Водночас виникає запитання: якщо причини зменшення корисності перестануть існувати, чи можна провести дооцінку раніше уціненої фінансової інвестиції?
Спеціальне П(С)БО 13 [13] про це мовчить, а загальне П(С)БО 28 [28] вказує на необхідність дооцінки активів (відновлення їх корисності) у тому випадку, якщо ознаки зменшення корисності активу перестали існувати. Отже, дооцінка раніше уцінених фінансових інвестицій є необхідною.
Утім, під час проведення дооцінки раніше уцінених фінансових інвестицій необхідно враховувати важливу обставину: вона не повинна призводити до збільшення первісної вартості (собівартості) фінансової інвестиції. Дооцінка може бути проведена виключно в межах суми уцінки як коригування такої уцінки.
Тепер від теорії перейдемо до практики застосування методу оцінки фінансових інвестицій за їх собівартістю з урахуванням зменшення корисності.
Для визначення поточної вартості очікуваних грошових потоків у фінансовому аналізі використовують такі формули:
1) якщо має місце один грошовий потік (“одноразова віддача” від інвестицій):

де РV – поточна вартість;
S – вартість, яка має бути отримана в майбутньому;
r – процентна ставка на подібний фінансовий актив за певний період;
n – кількість періодів (наприклад, кварталів, років), для яких установлено процентну ставку;

2) якщо мають місце кілька грошових потоків від інвестицій (наприклад, періодичне отримання відсотків і кінцеве погашення боргового цінного паперу):

де РV – поточна вартість;
Sk – грошовий потік від інвестицій у k-тому періоді;
r – процентна ставка на подібний фінансовий актив за певний період;

n – кількість періодів (наприклад, кварталів, років), для яких установлено процентну ставку.

Розглянемо приклад 17.9, для чого дещо змінимо умови попереднього прикладу. 20 березня 20ХХ року підприємство придбало на вторинному ринку пакет акцій у кількості 10000 шт. за ціною 0,5 грн. за штуку. Причому цей пакет не дає підприємству можливість здійснювати суттєвий вплив та/або контроль над емітентом акцій. Витрати при придбанні (комісійні торговцю) склали 100 грн. Отже, собівартість акцій при придбанні дорівнює 5100 грн. У зв’язку з нестачею обігових коштів підприємство планує продаж придбаних цінних паперів на вторинному ринку в найближче півріччя з очікуваним середнім прибутком від такої операції 15 % (за ціною 0,575 грн. / шт.). Припустимо, достовірно визначити справедливу вартість придбаних акцій не є можливим (активний ринок цих акцій відсутній, операції з купівлі-продажу поодинокі, а їхні умови невідомі). У червні 20ХХ року було поширено інформацію про проблеми у фінансово-господарській діяльності емітента акцій, що загрожують його банкрутством. У зв’язку з цим наше підприємство-інвестор припускає зменшення корисності інвестицій в акції цього емітента: за експертними оцінками, за умов, що склалися, їх не вдасться продати дорожче за 0,525 грн./шт. (очікуваний прибуток не перевищить 5 %). Однак у серпні 20ХХ року стало відомо про вдале вирішення емітентом акцій проблем у своїй фінансово-господарській діяльності, у зв’язку з чим прибутковість продажу акцій прогнозується на рівні 10 % (0,55 грн./шт.). Продані вони були в жовтні 20ХХ року за фактичною ціною 0,47 грн./шт.

Розрахуємо балансову вартість інвестиції станом на 30 червня 20ХХ року
з урахуванням зменшення її корисності. Для цього визначимо поточну вартість за формулою (1):

При розрахунку поточної вартості ми виходили з таких міркувань: S – очікувана ціна продажу акцій, що дорівнює 5250 грн. (0,525 грн. /шт. х 10000 шт.); r – це та прибутковість, що, за оцінкою інвестора, забезпечується при аналогічних операціях купівлі-продажу акцій (у нашому прикладі 15 %); n – кількість періодів, що дорівнює в нашому випадку 1, оскільки дана інвестиція може забезпечити лише “одноразову” дохідність при її продажі.
Отже, сума втрат від зменшення корисності фінансової інвестиції станом на 30 червня 20ХХ року становить: 534,78 грн. = 5100 грн. – 4565,22 грн.

Тепер розрахуємо балансову вартість інвестиції станом на 30 вересня
20ХХ року з урахуванням зменшення її корисності, для чого визначимо поточну вартість за тією ж формулою (1):

Отже, станом на 30 вересня 20ХХ року фінансова інвестиція має бути дооцінена (відновлення її корисності) на 217,39 грн. = 4782,61 грн. – 4565,22 грн.

У регістрах бухгалтерського обліку акціонера буде зроблено такі записи
(табл. 17.11).

Таблиця 17.11

Первинний документЗміст господарської операціїКореспондуючі рахункиСума, грн.
дебеткредит
Виписка з реєстру або з рахунка
у цінних паперах
Придбано акції3526855000
Акт наданих послугОтримано послуги, пов’язані з придбанням акцій352631100
Платіжне дорученняЗдійснено оплату отриманих акцій
та посередницьких послуг
6853115000
Платіжне дорученняЗдійснено оплату отриманих акцій
та посередницьких послуг
631311100
30 червня 20ХХ року
Бухгалтерська довідкаСуму втрат від зменшення корисності інвестицій віднесено до складу
інших витрат
972352534,78
30 вересня 20ХХ року
Бухгалтерська довідкаСуму відновлення корисності інвестицій віднесено
до складу інших доходів
352742217,39
Жовтень 20ХХ року
Виписка з реєстру або з рахунку
у цінних паперах
Акції передано покупцеві3777414700
Виписка з реєстру або з рахунку
у цінних паперах
Списано собівартість інвестиції, що дорівнює
її вартості на останню дату балансу
9713524782,61
Бухгалтерська довідкаСформовано фінансовий результат7417934700
Бухгалтерська довідкаСформовано фінансовий результат7939714782,61
Виписка банкуОтримано грошові кошти3113774700

Порядок застосування формули (2) для визначення поточної вартості очікуваних грошових потоків від інвестицій і, відповідно, практика застосування методу оцінки фінансових інвестицій, що генерують декілька грошових потоків, за собівартістю з урахуванням зменшення корисності розглянуті в прикладі 17.18 (див. с. 639).
Отже, розібравшись із відносно простими методами оцінки інвестицій за справедливою вартістю та за собівартістю з урахуванням зменшення корисності, перейдемо до більш складних – методу участі в капіталі та оцінки за амортизованою собівартістю.

ОЦІНКА ІНВЕСТИЦІЙ НА ДАТУ БАЛАНСУ ЗА МЕТОДОМ УЧАСТІ В КАПІТАЛІ

Сферу застосування цього методу розглянуто в табл. 17.9 (див. с. 636), в основі якого лежить припущення, що результати діяльності підприємства – об’єкта інвестування безпосередньо впливають на стан справ його інвестора, навіть якщо у звітному періоді розподілу прибутку не було та дивідендів не виплачували.

Цей метод дає змогу відобразити зміну величини фінансової інвестиції в інвестора безпосередньо в момент збільшення або зменшення власного капіталу об’єкта інвестування, а отже, можна говорити про реакцію розміру активів і капіталу інвестора на зміну потенціалу його асоційованого, дочірнього чи спільного підприємства, хоча ні в чому матеріальному для інвестора така зміна поки що не виразилася.

Логіка доволі проста: оскільки фінансова інвестиція надає право власності на частку в капіталі підприємства – об’єкта інвестування, то під час розподілу його майна під час ліквідації сума коштів, яку отримає інвестор, напряму залежить від розміру активів підприємства – об’єкта інвестування.
Розглянемо особливості обліку фінансових інвестицій за методом участі в капіталі. Згідно з частиною другою пункту 12 П(С)БО 12 [12] балансова вартість фінансових інвестицій збільшується (зменшується) на суму, що є часткою інвестора в чистому прибутку (збитку) об’єкта інвестування за звітний період, із включенням цієї суми до складу доходів (втрат) від участі в капіталі. Отже, під час відображення в бухгалтерському обліку результатів діяльності підконтрольного підприємства інвестор має орієнтуватися саме на чистий прибуток (збиток), сума якого буде відображена у Звіті про фінансові результати об’єкта інвестування (асоційованого, дочірнього або спільного підприємства). Помноживши суму отриманого ним чистого прибутку (збитку) на частку інвестора в статутному капіталі об’єкта інвестування, отримаємо шукану величину. При цьому в регістрах бухгалтерського обліку інвестора буде зроблено один із таких записів (табл. 17.12).

Таблиця 17.12

Зміст господарської операціїКореспондуючі рахунки
дебеткредит
1. Об’єктом інвестування (асоційованим, дочірнім або спільним підприємством) отримано прибуток
а) відображено частку інвестора в чистому прибутку асоційованого підприємства141721
б) відображено частку інвестора в чистому прибутку дочірнього підприємства141723
в) відображено частку інвестора в чистому прибутку спільного підприємства141722
2. Об’єктом інвестування (асоційованим, дочірнім або спільним підприємством) отримано збиток
а) відображено частку інвестора у збитках асоційованого підприємства961141
б) відображено частку інвестора у збитках дочірнього підприємства963141
в) відображено частку інвестора у збитках спільного підприємства962141

Утім, зменшення вартості фінансових інвестицій як результат діяльності підконтрольного підприємства може бути спричинене не лише збитками об’єкта інвестування.
Дотримуючись положень усе тієї ж частини другої пункту 12 П(С)БО 12 [12], балансова вартість фінансових інвестицій має бути зменшена інвестором на суму визнаних дивідендів від об’єкта інвестування.
Дійсно, дивіденди виплачуються підприємством – об’єктом інвестування за рахунок раніше отриманого чистого прибутку, який згідно з розглянутим щойно правилом уже “взяв участь” у збільшенні балансової вартості фінансової інвестиції. Таким чином, інвестором уже було відображено зростання “потенціалу” фінансової інвестиції. Тепер же, при “матеріалізації” цього “потенціалу” у цілком реальну суму нарахованих дивідендів, балансова вартість фінансової інвестиції (її “потенціал”) має бути зменшена на цю суму.
При цьому порядок відображення в обліку інвестора операцій з отримання дивідендів від підконтрольного підприємства дещо відрізнятиметься від звичайного порядку. У момент нарахування дивідендів інвестор, який веде облік за методом участі в капіталі, повинен зробити такий запис: Дт 373 – Кт 141.
Викладене вище стосується чистого прибутку (збитку) і дивідендів об’єкта інвестування. Однак, як уже зазначалося, метод участі в капіталі передбачає зміну балансової вартості фінансових інвестицій, а також величини власного капіталу інвестора залежно від змін, що торкнулися у звітному періоді статей власного капіталу підконтрольного підприємства. Отже, цей метод передбачає коригування величини вартості фінансових інвестицій не тільки на належну інвестору частину прибутку (збитку).
Так, частина третя пункту 12 П(С)БО 12 [12] містить такі норми.
Балансова вартість фінансових інвестицій збільшується (зменшується) на частку інвестора в сумі зміни загальної величини власного капіталу об’єкта інвестування за звітний період (крім змін за рахунок чистого прибутку (збитку)) з включенням (виключенням) цієї суми до іншого додаткового капіталу інвестора або до додаткового вкладеного капіталу (якщо зміна величини власного капіталу об’єкта інвестування виникла внаслідок розміщення (викупу) акцій (часток), що призвело до виникнення (зменшення) емісійного доходу об’єкта і Якщо сума зменшення частки капіталу інвестора в сумі зміни загальної величини власного капіталу об’єкта інвестування (крім змін за рахунок чистого збитку) є більшою за інший додатковий капітал або додатковий вкладений капітал інвестора (якщо зменшення величини власного капіталу об’єкта інвестування виникло в результаті викупу акцій (часток), що призвело до зменшення емісійного доходу об’єкта інвестування), то на таку різницю зменшується (збільшується) нерозподілений прибуток (непокритий збиток).
Зміст цих норм розглянемо на умовних прикладах.

Приклад 17.10 Припустимо, у звітному періоді дочірнім підприємством (частка інвестора в статутному капіталі становить 70 %) отримано прибуток у розмірі 40000 грн., а також здійснено дооцінку необоротних активів, унаслідок чого на дату балансу зафіксовано збільшення загальної величини власного капіталу в розмірі 42000 грн.

Дотримуючись вимог частин другої та третьої пункту 12 П(С)БО 12 [12], інвестор повинен відобразити дохід від участі в капіталі та збільшення іншого додаткового капіталу таким чином (табл. 17.13):

Таблиця 17.13

Кореспондуючі рахункиСума, грн.
дебеткредит
14172328000,00 = (40000 х 0,7)
1414251400,00 = (2000 х 0,7)

Розглянемо приклад.

Приклад 17.11. У звітному періоді асоційованим підприємством (частка інвестора в статутному капіталі становить 30 %) отримано збиток у розмірі 10000 грн., а також було здійснено збільшення статутного капіталу на 100000 грн. Причому результатом збільшення статутного капіталу стало формування додаткового вкладеного капіталу (припустимо, що асоційоване підприємство існує у формі ТОВ, а отже, отримані понад внески до статутного капіталу суми формують у нього не емісійний дохід, а інший вкладений капітал – субрахунок 422) у сумі 18000 грн . При цьому виходитимемо з того припущення, що сам інвестор є акціонерним товариством.

Дотримуючись вимог частин другої та третьої п. 12 П(С)БО 12 [12], інвестор має відобразити втрати від участі в капіталі та збільшення власного додаткового вкладеного капіталу таким чином (табл. 17.14).

Таблиця 17.14

Кореспондуючі рахункиСума, грн.
дебеткредит
9611413000,00 = (10000 х 0,3)
1414225400,00 = (18000 х 0,3)

Слід враховувати, що зменшення балансової вартості фінансових інвестицій відображається в бухгалтерському обліку лише на суму, яка не призводить до від’ємного значення вартості фінансових інвестицій. Фінансові інвестиції, які внаслідок зменшення їх балансової вартості досягають нульової вартості, відображаються в бухгалтерському обліку у складі фінансових інвестицій за нульовою вартістю.
Таким чином, ми розглянули всі правила методу участі в капіталі, що стосуються безпосередньо оцінки балансової вартості фінансових інвестицій в асоційовані, дочірні та спільні підприємства. Однак не можна сказати, що ми розглянули всі складові обліку за методом участі в капіталі. П(С)БО 12 [12] передбачає також окрему систему правил обліку “внутрішніх” операцій між контролюючим і підконтрольним підприємствами. Цим правилам присвячені пункти 13 і 14 П(С)БО 12 [12] . І хоча вони не пов’язані з обліком безпосередньо фінансових інвестицій, їх не можна не розглянути в рамках цього підрозділу як такі, що “супутні” обліку інвестицій за методом участі в капіталі.

Але перш ніж приступити до такого розгляду, необхідно зробити одне важливе зауваження: приписами пунктів 13 і 14 П(С)БО 12 [12] необхідно керуватися лише при інвестиціях в асоційовані та спільні підприємства. Фінансові інвестиції в дочірнє підприємство звільняють інвестора від необхідності вести облік “внутрішніх” операцій за спеціальними правилами пунктів 13 і 14 П(С)БО 12 [12]. Отже, пунктом 13 П(С)БО 12 [12] встановлено таке:

“Якщо інвестор (контрольний учасник, інвестор асоційованого підприємства) вносить або продає активи спільному, асоційованому підприємству відповідно та передає значні ризики і вигоди, пов’язані з їх володінням, то у складі фінансових результатів звітного періоду відображається лише та частина прибутку (збитку), яка припадає на частку інших інвесторів спільного, асоційованого підприємства відповідно.

Сума прибутку (збитку) від внеску або продажу спільному, асоційованому підприємству активів, що припадає на частку інвестора, включається до складу доходів (витрат) майбутніх періодів з визнанням їх прибутком (збитком) інвестора лише після продажу спільним, асоційованим підприємством цих активів іншим особам або в періодах амортизації отриманих чи придбаних необоротних активів. Ці активи вважаються проданими спільним, асоційованим підприємством у межах кількості та вартості подібних активів, реалізованих ним після їх отримання.

Інвестор спільного, асоційованого підприємства відображає всю суму отриманих збитків, якщо внесок або продаж свідчить про зменшення чистої вартості реалізації оборотних активів або зниження корисності необоротних активів”.

ОЦІНКА ЗА АМОРТИЗОВАНОЮ СОБІВАРТІСТЮ

Сферу застосування цього методу розглянуто в табл. 17.9 (див. с. 636): на дату балансу за амортизованою собівартістю оцінюють фінансові інвестиції, які утримують до погашення , у боргові цінні папери – облігації (підприємств, внутрішніх державних і місцевих позик), ощадні сертифікати та векселі на вторинному ринку.

Пункт 3 П(С)БО 12 [12]:

Амортизована собівартість фінансової інвестиції – собівартість фінансової інвестиції з урахуванням часткового її списання внаслідок зменшення корисності, яка збільшена (зменшена) на суму накопиченої амортизації дисконту (премії).
Спираючись на визначення амортизованої собівартості фінансової інвестиції,
можна дійти висновку, що її основу становить собівартість фінансової інвестиції з урахуванням часткового її списання в результаті зменшення корисності (див. вище). І тільки цей “базис” може бути збільшений або зменшений на суму накопиченої амортизації дисконту або премії. Ці дві категорії далі й розглянемо.

Так, при придбанні боргових цінних паперів можливі два варіанти розбіжності їх фактичної вартості (вартості придбання) з їх же номінальною вартістю (вартістю погашення):
1) якщо борговий цінний папір придбано за вартістю нижчою, ніж номінальна, то його придбано з дисконтом;
2) і навпаки, якщо борговий цінний папір придбано за фактичною вартістю, що перевищує номінальну, то його придбано з премією.
Дисконт або премія при придбанні, тобто різниця між собівартістю (фактичною вартістю придбання) і вартістю погашення (номінальною вартістю) фінансових інвестицій, амортизується інвестором протягом періоду з дати придбання до дати їх погашення за методом ефективної ставки відсотка.

Пункт 3 П(С)БО 12 [12]:

Метод ефективної ставки відсотка – метод нарахування амортизації дисконту або премії, за яким сума амортизації визначається як різниця між доходом за фіксованою ставкою відсотка та добутком ефективної ставки й амортизованої вартості на початок періоду, за який нараховується відсоток.

Ефективна ставка відсотка – ставка відсотка, яку визначають діленням суми річного відсотка і дисконту (або різниці річного відсотка і премії) на середню величину собівартості інвестиції (або зобов’язання) і вартості її погашення.
Таким чином, для визначення величини ефективної ставки відсотка використовуються такі формули:

П(С)БО 12 [12] зазначає, що сума амортизації дисконту або премії нараховується одночасно з нарахуванням відсотка (доходу від фінансових інвестицій), що підлягає отриманню, та відображається у складі інших фінансових доходів або іншихфінансових витрат з одночасним збільшенням або зменшенням балансової вартості фінансових інвестицій відповідно
вої вартості фінансових інвестицій відповідно. Якщо цю норму розглядати в контексті прикладів, наведених у додатку 1 до П(С)БО 12 [12], то можна дійти висновку, що, за задумом авторів П(С)БО 12 [12], дата нарахування амортизації дисконту або премії пов’язується з датою фактичної (“юридичної”) виплати відсотків. Судячи з усього, зроблено це з метою спрощення вітчизняного обліку, що, однак, обернулося додатковими проблемами в низці ситуацій. Наприклад, у зв’язку з такою прив’язкою нарахування амортизації до виплати доходу за борговими цінними паперами можуть виникнути такі запитання:
– що робити з дисконтними (безвідсотковими) облігаціями, дохід (дисконт)
за якими виплачується тільки при погашенні?
– що робити з відсотковими облігаціями, виплати відсотків (доходу) за якими також можуть бути передбачені тільки при погашенні?
Якщо формально дотримуватися положень П(С)БО 12 [12], то в зазначених випадках відповідні суми премії або дисконту будуть списані на витрати або доходи одночасно з погашенням боргового цінного паперу, що явно не узгоджується зі змістом самої їх амортизації інвестором протягом усього періоду з дати придбання до дати погашення боргового цінного паперу . Не узгоджується такий порядок і з ФЗ (IAS) 39 “Фінансові інструменти: визнання та оцінка”, в якому зазначено, що
для тих фінансових активів, які обліковуються за амортизованою вартістю, прибуток або збиток визнається, коли припиняється визнання або зменшується корисність фінансового активу, а також у процесі амортизації”.
Спираючись на ці положення, можна дійти висновку, що ФЗ (IAS) 39 передбачає списання сум дисконту або премії поетапно протягом усього періоду утримання боргового цінного паперу до погашення незалежно від строку нарахування та виплати відсотків. У зв’язку з цим підприємствам, які бажають мати максимально точні показники фінансової звітності, можна порадити скористатися закріпленим у Законі про бухоблік [46] правилом “несуперечності” вітчизняних П(С)БО міжнародним стандартам та амортизувати суми премії або дисконту протягом усього періоду утримання тих боргових цінних паперів, що утримуються до погашення та дохід за якими виплачується під час погашення. Така амортизація повною мірою відповідатиме нормам статті 4 Закону про бухоблік [46], згідно з якими доходи і витрати повинні відображатися в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів. Отже, доходи та витрати, пов’язані з амортизацією дисконту (премії), можна обліковувати на кожну дату балансу навіть для тих утримуваних до погашення інвестицій, сплату відсотків за якими передбачено наприкінці періоду їх обігу. Далі на умовних прикладах розглянемо порядок обліку інвестицій у боргові цінні папери, утримувані до погашення.

Приклад 17.15. 10 лютого 20Х1 року підприємство придбало пакет відсоткових облігацій підприємства номінальною вартістю 56000 грн. за ціною 47000 грн. Комісійні торговцю цінними паперами склали 470 грн. Відсотки виплачуються наприкінці кожного півріччя з розрахунку 10 % від номінальної вартості. Строк погашення – 5 липня 20Х2 року (виходить, відсотки будуть виплачені тричі).

Отже, собівартість облігацій при придбанні склала 47470 грн. (47000 грн.
470 грн.), отже, дисконт при придбанні дорівнює 8530 грн. (56000 грн. –
47470 грн.).
Розрахуємо ефективну ставку відсотка за формулою (3):

У табл. 17.19 розглянемо порядок визначення суми амортизації дисконту, а також амортизованої собівартості фінансових інвестицій на дату балансу.

Таблиця 17.19

ДатаНомінальна сума відсотка, грн.Сума відсотка за ефективною ставкою, грн.Сума амортизації дисконту, грн.Амортизована собівартість інвестиції, грн.
02.20Х147470,00*
30.06.20Х15600,00 == 56000 х 0,17747,00 == 47470 х 0,16322147,00 == 7747 560049617,00 == 47470 2147
31.12.20Х15600,008097,00 == 49617 х 0,16322497,00 == 8097 560052114,00 == 49617 2497
30.06.20Х25600,008505,00 == 52114 х 0,16322905,00 == 8505 560055019,00** == 52114 2905

Наведемо пояснення до цієї таблиці. Номінальна сума відсо тка є фактично виплачуваною сумою відсотків, яка розраховується виходячи з номінальної вартості облігацій.

Сума відсотків за ефективною ставкою розраховується як добуток собівартості фінансової інвестиції, що амортизується, на попередню дату та ефективної ставки відсотка.
Сума амортизації дисконту визначається як різниця між сумою відсотка за ефективною ставкою та номінальною сумою відсотка.
І нарешті, амортизована собівартість фінансової інвестиції визначається шляхом додавання вартості фінансової інвестиції на попередню дату та суми амортизації дисконту.
В обліку інвестора операції з облігаціями підприємства та амортизація дисконту за ними будуть відображені такими основними записами (табл. 17.20):

* Тут зазначено фактичну вартість інвестиції з урахуванням дисконту.

** Станом на 30.06.20Х2 р. амортизована собівартість інвестицій має дорівнювати номінальній вартості облігацій. Проте у зв’язку з неточним розрахунком ефективної ставки відсотка (неточний розрахунок обумовлений використанням запропонованої в П(С)БО 12 [12] формули наближеного розрахунку ефективної ставки відсотка (3)) у нашому прикладі ці показники мають розбіжність, яка також підлягає списанню на доходи в загальному порядку.

Таблиця 17.20

Первинний документЗміст господарської операціїКореспондуючі рахункиСума, грн.
дебеткредит
Лютий 20Х1 р.
Виписка з реєстру або з рахунка
у цінних паперах
Отримано облігації143*31147000
Акт наданих послугОтримано посередницькі послуги торговця
цінними паперами
143631470
30 червня 20Х1 р.
Виписка банкуОтримано відсотки3117325600
Бухгалтерська довідкаПроведено переоцінку балансової вартості облігацій1437332147
30 вересня 20Х1 р.
Бухгалтерська довідкаФінансові інвестиції відображено як поточні35214349617
31 грудня 20Х1 р.
Виписка банкуОтримано відсотки3117325600
Бухгалтерська довідкаПроведено переоцінку балансової вартості облігацій3527332497
30 червня 20Х2 р.
Виписка банкуОтримано відсотки3117325600
Бухгалтерська довідкаПроведено переоцінку балансової вартості облігацій3527333886,00**
5 липня 20Х2 р.
Реєстр власників облігацій, що погашаютьсяОблігації передано для погашення37735256000
Виписка банкуНадійшли грошові кошти від погашення облігацій31137756000

Дещо змінимо умови цього прикладу і розглянемо приклад 17.16 з амортизацією премії: 10 лютого 20Х1 року підприємство придбало пакет відсоткових облігацій підприємства номінальною вартістю 56000 грн. за ціною 62000 грн. Комісійні торговцю цінними паперами склали 620 грн. Відсотки виплачуються наприкінці кожного півріччя з розрахунку 10 % від номінальної вартості. Строк погашення – 5 липня 20Х2 року (відсотки будуть виплачені тричі).
Отже, собівартість облігацій при придбанні склала 62620 грн. (62000 грн.
620 грн.), отже, премія при придбанні дорівнює 6620 грн. (62620 грн. –
56000 грн.).

* У зв’язку з тим, що фінансові інвестиції придбано на період більше одного року, вони обліковуються як довгострокові.

** На доходи списується різниця між номінальною вартістю облігацій та їх амортизованою собівартістю на попередню дату (3886 грн. = 56000 грн. 52114 грн.). Таким чином ліквідується похибка в розрахунку сум амортизації дисконту.

Розрахуємо ефективну ставку відсотка за формулою (4):

Далі в табл. 17.21 визначимо суми амортизації премії, а також амортизованої собівартості фінансових інвестицій на дату балансу:

Таблиця 17.21

ДатаНомінальна сума відсотка, грн.Сума відсотка за ефективною ставкою, грн.Сума амортизації премії, грн.Амортизована собівартість інвестиції, грн.
02.20Х162620*
30.06.20Х15600 == 56000 х 0,13582 == 62620 х 0,05722018 == 5600 358260602 == 62620 2018
31.12.20Х156003466 == 60602 х 0,05722134 == 5600 346658468 == 60602 2134
30.06.20Х256003344 == 58468 х 0,05722256 == 5600 334456212** == 58468 2256

Сума амортизації премії визначається як різниця між номінальною сумою відсотка і сумою відсотка за ефективною ставкою. При розрахунку амортизованої собівартості фінансової інвестиції необхідно з вартості фінансової інвестиції на попередню дату відняти суму амортизації премії.
В обліку інвестора операції з облігаціями підприємства та амортизація премії за ними будуть відображені такими основними записами (табл. 17.22):

Таблиця 17.22

Первинний документЗміст господарської операціїКореспондуючі рахункиСума, грн.
дебеткредит
Лютий 20Х1 р.
Виписка з реєстру або з рахунка
у цінних паперах
Отримано облігації14331162000
Акт наданих послугОтримано посередницькі послуги торговця
цінними паперами
143631620
30 червня 20Х1 р.
Виписка банкуОтримано відсотки3117325600
Бухгалтерська довідкаПроведено переоцінку балансової вартості облігацій9521432018

* Тут зазначена фактична вартість інвестиції з урахуванням премії.

** Станом на 30.06.20Х2 р. амортизована собівартість інвестицій повинна дорівнювати номінальній вартості облігацій. Проте у зв’язку з неточним розрахунком ефективної ставки відсотка (неточний розрахунок обумовлений використанням запропонованої в П(С)БО 12 [12] формули наближеного розрахунку ефективної ставки відсотка (4)) у нашому прикладі ці показники мають розбіжність.

Розглянемо приклад 17.17, коли вексель (який не передбачає нарахування відсотків на номінал у період обігу) утримується інвестором до його погашення. Вексель придбано на вторинному ринку в лютому 20ХХ року за ціною 69000 грн. при номінальній вартості 85000 грн. Сума оплати посередницьких послуг торговця цінними паперами склала 700 грн. Термін погашення векселя – грудень 20ХХ року.

Отже, собівартість векселя при придбанні склала 69700 грн. (69000 грн.
700 грн.), отже, дисконт дорівнює 15300 грн. (85000 грн. 69700 грн.).
Якщо виходити з вимог П(С)БО 12 [12], усю суму дисконту буде списано на доходи при поданні векселя до погашення.
У бухгалтерському та податковому обліку власника векселя це буде відображено таким чином (табл. 17.23):

Таблиця 17.23

Первинний документЗміст господарської операціїКореспондуючі рахункиСума, грн.
дебеткредит
Лютий 20ХХ р.
Індосамент і акт приймання-передачіОтримано (індосовано)
вексель
35231169000
Акт наданих послугОтримано посередницькі послуги торговця
цінними паперами
352631700
Грудень 20ХХ р.
Акт пред’явлення векселя до платежуВексель пред’явлено для погашення37735285000
Бухгалтерська довідкаВідображено доходи в сумі дисконту35273315300
Виписка банкуНадійшли грошові кошти від погашення векселя31137785000

Водночас підприємства, які бажають мати достовірну інформацію про вартість своїх інвестицій, можуть амортизувати дисконт протягом усього періоду утримання безпроцентного боргового цінного паперу до погашення. У цьому випадку можливе застосування методу рівномірної амортизації.