Глава 8. Облік праці та заробітної плати, розрахунків із соціальними фондами (частина 3)

Автор | 26.12.2012

8.6. ОПЛАТА ЗА СЕРЕДНІМ ЗАРОБІТКОМ

Чинним законодавством передбачено низку випадків, коли оплата праці та інші виплати нараховуються виходячи із середньої заробітної плати.
Нині розрахунок середньої заробітної плати регулюється Порядком № 100 [102] і Порядком № 1266 [103].

Перелік виплат, розмір яких визначається відповідно до вищезазначених документів, наведено в табл. 8.10.

Таблиця 8.10

Перелік виплат, розмір яких визначається відповідно до Порядку № 100 [102] та Порядку № 1266 [103]

Виплати, середня заробітна плата для розрахунку яких визначається за Порядком № 1266 [103]Виплати, середня заробітна плата для розрахунку яких визначається за Порядком № 100 [102]
– за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття;- за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням;- за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;- з оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємств, установ, організацій чи фізичних осіб, які використовують– оплата щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або виплати компенсації за невикористані відпустки;- оплата творчої відпустки;- оплата виконання працівниками державних і громадських обов’язків у робочий час;- оплата при переведенні працівників на іншу, легшу та нижчеоплачувану роботу за станом здоров’я;- оплата при переведенні вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, на іншу, легшу роботу;- оплата часу надання відпустки за віком до трьох років;- оплата часу надання відпустки для дітей

РОЗРАХУНОК СЕРЕДНЬОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ЗГІДНО З ПОРЯДКОМ № 100 [102]

Розрахунок середньої заробітної плати згідно з Порядком № 100 [102] здійснюється виходячи з виплат за останні дванадцять або два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата. При цьому тривалість розрахункового періоду для визначення середньої заробітної плати залежить від виду здійснюваних виплат.

Розрахунок середньої заробітної плати виходячи з 12-місячного розрахункового

го періоду. Обчислення середньої заробітної плати виходячи з виплат за останні

12 календарних місяців роботи, що передують події, з якою пов’язана виплата, провадиться для оплати:
– часу щорічної відпустки;
– додаткових відпусток у зв’язку з навчанням;
– додаткової відпустки працівникам, які мають дітей;
– додаткової творчої відпустки;
– компенсації за невикористані відпустки.
Як бачимо, 12-місячний розрахунковий період для визначення середньої заробітної плати застосовується тільки під час розрахунку відпускних та компенсації за невикористану відпустку. Тому, перш ніж перейти безпосередньо до опису алгоритму розрахунку середньої заробітної плати для оплати днів відпустки, розглянемо основні питання, пов’язані з порядком надання відпусток.
Умови, тривалість і порядок надання відпусток, а також їх оплати регулюються Законом про відпустки [58].

Статтею 4 Закону про відпустки [58] встановлено такі види відпусток:

1) щорічні відпустки:
– основна відпустка(ст. 6 Закону про відпустки [58]);
– додаткова відпустка за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці
(ст. 7 Закону про відпустки [58]);
– додаткова відпустка за особливий характер праці(ст. 8 Закону про відпустки [58]);
– інші додаткові відпустки, передбачені чинним законодавством;
2) додаткові відпустки у зв’язку з навчанням(ст. 13 – 15 Закону про відпустки [58]);
3) творча відпустка(ст. 16 Закону про відпустки [58]);
4) соціальні відпустки:
– відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами(ст. 17 Закону про відпустки [58]);
– відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку(ст. 18 Закону про відпустки [58]);

– додаткова відпустка працівникам, які мають дітей(ст. 19 Закону про відпустки [58]);
5) відпустки без збереження заробітної плати(ст. 25, 26 Закону про відпустки [58]).
Щорічні основну та додаткову відпустки надаються працівникові з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до кінця робочого року.
Право працівника на щорічну та додаткову відпустки повної тривалості в перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на цьому підприємстві. У разі надання працівникові зазначених щорічних відпусток до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи їх тривалість визначається пропорційно відпрацьованому часу, за винятком випадків, передбачених абз. 7 ст. 10 Закону про відпустки [58].

Щорічні відпустки за другий і наступні роки можуть бути надані працівникові в будь-який час відповідного робочого року.
Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим органом та доводиться до відома всіх працівників.
Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарні дні за відпрацьований рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.
Для деяких категорій громадян ст. 6 Закону про відпустки [58] встановлено щорічну основну відпустку більшої тривалості.
Щорічна відпустка на прохання працівника може бути поділена на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів. При цьому невикористану частину щорічної відпустки слід надати працівникові, як правило, до кінця року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.
Крім того, у деяких випадках, передбачених ст. 11 Закону про відпустки [58], щорічна відпустка має бути продовжена або перенесена на інший термін. У разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за погодженням між працівником і власником або уповноваженим ним органом.
Порядок оплати відпусток регулюється ст. 21 Закону про відпустки [58], згідно з якою заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку.

Підставою для надання працівнику відпустки є його заява. На підставі заяви керівник видає наказ про надання відпустки. Крім того, у деяких випадках працівник зобов’язаний надати документи, що підтверджують його право на відпустку.
Алгоритм розрахунку відпускних такий:
1. Визначається право працівника на отримання того чи іншого виду відпустки.
2. Визначається тривалість відпустки.
3. Розраховується розмір середньої заробітної плати для нарахування відпускних:
3.1. визначається період, за який проводиться розрахунок середньої заробітної плати, його тривалість у днях.
Як було зазначено вище, розрахунок середньої заробітної плати для нарахування відпускних проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки (виплати компенсації за невикористану відпустку).
Водночас, якщо працівник відпрацював на підприємстві менше року, середня заробітна плата розраховується виходячи з виплат за фактичний час роботи. У цьому випадку враховуються виплати з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку. Інакше кажучи, для обчислення середньої заробітної плати в цьому випадку враховуються виплати за повні фактично відпрацьовані місяці(п. 2 Порядку № 100 [102]).
Якщо при нарахуванні вищевказаних виплат працівник не має заробітку (наприклад, надається додаткова відпустка у зв’язку з навчанням у тому самому місяці, в якому працівника прийнято на роботу), відповідно до абз. третього п. 4 Порядку № 100 [102]. 4 Порядку № 100 [102] розрахунок середньої заробітної плати здійснюється виходячи з установленої

працівнику в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Крім того, згідно з п. 2 Порядку № 100 [102] час , протягом якого працівник згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду (наприклад, виключаються дні перебування у відпустці без збереження заробітної плати).
3.2. визначається склад виплат, які включаються до доходу працівника для визначення середньої заробітної плати.
3.3 Шляхом ділення сумарного заробітку за останні 12 місяців, що передують місяцю надання відпустки (або за менший фактично відпрацьований період), на відповідну кількість календарних днів року (або меншого відпрацьованого періоду) розраховується розмір середньоденної заробітної плати. При цьому святкові та неробочі дні, встановлені законодавством, не враховуються і не оплачуються.
3.4. розраховується сума відпускних шляхом множення середньоденної заробітної плати на кількість календарних днів відпустки. У вигляді формули розрахунок суми відпускних і компенсації за невикористану відпустку можна представити таким чином:

Нині перелік святкових і неробочих днів передбачено ст. 73 КЗпП [40]. Такими днями є:

  • 1 січня – Новий рік;
  • 7 січня – Різдво Христове;
  • 8 березня – Міжнародний жіночий день;
  • 1 і 2 травня – День міжнародної солідарності трудящих;
  • 9 травня – День Перемоги;
  • 28 червня – День Конституції України;
  • 24 серпня – День Незалежності України;
  • один день (неділя) – Великдень;
  • один день (неділя) – Трійця.

Таким чином, загальна кількість святкових і неробочих днів – десять. Розглянемо порядок розрахунку відпускних на числовому прикладі.

Приклад 8.1. 22 листопада 20ХХ року працівник підприємства ТОВ “Альянс”, складальник Деркач Василь Федорович, подав заяву про надання йому основної щорічної відпустки тривалістю 24 календарні дні з 08.12.20ХХ по 31.12.20ХХ р. (форму заяви наведено на рис. 8.9).

На підставі заяви Деркача В. Ф. директором підприємства видано наказ про надання йому щорічної відпустки (рис. 8.9).

Розрахуємо суму відпускних, що належать працівникові, а також суму заробітної плати за відпрацьовані в грудні 20ХХ р. дні.
1. Розрахунковий період для обчислення середньої заробітної плати.
Оскільки працівник пропрацював на підприємстві менше одного року, розрахунковим періодом для обчислення середньої заробітної плати є період з 01.02.20ХХ р. по 31.12.20ХХ р.
Дані, необхідні для розрахунку середньої заробітної плати, наведемо у вигляді таблиці (таблиця 8.11).

Таблиця 8.11

Вихідні дані для розрахунку середньої заробітної плати

Розрахунковий періодКількість календарних днів у періодіКількість святкових і неробочих днів у періодіЗаробітна плата, яка враховується при обчисленні середньоденної заробітної плати для розрахунку суми відпускних, грн.
Лютий281800,00
Березень3111800,00
Квітень3011818,24
Травень3131831,68
Червень3021845,12
Липень311845,12
Серпень3111856,64
Вересень301856,64
Жовтень311858,12
Листопад301858,12
Разом303818369,68

2. Кількість святкових і неробочих днів. Під час визначення кількості днів, які беруть до розрахунку при визначенні суми відпускних, виключаємо 8 святкових і неробочих днів (8 березня, 24 квітня (Великдень 20ХХ р.), 1, 2, 9 травня, 12 червня (Трійця
20ХХ р.), 28 червня, 24 серпня).

3. Середньоденна заробітна плата працівника за розрахунковий період становить:

18369,68 : (303 8) = 62,27 (грн.).

4. Сума відпускних за період з 08.01.20Х1 р. по 31.01.20Х1 р. становить:

62,27 х 24 = 1494,48 (грн.).

5. Заробітна плата працівника за відпрацьовані в грудні дні:

1800 : 22 х 5 = 409,09 (грн.).

6. Індексація (індексується тільки зарплата за відпрацьовані дні, відпускні не індексуються):

409,09 х 5,9 % = 24,14 (грн.).

7. Разом заробітна плата грудня 20ХХ р:

1494,48 409,09 24,14 = 1927,71 (грн.).

Перелік виплат, які слід включати до розрахунку відпускних і які при цьому не враховують, наведено в табл. 8.12.

Таблиця 8.12

Виплати, які враховуємо і не враховуємо при розрахунку середньої зарплати для відпускних

ВИПЛАТИ, ЩО ВРАХОВУЮТЬСЯ ПРИ РОЗРАХУНКУ ВІДПУСКНИХ
1. Основна заробітна плата
2. Доплати та надбавки. До таких доплат належать: доплати за надурочну роботу і роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт працівниками-почасовиками; високі досягнення у праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою; вислугу років тощо.
3. Виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії та теплової енергії
4. Винагорода за підсумками роботи за рік і вислугу років та ін. Одноразова винагорода за підсумками роботи за рік і за вислугу років включається до середнього заробітку шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній
Примітка:- щоб річна премія (винагорода) була врахована при розрахунку відпускних, вона має бути нарахована в поточному році за попередній календарний рік (наприклад, у 2012 році за 2011 рік). Якщо премія нарахована в поточному році за поточний (наприклад, у грудні 2011 року за підсумками роботи за 2011 рік), то її не можна буде врахувати під час розрахунку відпускних(листи Мінпраці від 26.01.07 р. № 49/13/155-07і від 03.08.05 р. № 18-441-1). Це випливає з формального прочитання абзацу другого п. 3 Порядку № 100 [102];- для кожного місяця розрахункового періоду премію (винагороду) враховуємо як 1/12 нарахованої винагороди, що додається до заробітку такого місяця. Це правило застосовується також, коли розрахунковий період становить менше ніж 12 календарних місяців. Тобто премія розподіляється не тільки між місяцями, за роботу в яких її нараховано (наприклад, премія за 2011 рік розподіляється на місяці 2011 року, що включаються до розрахункового періоду), але 1/12 премії додається також і до заробітку інших місяців розрахункового періоду, що не є періодом, який надає право на її отримання. Цей підхід також випливає з формального прочитання абзацу другого п. 3 Порядку № 100 [102].
5. Виплати за час, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток (зокрема, за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов’язків, службового відрядження тощо)
6. Допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю. При розрахунку середньої зарплати слід також враховувати й оплату за рахунок коштів підприємства перших 5 днів тимчасової непрацездатності
7. Допомога по вагітності та пологах. У Порядку № 100 [102] про допомогу по вагітності та пологах нічого не сказано, але її також потрібно враховувати при розрахунку середньої зарплати. Це пояснюється тим, що відповідно до п. 3 частини першої ст. 82 КЗпП[40] час перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами включається до стажу роботи, який дає право на щорічні відпустки. Крім того, ця виплата спрямована на компенсацію втрати зарплати за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами(ч. 1 ст. 38 Закону № 2240 [62]). Це підтверджується і листами Мінпраці від 17.06.11 р. № 190/13/116-11, від 22.06.06 р. № 4201/0/14-06/13
ВИПЛАТИ, ЩО НЕ ВРАХОВУЮТЬСЯ ПРИ ОБЧИСЛЕННІ СЕРЕДНЬОЇ ЗАРАБОТНОЇ ПЛАТИ (не включаються до показника В)
1. Виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), які не входять до обов’язків працівника. Виняток становлять (тобто враховуються при розрахунку середньої зарплати) доплати за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт і виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, яка виплачується працівникам, які виконують обов’язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками)
2. Одноразові виплати. До них належать компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога та ін. Зверніть увагу! Незалежно від того, є матеріальна допомога разовою чи ні, надана вона одному чи всім (більшості) співробітникам, її сума не враховується при обчисленні середньої заробітної плати. Тут слід бути уважним, тому що матдопомога систематичного характеру, надана всім або більшості співробітників, входить до фонду оплати праці й обліковується за кредитом субрахунку 661 “Розрахунки за заробітною платою”
3. Компенсаційні виплати на відрядження і при переведенні на іншу роботу. Вони включають добові, оплату за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових
4. Окремі види премій. До таких премій належать премії за винаходи і раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки та технології, за збирання та здавання брухту, кольорових і дорогоцінних металів, збирання та здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об’єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, які виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності)
5. Грошові та речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо.
6. Пенсії, державні допомоги, соціальні та компенсаційні виплати
7. Літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що виплачується за авторським договором
8. Вартість безоплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, мийних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування
9. Дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок у санаторії та будинки відпочинку
10. Виплати, пов’язані з ювілейними датами, днем народження, за багаторічну і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо.
11. Вартість безоплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування
12. Заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством)
13. Суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я
14. Доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу та внесками членів трудового колективу в майно підприємства
15. Компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати

Розрахунок середньої заробітної плати виходячи з 2-місячного розрахункового періоду. Згідно з п. 2 Порядку № 100 [102] в усіх інших випадках збереження середньої заробітної плати (окрім оплати часу перебування у відпустці та виплати компенсації за невикористану відпустку) середньомісячна заробітна плата розраховується виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана виплата.
Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата розраховується виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо ж і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється виходячи з установленої працівникові в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.
Крім того, згідно з п. 2 Порядку № 100 [102] час , протягом якого працівник згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду (наприклад, виключаються дні перебування у відпустці без збереження заробітної плати).
Нарахування виплат, які розраховуються за середньою заробітною платою за останні два місяці роботи, здійснюється таким чином:
1. Розраховується середньоденна (годинна) заробітна плата діленням заробітної
плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, – на число календарних днів за цей період.
2. Розраховується розмір виплати шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, – календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Уявімо розрахунок суми виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, у вигляді формули:

Однією з основних виплат, які розраховуються виходячи із середньої заробітної плати за останні 2 календарні місяці, є оплата часу перебування у службовому відрядженні.
Згідно з частиною четвертою ст. 121 КЗпП [40] працівникам , яких направлено у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу провадиться згідно з умовами, визначеними трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим за середній заробіток. Про те, як здійснювати розрахунок, Мінсоцполітики розповіло в листі від 05.03.2012 р. № 204/13/184-12:

“…у разі направлення працівника у відрядження необхідно порівняти суму середньоденного заробітку та денного заробітку працівника відповідно до умов трудового договору та у випадку, коли заробітна плата є вищою за його середній заробіток, заплатити за час відрядження заробітну плату, а якщо вищий за середній заробіток, то виплачується середня заробітна плата.

До денного заробітку працівника, який має порівнюватися із середньоденним заробітком, включаються всі елементи заробітної плати, які

працівник отримає згідно з умовами трудового, колективного договору в місяці, в якому його направляють у відрядження: оклад, доплати, надбавки, премії, індексація тощо.

Середньоденний заробіток визначається з урахуванням положень Порядку <...> № 100 (далі – Порядок).

Згідно з пунктом 3 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати за два місяці включаються: основна заробітна плата, доплати і надбавки, премії, що мають постійний характер, індексації тощо.

Пунктом 4 Порядку передбачено виплати, що не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати в усіх випадках її збереження, зокрема й за час відрядження, зокрема, не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов’язків, щорічної та додаткової відпусток, відрядження тощо), та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю”

З цього листа Мінсоцполітики можна зробити кілька висновків.

По-перше, при обчисленні середньоденного заробітку та денного заробітку за умовами трудового договору необхідно враховувати однакові види виплат. Для цього ми використовуємо Порядок № 100 [102].

По-друге, згідно з п. 4 Порядку № 100 [102] при обчисленні середнього заробітку не враховуються виплати за всі випадки його збереження, у тому числі й за час відрядження. Тому, якщо до розрахункового періоду потрапить час відрядження, оплачений за середнім заробітком (не за денним заробітком), такі виплати не треба враховувати в розрахунку.

Розглянемо порядок розрахунку середньої заробітної плати за час перебування у відрядженні на числовому прикладі.

Приклад 8.2. Наказом керівника підприємства ТОВ “Альянс” працівник Грибенко А. А. був направлений у службове відрядження з 14.12.20ХХ р. (форма наказу наведена на рис. 8.10). Тривалість відрядження – 7 днів.

Розрахунковим періодом для визначення середньої заробітної плати для оплати днів перебування працівника у відрядженні є жовтень – листопад 20ХХ року. Заробітна плата Грибенка О. А. у жовтні та листопаді 20ХХ року становила 1858,12 грн.

Розрахуємо середньоденний заробіток працівника за розрахунковий період:

(1858,12 1858,12) : (21 22) = 86,42 (грн.).

Середньоденний заробіток за грудень становить:

(1800 1004 х 5,9 %) : 22 = (1800 59,24) : 22 = 84,51 грн.

де 1004 – розмір прожиткового мінімуму на працездатну особу в грудні
20ХХ року;

5,9 – величина приросту ІСЦ для проведення індексації у грудні 20ХХ року;

22 – кількість робочих днів у грудні 20ХХХ року.

Таким чином дні відрядження цього працівника необхідно оплатити за середнім заробітком.
Заробітна плата за дні відрядження (з 14.12.20ХХ р. по 20.12.20ХХ р.):

86,42 х 5 = 432,10 (грн.).

Зарплата за відпрацьовані дні грудня:

1800 : 22 х 17 = 1390,91 (грн.)

Індексація грудня:

1004 х 5,9 % = 59,24 (грн).

Разом заробітна плата грудня:

432,10 1390,91 59,24 = 1882,25 (грн.)

РОЗРАХУНОК СЕРЕДНЬОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ДЛЯ ОПЛАТИ ДОПОМОГИ ПО ТИМЧАСОВІЙ НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ (ЗГІДНО З ПОРЯДКОМ № 1266 [103])

У цьому розділі розглянемо порядок оплати звичайних лікарняних, тобто про оплату листків непрацездатності, які засвідчують хворобу самого працівника або членів його сім’ї, за якими необхідний догляд.
Дні хвороби оплачуються як за рахунок коштів Фонду соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (ФТВП), так і за рахунок коштів роботодавця (перші 5 днів хвороби працівника).
Незалежно від того, хто оплачує лікарняні (роботодавець чи ФТВП), порядок розрахунку середнього заробітку однаковий – для цього використовуємо Порядок № 1266 [103].

Лікарняні надаються застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, що повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання одного із страхових випадків, передбачених Законом № 2240 [62].

Усі наймані працівники мають право на оплату днів хвороби, оскільки вони є застрахованими особами. Таке право виникає в разі настання страхового випадку в період роботи, включаючи і час випробування, і день звільнення(ч. 1, 2 ст. 4 Закону № 2240 [62]).
У табл. 8.13 названо страхові випадки, у разі настання яких працівнику надається оплата у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

Таблиця 8.13

Страхові випадки, коли працівнику оплачується тимчасова непрацездатність (ст. 35 Закону № 2240 [62])

Страховий випадок для виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності
(ст. 35 Закону № 2240 [62])
Правила оплати
Тимчасова непрацездатність унаслідок
захворювання або травми, не пов’язаної
з нещасним випадком на виробництві
Перші 5 днів оплачує роботодавець за рахунок своїх коштів (абз. другий ч. 2 ст. 35 Закону № 2240 [62])
Тимчасова непрацездатність у результаті
захворювання або травми, не пов’язаної
з нещасним випадком на виробництві
З 6 дня виплачується ФТВП за весь період
до відновлення працездатності або до встановлення МСЕК інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) (абз. перший ч. 2 ст. 35 Закону № 2240 [62])
Тимчасова непрацездатність унаслідок
захворювання або травми, не пов’язаної
з нещасним випадком на виробництві
Інвалідам, які працюють на підприємствах і в організаціях товариств УТОГ і УТОС, починаючи з 1 дня непрацездатності оплачує ФТВП за весь період до відновлення працездатності (абз. третій ч. 2 ст. 35 Закону № 2240 [62])
Тимчасова непрацездатність унаслідок
захворювання або травми, не пов’язаної
з нещасним випадком на виробництві
Працівникам, які працюють на сезонних
і тимчасових роботах, допомога по тимчасовій непрацездатності надається не більш як
за 75 календарних днів протягом календарного року
(абз. четвертий ч. 2 ст. 35 Закону № 2240 [62])
Необхідність догляду за хворою дитиноюЗ 1 дня хвороби оплачує ФТВП за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує
догляду, але не більше ніж за 14 календарних днів. При стаціонарному лікуванні – з 1 дня за весь час перебування в стаціонарі разом із хворою дитиною. Сезонним і тимчасовим працівникам допомога призначається
і виплачується не більше ніж за 75 календарних днів протягом календарного року (ч. 3 ст. 35 Закону № 2240 [62])(1)
Необхідність догляду за хворим
членом сім’ї
З 1 дня, але не більш як за 3 календарні дні, а у виняткових випадках, з урахуванням тяжкості хвороби члена сім’ї та побутових обставин, – не більш як за 7 календарних
днів – оплачує ФТВП (ч. 4 ст. 35 Закону № 2240) [62]) (1)
Догляд за дитиною
віком до 3 років
або дитиною-інвалідом віком до 18 років
у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною
Допомога надається застрахованій особі, яка здійснює догляд за дитиною,
з 1 дня за весь період захворювання за рахунок коштів
ФТВП (ч. 5 ст. 35 Закону № 2240) [62]) (1)
Карантин, накладений органами санітарноепідеміологічної службиЗ 1 дня за весь час відсутності на роботі оплачує
ФТВП (ч. 7 ст. 35 Закону № 2240) [62])

Таблиця 8.14

Випадки, коли допомога по тимчасовій непрацездатності не надається і оплата перших 5 днів хвороби не здійснюється

Допомога по тимчасовій непрацездатності не надається та оплата перших 5 днів хвороби не провадиться
1) у разі отримання працівником травм або його захворювання під час вчинення ним злочину
2) у разі умисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби
3) за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи
4) за час примусового лікування, призначеного за ухвалою суду
5) у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що трапилася внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням (1)
6) за період перебування працівника у:
– відпустці без збереження заробітної плати (ст. 25 і 26 Закону про відпустки [58])(2);
– творчій відпустці (ст. 16 Закону про відпустки [58]);
– додаткову відпустку у зв’язку з навчанням (ст. 13, 14, 15 і 151 Закону про відпустки [58])
(1) Виконавча дирекція Київського міського відділення ФТВП у листі
від 07.10.2011 р. № 2966-07 зазначає, що в разі надання працівником листка непрацездатності з відміткою “алкогольне сп’яніння”, комісія із соцстрахування повинна вжити необхідних заходів для з’ясування причин та обставин, за яких
ця особа отримала травму або захворювання, що спричинили тимчасову непрацездатність, та встановити наявність причинного зв’язку травми з вживанням алкоголю. Якщо
такий зв’язок встановлено, комісія приймає рішення про відмову в наданні допомоги. У разі коли травма не пов’язана з вживанням алкоголю, допомога надається на загальних підставах. У цьому випадку доцільно долучити у вигляді додатка до протоколу засідання комісії пояснення, довідки, інші матеріали, що свідчать про обґрунтованість прийнятого комісією рішення.
Крім того, у консультації, підготовленій ФТВП (газета “Праця і зарплата”,
2011, № 37, с. 15), зазначено, що в разі отримання травми працівником, який перебував у нетверезому стані, комісія може прийняти рішення про виплату допомоги, якщо травма невиробничого характеру особи, яка перебувала в стані алкогольного сп’яніння, трапилася з вини сторонніх осіб.
Що стосується пояснень, то виконавча дирекція Київського міського відділення
ФТВПТ у листі від 09.09.2011 р. № 2595-07 зазначила, що комісія (уповноважений)
із соцстрахування з метою з’ясування обставин і причин нещасного випадку
та прийняття об’єктивного рішення має підстави для отримання пояснень. Якщо потерпілий відмовиться пояснювати, комісія може прийняти рішення про відмову
у призначенні допомоги, яке працівник має право оскаржити до ФТВПТ або до суду.
(2) Про це йдеться в листі Мінпраці від 11.09.2009 № 250/18/99-00.

Підставою для оплати днів хвороби є оформлений належним чином листок непрацездатності (ч. 1 ст. 51 Закону № 2240 [62]; п. 3 Порядку № 439. 3 Порядку № 439 [104]). Його видає заклад охорони здоров’я згідно з нормами Інструкції № 455 [142].

Рішення про оплату лікарняного приймає комісія (уповноважений) із соціального страхування і в обов’язковому порядку оформляє протоколом, типова форма якого наведена в додатку до Положення № 25 [109] . При прийнятті рішення потрібно враховувати, що діагноз у листку непрацездатності зазначається виключно за письмовою згодою хворого, тому якщо цей реквізит у листку непрацездатності не заповнений, то,
по-перше, це не є підставою для відмови в його оплаті;
по-друге, у протоколі в графі “Код захворювання (діагноз) (за наявності)
ставиться прочерк.
Ухвалюючи рішення, комісія (уповноважений) із соцстрахування повинна враховувати обмеження, передбачені ст. 36 Закону № 2240 [62] і п. 4 Порядку № 439 [104]за яких допомога по тимчасовій непрацездатності не надається та оплата перших 5 днів хвороби не здійснюється. З Порядку № 1266 [103] можна вивести таку формулу для розрахунку лікарняних:

Середньогодинну зарплату розраховуємо(п. 15 Порядку № 1266 [103]):
1) при підсумованому обліку робочого часу;
2) якщо облік робочого часу ведеться в годинах;
3) коли в місяцях розрахункового періоду, за який обчислюється середня зарплата, або в періоді, за який виплачуються лікарняні, встановлюється неповний робочий день.

Середньоденну зарплату розраховуємо в інших випадках(п. 13 Порядку № 1266 [103]).

Таким чином, при встановленні працівникам неповного робочого часу працівникам
никам, яким установлено неповний робочий тиждень (наприклад, працівник працює
3 дні на тиждень: понеділок, середа і п’ятниця), розраховуємо середньоденну зарплату. Тим же, хто працює неповний робочий день (наприклад, 5 годин на день) або кому встановлено одночасно неповний робочий тиждень і неповний робочий день (наприклад, 3 дні на тиждень (понеділок, середа і п’ятниця) і по понеділках – 5-годинний робочий день), для оплати лікарняних розраховуємо середньогодинну зарплату. Відсоток від середнього заробітку(С %), що застосовується при розрахунку лікарняних, залежить від страхового стажу працівника(ст. 37 Закону № 2240 [62], п. 5 Порядку № 439 [104]).

Таблиця 8.15

Відсоток від середнього заробітку (С %)

Страховий стажС %
до 5 років60 %
від 5 до 8 років80 %
понад 8 років100 %

Крім осіб з 8-річним соцстрахівським стажем, на 100 % оплату лікарняного незалежно від страхового стажу мають право також:
– застраховані особи, віднесені до категорій 1 – 4 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Для 4 категорії оплата лікарняного в розмірі
100 % середньої заробітної плати можлива тільки при підтвердженні постійного перебування в зоні радіоекологічного контролю;
– один із батьків або особа, яка їх замінює і доглядає за хворою дитиною віком до 14 років, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи;
– ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону № 3551 [60];

– особи, віднесені до жертв нацистських переслідувань відповідно до Закону України “Про жертви нацистських переслідувань” від 23.03.2000 р. № 1584-III;

– донори, які мають право на пільгу, передбачену ст. 10 Закону України “Про донорство крові та її компонентів” від 23.06.95 р. № 239/95-ВР.

Страховим стажем для страхування на випадок тимчасової непрацездатності згідно з оновленим з 01.01.11 р. п. 9 ст. 2 Закону № 2240 [62] є період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, і за який щомісяця сплачено страхові внески (нею, роботодавцем) у сумі, що не є меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

До страхового стажу включається також період отримання виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, крім пенсій усіх видів (за винятком пенсії по інвалідності), як період, за який сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску(абзац другий ч. 1 ст. 7 Закону № 2240 [62]). Тому до страхового стажу включаються періоди тимчасової непрацездатності, відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, коли застрахованій особі виплачуються допомоги за рахунок коштів ФТВПТ.
Страховий стаж за період до 01.01.2011 р. обчислюється на підставі записів у трудовій книжці працівника. Дані про страховий стаж працівника зазначаються на зворотному боці листка непрацездатності відділом кадрів або уповноваженою власником особою.

Тривалість страхового стажу визначається на день настання тимчасової непрацездатності.

Основні правила обчислення страхового стажу за періоди до 01.01.2011 р. і після наведено в табл. 8.16.

Таблиця 8.16

Період, за який обчислюється страховий стажПеріод, який враховується при розрахунку страхового стажу
до 28.02.2001 р.роботи на умовах трудового договору (контракту) у роботодавця незалежно від обраної форми власності, виду діяльності та галузевої належності або іншої роботи, протягом якої працівник підлягав обов’язковому соціальному страхуванню*
якої працівник підлягав обов’язковому соціальному страхуванню*
до 28.02.2001 р.служби у Збройних Силах, Національній гвардії, Прикордонних військах, СБУ, внутрішніх військах МВС, військах цивільної оборони та інших військових формуваннях, утворених відповідно до
із законами України, а також в органах внутрішніх справ
до 28.02.2001 р.перебування громадян на альтернативній (невійськовій) службі
до 28.02.2001 р.перебування на службі в митних органах
до 28.02.2001 р.перепідготовки та навчання новим професіям, участі в оплачуваних громадських роботах і період одержання допомоги (зокрема матеріальної) по безробіттю
числі матеріальної) по безробіттю відповідно до Закону
України “Про зайнятість населення” від 01.03.91 р. № 803-XII
до 28.02.2001 р.догляду за дитиною, яка постраждала внаслідок
Чорнобильської катастрофи до досягнення нею 12-річного віку (одному з батьків)
до 28.02.2001 р.відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною, тривалість якої визначається медичним висновком, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку
до 28.02.2001 р.виплати допомоги по вагітності та пологах, допомоги по догляду за
за дитиною до досягнення нею трирічного віку жінкам із числа військовослужбовців, звільнених зі Збройних Сил, Національної гвардії, Прикордонних військ, СБУ, внутрішніх військ МВС, військ цивільної оборони та інших військових формувань, а також з органів внутрішніх справ у зв’язку з
з вагітністю та пологами, за умови, що вони приступили
до роботи або навчання після досягнення дитиною трирічного віку
до 28.02.2001 р.період, протягом якого батьки-вихователі були зайняті в дитячому будинку сімейного типу вихованням дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування
до 28.02.2001 р.навчання на курсах і в школах з підготовки кадрів, підвищення кваліфікації та перекваліфікації, якщо направленню на курси або в школу безпосередньо передувала робота або служба у складі Збройних Сил, Національної гвардії, Прикордонних військ, СБУ, внутрішніх військ МВС, військ цивільної оборони
та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, а також в органах внутрішніх справ
до 28.02.2001 р.роботи або виробничої практики на робочих місцях і посадах, які оплачуються, у період навчання у вищому навчальному закладі
до 28.02.2001 р.навчання у професійно-технічному навчальному закладі
до 28.02.2001 р.час оплаченого вимушеного прогулу, викликаного незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу
до 28.02.2001 р.час вимушеного прогулу особи, взятої під захист
до 28.02.2001 р.перебування під вартою, строк відбування покарання, а також час, протягом якого громадянин не працював у зв’язку з незаконним відстороненням від роботи (посади)
з 28.02.2001 р. до 01.01.2011 р.роботи на умовах трудового договору, за який сплачувалися страхові внески до Фонду
з 28.02.2001 р. до 01.01.2011 р.тимчасової втрати працездатності
з 28.02.2001 р. до 01.01.2011 р.відпустки по вагітності та пологах
з 28.02.2001 р. до 01.01.2011 р.відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку**
з 28.02.2001 р. до 01.01.2011 р.отримання виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування
(за винятком пенсій усіх видів)
з 01.01.2011 р.період (строк), протягом якого особа підлягала соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок
* При цьому робота на водному транспорті протягом повного навігаційного періоду, а також робота на сезонних роботах і підприємствах сезонних галузей відповідно до Списку сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженого постановою КМУ від 28.03.97 р. № 278, зараховується за рік роботи.
** Звертаємо увагу: періоди перебування застрахованої особи у відпустці
для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку та у відпустці без збереження заробітної плати (ст. 25, 26 Закону про відпустки) до страхового стажу не включаються (див. лист Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 02.10.2007 р. № 04-06/Х-179з-283).

Працівникові оплачуються пропущені ним у зв’язку з хворобою робочі дні (години)
згідно з його графіком роботи.
При оплаті днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком, перші 5 днів хвороби оплачуються за рахунок роботодавця. Виняток – хвороба інвалідів, які працюють на підприємствах і в організаціях товариств УТОГ і УТОС – їм оплачуються лікарняні з 1 дня за рахунок коштів ФТВПТ.

Починаючи з 6 дня листок непрацездатності оплачується за рахунок коштів ФТВПТ.

З пп. 14 і 16 Порядку № 1266 [103] можна вивести таку формулу для розрахунку середнього заробітку:

При розрахунку середньої зарплати для нарахування соцстрахівських допомог ураховуються доходи), що одночасно відповідають таким вимогам:
1) виплати включаються до фонду оплати праці згідно з Інструкцією № 5 [150];
2) з них сплачувався єдиний внесок на соціальне страхування (ЄВС) (зокрема, у розрахунок приймаються виплати, що не перевищують максимальної величини, з якої стягується ЄВС: з 01.10.11 р. – 17 ПМПО)*;
3) виплати нараховані за відпрацьований час.

У разі, коли застрахована особа частину місяця в розрахунковому періоді не працювала з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до 3 років і 6 років за медичним висновком), для розрахунку середньої зарплати заохочувальні та компенсаційні виплати, що мають разовий характер, та виплати, які не передбачені актами законодавства або які здійснюються понад встановлені норми, у такому місяці враховуються пропорційно відпрацьованому часу.

Для того щоб розрахувати середню зарплату(ЗСР), потрібно знати кількість робочих днів, а у випадках, передбачених п. 15 Порядку № 1266 [103], – годин(КРД(Ч)) у розрахунковому періоді, виходячи з даних за який розраховують лікарняні. Отже, потрібно з’ясувати, що являє собою розрахунковий період.

Визначившись із розрахунковим періодом, ще кілька слів скажемо про підрахунок кількості робочих днів (а в деяких випадках – годин) у межах розрахункового періоду(КРД(Ч)). Тут потрібно враховувати, що:

не відпрацьований працівником час, за який йому зберігався заробіток, не враховується в КРД(Ч)(листи Мінпраці від 29.06.2008 р. № 7675/0/14-08/020, від 25.06.2004 р. № 20-338, від 08.07.2002 р. № 20-443, від 07.12.2001 р. № 20-503). Так, дні перебування працівника в будь-яких видах оплачуваних відпусток (щорічна відпустка, відпустка “на дітей”, навчальна, творча відпустки тощо), дні навчання з відривом від виробництва (зі збереженням середнього заробітку) тощо не враховуються в показнику КРД(Ч). Відповідно і виплати за цей період не беруться до розрахунку при визначенні показника Д;

дні хвороби, відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустки для догляду за дитиною до 3 років виключаються з розрахункового періоду;

* Прожитковий мінімум на працездатну особу нині дорівнює МЗП.

будь-який невідпрацьований час, який не оплачується працівнику, не враховуєтьсяв КРД(Ч) (наприклад, дні перебування у відпустці без збереження заробітної плати, прогули тощо)
плати, прогули та ін.);

– оскільки показник КРД(Ч) містить кількість робочих днів у розрахунковому періоді, то святкові та вихідні дні, що припадають на цей період, не враховуються в КРД(Ч);

– кількість робочих днів у розрахунковому періоді підраховується з урахуванням перенесення робочих днів на інші дні у зв’язку зі святами, які були зроблені на підприємстві.

Таблиця 8.17

Правила визначення розрахункового періоду

СитуаціяРозрахунковий період
1. Якщо працівник відпрацював у цього роботодавця понад 6 повних місяців6 повних календарних місяців роботи
(з 1-го до 1-го числа)(1), що передують місяцю,
у якому стався страховий випадок. Цей варіант визначення розрахункового періоду є базовим
2. Якщо працівник відпрацював у цього роботодавця менше 6 місяців,
але більше одного цілого місяця
Фактична кількість цілих календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передували тому місяцю, в якому настав страховий випадок
3. Якщо працівник відпрацював менше одного цілого місяця (з 1-го до 1-го числа)Усі календарні дні відпрацьованого часу, які передували дню настання страхового випадку
4. Якщо страховий випадок настав у перший день роботиУ цьому випадку середня зарплата за один робочий день (годину) розраховується виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу), установленої працівникові на момент настання страхового випадку (абзац перший п. 10 Порядку № 1266 [103]).
Середню зарплату розраховуємо шляхом ділення
тарифної ставки (окладу) на середньомісячну кількість робочих днів (годин), установлену на підприємстві (у структурному підрозділі або за індивідуальним графіком роботи). Мінпраці в листі від 08.01.2008 р.
№ 9783/0/14-07/020 роз’яснило, що розраховувати середньомісячну кількість робочих днів
потрібно за останні 6 календарних місяців
перед настанням страхового випадку.
5. Якщо в розрахунковому періоді є місяць, повністю не відпрацьований працівником з однієї з трьох поважних причинТакий місяць виключається з розрахункового періоду (абзац п’ятий п. 4 Порядку № 1266 [103]). Це означає, що нараховані в цьому місяці виплати
не беруть участі в розрахунку середньої зарплати. Поважними причинами для Порядку
¹ 1266 [103]є:
1) тимчасова непрацездатність;
2) відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
3) відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею 3 років і 6 років за медичними показаннями
6. Якщо в розрахунковому періоді
у працівника не було заробітку з однієї з трьох поважних причин (хвороба, декретна відпустка, відпустка для догляду
за дитиною до 3 років)
Розраховується середньомісячна кількість робочих днів у порядку, розглянутому в рядку 4
7. Якщо страховий випадок стався з працівниками підприємств, включеним до Списку сезонних робітОстанні повні 12 календарних місяців (з 1-го по 1-ше число), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок
8. Якщо підприємство реорганізованоВизначається з урахуванням періоду роботи до перетворення

Нюанси та обмеження при оплаті лікарняних

Вимога або обмеженняПримітка
1. При настанні одного страхового випадку слідом за іншим розраховувати середню зарплату потрібно окремо для кожного страхового випадку. Перші 5 днів хвороби роботодавець оплачує окремо
за першим листком непрацездатності
і окремо за другим (абзац четвертий п. 6 Порядку № 1266 [103])
Це правило не стосується оплати другого листка непрацездатності, що є продовженням першого,
про що на ньому зроблено відповідну відмітку. У такому разі лікарняних два,
а страховий випадок один, і оплачується він за однією середньою зарплатою, розрахованою для першого листка непрацездатності. Перші 5 днів тимчасової непрацездатності за першим лікарняним листком оплачуються
за рахунок коштів роботодавця,
а решту днів першого лікарняного
і всі дні за другим лікарняним листком оплачуються за рахунок коштів Фонду
2. Якщо частину місяця в розрахунковому періоді працівник не працював з однієї з трьох поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка
для догляду за дитиною до 3 років і 6 років за медичним висновком), то заохочувальні та компенсаційні виплати, що мають разовий характер, нараховані йому в цьому місяці, беруть участь у розрахунку середньої зарплати
пропорційно відпрацьованому часу
(абзац другий п. 9 Порядку № 1266 [103])
Ідеться про виплати, зазначені в п. 2.3
Інструкції № 5 [150] (лист Мінпраці
від 29.06.2006 р. № 422/020/99-06). Сюди, зокрема, належать винагороди
за підсумками роботи за рік або за вислугу років (стаж роботи); матеріальна допомога, оплата або дотації на харчування працівників, виплати до ювілейних і пам’ятних дат, оплата путівок, проїзду працівників
3. Якщо на розрахунковий період припадає місяць, який повністю не відпрацьований працівником з однієї з трьох поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до 3 років і 6 років
за медичним висновком), такий
місяць виключається з розрахункового періоду
(абзац п’ятий п. 4 Порядку № 1266 [103])
Якщо в цьому місяці нараховано будь-які виплати, то вони не беруться до розрахунку при визначенні середньої зарплати для оплати лікарняних
4. До середньої зарплати включається зарплата в межах максимальної величини,
з якої справляється ЄВС (Мах) (абзац
перший п. 9 Порядку № 1266 [103])
5. Розрахована середньоденна (середньогодинна) зарплата для оплати лікарняних не може перевищувати максимальну величину, з якої справляються внески (Мах) з розрахунку
на 1 день (годину) (назвемо цей показник
Мах(1)) (абзаци п’ятий – сьомий п. 14 Порядку № 1266 [103])
Мах розраховується так:
(1)
Мах(1) = Мах : Нрв,
де Мах – установлена максимальна величина, з якої справляються соцвнески, в останньому місяці розрахункового періоду; Нрв – норма робочого часу
в останньому місяці розрахункового періоду

Приклад 8.3. Працівник ТОВ “Альянс” Литвиненко Ю. С. з 23.12.20ХХ р. по 30.12.20ХХ р. хворів, що підтверджено лікарняним листом.

Страховий стаж працівника становить 7 років, тому допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується в розмірі 80 % середньої заробітної плати.

Оскільки Литвиненко Ю. С. працює на підприємстві з 15.01.20ХХ р., то розрахунковим періодом для обчислення середньої заробітної плати є останні 6 календарних місяців (з 1-го по 1-ше число), що передують місяцю хвороби (з 01.06.20ХХ р. по 30.11.20ХХ р.).

Розрахунок середньої заробітної плати та суми лікарняних наведемо в табл. 8.19.

Таблиця 8.19

Розрахунок середньої заробітної плати та суми лікарняних

Показник№ ряд.Значення
Сума виплат, що враховуються при розрахунку середньої заробітної плати за період з 01.06.20ХХ р. по 30.11.20ХХ р., грн.111119,76
Кількість відпрацьованих днів у розрахунковому періоді, дн.2128
Величина середньоденної заробітної плати, грн. (ряд. 1 : ряд. 2)386,87
Кількість робочих днів, що припадають на дні тимчасової непрацездатності, у тому числі:46
– на перші п’ять днів тимчасової непрацездатності3
– на наступні дні тимчасової непрацездатності3
Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства з урахуванням страхового
стажу, грн. (ряд. 3 х ряд. 4а х 80 %)
5260,61
Допомога по тимчасовій непрацездатності
за рахунок коштів ФТВПТ, грн. (ряд. 3 х ряд. 4б х 80 %)
6260,61
Загальна сума оплати днів тимчасової непрацездатності (ряд. 5, ряд. 6)7521,22
Заробітна плата за відпрацьовані дні грудня 20ХХ р.
(з урахуванням індексації), грн. (1800 : 22 х 16 1004 х 5,9 % 24,75)
81368,33
Сума заробітної плати та лікарняні91889,55

Для отримання фінансування від ФТВП страхувальник-роботодавець має відкрити окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банку.
Реквізити окремого поточного рахунку для зарахування страхових коштів зазначаються страхувальником у заяві-розрахунку за формою, наведеною в додатку до Порядку № 26 [110], яку він має сформувати та подати до ФТВП для отримання фінансування.
У заяві-розрахунку:
на лицьовому боці – зазначаються реквізити страхувальника-роботодавця та узагальнена інформація про нараховані застрахованим особам суми допомог, що сплачуються за рахунок коштів ФТВП, за видами допомог без вирахування обов’язкових платежів (нарахована сума);
на зворотному боці – наводиться розшифровка інформації за нарахованою

допомог за кожною застрахованою особою: П.І.Б. застрахованої особи, номер страхового свідоцтва, номер листка непрацездатності, причина непрацездатності, період непрацездатності, кількість днів, що підлягають оплаті всього та за рахунок коштів ФТВП, сума лікарняних усього та за рахунок коштів ФТВП.
Інформація про лікарняні, що виплачуються тільки за рахунок коштів підприємства
(наприклад, у разі, якщо непрацездатність працівника тривала п’ять або менше днів), у заяві-розрахунку не відображається.
Заява-розрахунок заповнюється у двох примірниках (один залишається у страхувальника,
другий подається до ФТВПТ), підписується керівником, головним бухгалтером і завіряється печаткою підприємства.
Слід зазначити, що на сьогодні ні Закон № 2240 [62], ні Порядок № 26 [110] не встановлюють конкретних строків подання роботодавцями заяви-розрахунку на розгляд до робочого органу ФТВП.

Суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності виплачуються працівникові в найближчий після призначення день, установлений для виплати заробітної плати, незалежно від надходження коштів ФТВП на виплату допомоги. Здійснюючи цю виплату, роботодавець повинен сплатити обов’язкові платежі, які з неї стягуються, у встановлені строки.

Допомога по тимчасовій непрацездатності. Згідно з п. 9 Порядку № 26 [110],
отримавши від ФТВП на окремий спеціальний рахунок у банку страхові кошти, страхувальник-роботодавець зобов’язаний здійснити виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності у строк, встановлений ст. 52 Закону № 2240 [62], а саме – не пізніше найближчого дня, встановленого для виплати зарплати.
При цьому зауважимо, що строки, встановлені для виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності п. 9 Порядку № 26 [110] і ст. 52 Закону № 2240 [62], не збігаються. Річ у тім, що в ч. 2 ст. 52 Закону № 2240 [62] строк виплати допомоги прив’язаний до дня призначення допомоги, а не до дня надходження фінансування, як у п. 9

Порядку № 26 [110]. У зв’язку із цим можлива ситуація, коли найближчий після дня призначення допомоги день для виплати заробітної плати настане, а допомогу від ФТВП на окремий поточний рахунок отримано не буде. Коментуючи цю ситуацію, фахівці ФТВП вказують на те, що фактично строк виплати допомоги безпосередньо залежить від того, в які строки було подано заяву-розрахунок до робочого органу ФТВП. Тому комісія (уповноважений) із соціального страхування і страхувальник-роботодавець повинні таким чином організувати роботу з призначення, розрахунку та нарахування лікарняних і подання до робочого органу ФТВП заяви-розрахунку, щоб були дотримані строки, встановлені ч. 2 ст. 52 Закону № 2240 [62] (лист ФТВП
від 26.05.2011 р. ¹ 07-35-1406). Звертаємо увагу: страхувальник-роботодавець до отримання коштів з ФТВП на окремий поточний рахунок у банку не може самостійно виплачувати допомогу зі свого основного поточного рахунка за рахунок власних коштів, оскільки процедура взаємозаліку Законом № 2240 [62] не передбачена. Водночас, отримавши кошти з Фонду на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності, страхувальник може не чекати найближчого дня виплати зарплати, а виплатити допомогу раніше (листи № 01-16-489 та № 01-16-707).
Також слід не забувати про те, що частина отриманих на окремий поточний рахунок страхових коштів на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності має бути спрямована страхувальником на сплату обов’язкових платежів, утримання яких здійснюється з нарахованих сум допомоги по тимчасовій непрацездатності.