Книга: Альбом бухгалтерських проводок для бюджетних установ (Частина 1. Облік ОЗ, ІНМА, запасів, 2021 рік)

Автор | 07.03.2021

Зміст

1. Надходження ОЗ, ІНМА за плату

1.1. Придбання за рахунок загального фонду

Придбані за плату ОЗ та МНМА установи зараховують на баланс за первісною вартістю, яка включає витрати, перелічені в п. 5 розд. ІІ НП(С)БО 121. Бюджетні асигнування, отримані на придбання ОЗ та ІНМА, установи відображають на субрахунку 5411 «Цільове фінансування розпорядників бюджетних коштів».

А ось для обліку сум, отриманих на оплату поточних витрат, установа використовує субрахунок 7011 «Бюджетні асигнування».

Спочатку всі витрати на придбання об’єктів ОЗ та МНМА накопичують на субрахунку 1311 «Капітальні інвестиції в основні засоби» або 1312 «Капітальні інвестиції в інші необоротні матеріальні активи».

Звітність

При передачі (введенні) в експлуатацію цього об’єкта роблять бухгалтерські записи:

• Дт 10 (відповідний субрахунок) — Кт 1311 (безпосередньо для ОЗ);

• Дт 11 (відповідний субрахунок) — Кт 1312 (для інших необоротних матеріальних активів).

Також при введенні в експлуатацію об’єктів основних засобів одночасно роблять другий запис на суму внесеного капіталу — Дт 5411 — Кт 5111.

Якщо за рахунок бюджетних асигнувань були оплачені поточні витрати, такі суми необхідно вилучити з доходу звітного періоду таким записом: Дт 7011 — Кт 5411.

Такі суми підлягають включенню до первісної вартості ОЗ та ІНМА. Одночасно слід збільшити внесений капітал — Дт 5411 — Кт 5111.

Зарахування ОЗ та ІНМА на баланс бюджетної установи здійснюють на підставі Акта введення в експлуатацію основних засобів.

Для розмежування ОЗ та ІНМА установи самостійно встановлюють вартісні ознаки та обґрунтовують критерії щодо визначення таких ознак. Так, для розмежування в бухобліку ОЗ та ІНМА бюджетні установи можуть застосовувати вартісні ознаки не вищі, ніж наведені в ПКУ (тобто на рівні 20 тис. грн). Обрану вартісну ознаку щодо ОЗ та МНМА обов’язково зазначають в наказі (положенні) про облікову політику установи.

Такі вартісні критерії є визначальними при плануванні та здійсненні видатків за відповідним КЕКВ:

• видатки на придбання або створення власними силами активів, віднесених до ОЗ та окремих ІНМА — за КЕКВ 3110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування». Також за кодом 3110 відображають витрати на монтаж та налагодження обладнання на місцях його безпосередньої експлуатації, якщо це обумовлено в договорі на придбання такого ОЗ;

• видатки на придбання об’єктів, які відносять до МНМА, — за КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар»;

• видатки на транспортні послуги, які не передбачено договором на придбання ОЗ та не включено до їх ціни, — за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)»;

• ПДВ, включений до ціни товарів, робіт і послуг, оплачують за тим кодом, за яким здійснюють основний платіж. Якщо ж бюджетна установа є платником ПДВ та відносить суми такого податку до податкового кредиту, то оплату здійснює за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки».

Приклад 1. Установа за рахунок загального фонду запланувала придбання комплекту меблів для кабінету керівника та стільців для конференц-залу (приміщення для проведення нарад і перемов). З цією метою було укладено договір з постачальником на загальну суму 44500 грн. Згідно з документами, наданими постачальником, вартість комплекту меблів для службового кабінету очільника становить 25000 грн, вартість стільців для конференц-залу — 19500 грн (30 шт. по 650 грн кожен).

Кошти постачальнику перераховано після надходження меблів.

Згідно з наказом про облікову політику вартісний критерій для ОЗ встановлено 20 тис. грн.

З огляду на це, оплату за комплект меблів для кабінету керівника було заплановано і проведено за КЕКВ 3110, а стільців — за КЕКВ 2210.

Комісією установи було оформлено Акти введення в експлуатацію основних засобів за типовою формою: по одному примірнику для комплекту меблів та групи активів — стільців. На підставі зазначених актів бухгалтер з обліку матеріальних цінностей відкрив Інвентарну картку обліку об’єкта основних засобів — на комплект меблів та Інвентарну картку групового обліку основних засобів — на придбані стільці. Комплект меблів було зараховано до складу ОЗ на субрахунок 1016 (третя підгрупа), а стільці — до складу МНМА на субрахунок 1113 (сьома підгрупа). Комплекту меблів було присвоєно єдиний інвентарний номер із зазначенням його на всіх складових цього комплекту. За придбаними стільцями також було закріплено єдиний номенклатурний номер.

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн

№ м/о

дебет

кредит

1

Отримано фінансування для придбання меблів

2313

5411

44500

2

2

Відображено витрати на придбання комплекту меблів

1311

6211

25000

6

3

Відображено витрати на придбання стільців

1312

6211

19500

6

4

Перераховано оплату постачальнику за меблі

6211

2313

44500

2, 6

5

Оприбутковано комплект меблів для кабінету керівника після введення в експлуатацію

1016

1311

25000

17

Одночасно збільшено власний капітал

5411

5111

25000

17

6

Оприбутковано стільці для конференц-залу після введення в експлуатацію

1113

1312

19500

17

Одночасно збільшено власний капітал

5411

5111

19500

17

7

Нараховано першу половину зносу при передачі стільців у використання (19500 грн х 50 %)

8014

1412

9750

17

Приклад 2. Бюджетна установа придбала лічильник тепла вартістю 24000 грн. Лічильник було передано постачальнику послуг для проведення його повірки, параметризації, установлення, уведення в експлуатацію, опломбування. Вартість наданих послуг згідно з договором становить 7500 грн.

Поточні витрати, пов’язані з улаштуванням лічильника, було включено до його первісної вартості.

Відповідно до наказу про облікову політику установи-споживача вартісний критерій визнання ОЗ встановлено на рівні 20 тис. грн. Тож після опломбування та прийняття до розрахунків (уведення в облік) лічильник тепла зараховано до складу ОЗ.

При введенні лічильника в експлуатацію комісія установи оформила Акт введення в експлуатацію основних засобів за типовою формою. На підставі Акта бухгалтер відкрив Інвентарну картку обліку об’єкта основних засобів типової форми та встановив інвентарний номер.

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн

№ м/о

дебет

кредит

Придбання лічильника

1

Отримано асигнування для придбання лічильника тепла

2313

5411

24000

2

2

Перераховано аванс постачальнику (24000 грн х 30 %)

2113

2313

7200

2, 4

3

Отримано лічильник від постачальника

1311

6211

24000

6

4

Зменшено заборгованість перед постачальником на суму сплаченого авансу

6211

2113

7200

4, 6

5

Здійснено остаточний розрахунок за лічильник

6211

2313

16800

2, 6

Оплата послуг з улаштування лічильника

6

Отримано асигнування для оплати послуг з улаштування лічильника

2313

7011

7500

2

7

Надано послуги з улаштування лічильника

1311

6211

7500

6

8

Перераховано оплату постачальнику за надані послуги

6211

2313

7500

2, 6

Уведення в експлуатацію прийнятого до розрахунків лічильника

9

Уведено в експлуатацію лічильник

1014

1311

24000

17

Одночасно збільшено внесений капітал

5411

5111

24000

17

10

Збільшено первісну вартість лічильника на вартість послуг з його улаштування

1014

1311

7500

17

11

Вилучено з доходу звітного періоду асигнування в сумі поточних витрат на послуги з улаштування лічильника, які підлягають включенню до його первісної вартості

7011

5411

7500

17

Одночасно збільшено власний капітал

5411

5111

7500

17

Приклад 3. Бюджетна установа за рахунок коштів загального фонду придбала новий легковий автомобіль Chevrolet Aveo вартістю 406572,00 грн (у тому числі ПДВ — 67762,00 грн). Для реєстрації придбаного авто бюджетна установа звернулася до Центру адмінпослуг.

Загальна вартість послуг з реєстрації становить 580,99 грн, у тому числі: за послуги з реєстрації — 190,15 грн, бланк свідоцтва — 219,00 грн, державний номерний знак — 171,84 грн.

У зв’язку з першою реєстрацією транспортного засобу установа також сплатила збір до Пенсійного фонду у сумі 16262,88 грн (406572,00 грн х 4 %).

Згідно з наказом про облікову політику вартісний критерій для ОЗ встановлено 20 тис. грн. З огляду на це, придбане авто віднесено до складу ОЗ та зараховано на субрахунок 1015.

Первісна вартість авто становить та складається з: витрат на придбання (406572,00 грн), витрат на сплату пенсійного збору (16262,88 грн) та витрат на реєстрацію (580,99 грн).

Видатки на придбання авто здійснено за КЕКВ 3110, витрати на сплату пенсійного збору та втрати на реєстрацію — за КЕКВ 2800.

При введенні придбаного автомобіля в експлуатацію комісія установи оформила Акт введення в експлуатацію основних засобів за типовою формою. На підставі Акта бухгалтер відкрив на службове авто Інвентарну картку обліку об’єкта основних засобів типової форми та встановив інвентарний номер.

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн

№ м/о

дебет

кредит

Придбання транспортного засобу

1

Отримано фінансування для придбання легкового автомобіля

2313

5411

406572,00

2

2

Відображено придбання автомобіля

1311

6211

406572,00

6

3

Перераховано кошти постачальнику за автомобіль

6211

2313

406572,00

2, 6

Оплата послуг з реєстрації транспортного засобу

4

Отримано фінансування для реєстрації автомобіля та сплати пенсійного збору (580,99 грн + 16262,88 грн)

2313

7011

16843,87

2

5

Перераховано збір до Пенсійного фонду

6312

2313

16262,88

2

6

Перераховано кошти за послуги з реєстрації автомобіля сервісному центру МВС

2117

2313

580,99

2, 4

7

Відображено витрати зі сплати пенсійного збору при першій реєстрації автомобіля

1311

6312

16262,88

17

8

Відображено витрати з реєстрації придбаного автомобіля

1311

2117

580,99

4

Уведення в експлуатацію транспортного засобу

9

Уведено в експлуатацію автомобіль

1015

1311

406572,00

17

Одночасно збільшено внесений капітал

5411

5111

406572,00

17

10

Збільшено первісну вартість автомобіля на вартість послуг з його реєстрації та збору до Пенсійного фонду (16262,88 грн + 580,99 грн)

1015

1311

16843,87

17

11

Вилучено з доходу звітного періоду асигнування в сумі поточних витрат на послуги реєстрації придбаного автомобіля та сплати пенсійного, які підлягають включенню до його первісної вартості

7011

5411

16843,87

17

Одночасно збільшено власний капітал

5411

5111

16843,87

17

1.2. Придбання за рахунок спеціального фонду

Приклад 4. Бюджетна установа придбала за рахунок цільової благодійної допомоги кондиціонер вартістю 9200 грн. Умовами договору купівлі-продажу не передбачено проведення монтажу і налаштування кондиціонера, тому було укладено окремий договір з підрядною організацією на монтаж зазначеного пристрою. Вартість послуг з установки кондиціонера згідно з Актом виконаних робіт становить 1500 грн. Розрахунок за надані послуги проведений за рахунок коштів, отриманих як цільова благодійна допомога. Після виконання монтажних робіт кондиціонер був уведений в експлуатацію на підставі Акта введення в експлуатацію.

Згідно з наказом про облікову політику вартісний критерій для ОЗ встановлено 20 тис. грн. З огляду на це, придбаний кондиціонер віднесено до складу МНМА та зараховано на субрахунок 1113.

Оплата за кондиціонер здійснена за КЕКВ 2210, а за послуги з його встановлення — за КЕКВ 2240.

Оскільки витрати на придбання та встановлення кондиціонера були здійснені за рахунок поточних витрат (доходів від необмінних операцій), їх необхідно вилучити з доходів звітного періоду та віднести на збільшення фінансування заходів цільового призначення (субрахунок 5411).

При цьому введення в експлуатацію МНМА та одночасне збільшення внесеного капіталу здійснюємо у загальному порядку.

Нагадаємо, що при введенні в експлуатацію МНМА необхідно нарахувати 50 % амортизації виходячи з його первісної вартості ((9200 + 1500) x 50 % = 5350 грн.).

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн

№ м/о

дебет

кредит

1

Отримано цільову благодійну допомогу

2313

7511

11000

3,14

2

Отримано кондиціонер від постачальника (сума з ПДВ)

1312

6211

9200

6

3

Перераховано постачальнику оплату за кондиціонер

6211

2313

9200

3,6

4

Виконано роботи зі встановлення кондиціонера (сума з ПДВ)

1312

2117

1500

4

5

Перераховано підрядній організації кошти на підставі акта виконаних робіт зі встановлення кондиціонера

2117

2313

1500

3,4

6

Вилучено з доходів від необмінних операцій кошти, використані для придбання та встановлення кондиціонера

7511

5411

9200

17

7

Введено кондиціонер в експлуатацію (9200 грн + 1500 грн)

1113

1312

10700

17

Одночасно збільшено власний капітал

5411

5111

6300

17

8

Нараховано амортизацію при введенні в експлуатацію

8014

1412

5350

17

9

Віднесено на фінансовий результат звітного періоду нараховану амортизацію

5511

8014

5350

17

Приклад 5. Бюджетна установа у II кварталі поточного року нарахувала та отримала кошти від надання платних послуг у розмірі 100 тис. грн. Ці кошти у II кварталі не було використано. Доходи звітного періоду від реалізації продукції (робіт, послуг), які обліковувались на субрахунку 7111, в кінці кварталу було віднесено на фінансовий результат звітного періоду, тобто на субрахунок 5511. Оскільки фактично невикористані доходи спецфонду за минулий квартал «сидять» на субрахунку 5511, то аби показати в обліку їх використання, доведеться відкоригувати фінансовий результат звітного періоду, тобто субрахунок 5511.

У III кварталі за рахунок цих коштів було придбано обладнання, вартість якого склала 29 тис. грн.

Згідно з наказом про облікову політику вартісний критерій для ОЗ встановлено 20 тис. грн. З огляду на це, придбане обладнання віднесено до складу ОЗ та зараховано на субрахунок 1014.

Оплата здійснена за КЕКВ 3110 «Видатки на придбання обладнання і предметів довгострокового користування».

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн

№ м/о

дебет

кредит

II квартал

1

Нараховано доходи від надання платних послуг

2111, 6212

7111

100000

4 або 6, 14

2

Надійшли кошти від наданих платних послуг

2313

2111, 6212

100000

3, 4 або 6

3

Закрито рахунок доходів наприкінці кварталу на фінансовий результат

7111

5511

100000

17

III квартал

1

Отримано обладнання від постачальника (сума з ПДВ)

1311

6211

29000

4

2

Перераховано постачальнику оплату за обладнання

6211

2313

29000

3,6

3

Відкориговано фінансовий результат звітного періоду на суму коштів, використаних на придбання обладнання

5511

5411

29000

17

4

Введено обладнання в експлуатацію

1014

1311

29000

17

Одночасно збільшено власний капітал

5411

5111

29000

17

Приклад 6. Станом на 1 січня на спеціальному реєстраційному рахунку бюджетна установа мала залишок коштів за спеціальним фондом (кошти, отримані від надання платних послуг) в сумі 50 тис. грн. У III кварталі поточного року за рахунок цих коштів придбано об’єкт ОЗ — персональний комп’ютер, до складу якого входить системний блок, монітор, клавіатура та маніпулятор «миша», вартістю 18278 грн.

Згідно з наказом про облікову політику вартісний критерій для ОЗ встановлено 20 тис. грн. З огляду на це, придбаний комп’ютерний комплекс віднесено до складу МНМА та зараховано на субрахунок 1113.

Оплата здійснена за КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар».

Оскільки фактично невикористані доходи спецфонду у цьому році «сидять» на субрахунку 5512, то аби показати в обліку їх використання, доведеться відкоригувати фінансовий результат попереднього звітного року, тобто субрахунок 5512.

Уведення в експлуатацію персонального комп’ютера оформлено Актом введення в експлуатацію основних засобів, також на цей об’єкт відкрита Інвентарна картка обліку об’єкта основних засобів та йому присвоєно інвентарний номер.

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн

№ м/о

дебет

кредит

IY квартал минулого року

1

Нараховано доходи від надання платних послуг

2111, 6212

7111

50000

4 або 6,14

2

Надійшли кошти від наданих платних послуг

2313

2111, 6212

50000

3, 4 або 6

3

Закрито рахунок доходів наприкінці кварталу на фінансовий результат

7111

5511

50000

17

4

Закрито фінансовий результат звітного року

5511

5512

50000

17

III квартал поточного року

1

Отримано комп’ютерний комплекс від постачальника (сума з ПДВ)

1312

6211

18278

6

2

Перераховано постачальнику оплату за комп’ютерний комплекс

6211

2313

18278

3, 6

3

Відкориговано фінансовий результат минулого року на суму коштів, використаних на придбання комп’ютерного комплексу

5512

5411

18278

17

4

Введено комп’ютерний комплекс в експлуатацію

1113

1312

18278

17

Одночасно збільшено власний капітал

5411

5111

18278

17

5

Нараховано амортизацію при введенні в експлуатацію комп’ютерного комплексу

8014

1412

9139

17

6

Віднесено на фінансовий результат звітного періоду нараховану амортизацію

5511

8014

9139

17

1.3. Самостійне виготовлення

Первісну вартість самостійно виготовлених об’єктів ОЗ або ІНМА формують за тими ж правилами, що й при придбанні ОЗ, тобто вона складається з витрат, перелічених у п. 5 розд. ІІ НП(С)БО 121.

Таким чином, до виробничої собівартості об’єкта ОЗ або ІНМА, виготовлених власними силами, слід уключати:

вартість комплектуючих виробів, витратних та інших допоміжних матеріалів (у тому числі комплектуючі, отримані у результаті ліквідації інших об’єктів ОЗ, придбані спеціально, а також витрати на транспортування (доставку) комплектуючих та запасних частин тощо), вартість придбаних програмних продуктів;

заробітну плату спеціаліста (спеціалістів), зайнятого (зайнятих) безпосередньо монтажем об’єкта та відрахування із заробітної плати на соціальні заходи;

• всі інші виробничі витрати, безпосередньо пов’язані з виготовленням об’єкта (наприклад, оплата послуг сторонніх організацій, у разі відсутності в установі відповідного фахівця).

Тож вважаємо за доцільне включати до собівартості виготовленого власними силами об’єкта ОЗ або ІНМА лише прямі витрати, тобто ті, які можна прямо віднести на конкретний об’єкт витрат.

Порядок відображення в бухобліку операцій із самостійного виготовлення ОЗ або ІНМА залежить від того, яким способом вони створені:

• господарським (тобто власними силами);

• підрядним (тобто із залученням сторонніх організацій);

• змішаним (комбінованим).

При підрядному способі до вартості самостійно виготовленого ОЗ або ІНМА включають вартість робіт (послуг), виконаних (наданих) підрядниками.

При господарському способі вартість виготовленого самостійно об’єкта ОЗ або ІНМА включає матеріальні витрати; витрати на оплату праці; ЄСВ, нарахований на зарплату працівників, зайнятих у виготовленні ОЗ; вартість послуг сторонніх організацій; інші витрати.

Для узагальнення інформації про витрати на створення (виготовлення) ОЗ або ІНМА власними силами призначено рахунок 13. За дебетом саме цього субрахунку слід накопичувати всі витрати, понесені під час виготовлення об’єкта власними силами установи. Суми цих витрат слід обліковувати у складі незавершених капітальних інвестицій до моменту введення в експлуатацію об’єкта, для виготовлення якого вони були здійснені. І тільки після прийняття в експлуатацію готового об’єкта ОЗ або ІНМА його оприбутковують на баланс установи за Дт відповідного субрахунку рахунка 10, 11 і списують накопичені витрати за Кт субрахунку 1311.

Одночасно відображають зміни внесеного капіталу за Дт 5411 — Кт 5111.

Тож навіть при господарському способі виготовлення ОЗ або ІНМА витрати на виконання будівельно-монтажних робіт щодо об’єкта установа збирає на рахунку 13, а рахунок 80 «Витрати на виконання бюджетних програм» не застосовує.

Для накопичення (формування) вартості майбутнього активу (за кожним найменуванням) до моменту введення його в експлуатацію доцільно застосовувати окремий регістр аналітичного обліку. Наприклад, Картку обліку об’єкта необоротних активів у складі незакінчених капітальних інвестицій. Форму такого документа установа розробляє самостійно та затверджує наказом про організацію бухгалтерського обліку.

Первинним документом (підставою для оприбуткування виготовленого власними силами об’єкта ОЗ або ІНМА є Акт введення в експлуатацію основних засобів.

Варто пам’ятати: якщо установа придбаває матеріальні цінності для створення об’єктів, що не відповідають критеріям основних засобів та у подальшому будуть обліковуватися на субрахунку 1113, то такі видатки здійснюють за КЕКВ 2210.

Але може статися й так, що в установі створено (виготовлено) об’єкт, який відповідає критерію ОЗ та, відповідно, буде обліковуватися на рахунку 10. У такому разі видатки на придбання матеріальних цінностей (комплектуючих тощо) необхідно здійснювати за КЕКВ 3110. При порушенні цієї вимоги такий факт буде розцінено перевіряючими як нецільове використання бюджетних коштів.

Приклад 7. Бюджетна установа у I кварталі за рахунок коштів спецфонду придбала матеріали для виготовлення стенда. Витрати здійснено за КЕКВ 2210 у сумі 3100 грн. Матеріали оприбутковано на субрахунок 1513 «Будівельні матеріали».

У II кварталі ці матеріальні цінності використано для виготовлення стенда.

Такі роботи виконано працівником установи та є його посадовими обов’язками.

Згідно з наказом про облікову політику вартісний критерій для ОЗ встановлено 20 тис. грн. З огляду на це, виготовлений стенд оприбутковано на субрахунок 1113 «Малоцінні необоротні матеріальні активи», що оформлено Актом введення в експлуатацію. Також при введенні стенда в експлуатацію нараховано амортизацію в сумі 1550 грн (3100 грн х 50 %).

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн

№ м/о

дебет

кредит

Придбання матеріалів

1

Оприбутковано матеріали для виготовлення стенда

1513

6211

3100

6

2

Перераховано кошти постачальнику за отримані матеріали

6211

2313

3100

3,6

3

Закрито рахунок доходів наприкінці кварталу на фінансовий результат

7111

5511

50000

17

Виготовлення стенду

1

Передано матеріали для виготовлення стенду

1312

1513

3100

13

2

Відкориговано фінансовий результат на вартість матеріалів, використаних для виготовлення стенду

5511

5411

3100

17

3

Введено в експлуатацію виготовлений стенд

1113

1312

3100

17

4

Одночасно збільшено внесений капітал

5411

5111

3100

17

5

Нараховано амортизацію на виготовлений стенд

8014

1412

1550

17

6

Віднесено на фінансовий результат звітного періоду суму амортизації

5511

8014

1550

17

2. Безоплатне отримання-передача ОЗ та ІНМА

2.1. Благодійна допомога

При відображенні в бухгалтерському обліку ОЗ та ІНМА, отриманих як благодійна допомога від фізичних або юридичних осіб, варто враховувати такі особливості:

1. Безоплатно отримані активи оприбутковують на баланс за справедливою вартістю. Такий порядок оцінки передбачено абз. 2 п. 5 розд. ІІІ Методрекомендацій з обліку ОЗ.

Разом з тим якщо є документи, що підтверджують вартість отриманих активів на відповідну дату, орієнтуємось на вартість, зазначену у первинних документах. Якщо ж таких документів немає, тоді оцінює подарований об’єкт та визначає його справедливу вартість комісія, створена за наказом керівника установи. При цьому до складу такої комісії обов’язково необхідно включити працівника бухгалтерської служби.

Комісія складає Акт оцінки, в якому зазначаються найменування і вартість отриманих основних засобів. Також необхідно скласти Акт введення в експлуатацію основних засобів.

2. Для того щоб правильно визначити субрахунок для обліку безоплатно отриманого майна, необхідно орієнтуватись на вартісні ознаки, встановлені установою для розмежування ОЗ та ІНМА. З огляду на це, зараховують такі об’єкти на рахунок 10 або 11, минаючи рахунок 13.

На думку Мінфіну, вартість безоплатно отриманих ОЗ та ІНМА до складу капітальних інвестицій не включають і на рахунку 13 не відображають. Про це свідчать бухгалтерські записи, наведені в п. 1.11 Типової кореспонденції. На рахунок 13 потрапляють тільки витрати, які пов’язані з доведенням такого об’єкта до стану, придатного до використання.

3. Відображають дохід від безоплатно отриманих об’єктів, а саме дохід від необмінних операцій на субрахунку 7511. Також при визнанні доходів від безоплатно отриманих активів збільшують внесений капітал — Кт 5111. Одночасно відображають касові видатки: Дт 2313 — Кт 7511.

4. Благодійні внески, гранти та дарунки належать до першої підгрупи другої групи власних надходжень бюджетних установ. Такі надходження є доходами спеціального фонду, які відображають за кодом класифікації доходів бюджету 25020100 «Благодійні внески, гранти та дарунки».

Тож у разі отримання благодійної допомоги у вигляді ОЗ та ІНМА необхідно внести зміни до кошторису в частині спеціального фонду за власними надходженнями. Для цього слід подати розпоряднику вищого рівня копії довідок про зміни до кошторису за власними надходженнями.

До того ж не забудьте: при отриманні благодійної допомоги подати до органу Казначейства Довідку про надходження в натуральній формі.

5. Всі додаткові витрати на доведення таких об’єктів до стану, придатного для застосування (наприклад, монтаж, налагодження), включають до первісної вартості безоплатно отриманого об’єкта. Додаткові витрати накопичують за Дт рахунка 13.

Після закінчення всіх робіт, пов’язаних з уведенням в експлуатацію безоплатно отриманого об’єкта, їх вартість відносять на збільшення первісної вартості такого об’єкта.

6. Безоплатно отримані об’єкти підлягають амортизації у загальному порядку, адже ані в НП(С)БО 121, ані в Методрекомендаціях з обліку ОЗ для них не передбачено жодних винятків. Тобто порядок нарахування амортизації для таких об’єктів не містить будь-яких особливостей.

7. При нарахуванні амортизації на безоплатно отримані активи здійснюють запис: Дт 8014, 8114 — Кт 1411, 1412.

Цей запис складають на суму амортизації, яку обчислюють від первісної вартості безоплатно отриманого об’єкта. Тобто виходячи зі справедливої вартості або вартості, зазначеної у первинних документах надавача благодійної допомоги, а також додаткових витрат на доведення таких об’єктів до стану, придатного для застосування (монтаж, налагодження тощо). Також одночасно складають другий запис: Дт 5111 — Кт 7511.

Такий запис необхідно складати виходячи з «чистої» вартості безоплатно отриманого об’єкта (тобто без додаткових витрат). Отже, це буде саме та сума амортизації, яку нараховано на справедливу вартість або вартість, зазначену у первинних документах надавача благодійної допомоги. З огляду на це, суми нарахованої амортизації, зазначені в першому та другому записі, будуть різними.

Приклад 8. Заклад освіти отримав від благодійника комп’ютерну техніку для кабінету інформатики. Зокрема, надійшло 7 персональних комп’ютерів вартістю 21000 грн кожен, на загальну суму 147000 грн. Згідно з первинними документами, отриманими разом із комп’ютерами, до складу кожного з них входять моноблок, клавіатура та миша.

Згідно з наказом про облікову політику вартісний критерій для ОЗ встановлено на рівні 20 тис. грн. З огляду на це, отриману комп’ютерну техніку зараховано до складу ОЗ на субрахунок 1014.

Окрім того, на кожен комп’ютер установлено операційну систему Microsoft Windows 10 Home та Photoshop. Згідно з наданими документами вартість операційної системи — 3500 грн, графічного редактора — 10500 грн на кожне робоче місце.

Усього отримано ліцензійних програм на правах користування на суму 98000 грн. Такі програми зараховано на позабалансовий субрахунок 013 «Орендовані нематеріальні активи розпорядників бюджетних коштів».

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн

№ м/о

дебет

кредит

1

Оприбутковано безоплатно отриману комп’ютерну техніку

1014

2117

147000

4

Водночас відображено:

• дохід від безоплатно отриманої комп’ютерної техніки

2313

7511*

147000

3

• збільшення внесеного капіталу на суму безоплатно отриманої комп’ютерної техніки

7511

5111

147000

14

• касові видатки

2117

2313

147000

3,4

2

Відображено безоплатно отримане ПЗ на правах користування

8013

2117

98000

4

Водночас відображено:

• дохід від безоплатно отриманих програм

2313

7511*

98000

3

• касові видатки

2117

2313

98000

3, 4

3

Відображено отримання прав на користування програмним забезпеченням (операційною системою та графічним редактором) у позабалансовому обліку

013

98000

16

* Не пізніше останнього робочого дня звітного місяця на суму отриманої благодійної допомоги необхідно подати до Держказначейської служби Довідку про надходження в натуральній формі.

Увага! Довідку оформляють на загальну суму — 245000 грн, у тому числі: 147000 грн зазначаємо за КЕКВ 3110 і 98000 грн — за КЕКВ 2240.

Приклад 9. Дошкільний заклад отримав благодійну допомогу — бойлер. На підставі первинних документів, наданих благодійником, вартість подарунка становить 7500 грн. Факт отримання благодійної допомоги у вигляді інших необоротних матеріальних активів оформлено Актом приймання-передачі основних засобів.

Згідно з наказом про облікову політику вартісний критерій для ОЗ встановлено на рівні 20 тис. грн. З огляду на це, отриманий бойлер зараховано до складу МНМА на субрахунок 1113.

Крім того, для встановлення бойлера установа уклала договір з підрядною організацією. Вартість установки згідно з Актом виконаних робіт становить 1500 грн. Такі роботи оплачено за рахунок коштів спецфонду, а саме — доходів від надання платних послуг.

Вартість робіт зі встановлення бойлера віднесено до його первісної вартості, внаслідок чого його загальна первісна вартість склала 9000 грн (7500 грн + 1500 грн).

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн

№ м/о

дебет

кредит

Оприбуткування благодійної допомоги

1

Відображено вартість отриманого бойлера (на підставі підтвердних документів)

1113

2117

7500

4

2

Водночас відображено:

• дохід від безоплатно отриманого МНМА

2313

7511*

7500

3, 14

• збільшено внесений капітал на суму безоплатно отриманого МНМА

7511

5111

7500

14

касові видатки

2117

2313

7500

3, 4

* Не пізніше останнього робочого дня місяця слід скласти та подати до Казначейства Довідку про надходження у натуральній формі.

Увага! Довідку оформляють на суму — 7500 грн та зазначають КЕКВ 2210.

3

Виконано роботи зі встановлення бойлера

1312

6211

1500

6

4

Віднесено на збільшення первісної вартості бойлера витрати на його встановлення

1113

1312

1500

17

Одночасно збільшено власний капітал

5411

5111

1500

17

5

Перераховано підрядній організації кошти за встановлення бойлера

6211

2313

1500

3, 6

6

Вилучено з доходів спецфонду кошти, використані на оплату послуг зі встановлення бойлера

7111

5411

1500

17

7

Нараховано амортизацію на безоплатно отриманий МНМА ((7500 грн + 1500 грн) х 50 % = 4500 грн)

8014

1412

4500

17

Водночас другий запис (7500 грн х 50 % = 3750 грн)

5111

7511

3750

17

8

Віднесено на фінансовий результат звітного періоду нараховану амортизацію

5511

8014

4500

17

9

Закриття рахунку доходів у частині нарахованої амортизації

7511

5511

3750

17

2.2. Безоплатне отримання-передача ОЗ та ІНМА в межах одного органу управління

При відображенні в обліку операцій, пов’язаних з безоплатним отриманням-передачею ОЗ та ІНМА між бюджетними установами, які знаходяться в межах одного суб’єкта управління державним або комунальним майном, керуються вимогами НП(С)БО 121 та Типовою кореспонденцією.

Бюджетна установа, яка передає майно

1. При передачі об’єкта ОЗ, ІНМА необхідно нарахувати амортизацію в місяці його вибуття. Амортизацію нараховують за повну кількість календарних місяців перебування активу в експлуатації протягом звітного періоду (кварталу).

При передачі МНМА установа нараховує другу половину зносу — 50 % його первісної вартості.

Нарахування амортизації ОЗ та МНМА відображають таким чином: Дт 8014, 8114 — Кт 1411,1412.

2. Установа списує з балансу первісну (переоцінену) вартість об’єкта.

Для цього складають таку кореспонденцію: Дт 5111 — Кт 10, 11.

3. Установа, що передає ОЗ та ІНМА іншій бюджетній установі, також списує суму накопиченого (нарахованого) зносу на такий об’єкт.

При цьому установа списує суму зносу, накопиченого за Кт субрахунків 1411, 1412, який нараховано за поточний рік та минулі роки (п. 1.13 Типової кореспонденції). При цьому складають такі записи:

Дт 1411, 1412 — Кт 5511 — за поточний рік;

Дт 1411, 1412 — Кт 5512 — за минулі роки.

4. Установа повинна передати ОЗ та ІНМА разом із первинними документами (чи їх копіями), обліковими регістрами (чи їх копіями) та іншими документами, у яких зазначено вартість придбання (створення) таких об’єктів. Саме про це зазначено в п. 5 розд. III Методрекомендацій з обліку ОЗ.

Бюджетна установа, яка отримує майно

1. Первісна вартість ОЗ, ІНМА, отриманих безоплатно, дорівнює первісній (переоціненій) вартості об’єкта установи, що їх передала, з урахуванням витрат, передбачених п. 5 розд. II НП(С)БО 121, з наведенням суми нарахованого зносу. Таку вартість визначають на підставі первинних документів (Актів приймання-передачі), облікових регістрів або інших документів, в яких зазначено вартість придбання (створення) ОЗ. При цьому оцінити таке майно за справедливою вартістю установи можуть лише в разі, якщо відсутня достовірна інформація про первісну оцінку такого майна (тобто в разі відсутності первинних документів від установи, яка передає майно).

Безоплатно отримані ОЗ, ІНМА за такими операціями відображають в обліку так: Дт 10, 11 — Кт 5111.

2. Установа, що безоплатно отримала ОЗ, ІНМА від іншої бюджетної установи, також показує суму зносу, нарахованого на такий об’єкт:

Дт 5511 — Дт 1411, 1412 — за поточний рік;

Дт 5512 — Дт 1411, 1412 — за минулі роки.

3. Отримання ОЗ, ІНМА не є доходом установи. Тобто передача-отримання майна між такими бюджетними установами не прирівнюються до операцій з відчуження — придбання майна. Відтак рахунки доходів і витрат не беруть участі при відображенні цих операцій.

4. За загальними правилами до первісної вартості мають потрапити всі інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням ОЗ до придатного для використання стану. Такі правила формування первісної вартості визначено п. 5 розд. ІІ НП(С)БО 121.

Витрати, які збільшують первісну вартість ОЗ, ІНМА, накопичують у складі незавершених капінвестицій, тобто на субрахунку 1311, 1312. Після введення відповідних об’єктів в експлуатацію слід зменшити суму капінвестицій. Для цього списують відповідні суми з Кт субрахунку 1311, 1312 у дебет рахунка 10 або 11.

5. Установа — отримувач ОЗ, ІНМА у загальному порядку починає нараховувати амортизацію на такі об’єкти. Нараховують та показують амортизацію починаючи з місяця, наступного за місяцем надходження таких об’єктів.

6. Установа, яка безоплатно отримала об’єкт ОЗ (крім білизни, постільних речей, одягу, взуття, бібліотечних фондів, МНМА, матеріалів довготривалого використання), повинна присвоїти їм новий інвентарний номер та відкрити Інвентарну картку обліку об’єкта основних засобів.

Приклад 10. На підставі рішення головного розпорядника бюджетних коштів установа у травні передала іншій бюджетній установі транспортний засіб. Згідно з даними обліку на момент передачі:

первісна вартість об’єкта — 85200 грн;

сума нарахованого зносу — 59152 грн. Ця сума складається із зносу, нарахованого за поточний рік, — 5072 грн (I квартал поточного року — 3043 грн, за квітень та травень — 2029 грн) та зносу, нарахованого у минулих роках, — 54080 грн.

Передача майна оформлена Актом приймання-передачі.

Додамо, що установа, яка передає авто, на момент передачі транспортного засобу на субрахунку 5111 обліковує первісну вартість об’єкта — 85200 грн. Це пов’язано з тим, що у 2017 році головним розпорядником було прийнято рішення про коригування внесеного капіталу до суми первісної вартості ОЗ.

Для перереєстрації автомобіля установа-отримувач звернулася до сервісного центру МВС. Вартість послуг з перереєстрації — 500 грн.

Ця сума віднесена на збільшення первісної вартості автомобіля.

Автомобілю, який установа отримала безоплатно, присвоєно новий інвентарний номер і на нього відкрито Інвентарну картку обліку об’єкта основних засобів.

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн

№ м/о

дебет

кредит

Установа, яка передає авто

1

Нараховано амортизацію за квітень та травень

8014

1411

2029

17

2

Віднесено на фінансовий результат суму амортизації, нарахованої за квітень та травень

5511

8014

2029

17

3

Відображено первісну вартість переданого авто

5111

1015

85200

9

4

Списано знос, нарахований за поточний рік

1411

5511

5072

9

5

Списано знос, нарахований у минулих роках

1411

5512

54080

9

Установа, яка отримала авто

1

Оприбутковано авто

1015

5111

85200

17

2

Відображено знос, нарахований за поточний рік

5511

1411

5072

17

3

Відображено знос, нарахований у минулих роках

5512

1411

54080

17

4

Отримано фінансування для перереєстрації автомобіля

2313

7011

500

2

5

Перераховано кошти за послуги з перереєстрації автомобіля

2117

2313

500

2, 4

6

Перереєстровано автомобіль сервісним центром МВС

1311

2117

500

4

7

Вилучено з доходу звітного періоду асигнування у сумі поточних витрат на перереєстрацію автомобіля, що включають до його первісної вартості

7011

5411

500

17

8

Збільшено вартість автомобіля

1015

1311

500

17

Водночас здійснено другий запис

5411

5111

500

17

Приклад 11. Селищна рада безоплатно отримала МНМА від ліквідованої районної ради. Згідно з даними обліку на момент передачі:

первісна вартість об’єкта МНМА (шафа) — 2750 грн;

сума нарахованого зносу — 1375 грн.

Передачу майна оформлено Актом приймання-передачі.

Також установа присвоїла шафі новий номенклатурний номер та відкрила Інвентарну картку обліку об’єкта ОЗ. Інформацію про первісну вартість та суму нарахованого зносу внесено до Інвентарної картки.

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн

№ м/о

дебет

кредит

Установа, що передає МНМА

1

Списано первісну вартість переданої шафи

5111

1113

2750

9

2

Списано суму нарахованого зносу

1412

5512

1375

9

Установа, що отримує МНМА

1

Оприбутковано МНМА

1113

5111

2750

17

2

Відображено суму нарахованого зносу

5512

1412

1375

17

2.3. Безоплатне отримання-передача переоцінених ОЗ в межах одного органу управління

При передачі переоцінених ОЗ від однієї установі інший, які знаходяться в межах одного органу управління, є декілька особливостей.

Бюджетна установа, яка передає переоцінені ОЗ

1. Установа списує з балансу первісну вартість об’єкта (до проведення переоцінки) з одночасним списанням внесеного капіталу.

Для цього складають таку кореспонденцію: Дт 5111 — Кт 10.

2. Списує суму зносу, накопиченого за Кт субрахунків 1411, який нараховано за поточний рік та минулі роки (п. 1.13 Типової кореспонденції). При цьому складають такі записи:

Дт 1411, 1412 — Кт 5511 — за поточний рік;

Дт 1411, 1412 — Кт 5512 — за минулі роки.

3. Списує суму капіталу в дооцінках: Дт 5311— Кт 5512.

4. Також доцільно передати копію Інвентарної картки обліку об’єкта основних засобів та копії додатків до картки або витяги з інших регістрів аналітичного обліку щодо проведених переоцінок об’єкта ОЗ (за наявності).

Бюджетна установа, яка приймає переоцінені ОЗ

1. Інформація про переоцінений об’єкт, а саме про первісну (переоцінену вартість) такого об’єкта, суму нарахованого зносу та внесений капітал, ґрунтується на підставі даних, зазначених в Акті приймання-передачі. Також таку інформацію підтверджують дані копії Інвентарної картки обліку об’єкта основних засобів та копії додатків до картки або витяги з інших регістрів аналітичного обліку щодо проведених переоцінок об’єкта ОЗ (за наявності).

2. Суму капіталу в дооцінках (субрахунок 5311) ніяк не відображають. А тому в разі повторного проведення переоцінки такого ОЗ таку операцію установа буде здійснювати як для ОЗ, які переоцінюють уперше.

Приклад 12. На підставі рішення головного розпорядника установа передала іншій бюджетній установі переоцінений об’єкт ОЗ. Передача майна оформлена Актом приймання-передачі.

Згідно з даними бухобліку на момент передачі:

переоцінена первісна вартість об’єкта — 19980 грн;

сума зносу — 17815,50 грн.

Ця сума складається із зносу, нарахованого:

у минулих роках, — 15984 грн;

у поточному році — 1831,50 грн;

сума капіталу в дооцінках — 396 грн;

внесений капітал — 18000 грн. Ця сума свідчить про первісну вартість об’єкта (до переоцінки).

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн

№ м/о

дебет

кредит

Установа, яка передає переоцінений ОЗ

1

Нараховано амортизацію

8014

1411

1831,50

17

2

Віднесено на фінансовий результат суму амортизації, нарахованої в поточному періоді

5511

8014

1831,50

17

3

Списано знос, нарахований за поточний рік

1411

5511

1831,50

9

4

Списано знос, нарахований у минулих роках

1411

5512

15984

9

5

Списано первісну вартість (до переоцінки) переданого активу

5111

1014

18000

9

Ця кореспонденція передбачена в п. 1.13 Типової кореспонденції. Установа, яка передає актив іншій установі, списує із субрахунку 5111 суму, що дорівнює внесеному капіталу, а не переоцінену первісну вартість активу.

6

Віднесено на фінансовий результат суму переоцінки первісної вартості активу

5512

1014

1980

9

Ця кореспонденція не передбачена в Типовій кореспонденції. Але її необхідно зробити, оскільки установа, яка передає актив іншій установі, повинна списати із субрахунку 1014 переоцінену первісну вартість. Для цього доцільно використовувати субрахунок 5512.

7

Списано суму капіталу в дооцінках

5311

5512

396

17

На дату списання ОЗ водночас здійснюють списання капіталу в дооцінках. Ця кореспонденція передбачена п. 1.30 Типової кореспонденції.

Установа, яка отримала переоцінений ОЗ

1

Оприбутковано ОЗ за переоціненою первісною вартістю

1014

5111

18000

17

1014

5512

1980

17

Такі записи пояснюються тим, що при отриманні активу установа повинна зарахувати на субрахунок 1014 об’єкт ОЗ за первісною переоціненою вартістю — 19980 грн.

2

Відображено знос, нарахований за поточний рік

5511

1411

1831,50

17

3

Відображено знос, нарахований у минулих роках

5512

1411

15984

17

2.4. Безоплатне отримання-передача ОЗ та ІНМА між різними суб’єктами управління

При відображенні в обліку операцій, пов’язаних з безоплатним отриманням-передачею ОЗ та ІНМА між бюджетними установами, які підвідомчі різним суб’єктам управління державним або комунальним майном, та між бюджетними установами, які утримуються з різних бюджетів, керуються вимогами НП(С)БО 121 та Типовою кореспонденцією.

Операції з безоплатного отримання-передачі між зазначеними установами відображають таким чином.

Установа, що передає майно

1. За загальним правилом при передачі об’єктів ОЗ, ІНМА установа повинна нарахувати амортизацію в місяці його вибуття.

Амортизацію нараховують за повну кількість календарних місяців перебування активу в експлуатації протягом звітного періоду (кварталу).

Але якщо йдеться про передачу МНМА, пам’ятайте про такий момент: у місяці передачі (списання з балансу) таких активів нараховують решту амортизації — 50 % його первісної вартості.

Отже, при нарахуванні амортизації на ОЗ, ІНМА бюджетні установи виконують запис: Дт 8014, 8114 — Кт 1411, 1412.

2. Установа, яка передає ОЗ, ІНМА іншій бюджетній установі, списує з балансу його первісну (переоцінену) вартість, балансову вартість та суму накопиченого зносу. Такі вимоги до вибуття основних засобів визначено в п. 3 розд. VI НП(С)БО 121 та п. 11 розд. VІІІ Методрекомендацій з обліку ОЗ.

При передачі ОЗ та ІНМА роблять такі записи:

• на суму нарахованої амортизації за поточний за минулі роки Дт 14 — Кт 10, 1116;

• на залишкову вартість об’єкта: Дт 8411 — Кт 10, 1116.

При передачі МНМА в бухобліку одним записом списують з балансу суму амортизації, нарахованої за весь період експлуатації такого об’єкта, та його первісну вартість: Дт 1412 — Кт 1113. Такий бухзапис здійснюють на підставі п. 1.29 Типової кореспонденції.

Установа, що отримує майно

1. Первісна вартість основних засобів, отриманих безоплатно від суб’єктів державного сектору, дорівнює первісній (переоціненій) вартості основних засобів суб’єкта державного сектору, що їх передав, з урахуванням витрат, передбачених п. 5 розд. II НП(С)БО 121, з наведенням суми нарахованого зносу.

Таку вартість визначають на підставі первинних документів (Актів приймання-передачі), облікових регістрів або інших документів, в яких зазначено вартість придбання (створення) основних засобів.

Нагадаємо: оцінити таке майно за справедливою вартістю установі доведеться лише в разі, якщо відсутня достовірна інформація про первісну оцінку такого майна (тобто в разі відсутності первинних документів від установи, яка передає майно). У таких випадках питанням оцінки майна займається комісія установи.

2. Зазначимо, що в п. 8 розд. ІІ НП(С)БО 121 встановлено єдині правила оцінки майна, які безоплатно отримала бюджетна установа від іншої бюджетної установи.

А саме: первісна вартість ОЗ, отриманих безоплатно від суб’єктів державного сектору, дорівнює первісній (переоціненій) вартості основних засобів суб’єкта державного сектору, що їх передав, з урахуванням витрат, передбачених п. 5 розд. ІІ цього Стандарту, з наведенням нарахованої суми зносу.

У Типовій кореспонденції проведено розмежування щодо обліку операцій з безоплатної передачі-отримання майна залежно від того, у межах якого органу здійснюються такі операції.

Згідно з роз’ясненнями Мінфіну, наведеними в листі від 05.01.2018 р. № 35200-02-2/609, при отриманні майна від бюджетних установ, які підвідомчі іншим суб’єктам управління, операції здійснюються в порядку звичайного безоплатного отримання майна. Тобто установа, яка отримує майно, визнає доходи від безоплатно отриманих об’єктів ОЗ як доходи від необмінних операцій.

З огляду на це, при отриманні зазначених об’єктів установи застосовують субрахунок 7511. Тому не забудьте при отриманні такого майна подати до органу Державного казначейства Довідку про надходження в натуральній формі.

3. У свою чергу, при визнанні доходів від безоплатно отриманих об’єктів ОЗ, ІНМА бюджетні установи одночасно збільшують внесений капітал (Дт 7511 — Кт 5111) , а також відображають касові видатки (Дт 2117 — Кт 2313).

4. Суму зносу, який був раніше нарахований на ОЗ, ІНМА, відображають записом: Дт 5111 — Кт 1411, 1412.

5. Безоплатно отримані ОЗ, ІНМА підлягають амортизації у загальному порядку, адже ані в НП(С)БО 121, ані в Методрекомендаціях з обліку ОЗ для них не передбачено ніяких винятків. Тобто порядок розрахунку амортизації для таких об’єктів не має жодних особливостей.

При нарахуванні амортизації на безоплатно отримані ОЗ, ІНМА здійснюють такі записи:

Дт 8014 — Кт 1411;

Дт 5111 — Кт 7511.

Врешті-решт сальдо за Кт субрахунку 5111 свідчить про залишкову вартість такого об’єкта. Така розбіжність буде аж до того моменту, поки на такий об’єкт будуть нараховувати амортизацію.

Приклад 13. На підставі розпорядження Кабміну головний розпорядник (бюджетна установа) передав безоплатно іншому головному розпоряднику (бюджетній установі) нерухоме майно — нежитлову будівлю. Передача будівлі оформлена Актом приймання-передачі.

На підставі даних бухгалтерського обліку в Акті зазначено, що:

первісна вартість будівлі — 4080000 грн;

залишкова вартість — 473200 грн;

сума нарахованого зносу — 3606800 грн. Ця сума складається із зносу, нарахованого за поточний рік — 6800 грн, та зносу, нарахованого у минулих роках, — 3600000 грн.

Додамо, що установа, яка передає будівлю, на момент передачі такого об’єкта на субрахунку 5111 обліковує первісну вартість об’єкта — 4080000 грн.

Установа, яка безоплатно отримала будівлю, нарахувала амортизацію за I квартал року. При цьому амортизація нарахована з первісної вартості (тобто з 4080000 грн). Сума амортизації за 2 місяці I кварталу (лютий — березень) — 13600 грн.

Також будівлі, яку установа отримала безоплатно, присвоєно новий інвентарний номер, і на нього відкрито Інвентарну картку обліку об’єкта основних засобів.

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн

№ м/о

дебет

кредит

Установа, яка безоплатно передає будівлю

1

Нараховано амортизацію за січень

8014

1411

6800

17

2

Віднесено на фінрезультат суму амортизації, нарахованої за січень

5511

8014

6800

17

3

Списано вартість переданої будівлі:

• сума нарахованого зносу за поточний та минулі роки

1411

1013

3606800

9

• залишкова вартість

8411

1013

473200

9

4

Віднесено на фінансовий результат звітного періоду залишкову вартість

5511

8411

473200

17

5

Віднесено до накопичених фінансових результатів вартість будівлі при списанні

5111

5512

4080000

17

Установа, яка безоплатно отримала будівлю

1

Відображено вартість безоплатно отриманої будівлі

1013

2117

4080000

4

2

Водночас відображено:

• дохід від безоплатно отриманого об’єкта

2313

7511

4080000

3, 14

• збільшення внесеного капіталу на вартість безоплатно отриманого об’єкта

7511

5111

4080000

14

• касові витрати

2117

2313

4080000

3, 4

Увага! До органу Казначейства установа подає Довідку про надходження в натуральній формі.

3

Відображено нарахований знос на отриманий об’єкт (на підставі отриманих документів)

5111

1411

3606800

17

4

Нараховано амортизацію на безоплатно отриманий об’єкт (за лютий та березень)

8014

1411

13600

17

Водночас здійснено другий запис

5111

7511

13600

14

5

Віднесено на фінансовий результат звітного періоду нараховану амортизацію (щоквартально)

5511

8014

13600

17

6

Закрито рахунок доходів у частині нарахованої амортизації

7511

5511

13600

17

Приклад 14. На підставі відповідного рішення головного розпорядника бюджетна установа передає безплатно іншій установі спортивне обладнання (тенісний стіл), який обліковувала на субрахунку 1113.

Передача здійснена між установами, які підвідомчі різним головним розпорядникам, та оформлена Актом приймання-передачі. На підставі даних бухгалтерського обліку первісна вартість об’єкта та сума нарахованого зносу зазначена в Акті та складає:

первісна вартість — 4200 грн;

нарахований знос — 4200 грн.

Установа, яка передає МНМА, при його передачі нарахувала другу частину амортизації в сумі 2100 грн. При цьому вона на момент передачі на субрахунку 5111 обліковує первісну вартість МНМА в сумі 4200 грн.

Оскільки спортивне обладнання придатне до подальшого використання, комісія установи, яка його безоплатно отримала, прийняла рішення про встановлення ліквідаційної вартості такого майна. За результатами роботи комісія склала Акт про встановлення ліквідаційної вартості, згідно з яким ліквідаційна вартість спортивного обладнання (тенісного стола) — 175 грн.

Також установа, яка безоплатно отримала та зарахувала на баланс спортивне обладнання, присвоїла йому новий номенклатурний номер та відкрила Інвентарну картку обліку об’єкта основних засобів. Інформацію про первісну вартість, суму нарахованого зносу та встановлену ліквідаційну вартість внесено до Інвентарної картки.

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн

№ м/о

дебет

кредит

Установа, яка безоплатно передає МНМА

1

Нараховано амортизацію в місяці списання МНМА з балансу

8014

1412

2100

17

2

Списано вартість МНМА та суму нарахованої амортизації

1412

1113

4200

9

3

При списанні віднесено до накопичених фінансових результатів первісну вартість МНМА

5111

5512

4200

17

4

Віднесено на фінансовий результат звітного періоду нараховану амортизацію

5511

8014

2100

17

Установа, яка безоплатно отримала МНМА

1

Відображено вартість безоплатно отриманого МНМА

1113

2117

4200

4

2

Водночас відображено:

• дохід від безоплатно отриманого МНМА

2313

7511

4200

3, 14

• збільшення внесеного капіталу на вартість безоплатно отриманого МНМА

7511

5111

4200

17

• касові витрати

2117

2313

4200

3, 4

До органу Казначейства установа подає Довідку про надходження в натуральній формі.

3

Відображено нарахований знос на безоплатно отриманий МНМА (на підставі отриманих документів)

5111

1412

4200

17

4

Збільшено первісну вартість спортивного обладнання на суму ліквідаційної вартості

1113

5111

175

17

2.5. Безоплатне надходження-передача незавершених капітальних інвестицій

Незавершеними капінвестиціями визнають витрати на будівництво, виготовлення, придбання і поліпшення об’єктів ОЗ з початку та до закінчення зазначених робіт і введення об’єктів в експлуатацію. Це стосується витрат, щодо яких установою не було завершено створення та введення в експлуатацію об’єкта ОЗ, ІНМА на дату балансу.

Такі витрати установи відображають у складі незавершених капітальних інвестицій у необоротні активи на субрахунках 1311, 1312.

Установи, які мають на балансі об’єкти незавершеного будівництва та здійснюють передачу таких об’єктів іншим установам у межах органу, уповноваженого управляти об’єктами державної (комунальної) власності, відображають такі витрати з урахуванням записів, що неведені в пп. 1.14 — 1.16 Типової кореспонденції.

Установа, яка передає незавершені капітальні інвестиції

1. На момент безоплатної передачі об’єктів незавершеного будівництва всі витрати, які були накопичені та обліковувались за дебетом субрахунків 1311, 1312 та кредитом субрахунку 5411, установа відносить на фінрезультат.

Передачу зазначених витрат установа відображає такими записами:

Дт 5511— Кт 1311, 1312 — вартість безоплатно переданих капінвестицій, здійснених у поточному році;

Дт 5512 — Кт 1311, 1312 — вартість безоплатно переданих капінвестицій, здійснених у минулих роках.

2. Віднесення коштів цільового фінансування, що спрямовувались на об’єкти незавершеного будівництва, на фінансовий результат поточного та минулого років:

Дт 5411 — Кт 5511— кошти цільового фінансування, спрямовані на об’єкти незавершеного будівництва у поточному році;

Дт 5411 — Кт 5512 — кошти цільового фінансування, спрямовані на об’єкти незавершеного будівництва у минулих роках.

Установа, яка приймає незавершені капітальні інвестиції

1. Зараховує такі витрати до складу незавершених капінвестицій:

Дт 1311, 1312 — Кт 5511 — вартість безоплатно отриманих капінвестицій, здійснених у поточному році;

Дт 1311, 1312 — Кт 5512 — вартість безоплатно отриманих капінвестицій, здійснених у минулих роках.

2. Після зарахування об’єктів незавершеного будівництва до складу ОЗ, МНМА здійснюють введення в експлуатацію таких об’єктів та відображають так: Дт 10, 11 — Кт 1311, 1312.

3. Внесений капітал установа формує за рахунок зменшення фінрезультату: Дт 5511, 5512 — Кт 5111.

4. При отриманні незавершених капінвестицій субрахунок 5411 ніяк не задіяний.

Приклад 15. Обласне управління капбудівництва виконує функції замовника робіт з реконструкції та облаштування будівлі, що знаходиться на балансі бюджетної установи, яка включена до мережі розпорядника.

Для виконання робіт з реконструкції та облаштування будівлі установи замовник уклав договір з підрядною організацією на суму 1140000 грн. Договором передбачена попередня оплата в розмірі 30 % від вартості договору — 342000 грн.

Після виконаних робіт з реконструкції підрядною організацією складено Акт приймання виконаних будівельних робіт (ф. № КБ-2в) та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (ф. № КБ-3).

Замовником підписано зазначені документи після ретельної перевірки виконаних робіт та проведено остаточний розрахунок за виконані роботи в сумі 798000 грн.

У такому разі замовник накопичує в обліку витрати, пов’язані з реконструкцією (від початку і до закінчення зазначених робіт).

Такі витрати обліковують у складі капінвестицій за дебетом субрахунку 1311 «Капітальні інвестиції в основні засоби» до моменту закінчення реконструкції.

Після закінчення зазначених робіт замовник передає їх бюджетній організації, яка є балансоутримувачем будівлі.

Для передачі робіт з реконструкції будівлі замовник оформлює Акт передачі робіт з реконструкції основних засобів.

При складанні цього Акта можна використовувати Акт приймання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих основних засобів.

У свою чергу, бюджетна установа, на балансі якої знаходиться реконструйована будівля, приймає роботи з реконструкції та відображає у складі незавершених капінвестицій. При цьому підставою для відображення в обліку таких робіт є Акт передачі робіт з реконструкції основних засобів.

Вартість робіт з реконструкції будівлі бюджетна установа (балансоутримувач) відносить на збільшення первісної вартості реконструйованого ОЗ — 1140000 грн та на цю ж суму збільшує внесений капітал (субрахунок 5111). Інформацію про такі роботи слід зазначити в Інвентарній картці реконструйованого об’єкта.

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн

№ м/о

дебет

кредит

Управління капбудівництва (головний розпорядник, який є замовником робіт)

1

Надійшло фінансування для проведення реконструкції будівлі

2313

5411

1140000

2 або 3

2

Перераховано аванс підрядній організації

2113

2313

342000

2, 4 або 3, 4

3

Відображено видатки на реконструкцію будівлі (на підставі Акта приймання виконаних будівельних робіт)

1311

6211

1140000

6

4

Зменшено суму заборгованості перед підрядником на суму виплаченого авансу

6211

2113

342000

4, 6

5

Здійснено остаточні розрахунки з підрядною організацією (1140000 грн – 342000 грн)

6211

2313

798000

2, 6 або 3, 6

6

Після закінчення реконструкції передано бюджетній установі незавершені капінвестиції (на підставі Акта передачі робіт з реконструкції основних засобів)

5511

1311

1140000

17

7

Кошти цільового фінансування, спрямовані на реконструкцію, віднесено на фінрезультат поточного року

5411

5511

1140000

17

Бюджетна установа — балансоутримувач будівлі

1

Відображено видатки на реконструкцію будівлі (на підставі Акта передачі робіт з реконструкції основних засобів)

1311

5511

1140000

17

2

Вартість робіт з реконструкції віднесено на збільшення первісної вартості будівлі

1013

1311

1140000

17

Водночас здійснено другий запис

5511

5111

1140000

17

Приклад 16. Відділ капбудівництва виконує функції замовника робіт з будівництва мережі дощової каналізації. Роботи з будівництва такого об’єкта були розпочаті у минулому році, але до кінця року не були завершені. У зв’язку з цим станом на 1 січня поточного року на балансі відділу обліковується незавершений об’єкт будівництва у складі незавершених капінвестицій вартістю 62 млн грн на субрахунку 1311 та залишок коштів цільового фінансування.

Протягом року будівництво зазначеного об’єкта будівництва продовжувалось.

Для виконання робіт з будівництва мережі дощової каналізації замовник у травні уклав договір з підрядною організацією на суму 45 млн грн. Договором передбачена попередня оплата в розмірі 30 % від вартості договору — 13,5 млн грн.

Після виконаних робіт з будівництва підрядною організацією у жовтні року складено Акт приймання виконаних будівельних робіт (ф. № КБ-2в) та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (ф. № КБ-3). Замовником підписано зазначені документи після ретельної перевірки виконаних робіт та проведено остаточний розрахунок за виконані роботи в сумі 31,5 млн грн.

У жовтні об’єкт прийнято в експлуатацію на підставі зареєстрованої декларації про готовність об’єкта*.

У листопаді року такий об’єкт передано на баланс комунальному підприємству на підставі рішення міської ради, оформлено Акт приймання-передачі.

* Декларація засвідчує відповідність закінченого будівництвом об’єкта проєктній документації та підтверджує його готовність до експлуатації. Це означає, що на об’єкті виконані всі роботи, передбачені проєктною документацією згідно з будівельними нормами, стандартами і правилами, а також змонтоване та випробуване обладнання з дотриманням певних особливостей.

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн

№ м/о

дебет

кредит

Залишки на субрахунках станом на 1 січня:

• незавершені капінвестиції

1311/1*

62000000

• цільове фінансування

5411

62000000

1

Надійшло фінансування для завершення будівництва

2313

5411

45000000

2 або 3

2

Перераховано аванс підрядній організації

2113

2313

13500000

2, 4 або 3, 4

3

Відображено видатки на будівництво (на підставі Акта приймання виконаних будівельних робіт)

1311/1

6211

45000000

6

4

Зменшено суму заборгованості перед підрядником на суму виплаченого авансу (45000000 грн – 13500000 грн)

6211

2113

31500000

4, 6

5

Здійснено остаточний розрахунок з підрядною організацією

6211

2313

31500000

2, 6 або 3, 6

6

Добудований об’єкт в сумі капінвестицій передано комунальному підприємству (на підставі Акта приймання-передачі)

5511

1311/1

45000000

17

5512

1311/1

62000000

17

7

Кошти цільового фінансування, спрямовані на будівництво об’єкта, віднесено на фінрезультат поточного та минулих років

5411

5511

45000000

17

5411

5512

62000000

17

* Замовнику будівництва, який у себе в бухобліку накопичує витрати на будівництво об’єкта, доцільно відокремити такі незавершені капінвестиції та побудований об’єкт від інших ОЗ, які він використовує в процесі основної діяльності, та виконання бюджетних програм. Для обліку таких об’єктів варто передбачити в Робочому плані рахунків окремі аналітичні рахунки до субрахунку 1311, наприклад: 1311/1 «Капітальні інвестиції в основні засоби, призначені для передачі».

Приклад 17. Бюджетна установа має на балансі об’єкт незавершеного будівництва, вартість якого — 14 млн грн. На підставі рішення міської ради установа передала незавершений об’єкт будівництва (незавершені капінвестиції) іншій бюджетній установі. Передача об’єкта оформлена Актом приймання-передачі. У зв’язку з цим станом на 1 січня на балансі установи — отримувача обліковувався незавершений об’єкт будівництва у складі незавершених капінвестицій вартістю 14 млн грн. У поточному році виділено кошти з місцевого бюджету на завершення будівництва цього об’єкта. Загальна вартість виділених бюджетних асигнувань — 41 млн грн.

Для продовження будівництва укладено договір підряду. Його умовами передбачено попередню оплату в розмірі 30 % від вартості договору — 12,3 млн грн.

Після закінчення будівельних робіт підрядною організацією складено Акт приймання виконаних будівельних робіт за ф. № КБ-2в та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за ф. № КБ-3. Після ретельної перевірки виконаних робіт бюджетною установою підписано зазначені документи та проведено остаточний розрахунок за виконані роботи.

У листопаді поточного року об’єкт добудовано та прийнято в експлуатацію, що підтверджено декларацією про готовність об’єкта. Зарахування об’єкта на баланс оформлено Актом введення в експлуатацію основних засобів, відкрито Інвентарну картку обліку об’єкта основних засобів.

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн

№ м/о

дебет

кредит

Установа, яка передала незавершений об’єкт будівництва

1

Передано незавершений об’єкт будівництва (оформлено Акт приймання-передачі)

5512

1311

14000000

17

2

Кошти цільового фінансування, спрямовані на будівництво об’єкта, віднесено на фінрезультат минулих років

5411

5512

14000000

17

Установа, яка прийняла незавершений об’єкт будівництва

1

Зараховано незавершений об’єкт будівництва на баланс

1311

5512

14000000

17

2

Залишки на субрахунках станом на 01 січня:

• незавершені капінвестиції

1311

14000000

• фінансовий результат минулих років

5512

14000000

3

Отримано поточному році бюджетні асигнування для завершення будівництва об’єкта

2313

5411

41000000

2 або 3

4

Перераховано попередню оплату підрядній організації

2113

2313

12300000

2, 4 або 3, 4

5

Відображено видатки на будівництво (на підставі Акта приймання виконаних будівельних робіт)

1311

6211

41000000

6

6

Зменшено суму заборгованості перед підрядником на суму виплаченого авансу

6211

2113

12300000

4, 6

7

Проведено остаточний розрахунок з підрядною організацією

(41000000 грн – 12300000 грн)

6211

2313

28700000

2, 6 або 3, 6

8

Введено об’єкт будівництва в експлуатацію

1013

1311

55000000

17

9

Одночасно збільшено внесений капітал

5411

5111

41000000

17

5512

5111

14000000

17

Майте на увазі: у такій ситуації вартість об’єкта будівництва буде сформовано виходячи із загальної сумі витрат, пов’язаних із такими роботами.

При цьому до такої вартості включають як видатки на будівництво, здійснені у поточному році, так і незавершені капінвестиції, які було отримано від іншої бюджетної установи. Для детального обліку зазначених витрат доцільно вести окремий регістр аналітичного обліку незавершених капінвестицій. Наприклад, використовувати для цього Картку обліку об’єктів необоротних активів у складі незавершених капітальних інвестицій, яку складають у довільній формі.

3. Ремонт та поліпшення

Бухгалтерський облік витрат на ремонти та поліпшення ОЗ та ІНМА залежить від того, на що спрямовані ремонтні заходи:

• на підтримання об’єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигід від його використання (технічний огляд, нагляд, обслуговування, ремонт)

або

• на його поліпшення, що призводить до збільшення майбутніх економічних вигід, первісно очікуваних від використання такого об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, реконструкція).

Тобто основний «обліковий» критерій у цьому випадку — майбутні економічні вигоди.

Саме керівних вирішує, чи спрямовані такі роботи на підвищення техніко-економічних можливостей об’єкта, що приведе до збільшення економічних вигід, або ж вони здійснюються для підтримання об’єкта в придатному для використання стані. При цьому керівник обов’язково має враховувати результати аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких витрат ( п. 2 розд. VI Методрекомендацій з обліку ОЗ).

3.1. Витрати на ремонт і техобслуговування

Усі витрати, що здійснюють для утримання об’єкта ОЗ та ІНМА у робочому стані (проведення технічного нагляду, обслуговування та ремонту) та відновлення або підтримання майбутніх економічних вигід або потенціалу корисності на первісно оціненому рівні продуктивності об’єкта основних засобів, визнають витратами звітного періоду, в якому вони були понесені. Підхід до всіх видів ремонтів єдиний та визначений п. 4 розд. VI Методрекомендацій з обліку ОЗ.

Незалежно від суми та виду ремонту такі витрати не збільшують первісну вартість відремонтованого об’єкта.

Тобто при здійсненні цих витрат дебетують субрахунок 8013 або 8113 залежно від призначення об’єктів ОЗ та ІНМА, які було відремонтовано.

З огляду на це, кошти, отримані бюджетною установою для здійснення зазначених витрат, відносять до бюджетних асигнувань, отриманих на виконання повноважень. Такі кошти зараховують на субрахунок 7011.

Таким чином, для обліку таких коштів не застосовують ані рахунок 13, ані рахунок 54, оскільки зазначені рахунки призначені, зокрема, для обліку витрат на поліпшення об’єктів ОЗ (реконструкція, реставрація, модернізація, добудова, дообладнання), тобто у тих випадках, коли збільшується первісна вартість об’єкта.

Витрати на такі роботи планують за відповідними КЕКВ з урахуванням вимог Інструкції № 333, а саме:

• видатки на придбання будівельних матеріалів для поточного ремонту будівлі та благоустрою території, запчастин для поточного ремонту та обслуговування обладнання, транспортних засобів — за КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар». Переважно цей КЕКВ застосовують, коли приміщення ремонтують власними силами;

• витрати на оплату послуг сторонніх організацій, які виконують роботи з поточного ремонту — за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)»;

• видатки на капремонт будівлі, обладнання, транспортних засобів (у тому числі на оплату будівельно-монтажних робіт, придбання будівельних матеріалів та обладнання, виготовлення проєктно-кошторисної документації) — за КЕКВ 3132 «Капітальний ремонт інших об’єктів»

Приклад 18. Під час діагностики техстану службового автомобіля було виявлено неполадки. Результати огляду відображено у Відомості дефектів на ремонт транспортних засобів. На її підставі керівник установи видав розпорядження щодо придбання необхідних запчастин та проведення ремонту автомобіля власними силами.

Для усунення неполадок придбано свічки запалювання (комплект — 4 шт.) вартістю 560 грн.

Заміну несправних деталей на нові виконав водій установи. Запчастини, використані для ремонту, списано на витрати звітного періоду на підставі Акта списання запасів.

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн

№ м/о

дебет

кредит

Поточний ремонт господарчим способом

1

Отримано фінансування на придбання запчастин для ремонту

2313

7011

560

2

2

Оприбутковано свічки запалювання

1515

6211

560

6

3

Перераховано кошти за запчастини постачальнику

6211

2313

560

2, 6

4

Списано свічки запалювання, використані для ремонту автомобіля (в момент їх встановлення замість несправних)

8013

1515

560

13

Приклад 19. Через відсутність належних технічних умов для ремонту службового автомобіля було прийнято рішення звернутися на СТО. Для цього з ремонтною організацією було укладено договір і оформлено наряд-замовлення. Приймання авто на ремонт оформлено актом передавання-приймання.

При цьому відповідно до умов договору необхідні для ремонту запчастини (амортизатори масляні передні, 2 шт.) були придбані установою самостійно. Їх вартість становить 2500 грн. Вартість послуг із ремонту — 650 грн. Після виконання ремонту автомобіль було прийнято від виконавця згідно з актом передавання-приймання.

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн

№ м/о

дебет

кредит

Поточний ремонт підрядним способом

1

Отримано фінансування на ремонт автомобіля

2313

7011

3150

2

2

Оприбутковано запчастини

1515/1*

2117

2500

4

3

Перераховано кошти за запчастини

2117

2313

2500

2, 4

4

Відображено передачу запчастин зі складу установи виконавцю робіт

1515/2*

1515/1*

2500

13

5

Виконано ремонт автомобіля

8013

6211

650

6

6

Перераховано кошти СТО за ремонт

6211

2313

650

2, 6

7

Списано вартість запчастин, використаних для ремонту

8013

1515/2*

2500

13

* Зверніть увагу, що передачу запчастин виконавцю робіт ми показуємо тільки в межах субрахунку 1515. Для цього застосовуємо аналітичні рахунки:

наприклад, 1515/1 «Запасні частини на складі», та 1515/2 «Запасні частини, передані для встановлення».

Тільки після завершення ремонту та фактичного використання цих запчастин списуємо їх вартість на витрати відповідного звітного періоду.

Приклад 20. На замовлення бюджетної установи проєктною організацією було виготовлено проєктно-кошторисну документацію для проведення капітального ремонту будівлі навчального закладу.

Згідно з умовами договору вартість робіт з виготовлення проєктно-кошторисної документації — 63600 грн. Прийняття робіт з розробки проєктно-кошторисної документації для капітального ремонту оформлено актом про приймання проєктно-вишукувальної, науково-технічної продукції, після чого проведено остаточний розрахунок за виконані роботи.

Для виконання робіт з капітального ремонту будівлі укладено договір підряду, вартість якого — 570000 грн. Договором передбачена попередня оплата в розмірі 30 % від вартості договору — 171000 грн.

Після проведення капітального ремонту підрядною організацією складено Акт приймання виконаних будівельних робіт за ф. № КБ-2в та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за ф. № КБ-3. Після ретельної перевірки виконаних робіт бюджетною установою підписано зазначені документи та проведено остаточний розрахунок за виконані роботи.

Також після капітального ремонту складено Акт приймання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих основних засобів.

Усі роботи з проведення капітального ремонту будівлі здійснено за рахунок коштів загального фонду за КЕКВ 3132 «Капітальний ремонт інших об’єктів». Бюджетна установа не є платником ПДВ.

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн

№ м/о

дебет

кредит

Капітальний ремонт підрядним способом

1

Отримано бюджетні асигнування для здійснення витрат, пов’язаних з капітальним ремонтом, у тому числі для виготовлення проєктно-кошторисної документації

2313

7011

63600

2

2

Виконано роботи з виготовлення проєктно-кошторисної документації на капітальний ремонт

8013

6211

63600

6

3

Перераховано кошти проєктній організації

6211

2313

63600

2, 6

4

Надано аванс підрядній організації

2113

2313

171000

2, 4

5

Виконано роботи з капітального ремонту

8013

6211

570000

6

Складено Акт приймання виконаних будівельних робіт за ф. № КБ-2в та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за ф. № КБ-3, які підписано бюджетною установою. Складено Акт приймання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих основних засобів.

6

Зменшено суму заборгованості перед підрядником на суму виплаченого авансу

6211

2113

171000

4, 6

7

Проведено остаточний розрахунок з підрядною організацією (570000 грн – 171000 грн)

6211

2313

399000

2, 6

3.2. Поліпшення власних ОЗ та ІНМА

Вартість робіт, що приводять до збільшення очікуваних майбутніх вигід від об’єкта основних засобів, включають до капітальних інвестицій. Такі витрати відносять на збільшення первісної вартості об’єктів ОЗ та ІНМА. Підставою для визнання витрат, пов’язаних з поліпшенням ОЗ та ІНМА, є зростання внаслідок цих витрат очікуваного терміну корисного використання об’єкта, кількості та/або якості робіт, послуг, які надаються цим об’єктом.

Прикладами такого поліпшення є:

1) модифікація, модернізація об’єкта основних засобів з метою подовження терміну його корисної експлуатації або збільшення його виробничої потужності;

2) заміна окремих частин устаткування для підвищення якості робіт, послуг;

3) впровадження ефективнішого технологічного процесу, що дасть змогу зменшити витрати;

4) добудова (надбудова) будівлі, що збільшить кількість місць (площу) будівлі, обсяги та/або якість виконуваних робіт (послуг) чи умови їх виконання.

Таким чином, якщо ремонтні заходи привели до підвищення якісних характеристик об’єкта ОЗ та отримання в майбутньому економічних вигід у більшому обсязі, ніж очікувалося на початку його використання, витрати, пов’язані з проведенням таких заходів, у повному обсязі відносять на збільшення первісної вартості об’єкта ОЗ або ІНМА.

При відображенні в обліку витрат, пов’язаних з поліпшенням, врахуйте такі особливості.

1. Кошти, отримані бюджетною установою для здійснення модернізації, реконструкції та реставрації (у тому числі житла (приміщень), інших об’єктів), відносять до цільового фінансування. Такі кошти зараховують на субрахунок 5411.

2. Витрати на поліпшення об’єкта ОЗ або ІНМА (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо) відображають як капітальні інвестиції. При цьому всі витрати, пов’язані з поліпшенням ОЗ або ІНМА, з початку і до закінчення робіт визнають незавершеними капітальними інвестиціями (п. 1 розд. IX Методрекомендацій з обліку ОЗ).

Також у згаданому пункті Методрекомендацій Мінфін навів перелік робіт (витрат), які пов’язані з поліпшенням об’єктів, та згрупував їх за такими напрямами:

• проєктно-вишукувальні роботи;

• будівельні роботи;

• роботи з монтажу устаткування;

• придбання устаткування, що потребує монтажу;

• придбання устаткування, що не потребує монтажу, інструментів та інвентарю;

• інші капітальні роботи і витрати.

Всі витрати на проведення поліпшень об’єкта ОЗ або ІНМА у періоді їх здійснення групують/збирають за Дт субрахунків 1311 та 1312.

3. Після закінчення робіт з поліпшення такого об’єкта суму витрат відносять на збільшення його первісної вартості — у Дт відповідних субрахунків рахунків 10, 11. Одначасно збільшують внесений капітал на вартість виконаних робіт.

4. Витрати, спрямовані на поліпшення ОЗ або ІНМА, слід планувати заздалегідь за відповідними КЕКВ. Так, видатки на модернізацію та дообладнання основних засобів (у тому числі на придбання комплектуючих засобів та оплату послуг з їх установлення) проводять за КЕКВ 3132 «Капітальний ремонт інших об’єктів». Це передбачено п. 8 п.п. 3.1.3.2 Інструкції № 333.

5. Для оформлення господарських операцій з поліпшення ОЗ або ІНМА установи застосовують такі документи:

Акт передачі на ремонт, реконструкцію та модернізацію основних засобів;

Акт приймання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих основних засобів.

Також про зміни в характеристиці існуючого об’єкта, пов’язані з його модернізацією, необхідно зазначити в Інвентарній картці обліку об’єкта основних засобів.

Приклад 21. З метою економії бюджетних коштів було прийнято рішення про переобладнання службового автомобіля для роботи на зрідженому газі.

Вартість ГБО становить 12000 грн. Для виконання робіт з установлення ГБО на автомобіль установа уклала договір з СТО. Передачу автомобіля для переобладнання оформлено Актом передачі на ремонт, реконструкцію та модернізацію основних засобів. Факт прийняття транспортного засобу після установлення ГБО зафіксовано в Акті приймання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих основних засобів.

Вартість робіт з установки ГБО згідно з актом приймання-передачі виконаних робіт становить 3500 грн.

Переобладнання автомобіля проведено за рахунок коштів загального фонду.

Для перереєстрації службового автомобіля у зв’язку з переобладнанням для роботи на газовому пальному установа звернулася до сервісного центру МВС. Вартість послуг з перереєстрації — 500 грн.

Керівником установи прийнято рішення про визнання робіт з переобладнання автомобіля його модернізацією. З огляду на це, первісну вартість автомобіля збільшено на суму витрат на придбання ГБО, робіт з його установлення та вартість послуг з перереєстрації.

Зміну технічних характеристик автомобіля та збільшення строку його експлуатації відображено в Інвентарній картці обліку об’єкта основних засобів.

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн

№ м/о

дебет

кредит

1

Отримано фінансування для переобладнання службового автомобіля

2313

5411

15500

2

2

Перераховано кошти за ГБО постачальнику

2117

2313

12000

2, 4

3

Оприбутковано придбане ГБО

1515

2117

12000

4

4

Виконано роботи з переобладнання автомобіля згідно з актом приймання-передачі виконаних робіт

1311

6211

3500

6

5

Списано вартість встановленого ГБО

1311

1515

12000

13

6

Перераховано кошти СТО за виконані роботи з переобладнання автомобіля

6211

2313

3500

2, 6

7

Отримано фінансування для перереєстрації автомобіля

2313

7011

500

2

8

Перераховано кошти за послуги з перереєстрації автомобіля

2117

2313

500

2, 4

9

Проведено перереєстрацію автомобіля сервісним центром МВС

1311

2117

500

4

10

Вилучено з доходу звітного періоду асигнування у сумі поточних витрат на перереєстрацію автомобіля, що включаються до його первісної вартості

7011

5411

500

17

11

Збільшено вартість автомобіля у зв’язку з переобладнанням

(12000 грн + 3500 грн + 500 грн)

1015

1311

16000

17

Одночасно збільшено власний капітал

5411

5111

16000

17

3.3. Поліпшення орендованого майна

При відображенні в обліку поліпшень орендованих об’єктів бюджетні установи — орендарі керуються такими правилами:

1. Витрати на поліпшення об’єкта операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо) орендар відображає як капітальні інвестиції.

Для узагальнення інформації про витрати на поліпшення орендованого майна застосовують субрахунок 1311 «Капітальні інвестиції в основні засоби».

Отже, всі витрати, пов’язані з поліпшенням орендованого майна, з початку і до закінчення робіт визнаються незавершеними капітальними інвестиціями.

Такі витрати установа-орендар накопичує за дебетом субрахунку 1311.

2. Після закінчення всіх робіт, пов’язаних з поліпшенням орендованого майна, бюджетна установа — орендар має підстави формувати окремий об’єкт основних засобів. При цьому у нашій ситуації об’єкт основних засобів буде сформовано виходячи із загальної сумі витрат, пов’язаних із такими роботами.

Зазначимо, що до переліку робіт (витрат), які пов’язані з поліпшенням об’єктів основних засобів, відносять такі:

• проєктно-вишукувальні роботи;

• будівельні роботи;

• роботи з монтажу устаткування;

• придбання устаткування, що потребує монтажу;

• придбання устаткування, що не потребує монтажу, інструментів та інвентарю;

• інші капітальні роботи і витрати.

3. Зараховують створений об’єкт до складу ОЗ (п. 3 розд. IV Методрекомендацій з обліку ОЗ). Найбільш доцільним для обліку такого об’єкта є балансовий субрахунок 1018 «Інші основні засоби».

Також нагадаємо, що безпосередньо майно, отримане в операційну оренду, установа — орендар обліковує на позабалансовому субрахунку 011 «Орендовані основні засоби розпорядників бюджетних коштів».

4. Декілька слів про документальне оформлення обліку таких витрат.

За загальним правилом для оформлення господарських операцій з приймання основних засобів після ремонту, реконструкції та модернізації бюджетні установи складають Акт приймання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих основних засобів.

Але, на нашу думку, оскільки у цьому випадку бюджетна установа — орендар формує (фактично створює) окремий об’єкт основних засобів, доцільно складати Акт введення в експлуатацію основних засобів.

5. При списанні витрат, пов’язаних із поліпшенням орендованого майна, які зібрані на субрахунку 1311, та одночасному формуванні об’єкта основних засобів установа-орендар зараховує такий об’єкт на субрахунок 1018.

6. Відносно такого об’єкта не існує будь-яких виключень щодо нарахування амортизації. Такий об’єкт підлягає амортизації у загальному порядку.

Тобто амортизацію починають нараховувати з місяця, наступного за місяцем його введення в експлуатацію, протягом строку корисного використання. Але у цьому випадку такий строк використання об’єкта доцільно пов’язати зі строком дії договору оренди.

7. Видатки на модернізацію та дообладнання орендованих ОЗ (у тому числі на придбання комплектуючих засобів та оплату послуг з їх установлення) проводять за КЕКВ 3132 «Капітальний ремонт інших об’єктів».

Це передбачено п. 8 п.п. 3.1.3.2 Інструкції № 333.

Приклад 22. Бюджетна установа винаймає приміщення для провадження своєї основної діяльності. Установою-орендарем було прийнято рішення про встановлення системи пожежної сигналізації в орендованому приміщенні. Із цією метою було оформлено клопотання про отримання згоди на здійснення невід’ємних поліпшень об’єкта оренди.

Після отримання письмового рішення балансоутримувача про надання згоди на здійснення таких поліпшень установа-орендар визначила виконавця робіт та уклала з ним договір. Склад та обсяг робіт визначено у проєктно-кошторисній документації, яка є невід’ємною частиною зазначеного договору. Загальна вартість робіт згідно з договором становить 173000 грн. Розрахунки за виконані роботи проведено на підставі Актів виконаних робіт (форми № КБ-2в та № КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін.

Комісією установи-орендаря було прийнято рішення про зарахування суми витрат на встановлення пожежної сигналізації в орендованому приміщенні до складу незавершених капітальних інвестицій із подальшим зарахуванням до складу ОЗ. Факт оприбуткування зазначеного об’єкта ОЗ оформлено Актом введення в експлуатацію ОЗ. На підставі останнього бухгалтерська служба установи відкрила Інвентарну картку обліку об’єкта ОЗ.

Відповідно до умов договору сума витрат орендаря на поліпшення об’єкта ОЗ не підлягає відшкодуванню орендодавцем з огляду на відсутність у нього потреби в проведенні таких робіт.

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн

№ м/о

дебет

кредит

1

Отримано фінансування на установлення системи пожежної сигналізації в орендованому приміщенні

2313

5411

173000

2

2

Виконано роботи з установлення пожежної сигналізації

1311

6211

173000

6

3

Перераховано кошти підрядній організації за виконані роботи

6211

2313

173000

2, 6

4

Зараховано до складу ОЗ окремий об’єкт у сумі витрат на поліпшення орендованого приміщення

1018

1311

173000

17

Одночасно збільшено власний капітал

5411

5111

173000

17

4. Переоцінка

Основна мета проведення переоцінки — приведення залишкової вартості об’єкта ОЗ до його справедливої вартості на річну дату балансу. У результаті кінцева мета переоцінки ОЗ — отримати достовірні дані про вартість активів, що перебувають в обліку та, відповідно, достовірну фінансову звітність.

Рішення про проведення переоцінки приймає керівник установи. Але перш ніж проводити переоцінку необоротних активів, рішення з цього приводу необхідно погодити із органом, уповноваженим управляти об’єктами державної (комунальної) власності. Цього вимагає абз. 4 п. 3 розд. ІІІ НП(С)БО 121.

Таким чином, установи нижчого рівня обов’язково мають погодити рішення щодо проведення переоцінки з установою вищого рівня за відомчою підпорядкованістю. А бюджетні установи подвійного підпорядкування зобов’язані погоджувати рішення з приводу переоцінки з установою вищого рівня, яка затверджує кошторис (п. 1 розд. VII Методрекомендацій з обліку ОЗ).

Бюджетні установи можуть переоцінювати об’єкт ОЗ, якщо його залишкова вартість суттєво відрізняється від справедливої вартості на річну дату балансу. При цьому порогом суттєвості є 10-відсоткове відхилення залишкової вартості від справедливої вартості об’єкта основних засобів.

Тож для того, щоб визначити, чи слід проводити переоцінку ОЗ, потрібно порівняти залишкову вартість (первісна вартість за вирахуванням амортизації) об’єкта ОЗ з його справедливою вартістю та встановити суттєвість такого відхилення.

Поріг суттєвості розраховують так:

Справедлива вартість активу : Залишкова вартість активу х 100 %.

Якщо поріг суттєвості перевищує 10 %, виникає право на проведення переоцінки ОЗ на підставі рішення керівника установи після погодження з керівником установи вищого рівня. Відповідно якщо такий показник менше 10 %, підстав для проведення переоцінки немає.

Якщо установа прийняла рішення про проведення переоцінки необоротних активів, то для оцінки таких активів доведеться звернутися до професійного оцінювача. Документом, що містить висновок про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб’єктом оціночної діяльності, є звіт про оцінку майна.

Варто знати! У разі переоцінки об’єкта ОЗ здійснюють переоцінку всіх об’єктів групи ОЗ, до якої належить цій актив. Нагадаємо, що під групою ОЗ розуміють сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання об’єктів ОЗ. Тобто група ОЗ — це не всі об’єкти, які обліковують на відповідному субрахунку бухгалтерського обліку (наприклад, для обліку медичного майна на субрахунку 1014 «Машини та обладнання» можливо виділити групу ОЗ — автоклави, термостати тощо, об’єкти яких однотипні за своїми характеристиками).

Також слід мати на увазі, що при встановленні цін на однотипні предмети вони в межах одного головного розпорядника бюджетних коштів мають бути однаковими. Щоб виконати цю вимогу, установі потрібно отримати відповідну інформацію про такі ціни від головного розпорядника.

Згідно з п. 3 розд. ІІІ НП(С)БО 121 не підлягають переоцінці активи, якщо амортизація їх вартості здійснюється за методом 50 на 50, а саме:

• малоцінні необоротні матеріальні активи (субрахунок 1113);

• бібліотечні фонди (субрахунок 1112).

Для проведення переоцінки необхідно обчислити наступні показники:

1) індекс переоцінки розраховують за формулою: Іп = Вс : Вз,

де Вс — справедлива вартість об’єкта;

Вз — залишкова вартість об’єкта на звітну дату.

При розрахунку індексу переоцінки результат доцільно округлювати до 4 знаків після коми.

Зверніть увагу! У зв’язку з тим, що для визначення індексу переоцінки необхідно мати залишкову вартість на кінець звітного періоду, до моменту нарахування амортизації за підсумками року визначити індекс переоцінки неможливо;

2) переоцінену первісну вартість об’єкта розраховують за формулою:

Первісна вартість х Іп;

3) переоцінену суму зносу розраховують за формулою:

Сума нарахованого зносу х Іп.

У результаті переоцінки можлива зміна вартості об’єкта ОЗ як у бік збільшення (дооцінка), так і у бік зменшення (уцінка). Тож на черзі — обчислення суми дооцінки (уцінки) первісної вартості та суми дооцінки (уцінки) зносу.

Для цього порівнюють первісну вартість об’єкта ОЗ до проведення переоцінки з його переоціненою вартістю (відняти від первісної вартості переоцінену), а також порівнюють суму зносу, нарахованого на відповідний об’єкт, із сумою амортизації після переоцінки.

Якщо залишкова вартість об’єкта ОЗ дорівнює нулю, то його переоцінену залишкову вартість визначають так: справедливу вартість цього об’єкта додають до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об’єкта. При цьому для об’єктів, що продовжують використовуватися, обов’язково визначають ліквідаційну вартість.

Нормами НП(С)БО 121 передбачено нарахування амортизації на матеріальні активи, які належать до основних засобів. Тому після переоцінки потрібно встановити новий строк експлуатації для кожного об’єкта основних засобів з урахуванням їх технічного стану та ступеня зношеності. Це може зробити комісія установи самостійно. У подальшому нарахування амортизації на відповідний об’єкт ОЗ активів буде здійснюватися виходячи вже з нового строку служби.

За підсумками роботи комісії з переоцінки складають Акт переоцінки, який затверджує керівник установи. Він є первинним документом для здійснення записів у бухгалтерському обліку.

У бухобліку суму дооцінки залишкової вартості основних засобів відносять на збільшення капіталу в дооцінках, а суму уцінки — до складу витрат звітного періоду.

У випадку, якщо переоцінка здійснюється не вперше, варто враховувати такі два моменти (п. 8 розд. ІІІ НП(С)БО 121):

• якщо дооцінці передувала уцінка ОЗ, сума такої дооцінки визнається доходами установи у сумі, що не перевищує суми попередньої уцінки. Суму такого перевищення слід зараховувати до капіталу в дооцінках звітного року;

• якщо уцінці передувала дооцінка ОЗ, то суму такої уцінки відносять на зменшення капіталу в дооцінках, але не більше суми дооцінки. Різницю між сумою уцінки і дооцінки слід уключати до складу витрат звітного періоду.

Дані про переоцінку обов’язково мають знайти своє відображення у регістрах аналітичного обліку основних засобів. Зокрема, інформацію про зміну первісної вартості та суму нарахованого зносу відображають в Інвентарній картці обліку об’єкта основних засобів.

Приклад 23. Керівник установи прийняв рішення про переоцінку обладнання у зв’язку із суттєвим (понад 10 %) відхиленням його залишкової вартості від справедливої вартості. Рішення про переоцінку погоджено з вищою за рівнем установою. Для проведення переоцінки установа звернулася до професійного оцінювача. Висновок оцінювача щодо справедливої вартості будівлі відображено у звіті про оцінку майна.

На річну дату балансу дані для визначення суми переоцінки (дооцінки) об’єкта ОЗ та результату її проведення станом такі:

первісна вартість — 49800 грн;

сума нарахованої амортизації на кінець року — 39800 грн;

ліквідаційна вартість — 0 грн;

справедлива вартість згідно зі звітом про оцінку — 75000 грн;

залишкова вартість — Вз = 49800 грн – 39800 грн = 10000 грн;

індекс переоцінки — Іп = 75000 грн : 10000 грн = 7,5;

переоцінена первісна вартість — 49800 грн х 7,5 = 373500 грн;

переоцінений знос — 39800 грн х 7,5 = 298500 грн;

переоцінена залишкова вартість — 373500 грн – 298500 грн = 75000 грн;

сума дооцінки первісної вартості — 373500 грн – 49800 грн = 323700 грн;

сума дооцінки зносу — 298500 грн – 39800 грн = 258700 грн.

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн

№ м/о

дебет

кредит

1

Відображено результати переоцінки (дооцінки):

• дооцінка первісної вартості (дані графи 10 Акта переоцінки основних засобів)

1014

5311

323700

17

• коригування суми зносу (дані графи 11 Акта переоцінки основних засобів)

5311

1411

258700

17

У зв’язку з проведеною переоцінкою за умови, що ліквідаційна вартість залишилась на рівні 0 грн, амортизаційна вартість ОЗ складає 373500 грн.

У подальшому нарахування амортизації здійснюють від цієї суми.

Приклад 24. Керівник установи прийняв рішення про переоцінку будівлі у зв’язку із суттєвим (понад 10 %) відхиленням його залишкової вартості від справедливої вартості. Рішення про переоцінку погоджено з вищою за рівнем установою. Для проведення переоцінки установа звернулася до професійного оцінювача. Висновок оцінювача щодо справедливої вартості будівлі відображено у звіті про оцінку майна.

На річну дату балансу дані для визначення суми переоцінки (уцінки) об’єкта ОЗ та результату її проведення станом такі:

первісна вартість — 2458731 грн;

сума нарахованої амортизації на кінець року — 1152670 грн;

ліквідаційна вартість — 0 грн;

справедлива вартість згідно зі звітом про оцінку — 830450 грн;

залишкова вартість — Вз = 2458731 грн – 1152670 грн = 1306061 грн;

індекс переоцінки — Іп = 830450 грн : 1306061 грн = 0,6358;

переоцінена первісна вартість — 2458731 грн х 0,6358 = 1563261,17 грн;

переоцінений знос — 1152670 грн х 0,6358 = 732867,59 грн;

переоцінена залишкова вартість — 1563261,17 грн – 732867,59 грн = 830393,58 грн;

сума уцінки первісної вартості — 2458731 – 1563261,17 = 895469,83 (грн);

сума дооцінки зносу — 1152670 – 732867,59 = 419802,41 (грн).

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн

№ м/о

дебет

кредит

1

Відображено результати переоцінки (уцінки):

• коригування суми зносу

1411

1013

419802,41

17

• коригування первісної вартості на суму залишкової вартості (1306061 грн – 830393,58 грн)

8411

1013

475667,42

17

Дані субрахунку 8411 відображаються як видатки у звітному періоді, які відносять на фінансовий результат звітного періоду (субрахунок 5511), який у кінці року списують на накопичений фінансовий результат (субрахунок 5512).

У зв’язку з проведеною переоцінкою за умови, що ліквідаційна вартість залишилась на рівні 0 грн, амортизаційна вартість ОЗ складає 1563261,17 грн.

У подальшому нарахування амортизації здійснюють від цієї суми.

Приклад 25. На балансі установи обліковується автомобіль. На річну дату балансу залишкова вартість автомобіля дорівнює нулю (нараховано 100 % амортизації). У зв’язку з цим комісією установи встановлено ліквідаційну вартість у розмірі 5000 грн.

Також керівник установи прийняв рішення про переоцінку автомобіля, яке погоджено з вищою за рівнем установою. Для проведення переоцінки установа звернулася до професійного оцінювача. Висновок оцінювача щодо справедливої вартості будівлі відображено у звіті про оцінку майна.

Після переоцінки комісією установи було встановлено новий строк експлуатації автомобіля з урахуванням ступеня його зношеності та технічного стану — 5 років. Рішення комісії щодо установлення нового строку експлуатації оформлено актом довільної форми. Факт переоцінки автомобіля, а також відомості про встановлення нового строку використання зафіксовано в Інвентарній картці обліку об’єкта ОЗ.

Відповідно до вимог п. 5 розд. ІІІ НП(С)БО 121, якщо залишкова вартість об’єкта ОЗ дорівнює нулю, то його переоцінену залишкову вартість визначають так: справедливу вартість цього об’єкта додають до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об’єкта.

У цьому випадку сума дооцінки первісної вартості автомобіля дорівнює його справедливій вартості, зазначеній у звіті про оцінку.

Отже, на річну дату балансу дані для визначення суми переоцінки (дооцінки) об’єкта основних засобів та результату її проведення станом такі:

первісна вартість — 250858 грн;

сума нарахованої амортизації на кінець року — 250858 грн;

ліквідаційна вартість — 5000 грн;

справедлива вартість згідно зі звітом про оцінку — 183000 грн;

залишкова вартість — Вз = 250858 грн – 250858 грн = 0 грн;

переоцінена залишкова вартість — 183000 грн + 250858 грн = 433858 грн;

сума дооцінки первісної вартості — 183000 грн;

сума дооцінки зносу — 250858 грн – 250858 грн = 0 грн.

Також для об’єктів, що продовжують використовуватися, установи обов’язково визначають ліквідаційну вартість. У нашому випадку таку вартість встановлено, і вона дорівнює 5000 грн.

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн

№ м/о

дебет

кредит

1

Відображено результат переоцінки (дооцінки) первісної вартості

1015

5311

18300

17

2

Збільшення первісної вартості на суму ліквідаційної вартості

1015

5111

5000

17

У подальшому нарахування амортизації здійснюють виходячи з амортизаційної вартості автомобіля, яка розраховується як різниця між його переоціненою вартістю та ліквідаційною вартістю (п. 4 розд. I НП(С)БО 121) — 18300 грн – 5000 грн = 13300 грн.

5. Ліквідаційна вартість

Ліквідаційна вартість — це сума коштів або вартість інших активів, яку суб’єкт державного сектору очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією).

Ліквідаційну вартість визначать (абз. 5 п. 1 розд. V Методрекомендацій з обліку ОЗ):

• або при введенні в експлуатацію;

• або у разі, коли залишкова вартість об’єкта дорівнює нулю, але об’єкт ще придатний до експлуатації.

Ліквідаційну вартість визначає комісія установи, створена за наказом керівника (абз. 5 п. 1 розд. V Методрекомендацій з обліку ОЗ). Цю функцію цілком може виконувати інвентаризаційна комісія чи постійно діюча комісія зі списання майна.

Конкретний порядок визначення ліквідаційної вартості об’єктів ОЗ законодавством не визначено. Суму ліквідаційної вартості визначають виходячи із можливої (орієнтовної) вартості матеріалів та цінностей, які будуть вилучені після ліквідації (демонтажу) відповідного об’єкта необоротних активів. Це може бути вартість запчастин, деталей, матеріалів, вторинної сировини (металобрухту, макулатури, деревини тощо). При цьому враховують ціни спеціалізованих переробних підприємств конкретного регіону, району, міста.

Водночас ліквідаційна вартість може дорівнювати нулю, якщо неможливо достовірно визначити суму, яку очікується отримати від реалізації (ліквідації) ОЗ після закінчення строку їх служби. Таку можливість передбачено абз. 4 п. 1 розд. V Методрекомендацій з обліку ОЗ.

Факт установлення ліквідаційної вартості для відповідних об’єктів ОЗ комісія засвідчує Актом встановлення ліквідаційної вартості ОЗ. Типової форми цього документа не існує. Тому кожна бюджетна установа має розробити її самостійно. При цьому за основу можна взяти типову форму Акта переоцінки ОЗ.

Алгоритм дій при визначенні ліквідаційної вартості об’єктів ОЗ з нульовою залишковою вартістю такий.

1. Виявлення об’єктів ОЗ з нульовою балансовою вартістю, які фактично продовжують експлуатуватися. Найзручніше це робити під час річної інвентаризації. Відповідно необхідність визначення ліквідаційної вартості для виявлених об’єктів ОЗ доцільно зафіксувати у протоколі інвентаризаційної комісії. Також слід сформувати перелік цих об’єктів із зазначенням всіх необхідних даних (інвентарний номер, первісна вартість, сума зносу тощо).

2. Оформлення наказу керівника установи про визначення ліквідаційної вартості ОЗ та створення для цього комісії (покладання обов’язків на постійно діючу комісію). Також цим наказом слід установити строки проведення цієї процедури та оформлення документів за результатами роботи комісії.

3. Визначення ліквідаційної вартості конкретних об’єктів ОЗ.

При цьому комісія має з’ясувати, які саме матеріали та у якій кількості можуть бути отримані при ліквідації (демонтажу) кожного із об’єктів ОЗ. Далі на основі прайсів приймальних пунктів (переробних підприємств) визначаютьо вартість таких матеріалів. Водночас не зайвим буде розглянути й варіант реалізації об’єктів ОЗ без попереднього розбирання.

Проте незалежно від обраного варіанта не забувайте відняти від очікуваної суми надходжень витрати на доставку до пункту приймання (продажу) та інші супутні витрати. Врешті-решт отримуємо суму очікуваних надходжень від ліквідації кожного об’єкта ОЗ.

4. Документальне оформлення результатів роботи комісії з визначення ліквідаційної вартості.

Ліквідаційну вартість за кожним об’єктом відображають в Акті про встановлення ліквідаційної вартості ОЗ. Такий акт оформлюють окремо на кожен об’єкт ОЗ або загальний на групу однотипних об’єктів ОЗ.

Після затвердження акта керівником установи його передають на опрацювання до бухгалтерської служби установи.

У свою чергу, бухгалтер перевірить дані, зазначені в акті, та зробить відмітку про відображення в регістрах бухобліку. Окрім того, на підставі цього акта бухгалтер повинен зазначити суму встановленої ліквідаційної вартості в Інвентарній картці відповідного об’єкта ОЗ.

5. Відображення у регістрах бухобліку та формах фінансової звітності.

Зокрема, порядок відображення на рахунках бухобліку збільшення первісної вартості ОЗ на суму встановленої ліквідаційної вартості прописано у п. 1.33 Типової кореспонденції.

Тобто цю операцію ми показуємо за дебетом відповідного субрахунку для обліку ОЗ та кредитом субрахунку 5111 «Внесений капітал».

Запам’ятайте: на ліквідаційну вартість нараховувати амортизацію не потрібно.

Навіть після встановлення ліквідаційної вартості для об’єктів з нульовою залишковою вартістю, які продовжують використовуватися, вартість, що амортизується, дорівнює нулю.

Приклад 26. Під час річної інвентаризації наприкінці року комісія виявила побутовий холодильник з вичерпаним строком служби, який фактично продовжує використовуватися. За даними бухобліку його первісна вартість становить 3400 грн, сума нарахованого зносу — 3400 грн.

Інвентаризаційна комісія дійшла висновку про необхідність встановлення ліквідаційної вартості цього холодильника.

Для визначення ліквідаційної вартості наказом керівника установи було призначено комісію. Згідно з її висновком ліквідаційну вартість холодильника було встановлено на рівні 350 грн. За результатами роботи комісії було складено Акт про встановлення ліквідаційної вартості ОЗ та зроблено запис щодо ліквідаційної вартості до Інвентарної картки об’єкта ОЗ.

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн

№ м/о

дебет

кредит

1

Збільшено первісну вартість холодильника, залишкова вартість якого дорівнює нулю та який продовжує використовуватися, на суму ліквідаційної вартості

1014

5111

350

17

6. Вибуття ОЗ та ІНМА

6.1. Списання ОЗ та ІНМА

Вибуття ОЗ та МНМА з балансів бюджетних установ може здійснюватися з різних причин. Основні з них:

• ліквідація (списання);

• продаж;

• безоплатна передача;

• нестача;

• невідповідність критеріям визнання активом.

Загальний підхід до відображення в бухгалтерському обліку вибуття (списання) ОЗ та МНМА з балансів бюджетних установ визначено в п. 3 розд. VI НП(С)БО 121 та п. 11 розд. VIII Методрекомендацій з обліку ОЗ: у разі вибуття об’єкта основних засобів з балансу списують його первісну (переоцінену), балансову вартість та суму накопиченого зносу.

Основні правила відображення в обліку списання ОЗ та МНМА такі.

1. При списанні об’єкта ОЗ необхідно нарахувати амортизацію в місяці його вибуття.

Амортизацію нараховують за повну кількість календарних місяців перебування активу в експлуатації протягом звітного періоду (кварталу).

У цьому випадку бухгалтер нараховує амортизацію на об’єкт ОЗ за час його експлуатації, включаючи місяць його вибуття.

Нагадаємо, що сума нарахованої амортизації не може перевищувати 100 % вартості необоротних активів. Разом із тим амортизація, нарахована в розмірі 100 % вартості об’єкта основних засобів, придатних для подальшої експлуатації, не є підставою для його списання.

При списанні МНМА з балансу установа повинна донарахувати амортизацію, тобто решту 50 % первісної вартості (перша половина нараховується під час введення об’єкта в експлуатацію). І вже тільки після цього такі МНМА списують з балансу.

Нарахування амортизації на ОЗ та МНМА показують в обліку: Дт 8014, 8114 — Кт 1411, 1412.

Суму амортизації, віднесену на фінансовий результат звітного періоду, відображають записом: Дт 5511 — Кт 8014, 8114.

2. При вибутті (списанні) ОЗ бюджетні установи списують суму зносу, нарахованого за весь час експлуатації такого об’єкта (п. 1.27 Типової кореспонденції).

Суму нарахованого зносу відображають записом: Дт 1411 — Кт 10, 1116.

3. Також при вибутті ОЗ бюджетні установи списують залишкову вартість об’єкта (п. 1.27 Типової кореспонденції).

Для цього складають кореспонденцію субрахунків: Дт 8411 — Кт 10.

4. При вибутті МНМА бюджетні установи списують первісну вартість таких об’єктів та суму нарахованого зносу (п. 1.26 Типової кореспонденції): Дт 1412 — Кт 1113.

5. Крім того, при списанні ОЗ та ІНМА, які були придбані за рахунок загального чи спеціального фондів або ж безоплатно отримані за операціями з внутрішнього переміщення в межах органу, уповноваженого управляти об’єктами державної (комунальної) власності, необхідно скласти ще одну кореспонденцію субрахунків.

Ця кореспонденція зазначена в п. 1.28 Типової кореспонденції, а саме Дт 5111 — Кт 5512.

6.1.1. Списання ОЗ із залишковою вартістю

Приклад 27. На балансі бюджетної установи на субрахунку 1014 обліковується принтер, який вийшов з ладу. Згідно з Актом технічного обстеження, виданим спеціалізованим підприємством, цей принтер визнано непридатним для подальшого використання, а також підтверджено недоцільність проведення його ремонту.

На дату списання ОЗ у бухобліку зазначено такі дані:

первісна вартість — 4026,00 грн;

нарахований знос — 2818,20 грн;

залишкова вартість — 1207,80 грн;

внесений капітал — 4026,00 грн.

Списання принтера оформлено Актом списання основних засобів (часткової ліквідації). У результаті списання такого об’єкта не було оприбутковано будь-яких запчастин, придатних для подальшого застосування.

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн

№ м/о

дебет

кредит

1

Списано об’єкт ОЗ, непридатний для подальшого використання:

• сума нарахованого зносу

1411

1014

2818,20

9

• залишкова вартість

8411

1014

1207,80

9

2

Віднесено до накопичених фінансових результатів суму внесеного капіталу

5111

5512

4026,00

17

3

Віднесено на фінансовий результат звітного періоду витрати

5511

8411

1207,80

17

6.1.2. Списання ОЗ без залишкової вартості

Приклад 28. На балансі бюджетної установи обліковується медичне обладнання, яке фізично та морально зношене. На нього нараховано знос у розмірі 100 %. При цьому за весь час експлуатації цього медичного обладнання установою не переглядалась його первісна вартість, тобто не було визначено ліквідаційну вартість.

Комісією установи прийнято рішення про списання такого обладнання з балансу.

На дату списання ОЗ у бухобліку зазначено такі дані:

первісна вартість —19500 грн;

нарахований знос — 19500 грн;

внесений капітал — 19500 грн.

Списання обладнання оформлено Актом списання основних засобів (часткової ліквідації). У результаті списання такого об’єкта не було оприбутковано будь-яких запчастин, придатних для подальшого застосування. Також бухгалтер установи здійснив необхідні записи в Інвентарній картці обліку об’єкта основних засобів.

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн

№ м/о

дебет

кредит

1

Списано об’єкт ОЗ, непридатний для подальшого використання

1411

1014

19500

9

2

Віднесено до накопичених фінансових результатів суму внесеного капіталу

5111

5512

19500

17

6.1.3. Списання ОЗ з ліквідаційною вартістю

Приклад 29. На балансі бюджетної установи обліковується нерухоме майно — гараж, побудований у 1986 році. За час експлуатації первісна вартість не змінювалась, але була встановлена ліквідаційна вартість — 1500 грн.

Наразі гараж перебуває в аварійному стані. Комісією із списання проведено його обстеження та установлено, що такий об’єкт не придатний до подальшого використання, тому прийнято рішення списати його з балансу.

На дату списання ОЗ у бухобліку зазначено такі дані:

первісна вартість з урахуванням ліквідаційної вартості — 2400 грн;

нарахований знос — 20500 грн;

внесений капітал — 24000 грн.

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн

№ м/о

дебет

кредит

1

Списано об’єкт ОЗ, непридатний для подальшого використання:

• сума нарахованого зносу

1411

1013

20500

9

• залишкова вартість

8411

1013

3500

9

2

Віднесено до накопичених фінансових результатів суму внесеного капіталу

5111

5512

24000

17

3

Віднесено на фінансовий результат звітного періоду витрати

5511

8411

3500

17

6.1.4. Списання МНМА

Приклад 30. У зв’язку з перейменуванням навчального закладу створено комісію для знищення печаток навчального закладу та його структурних підрозділів. Первісна вартість печаток — 1300 грн, сума нарахованого зносу — 650 грн.

Комісія провела знищення кліше печаток та штампів, розрізавши кожне на частини, які неможливо поєднати та відновити. Цей факт підтверджено Актом про знищення печаток та штампів.

На дату списання МНМА в бухобліку зазначено такі дані:

первісна вартість —1300 грн;

нарахований знос — 650 грн;

внесений капітал — 1300 грн.

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн

№ м/о

дебет

кредит

1

Нараховано амортизацію у місяці вилучення з активів (списання з балансу)

8014

1412

650

17

2

Списано вартість об’єкта

1412

1113

1300

9

3

Віднесено до накопичених фінансових результатів вартість МНМА при списанні

5111

5512

650

17

4

Віднесено на фінансовий результат звітного періоду нараховану амортизацію (щоквартально)

5511

8014

650

17

6.1.5. Часткова ліквідація ОЗ

Приклад 31. Комісія зі списання установи провела огляд системного блока, який входить до складу комп’ютерного комплексу (монітор, системний блок, мишка та клавіатура). Для проведення комплексної діагностики всіх вузлів зазначеного об’єкта бюджетна установа звернулася до сервісного центру з ремонту і обслуговування комп’ютерної техніки. Згідно з договором вартість послуг із діагностики комп’ютерної техніки та оформлення експертного висновку про технічний стан обладнання становить 270 грн. Кошти виконавцю перераховано після підписання Акта виконаних робіт.

На підставі висновку сервісного центру було встановлено непридатність системного блока для подальшого використання та економічну недоцільності його ремонту. Комісія прийняла рішення про часткову ліквідацію комп’ютерного комплексу із заміною системного блока на новий.

Згідно з даними Інвентарної картки первісна вартість комп’ютера становить 9450 грн, сума нарахованого зносу — 8700 грн. За висновком комісії ринкова (справедлива) вартість системного блока, який вийшов з ладу, на дату списання становить 5300 грн. Питома вага амортизації, нарахованої на системний блок, у загальній сумі амортизації комп’ютерного комплексу становить:

8700 грн : 9450 грн х 5300,00 грн = 4880 грн.

Часткову ліквідацію оформлено Актом списання ОЗ (часткової ліквідації) за типовою формою та зроблено відповідний запис до Інвентарної картки обліку ОЗ.

З метою утилізації комплектуючих комп’ютерної техніки, непридатних для подальшого використання (у тому числі як вторинна сировина), бюджетна установа уклала договір зі спеціалізованою організацією. Вартість послуг з утилізації комп’ютерної техніки становить 420 грн. Кошти за утилізацію перераховано виконавцю на підставі Акта виконаних робіт.

Для відновлення комп’ютерного комплексу було придбано новий системний блок вартістю 9350 грн. Операцію було оформлено Актом приймання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих ОЗ та зроблено запис про збільшення первісної вартості комп’ютера до його Інвентарної картки.

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн

№ м/о

дебет

кредит

1

Відображено витрати на діагностику комп’ютерного комплексу та оформлення експертного висновку про його технічний стан

8013

2117

270

4

2

Відображено часткову ліквідацію комп’ютера:

• на суму нарахованого зносу на системний блок

1411

1014

4880

9

• на суму залишкової вартості системного блока

(5300 грн – 4880 грн)

8411

1014

420

9

Одночасно відображено зменшення суми внесеного капіталу на суму первісної вартості списаного системного блока

5111

5512

5300

17

3

Перераховано оплату за послуги сервісного центру

2117

2313

270

2, 4

4

Відображено витрати на утилізацію списаного системного блока

8013

2117

420

4

5

Перераховано оплату за утилізацію відходів

2117

2313

420

2, 4

6

Отримано фінансування на придбання системного блока з метою відновлення комп’ютерного комплексу

2313

5411

9350

2

7

Перераховано кошти постачальнику за новий системний блок

6211

2313

9350

2, 6

8

Відображено витрати на придбання системного блока

1311

6211

9350

6

9

Зараховано системний блок до складу комп’ютерного комплексу після його введення в експлуатацію

1014

1311

9350

17

Одночасно збільшено внесений капітал

5411

5111

9350

17

6.1.6. Списання переоцінених ОЗ

Приклад 32. На балансі бюджетної установи обліковується обладнання, яке раніше було дооцінено. Згідно з Актом технічного стану такий актив визначено як непридатний для подальшої експлуатації та підлягає списанню у зв’язку із недоцільністю проведення його ремонту.

На дату списання переоціненого ОЗ у бухобліку зазначено такі дані:

переоцінена первісна вартість — 12000 грн;

сума відкоригованого зносу — 4800 грн;

залишкова вартість — 7200 грн (12000 – 4800);

капітал у дооцінках, визначений при проведенні переоцінки активу, — 1200 грн;

внесений капітал — 10000 грн.

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн

№ м/о

дебет

кредит

1

Списано об’єкт ОЗ, непридатний для подальшого використання:

• сума нарахованого зносу

1411

1014

4800

9

• залишкова вартість

8411

1014

7200

9

2

Віднесено до накопичених фінансових результатів суму внесеного капіталу

5111

5512

10000

17

3

Віднесено до накопичених фінансових результатів суму капіталу в дооцінках

5311

5512

1200

17

На дату списання переоціненого ОЗ водночас здійснюють списання капіталу в дооцінках (п. 1.27 Типової кореспонденції).

4

Віднесено на фінансовий результат звітного періоду видатки

5511

8411

7200

17

6.1.7. Списання безоплатно отриманих МНМА

Приклад 33. На балансі навчального закладу обліковується автоматичний тонометр, який був отриманий як благодійна допомога.

Наразі такий актив вийшов з ладу. Згідно з Актом технічного обстеження, виданим спеціалізованим підприємством, цей медичний пристрій визнано непридатним для подальшого використання, а також підтверджено недоцільність проведення його ремонту.

Комісією закладу прийнято рішення про списання такого об’єкта з балансу. Списання оформлено Актом списання основних засобів (часткової ліквідації).

На дату списання активу в бухобліку зазначено такі дані:

первісна вартість — 1600 грн;

сума зносу — 800 грн;

внесений капітал — 800 грн.

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн

№ м/о

дебет

кредит

1

Нараховано амортизацію на безоплатно отриманий ІНМА

8014

1412

800

17

Водночас другий запис

5111

7511

800

17

При нарахуванні амортизації на безоплатно отримані активи визнають дохід від необмінних операцій та збільшують внесений капітал (п. 1.20 Типової кореспонденції).

2

Списано вартість об’єкта

1412

1113

1600

9

3

Віднесено на фінансовий результат звітного періоду нараховану амортизацію

5511

8014

800

17

4

Закриття рахунку доходів у частині нарахованої амортизації

7511

5511

800

17

Приклад 34. На балансі навчального закладу обліковується спортивне обладнання, яке було отримане як благодійна допомога.

Наразі такий актив вийшов з ладу. Комісією закладу прийнято рішення про списання такого об’єкта з балансу. Списання оформлено Актом списання основних засобів (часткової ліквідації).

На дату списання спортивного обладнання в бухобліку зазначено такі дані:

первісна вартість — 7500 грн. Така вартість складається з вартості подарунка — 5700 грн та витрат на його встановлення — 1800 грн;

сума зносу — 3750 грн;

внесений капітал — 2850 грн.

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн

№ м/о

дебет

кредит

1

Нарахована амортизація на безоплатно отриманий МНМА

8014

1412

3750

17

Водночас другий запис (5700 грн х 50 % = 2850 грн)

5111

7511

2850

14

При нарахуванні амортизації на безоплатно отримані активи визнають дохід від необмінних операцій та збільшують внесений капітал (п. 1.20 Типової кореспонденції).

2

Списано первісну вартість об’єкта

1412

1113

7500

9

3

Віднесено на фінансовий результат звітного періоду нараховану амортизацію

5511

8014

3750

17

4

Закриття рахунку доходів у частині нарахованої амортизації

7511

5511

2850

17

5

Віднесено до накопиченого фінрезультату частину вартості ІНМА

5111

5512

1800

17

При списанні МНМА, які були безоплатно отримані як благодійна допомога, Типова кореспонденція не передбачає обов’язково складати такий бухгалтерський запис. Такий запис необхідно складати при списанні первісної вартості ОЗ, ІНМА, які були придбані або безоплатно отримані за операціями з переміщення в межах органу, уповноваженого управляти об’єктами державної (комунальної) власності, при їх списанні (п. 1.31 Типової кореспонденції). Але в нашому випадку без такої кореспонденції не обійтись.

6.2. Продаж ОЗ

Приклад 35. Керівник бюджетної установи за погодження з вищою за рівнем установою прийняв рішення про продаж транспортного засобу.

На дату списання активу в бухобліку зазначено такі дані:

первісна вартість — 25000 грн;

сума зносу — 10300 грн;

внесений капітал — 2500 грн.

Також установою оплачено послуги з проведення експертної оцінки та центру адмінпослуг — 1500 грн. На підставі договору купівлі-продажу кошти від продажу такого автомобіля надійшли на спеціальний реєстраційний рахунок у сумі 13000 грн.

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн

№ м/о

дебет

кредит

1

Відображено витрати, пов’язані з оплатою послуг експерта та центру адмінпослуг

8212

6211

1500

4

2

Перераховано оплату за такі послуги

6211

2313

1500

2 або 3,4

3

Надійшли кошти від покупця авто

2313

2117

13000

3,4

4

Нараховано дохід від реалізації

2117

7211

13000

4,14

5

Списано об’єкт ОЗ у зв’язку з продажем

• сума нарахованого зносу

1411

1014

10300

9

• залишкова вартість (25000 грн – 10300 грн)

8411

1014

14700

9

6

Віднесено до накопичених фінансових результатів суму внесеного капіталу

5111

5512

25000

17

7

Віднесено на фінансовий результат звітного періоду витрати та дохід

5511

8411

7200

17

5511

8212

1500

17

7211

5511

13000

17

7. Результати інвентаризації ОЗ та ІНМА

7.1. Лишки

Під лишками слід розуміти все майно, що раніше не було враховано на балансі установи.

Оцінює такі об’єкти інвентаризаційна комісія за справедливою вартістю. Проте для оцінки земельних ділянок, будівель та споруд (у тому числі незавершеного будівництва), транспортних засобів, виявлених як лишки, слід звернутися до суб’єкта оціночної діяльності. У будь-якому випадку лишки підлягають оприбуткуванню на баланс установи зі збільшенням доходів спецфонду. Цього вимагає п. 4 розд. IV Положення про інвентаризацію.

У разі виявлення активів, не врахованих раніше у балансі, необхідно подати до Казначейства Довідку про надходження в натуральній формі.

Це треба зробити до закінчення відповідного звітного місяця. Окрім того, на суму оприбуткованих активів потрібно внести зміни до кошторису в частині спеціального фонду за власними надходженнями.

Надходження від оприбуткування лишків слід відображати за кодом класифікації доходів 25010200 «Надходження бюджетних установ від додаткової (господарської) діяльності».

Саме цей код доходів слід зазначати при заповненні Довідки про надходження у натуральній формі.

При оприбуткуванні активів, раніше не врахованих у балансі установи, обов’язково слід показати збільшення доходів за субрахунком 7112 «Дохід від оприбуткування активів, раніше не врахованих в балансі».

Приклад 36. Під час інвентаризації було виявлено 2 неоприбуткованих стільці. Згідно з оцінкою інвентаризаційної комісії справедлива вартість стільців становить 700 грн (по 350 грн за кожен).

За результатами роботи комісії складено Акт оцінки матеріальних цінностей у довільній формі та Акт введення в експлуатацію основних засобів за типовою формою.

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн

№ м/о

дебет

кредит

1

Оприбутковано стільці, раніше не враховані на балансі

1113

2117

700

4

Одночасно відображено:

• дохід від оприбуткування лишків

2313

7112

700

3, 14

• касові видатки

2117

2313

700

3, 4

• збільшення внесеного капіталу на суму оприбуткованих стільців

7112

5111

700

17

2

Нараховано амортизацію при передачі стільців у експлуатацію (50 % х 700 грн)

8014

1412

350

17

7.2.Нестачі

Нестачею є будь-яке відхилення фактичної наявності активів установи від облікових даних зі знаком «мінус». При цьому нестачею вважається не тільки відсутність певних об’єктів, але й втрата ними своїх властивостей у результаті пошкодження.

Нестачі підлягають списанню на витрати за балансовою вартістю цінностей, яких не вистачає або які зіпсовані. За цією ж вартістю слід відобразити нестачі у позабалансовому обліку, якщо винні особи не встановлені. А от у випадку виявлення винуватців необхідно визначити суму збитків, що підлягає відшкодуванню.

За загальним правилом розмір збитків визначається шляхом проведення незалежної оцінки. Таку вимогу містить п. 2 Порядку № 116. У свою чергу, ч. 3 ст. 3 Закону № 2658 передбачає проведення незалежної оцінки саме суб’єктами оціночної діяльності.

Також є альтернативний варіант — застовування стандартизованої оцінки. Вона застосовується лише щодо оцінки збитків, заподіяних державі в особі держорганів або територіальній громаді — в особі ОМС. Таку можливість передбачено п. 88 Методики оцінки майна. Стандартизовану оцінку проводить комісія установи. Своє рішення комісія оформляє Актом оцінки збитків за формою, наведеною у додатку 12 до згаданої Методики. Але майте на увазі: на цей акт потрібно отримати позитивний висновок рецензента. Тільки після цього його затверджує керівник установи.

Розмір збитку обчислюється на день задоволення боржником вимоги у добровільному порядку або на день подання позову до суду про стягнення збитків (ч. 3 ст. 225 ГКУ).

Також пам’ятайте: із сум, стягнутих із винних осіб, здійснюється відшкодування збитків, завданих установі з урахуванням фактичних витрат на відновлення матеріальних цінностей. Тоді як залишок коштів необхідно перерахувати до державного (місцевого) бюджету. Таким є припис п. 10 Порядку № 116.

Для обліку сум нестач і крадіжок, віднесених на винних осіб, призначено субрахунок 2115 . Але на цьому субрахунку слід відображати саме суму збитку, визначену за результатами незалежної або стандартизованої оцінки.

Ще одним випадком, коли слід застосовувати субрахункок 2115, є нараховування заборгованості винних осіб, зокрема за зверненнями відповідних осіб із заявою потрібно прийняти від них відшкодування завданих збитків. У свою чергу, доходи, пов’язані з віднесенням збитків на винних осіб, доцільно обліковувати на субрахунку 7111. Суму збитків, що підлягають відшкодуванню, на винну особу зазначають записом: Дт 2115 — Кт 7111.

Приклад 37. За результатами інвентаризації встановлено нестачу світильника у кількості 1 шт. Згідно з даними бухобліку світильник обліковувався у складі малоцінних необоротних матеріальних активів (субрахунок 1113). Його первісна вартість — 700 грн, а сума нарахованого зносу — 350 грн.

Відповідно до письмового пояснення, наданого електриком установи, світильник було ним пошкоджено під час заміни лампи. Ремонт світильника неможливий. Розмір збитку, що підлягає відшкодуванню винною особою, згідно з актом оцінки збитків становить 720 грн. Електрик подав до бухгалтерії заяву про утримання суми збитку із його заробітної плати.

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн

№ м/о

дебет

кредит

1

Нараховано решту 50 % амортизації на світильник у місяці його вибуття

8014

1412

350

17

2

Списано первісну вартість світильника, виявленого як нестача під час інвентаризації

1412

1113

700

9

3

Віднесеного до накопиченого фінансового результату первісну вартість списаного світильника

5111

5512

700

17

4

Віднесено суму збитків, що підлягають відшкодуванню, на винну особу

2115

7111

720

4, 14

5

Утримано із заробітної плати винної особи суму відшкодування збитків

6511

2115

720

5

Приклад 38. У бюджетній установі було виявлено факт крадіжки електроінструмента. Зокрема, з приміщення гаража викрадено електродриль. Первісна вартість викраденого інструмента становить 3800 грн, сума нарахованої амортизації на момент викрадення — 1900 грн.

За фактом крадіжки керівництво установи звернулося до правоохоронних органів. Водночас згідно з наказом керівника установи було оперативно проведено інвентаризацію. За результатами інвентаризації оформлено протокол інвентаризаційної комісії.

За висновком комісії викрадений інструмент підлягає списанню з балансу установи з одночасним зарахуванням його вартості на позабалансовий облік до встановлення винних осіб. Списання викраденого об’єкта було оформлено Актом списання ОЗ (часткової ліквідації) за типовою формою. На підставі акта списання було зроблено відповідні записи до Інвентарної картки обліку об’єкта ОЗ та регістрів бухобліку.

Під час оперативно-розшукових заходів було встановлено особу зловмисника. Підозрюваний добровільно повернув викрадений електродриль.

Комісія установи прийняла та оглянула повернутий інструмент. Електродриль повністю відповідає даним, зазначеним у Інвентарній картці відповідного об’єкта. Неполадок та ушкоджень інструмента не виявлено. Комісія прийняла рішення про відновлення відповідного об’єкта в бухобліку на підставі бухгалтерської довідки.

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн

№ м/о

дебет

кредит

1

Відображено списання електроінструмента:

• нараховано амортизацію у місяці вибуття (2800 грн х 50 %)

8014

1412

1900

17

• списано первісну вартість інструмента

1412

1113

3800

9

Одночасно віднесено до накопичених фінансових результатів первісну вартість списаного об’єкта

5111

5512

3800

17

2

Зараховано вартість викраденого електроінструмента на позабалансовий облік

073

3800

16

3

Відображено відновлення повернутого об’єкта в бухобліку:

• на суму первісної вартості

1113

5111

3800

17

• на суму нарахованого зносу (до моменту списання)

5512

1412

1900

17

4

Списано вартість викраденого електроінструмента з позабалансового обліку у зв’язку з його поверненням

073

3800

16

Приклад 39. У бюджетній установі було виявлено крадіжку комп’ютерної техніки. Зокрема, з адміністративного приміщення викрадено ноутбук. За даними бухобліку первісна вартість викраденої техніки становить 16000 грн, сума нарахованої амортизації на момент викрадення — 4800 грн.

За фактом крадіжки подано заяву до правоохоронних органів та проведено інвентаризацію. Результати інвентаризації оформлено протоколом інвентаризаційної комісії. Комісія прийняла рішення про списання викраденого ноутбука з балансу установи та зарахування його на позабалансовий облік до моменту встановлення винних осіб.

У результаті розшукових дій у кінці березня було встановлено підозрюваного у скоєнні крадіжки. Зловмисник добровільно повернув викрадений ноутбук. На момент повернення зазначеного об’єкта його списання з балансу установи не проведено.

Інвентаризаційна комісія провела огляд повернутого ноутбука, перевірила його відповідність наявній технічній документації та оцінила його фактичний стан на момент повернення. Комісія встановила, що серійний номер ноутбука повністю відповідає технічній документації. Водночас було зафіксовано відсутність зарядного пристрою до ноутбука та наявність дрібних механічних пошкоджень (у вигляді подряпин на корпусі). За висновком комісії наявні ознаки зменшення корисності відповідного об’єкта. Комісія визначила суму очікуваного відшкодування на рівні 10000 грн. Відповідно втрати від зменшення корисності активу становлять 1200 грн ((16000 грн – 4800 грн) – 10000 грн). Облікові дані свідчать, що переоцінка ноутбука раніше не здійснювалась. За результатами оцінки складено акт оцінки довільної форми.

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн

№ м/о

дебет

кредит

1

Відображено втрати від зменшення корисності об’єкта ОЗ, який раніше не переоцінювався

8411

1411

1200

17

2

Віднесено втрати від зменшення корисності об’єкта ОЗ на фінансовий результат виконання кошторису звітного кварталу

5511

8411

1200

17

7.3. Взяття на облік безхазяйного майна

При зарахуванні на баланс безхазяйного майна діють правила визначення первісної вартості ОЗ. Так, первісна вартість ОЗ складається із вартості придбання, непрямих податків, реєстраційних зборів, мита та інших витрат, безпосередньо пов’язаних з їх придбанням.

До первісної вартості будинків (приміщень) слід уключати, крім безпосередньо їх вартості згідно зі звітом про оцінку майна, і вартість послуг з проведення незалежної оцінки, а також усі інші витрати, пов’язані з набуттям права власності на таке майно. Також до первісної вартості належать всі інші витрати на доведення об’єкта основних засобів до стану, придатного для використання за призначенням.

Одночасно при зарахуванні на баланс будинків та споруд необхідно показати збільшення доходів від оприбуткування активів, раніше не врахованих у балансі. Зокрема, такі доходи слід відображати за субрахунком 7112.

У випадку оприбуткування на баланс безхазяйного чи відумерлого нерухомого майна необхідно підготувати і подати до органу Казначейства Довідку про надходження у натуральній формі. Зробити це потрібно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця. Також потрібно внести зміни до спеціального фонду кошторису за власними надходженнями. Підставою для цього буде довідка Казначейства про підтвердження надходжень на спеціальні реєстраційні рахунки (на підставі вашої Довідки про надходження в натуральній формі).

Не забудьте підготувати і подати довідку про зміни до кошторису та зведення показників спеціального фонду кошторису.

Приклад 40. У поточному році постійно діюча комісія при виконкомі селищної ради виявила на території територіальної громади будинок, який не використовується протягом кількох років. Комісією прийнято рішення про здійснення процедури з набуття права власності на безхазяйне нерухоме майно.

З цією метою виконком направив запит до Бюро технічної інвентаризації щодо наявності технічної документації на відповідний об’єкт.

На запит було отримано відповідь про відсутність будь-якої документації на зазначений будинок. Тому було замовлено виготовлення технічної документації. Вартість таких послуг становить 700 грн.

Також виконком звернувся до Реєстраційної служби із запитом щодо наявності у Держреєстрі відомостей про власника цього майна.

З огляду на відсутність таких відомостей, виконком подав заяву про взяття на облік безхазяйного майна.

Після отримання підтвердження про взяття на облік відповідного безхазяйного майна ОМС розмістив оголошення у місцевій газеті.

Вартість послуг з подання оголошення згідно з актом виконаних робіт (наданих послуг) становить 170 грн.

Протягом року з дня взяття безхазяйного майна на облік власники будинку не заявили про свої права чи вимоги.

Виконком звернувся до суду з позовною заявою про передачу в комунальну власність безхазяйного нерухомого майна. За подання заяви у справі окремого провадження було сплачено судовий збір у сумі 980 грн.

На підставі ухваленого судом рішення про передачу безхазяйного майна у комунальну власність на засіданні сесії ради прийнято рішення про зарахування відповідного об’єкта на баланс селищної ради.

Для визначення вартості житлового будинку селищна рада звернулася до суб’єкта оціночної діяльності. Відповідно до умов договору вартість послуг з незалежної оцінки становить 3500 грн. Вартість будинку згідно зі звітом про оцінку майна встановлено на рівні 320000 грн.

Комісія виконкому оформила Акт введення в експлуатацію об’єкта основних засобів за типовою формою.

На підставі акта бухгалтер виконкому відкрив Інвентарну картку обліку об’єкта основних засобів за типовою формою. Виходячи з фактичного стану та ступеня зношеності було встановлено очікуваний строк експлуатації будинку — 20 років.

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн

№ м/о

дебет

кредит

1

Відображено отримання фінансування для здійснення процедури набуття права власності на безхазяйне майно

2313

7011

1850

2

2

Перераховано оплату за послуги з виготовлення технічної документації

2117

2313

700

2, 4

3

Відображено витрати на виготовлення технічної документації на будинок

1311

2117

700

4

4

Перераховано кошти за розміщення оголошення у газеті

2117

2313

170

2, 4

5

Відображено витрати на розміщення оголошення про взяття на облік безхазяйного майна

1311

2117

170

4

6

Сплачено судовий збір за подання заяви до суду про передачу в комунальну власність безхазяйного майна

6312

2313

980

2

7

Відображено витрати на сплату судового збору

1311

6312

980

17

8

Отримано фінансування на оплату послуг з незалежної оцінки нерухомого майна

2313

7011

3500

2

9

Відображено витрати, пов’язані з проведенням незалежної оцінки

1311

6211

3500

6

10

Перераховано кошти за послуги з незалежної оцінки нерухомого майна

6211

2313

3500

2, 6

11

Оприбутковано будинок за вартістю згідно зі звітом про оцінку майна

1013

2117

320000

4

Водночас відображено:

• дохід від оприбуткування раніше не врахованих на балансі активів

2313

7112*

320000

3, 14

• касові видатки

2117

2313

320000

3, 4

• збільшено внесений капітал

7112

5111

320000

17

12

Вилучено з доходів звітного періоду асигнування у сумі поточних витрат, які включають до первісної вартості будинку

(700 грн + 170 грн + 980 грн + 3500 грн)

7011

5411

5350

17

13

Збільшено первісну вартість будинку

1013

1311

5350

17

Водночас зроблено другий запис

5411

5111

5350

17

* У місяці оприбуткування житлового будинку бухгалтерська служба виконкому надала до Держказначейської служби Довідку про надходження у натуральній формі на суму 320000,00 грн.

8. Субрахунки для обліку запасів

Згідно з п. 4 розд. І НП(С)БО 123 до запасів належать активи, які:

• утримуються для подальшого продажу, безоплатного розподілу передачі за умов звичайної господарської діяльності;

• перебувають у процесі звичайної діяльності суб’єкта державного сектору для подальшого споживання;

• перебувають у формі сировини чи допоміжних матеріалів для використання у виробництві продукції, при виконанні робіт, наданні послуг або для досягнення поставленої мети та/або задоволення потреб суб’єкта державного сектору.

Водночас для цілей бухобліку всі запаси поділяють на кілька однорідних груп (видів).

Класифікація запасів наведена у п. 2 розд. ІІ НП(С)БО 123 та п. 2 розд. ІІ Методрекомендацій № 11.

В узагальненому вигляді цю класифікацію можна зобразити так:

book-image

Класифікація запасів для цілей бухгалтерського обліку

Для узагальнення інформації про надходження, рух і вибуття запасів виділено три рахунки (з поділом на окремі субрахунки) в межах нефінансових активів — клас 1:

15 «Виробничі запаси»;

17 «Біологічні активи» (тільки поточні біологічні активи);

18 «Інші нефінансові активи».

За дебетом цих рахунків слід відображати надходження запасів з урахуванням витрат на їх придбання та доведення до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях, передбачених НП(С)БО 123. За кредитом показують вибуття запасів внаслідок продажу, безоплатної передачі, використання для створення інших активів або неможливості отримання суб’єктом державного сектору надалі економічних вигід від їх використання. Як класифікувати запаси та відображати їх на субрахунках бухгалтерського обліку, показано в таблиці ниже.

Порядок обліку запасів

Субрахунок для обліку запасів

Об’єкти обліку

15 «Виробничі запаси»

151 «Виробничі запаси розпорядників бюджетних коштів»

1511 «Продукти харчування»

Продукти харчування у розрізі їх видів

1512 «Медикаменти та перев’язувальні засоби»

Медикаменти, компоненти, бактерицидні препарати, дезінфекційні засоби, сироватки, вакцини, кров, плівка для рентгенівських знімків, матеріали для проведення аналізів та перев’язувальні засоби, дрібний медичний інвентар (термометри, ланцети, пінцети, голки) тощо.

На цих субрахунках також ведеться облік допоміжних та аптекарських матеріалів у закладах охорони здоров’я, які мають свої аптеки.

Цей субрахунок можуть використовувати як заклади охорони здоров’я, так і установи, які придбавають медикаменти та перев’язувальні матеріали для власних поточних потреб (наприклад, поповнення аптечок)

1513 «Будівельні матеріали»1

Будівельні матеріали, що використовуються в процесі будівельних та монтажних робіт, зокрема:

• силікатні матеріали (цемент, пісок, гравій, вапно, камінь, цегла, черепиця);

• лісові матеріали (ліс круглий, пиломатеріали, фанера тощо);

• будівельний метал (залізо, жерсть, сталь, цинк листовий тощо);

• металовироби (цвяхи, гайки, болти, залізні вироби тощо);

• санітарно-технічні матеріали (крани, муфти, трійники тощо);

• електротехнічні матеріали (кабель, лампи, патрони, ролики, шнур, провід, запобіжники, ізолятори тощо);

• хімічно-москательні (фарба, оліфа, толь тощо) та інші аналогічні матеріали.

Окрім того, на цьому субрахунку обліковуються будівельні конструкції і деталі (металеві, залізобетонні і дерев’яні конструкції, блоки і збірні частини будівель і споруд); збірні елементи; обладнання для опалювальної, вентиляційної, санітарно-технічної системи (опалювальні котли, радіатори тощо), обладнання, яке потребує монтажу, а також комплекти запасних частин такого обладнання, вітчизняне та імпортне обладнання, що потребує монтажу і призначене для встановлення, та інші матеріальні цінності, необхідні для будівництва.

При цьому до обладнання, яке потребує монтажу, належить таке, що може бути введено в дію тільки після зібрання його частин і прикріплення до фундаменту або опор будівель і споруд, а також комплекти запасних частин такого обладнання. У свою чергу, до складу обладнання включається контрольно-вимірювальна апаратура або інші прилади, призначені для монтажу в складі встановленого обладнання

1 На субрахунку 1513 обліковуються будівельні матеріали незалежно від їх призначення (для капітального чи поточного ремонту), а також незалежно від того, за рахунок яких коштів вони придбані. Відтак установи повинні самостійно забезпечити ведення аналітичного обліку будівельних матеріалів у розрізі видатків на їх придбання (зокрема, окремо запаси, придбані за рахунок капітальних видатків, та окремо — придбані за рахунок поточних видатків).

1514 «Пально-мастильні матеріали»

Всі види палива для технологічних потреб виробництва, експлуатації транспортних засобів, а також для вироблення енергії та опалення будівель.

Водночас на цьому субрахунку обліковуються нафтопродукти та газ, закуплені і передані на зберігання та які будуть відпускатися за талонами і смарт-картками

1515 «Запасні частини»

Придбані або виготовлені запасні частини, готові деталі, вузли, агрегати, які використовуються для проведення ремонтів, заміни зношених частин машин (медичних, електронно-обчислювальних тощо), обладнання, тракторів, комбайнів, транспортних засобів (моторів), інструментів, а також автомобільних шин (включаючи покришки, камери й обідні стрічки тощо) у запасі та обороті незалежно від їх вартості.

На цьому субрахунку також відображають обмінний фонд повнокомплектних машин, устаткування, двигунів, вузлів, агрегатів тощо

1516 «Тара»

Поворотна тара, обмінна тара (бочки, бідони, ящики, банки скляні, пляшки тощо), як порожня, так і та, що вміщує матеріальні цінності

1517 «Сировина і матеріали»

Сировина та основні і допоміжні матеріали, які входять до складу продукції, що виготовляється, або є необхідними компонентами при її виготовленні; матеріали сільськогосподарського призначення, зокрема мінеральні добрива, отрутохімікати для боротьби зі шкідниками й хворобами сільськогосподарських культур, біопрепарати, медикаменти, хімікати, що використовуються для боротьби з хворобами сільськогосподарських тварин, матеріали короткотермінового використання для науково-дослідних робіт.

Також на цьому субрахунку обліковують саджанці, насіння й корми (покупні й власного вирощування), що використовуються для висаджування, посіву та відгодівлі тварин

1518 «Інші виробничі запаси»

Спецобладнання, яке придбане для виконання науково-дослідних робіт, відходи виробництва, невиправний брак, матеріальні цінності, одержані від ліквідації основних засобів, які не можуть бути використані як матеріали або запасні частини (металобрухт, утиль), зношені шини тощо

17 «Біологічні активи»

171 «Біологічні активи розпорядників бюджетних коштів»

1713 «Поточні біологічні активи рослинництва»

Поточні біологічні активи рослинництва, зокрема зернові, технічні, овочеві та інші культури тощо, які оцінені згідно з НП(С)БО 123.

Аналітичний облік ведеться за видами (культурами) поточних біологічних активів рослинництва (посіви зернових, технічних, овочевих тощо)

1714 «Поточні біологічні активи тваринництва»

Поточні біологічні активи тваринництва, оцінені згідно з НП(С)БО 123.

Аналітичний облік ведеться за видами (групами) поточних активів тваринництва (молодняк тварин на вирощуванні, тварини на відгодівлі, птиця, звірі, кролі, сім’ї бджіл, доросла худоба, що вибракувана з основного стада, тощо)

18 «Інші нефінансові активи»

181 «Інші нефінансові активи розпорядників бюджетних коштів»

1811 «Готова продукція»

Готова продукція (готові вироби, виготовлені у виробничих (навчальних) майстернях, готова друкована продукція тощо).

На цьому субрахунку також обліковують продукцію, одержану від власного виробництва, яка призначена для продажу та споживання (видачі й продажу працівникам, передачі, наприклад у дошкільні навчальні заклади, їдальні тощо)

1812 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»

МШП на складі, в тому числі МШП спеціального призначення, що мають специфічне призначення і обмежене короткотермінове застосування в окремих галузях.

При цьому у складі МШП слід обліковувати предмети, які використовуються не більше одного року або протягом операційного циклу, якщо він більше одного року. Зокрема, до таких предметів належать:

• знаряддя лову (трали, неводи, сіті тощо);

• пилки, сучкорізи, троси для сплаву;

• спеціальні інструменти та спеціальні пристосування для виробництва певних виробів

або для виготовлення індивідуальних замовлень;

• предмети виробничого призначення, обладнання, що сприяє охороні праці, предмети технічного призначення, які не можуть бути віднесені до необоротних активів;

• господарський інвентар — предмети конторського та господарського облаштування, столовий, кухонний та інший господарський інвентар, предмети протипожежного призначення;

• господарські матеріали, що використовуються для поточних потреб установ (електричні лампи, мило, щітки тощо);

• канцелярське приладдя (папір, олівці тощо);

• інші предмети, зокрема смарт-картки

1814 «Державні матеріальні резерви та запаси»

Активи, що становлять державні матеріальні резерви та запаси (резерви нафтопродуктів, зерна тощо)

1815 «Активи для розподілу, передачі, продажу»

Активи, що придбані (вироблені, отримані) та утримуються з метою подальшого розподілу, передачі або продажу, в тому числі вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення і напівдорогоцінного каміння, підручники та інші матеріали освітніх (навчальних) закладів, запаси озброєння тощо

1816 «Інші нефінансові активи»2

Бланки документів суворої звітності (за вартістю придбання), реактиви і хімікати, скло і хімпосуд, метали, електроматеріали, радіоматеріали радіоламп, фотоприладдя, папір, призначений для видання навчальних програм, посібників та наукових робіт, піддослідних тварин та інші матеріалів для навчальної мети і науково-дослідних робіт, а також дорогоцінні та інші металів для протезування тощо

2 Зверніть увагу: на субрахунку 1816 обліковуються саме бланки документів суворої звітності (наприклад, виборчі бюлетені), тоді як грошові документи (поштові марки, сплачені проїзні документи, путівки до санаторіїв, пансіонатів, будинків відпочинку, кошти, що містяться в акредитивах, у чекових книжках та в інших грошових документах тощо) слід обліковувати окремо, у складі готівкових коштів та їх еквівалентів на субрахунку 2213 «Грошові документи у національній валюті».

Разом із цим для обліку запасів, окрім балансових рахунків, можуть застосовуватися і позабалансові. Так, Методрекомендаціями № 11 передбачено низку випадків, коли слід вести позабалансовий облік запасів. Насамперед ця вимога стосується операцій з руху запасів, які не відповідають критеріям визнання активів. На яких саме позабалансових субрахунках слід обліковувати запаси згідно з Порядком застосування Плану рахунків та у яких випадках, дивіться у таблиці:

Особливості позабалансового обліку запасів

Позабалансовий субрахунок

Порядок застосування

021 «Активи на відповідальному зберіганні розпорядників бюджетних коштів»

Призначений для обліку:

• оплачених товарно-матеріальних цінностей вищестоящими органами із державного та місцевих бюджетів і відвантажених установам, що належать до їх сфери управління, які перебувають на інших бюджетах, та прийнятих розпорядником бюджетних коштів на відповідальне зберігання, включаючи спеціальне обладнання, придбане для виконання науково-дослідних і конструкторських робіт;

• прийнятих бюджетною установою на відповідальне зберігання товарно-матеріальних цінностей;

• усіх видів обладнання і предметів спортивних стрільбищ, тирів, кабінетів військової дисципліни навчальних закладів тощо.

На цьому субрахунку слід також обліковувати запаси, отримані від постачальника, які не відповідають критеріям визнання активу (у тому числі на які відповідна установа не має права власності, але якими користується або забезпечує їх зберігання) у зв’язку з невідповідністю стандартам, умовам договорів, технічним умовам тощо. До моменту узгодження ціни з постачальником такі запаси відображаються за справедливою вартістю або ціною, вказаною в документах постачальника.

Збільшення залишку за цим субрахунком відбувається при надходженні активів на відповідальне зберігання, а при їх поверненні — зменшення

041 «Непередбачені активи розпорядників бюджетних коштів»

Призначений для обліку непередбачених (потенційних) активів. Зокрема, на цьому рахунку обліковуються перехідні призи, прапори, кубки, які засновані різними установами та організаціями і отримані від них для нагороди команд-переможців.

Також на цьому рахунку ведеться накопичення інформації про наявність непередбачених активів, щодо яких існує ймовірність надходження економічних вигід у сумі очікуваного відшкодування збитків.

Окрім того, радимо застосовувати цей субрахунок для обліку запасів, отриманих у процесі ремонту, поліпшення (модернізації, добудови, реконструкції тощо), ліквідації необоротних активів, чисту вартість реалізації яких достовірно визначити є неможливим1.

Зменшення залишку за цим субрахунком проводиться в міру того, як запаси (інші активи) визнаються чи не визнаються при вирішенні питань щодо невизначених майбутніх подій

1 Це стосується, наприклад, обліку металобрухту, який накопичується протягом тривалого часу і зберігається в установі до моменту реалізації (здавання).

043 «Тимчасово передані активи»

На цьому субрахунку ведеться облік майна, переданого установі органами виконавчої влади, які реорганізуються або ліквідуються, і яке розміщене на тимчасово окупованій території та/або на території проведення антитерористичної операції

073 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей розпорядників бюджетних коштів»

Цей субрахунок застосовується у випадку виключення з активів запасів, які зіпсовані, наявність яких не підтверджено інвентаризацією та їх відсутність або псування не обґрунтовано нормами природного убутку, а рішення щодо відшкодування їх вартості винними особами ще не прийнято. Передусім цей субрахунок слід використовувати для відображення вартості нестач від псування (розкрадання, знищення) матеріальних цінностей, щодо яких не встановлено винних осіб.

Зменшення суми невідшкодованих нестач і втрат на субрахунках 073 здійснюється після встановлення винних осіб2

2 Вартість викрадених матеріальних цінностей має обліковувати на позабалансовому обліку або до моменту виявлення винуватців, або до закриття кримінального провадження за фактом такої крадіжки на підставі постанови прокурора (слідчого).

9. Надходження запасів

Основними напрямками, за якими запаси надходять до бюджетних установ, є придбання у постачальника за плату та безоплатне отримання від фізичних та юридичних осіб.

Також запаси можуть надходити до установи у результаті виготовлення власними силами та в процесі ремонту, поліпшення і ліквідації необоротних активів.

Що стосується оцінки запасів, то оприбуткування на баланс установи будь-яких матеріальних цінностей (у тому числі й запасів) здійснюється тільки після їх оцінки. А її порядок залежить саме від способу надходження запасів до бюджетної установи.

За загальним правилом придбані, отримані та вироблені запаси зараховуються на баланс за первісною вартістю, яка включає витрати на придбання, обмін, витрати на переробку та інші витрати, що виникли під час доставки запасів до місця зберігання (використання), і приведення їх у стан, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Залежно від способу надходження запасів до установи їх оцінюють так:

Правила оцінки запасів залежно від способу їх надходження

Спосіб надходження запасів

За якою вартістю оцінюється (що є первісною вартістю)

Придбання за плату

Собівартість (у сумі фактичних витрат)

Безоплатне отримання від фізичних та юридичних осіб (крім суб’єктів державного сектору)

Справедлива вартість на дату отримання

Безоплатне отримання від суб’єктів державного сектору

Балансова вартість згідно з даними бухобліку суб’єкта державного сектору

Виготовлення власними силами

Виробнича собівартість

Отримання у процесі ремонту, поліпшення, ліквідації необоротних активів

Чиста вартість реалізації або за оцінкою можливого їх використання

Лишки, виявлені під час інвентаризації

Отримання у результаті обміну на інші запаси

Балансова вартість переданих запасів

9.1. Придбання запасів за плату у постачальника

Придбання за плату у постачальника — це основний напрямок надходження запасів до бюджетної установи.

Придбані запаси підлягають оприбуткуванню на відповідні субрахунки рахунка 15 «Виробничі запаси» або 18 «Інші нефінансові активи».

Порядок обліку розрахунків за придбані запаси залежить від способу їх здійснення, зокрема:

• розрахунки на умовах попередньої оплати* відображаємо за субрахунком 2113 «Розрахунки за авансами, виданими постачальникам, підрядникам за товари, роботи і послуги»;

* Вимоги до здійснення попередньої оплати розпорядниками бюджетних коштів прописано у постанові КМУ «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» від 04.12.2019 р. № 1070.

• на умовах післяплати — за субрахунком 6211 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»;

• через підзвітних осіб — за субрахунком 2116 «Дебіторська заборгованість за розрахунками з підзвітними особами».

Отже, придбані за плату запаси зараховують на баланс установи у кореспонденції з переліченими вище субрахунками.

Придбання та виготовлення запасів для поточних потреб установи здійснюється за рахунок поточних видатків.

А конкретно, видатки на закупівлю канцтоварів, бланків документів, будматеріалів, МШП, запчастин, палива, посуду, боєприпасів, отрутохімікатів, добрив, насіння, кормів тощо слід планувати за КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар».

У свою чергу, видатки на придбання лікарських засобів, перев’язувальних матеріалів і дрібного медичного інвентарю проводять за КЕКВ 2220 «Медикаменти та перев’язувальні матеріали».

Продукти харчування слід купувати за КЕКВ 2230 «Продукти харчування».

Увага! Це стосується запасів для задоволення саме поточних потреб установи, як то: поточний ремонт будівель і споруд, техобслуговування транспортних засобів та обладнання. Інша річ, матеріали для капітального ремонту, модернізації чи реконструкції основних засобів. У такому разі витрати на придбання запчастин, комплектуючих і будматеріалів необхідно проводити за рахунок вже капітальних видатків за відповідними КЕКВ.

Видатки на транспортування, заготівлю товарів та оплату вантажно-розвантажувальних робіт слід планувати і проводити за тим же КЕКВ, що й придбання відповідного товару. Однак це правило діє лише у випадку, коли зазначені витрати включені до ціни товару згідно з договором.

Якщо ж оплата послуг доставки здійснюється окремо, то й видатки на такі цілі слід проводити теж окремо — за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)». І ще один нюанс: якщо ваша бюджетна установа є платником ПДВ, а запаси були придбані за рахунок коштів спеціального фонду, тоді видатки на сплату ПДВ при їх придбанні необхідно відображати за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки».

9.1.1. Придбання запасів на умовах попередньої оплати

Приклад 41. Установа придбала за рахунок коштів загального фонду кошторису будівельні матеріали для здійснення поточного ремонту своєї будівлі власними силами на загальну суму 10000,00 грн. Договір вимагає оплати 20 % загальної вартості до здійснення постачання.

Транспортування, завантаження, розвантаження матеріалів коштували установі додатково 500,00 грн. Цю суму також оплатили за умовами договору наперед за рахунок коштів загального фонду.

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн

№ м/о

дебет

кредит

1

Отримано фінансування для закупівлі будівельних матеріалів

2313

7011

10500,00

2

2

Перераховано постачальнику суму попередньої оплати (10000,00 × 20 %)

2113

2313

2000,00

2, 4

3

Оприбутковано придбані матеріали

1513

6211

10000,00

6

4

Включено суму транспортно-заготівельних робіт до первісної вартості будівельних матеріалів

1513

6211

500,00

6

5

Проведено взаємозалік заборгованостей на суму попередньої оплати

6211

2113

2000,00

4, 6

6

Здійснено остаточний розрахунок з постачальником (10000,00 – 2000,00)

6211

2313

8000,00

2, 6

7

Перераховано оплату підрядникам за транспортно-заготівельні роботи

6211

2313

500,00

2, 6

9.1.2. Придбання запасів на умовах наступної оплати

Приклад 42. Дитсадок придбав за рахунок коштів спеціального фонду (коштів, отриманих як плата за послуги) молочну продукцію на суму 8000,00 грн. Продукти харчування оприбутковано на підставі накладної. Розрахунки з постачальником проведено в кінці місяця після надходження продуктів.

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн

№ м/о

дебет

кредит

1

Надійшли кошти як плата за надання послуг (надходження спеціального фонду)

2313

6212

8000,00

3

2

Оприбутковано продукти харчування

1511

6211

8000,00

6, 11

3

Перераховано кошти постачальнику за продукти харчування

6211

2313

8000,00

3, 6

9.2. Придбання запасів підзвітною особою

Приклад 43. Підзвітна особа установи — водій, перебуваючи у відрядженні, придбав 15 літрів бензину А-92 на загальну суму 435,00 грн.

Варіант 1. Для придбання бензину водію було видано з каси грошові кошти у сумі 500,00 грн. Залишок не використаних коштів у сумі 65,00 грн працівник повернув до каси установи.

Варіант 2. Водій придбав бензин за власні кошти. У подальшому установа відшкодувала працівникові понесені ним витрати на підставі Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт. Погашення заборгованості перед працівником здійснено шляхом перерахування коштів на його картковий рахунок.

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн

№ м/о

дебет

кредит

Варіант 1. Придбання запасів за кошти, видані під звіт

1

Отримано фінансування для придбання пального

2313

7011

500,00

2

2

Знято готівку з реєстраційного рахунку, оприбутковано до каси

2211

2313

500,00

1, 2

3

Видано готівку з каси під звіт працівнику

2116

2211

500,00

1, 8

4

Оприбутковано бензин, придбаний підзвітною особою

1514

2116

435,00

8

5

Повернуто підзвітною особою залишок авансу до каси

2211

2116

65,00

1, 8

6

Внесено готівку на реєстраційний рахунок

2313

2211

65,00

1, 2

Варіант 2. Придбання запасів

1

Отримано фінансування на придбання пального

2313

7011

435,00

2

2

Оприбутковано бензин, придбаний підзвітною особою за власні кошти

1514

2116

435,00

8

3

Погашено заборгованість перед працівником за придбаний бензин шляхом перерахування коштів на його картковий рахунок

2116

2313

435,00

2, 8

9.3. Отримання за операціями з внутрівідомчої передачі

Внутрівідомчою передачею активів у бюджетних установах вважають операцію з внутрішнього переміщення активів у межах органу, уповноваженого управляти об’єктами державного сектору. Якщо суб’єкти держсектору є бюджетними установами одного органу управління, то й кошти з бюджету вони отримують у межах одного головного розпорядника.

Передача державного майна між цими установами здійснюється лише з дозволу органу управління та вважається внутрівідомчою, тобто в межах одного органу.

В бухгалтерському обліку установа, яка передала запаси, показує збільшення дебіторської заборгованості за розрахунками з внутрівідомчої безоплатної передачі. У свою чергу, бюджетна установа — отримувач відображає в бухобліку нарахування зобов’язань за розрахунками з внутрівідомчої передачі.

Приклад 44. У межах операцій з внутрівідомчої передачі відділ освіти передав загальноосвітній школі дрібний спортивний інвентар на загальну суму 5000,00 грн.

Отримання спортивного інвентаря оформлено актом про приймання матеріалів.

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн

№ м/о

дебет

кредит

1

Передано спортивний інвентар загальноосвітній школі за операціями з внутрівідомчої передачі (відображає установа, яка передала)

2711

1812

5000,00

10

2

Отримано дрібний спортивний інвентар за операцією з внутрівідомчої передачі (відображає установа, яка отримала*)

1812

6611

5000,00

17

* Установа, яка отримує запаси, щомісяця звітує установі, яка надала запаси, про обсяг спожитих активів до повного їх використання.

9.4. Безоплатне отримання запасів від фізичних та юридичних осіб

Приклад 45. Школа отримала від батьків її учнів благодійну допомогу у натуральній формі, зокрема фарбу-емаль та водоемульсійну фарбу. Згідно з документами, переданими разом із матеріалами, загальна вартість будівельних матеріалів становить 8000,00 грн.

Фарбу оприбутковано на баланс установи на підставі акта приймання.

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн

№ м/о

дебет

кредит

1

Оприбутковано будматеріали, отримані як благодійна допомога

1513

2117

8000,00

4

2

Відображено дохід на суму безоплатно отриманих запасів

2313

7511

8000,00

3, 14

3

Відображено касові видатки

2117

2313

8000,00

3, 4

Таку схему обліку слід застосовувати у разі оприбуткування запасів, безоплатно отриманих від благодійників — як фізичних, так і юридичних осіб, у тому числі суб’єктів держсектору, які підпорядковуються іншому органу, уповноваженому управляти майном (тобто якщо передача не підпадає під внутрівідомчу).

На суму отриманих у такий спосіб запасів установа повинна подати в Казначейство Довідку про надходження у натуральній формі не пізніше останнього робочого дня місяця та внести зміни до спецфонду кошторису.

9.5. Надходження у результаті ліквідації необоротних активів

Приклад 46. У результаті списання службового автомобіля було вилучено та оприбутковано брухт чорних металів у кількості 800 кг, а також запчастини, придатні для ремонту іншого автомобіля установи. Згідно з актом оцінки матеріальних цінностей, складеним комісією установи зі списання, вартість металобрухту становить 3200,00 грн, а запасних частин — 400,00 грн.

У Довідці про надходження в натуральній формі необхідно відобразити і вартість оприбуткованих запчастин, і вартість металобрухту.

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн

№ м/о

дебет

кредит

1

Оприбутковано металобрухт, що підлягає здаванню спеціалізованому підприємству

1518

2117

3200,00

4

Відображено дохід від оприбуткування металобрухту

2313

7211*

3200,00**

3, 14

Відображено касові видатки

2117

2313

3200,00

3, 4

2

Оприбутковано запасні частини, отримані під час розбирання автомобіля та залишені для потреб установи

1515

2117

400,00

4

Відображено дохід на суму отриманих у результаті ліквідації запчастин, залишених для потреб установи

2313

7112*

400,00**

3, 14

Відображено касові видатки

2117

2313

400,00

3, 4

* До органу Державної казначейської служби не пізніше останнього робочого дня місяця слід подати Довідку про надходження в натуральній формі.

Для обліку доходів від оприбуткування активів, які планується реалізувати, п. 3.12 Типової кореспонденції передбачено використовувати субрахунок 7211 «Дохід від реалізації активів». А ось якщо такі активи будуть використовуватись для потреб установи, то доходи слід відображати на субрахунку 7112 «Дохід від оприбуткування активів, раніше не врахованих в балансі» (п. 3.13 Типової кореспонденції). Але якщо потім установа змінить наміри щодо використання таких активів, у нормативних документах не зазначено, чи потрібно коригувати доходи. У будь-якому разі, якщо це відбудеться в наступному звітному періоді, таке коригування жодним чином не змінить облікові дані.

** Необхідно внести зміни до кошторису установи у частині спеціального фонду, у тому числі: за кодом доходів 25010400 «Надходження бюджетних установ від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна)» на суму 3200,00 грн та за кодом 25010200 «Надходження бюджетних установ від додаткової (господарської) діяльності» — на суму 400,00 грн.

9.6. Оприбуткування лишків запасів

Приклад 47. Під час проведення інвентаризації у дошкільному навчальному закладі було виявлено лишки господарських матеріалів (мило туалетне) на суму 50,00 грн. Результати оцінки господарських матеріалів, виявлених під час інвентаризації як лишки, інвентаризаційна комісія відобразила в акті оцінки матеріальних цінностей довільної форми. Лишки будуть використані для потреб установи.

На суму виявлених лишків оформлено і надано до кінця звітного місяця до Казначейства Довідку про надходження в натуральній формі за кодом доходів 25010200 «Надходження бюджетних установ від додаткової (господарської) діяльності».

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн

№ м/о

дебет

кредит

1

Відображено дохід на суму виявлених лишків

2313

7112

50,00

3, 14

2

Відображено касові видатки

2117

2313

50,00

3, 4

3

Оприбутковано лишки господарських матеріалів, виявлені під час інвентаризації

1812

2117

50,00

4

10. Вибуття запасів

Найчастіше у бюджетних установах запаси вибувають у результаті:

• використання у процесі основної діяльності;

• споживання у процесі надання послуг, виготовлення продукції, виконання робіт;

• нестачі (у тому числі в межах установлених норм) і втрати від псування, розкрадання та знищення;

• безоплатної передачі за операціями з внутрівідомчої передачі;

• відчуження шляхом реалізації.

Облік вибуття запасів не залежить від того, у який спосіб вони надходили — за плату чи безоплатно.

Щоб правильно скласти кореспонденцію субрахунків при списанні запасів, потрібно передусім визначити, з якою метою (для чого) їх було використано. Залежно від цього вартість витрачених запасів слід відносити на той чи інший субрахунок обліку витрат.

Водночас у межах кожного такого субрахунку на окремих аналітичних рахунках обліковуються видатки загального фонду та видатки спецфонду.

Для узагальнення інформації про матеріальні витрати, які здійснюються у процесі основної діяльності установи та на виконання програм, Планом рахунків призначено субрахунок 8013 «Матеріальні витрати». За цим субрахунком обліковують витрати на придбання предметів, матеріалів, обладнання, інвентарю (крім капітальних витрат), медикаментів, продуктів харчування, витрат на оплату послуг, отриманих від сторонніх підприємств тощо.

Тоді як для обліку матеріальних витрат, які виникають в процесі надання послуг, виготовлення продукції, виконання робіт, застосовується субрахунок 8113 «Матеріальні витрати».

На субрахунку 8511 «Витрати за необмінними операціями» слід обліковувати видатки, пов’язані з передачею активів суб’єктам господарювання, фізичним особам та іншим бюджетним установам для виконання цільових заходів. На цьому субрахунку ведеться облік витрат, пов’язаних із соціальним забезпеченням у вищих навчальних закладах, наукових установах та закладах охорони здоров’я.

За дебетом цих субрахунків обліку витрат показують суми визнаних витрат за відповідними операціями, а за кредитом — суми коштів, які надійшли на відновлення витрат, і списання їх у порядку закриття на фінансовий результат виконання кошторису.

Це основні субрахунки, які згідно з Типовою кореспонденцією використовуються при списанні запасів з балансу.

Для оцінки запасів при їх вибутті бюджетні установи можуть використовувати три методи:

• метод ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

• метод середньозваженої собівартості;

• метод собівартості перших за часом надходження запасів (так званий метод ФІФО).

Метод ідентифікованої собівартості передбачає ведення обліку за кожною окремою одиницею запасів. Тобто кожну одиницю запасів при вибутті оцінюють за тією ж вартістю, за якою вона була оприбуткована при надходженні. Цей метод доцільно застосовувати, якщо обсяги вибуття запасів незначні і можна з легкістю відслідкувати, за якою вартістю вони були зараховані на баланс. При цьому в установі має бути добре налагоджений індивідуальний облік кожного виду запасів. Зокрема, доречно використовувати спеціальне маркування на однотипних запасах, призначених для виконання різних замовлень, проєктів тощо.

Другий метод — метод середньозваженої собівартості. Її визначають діленням сумарної вартості залишку запасів на початок місяця і вартості одержаних протягом місяця на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця та одержаних у звітному місяці запасів. Причому цей метод передбачає оцінку вибуття запасів двома способами: щомісячно (один раз наприкінці звітного місяця) або періодично на дату кожної операції з вибуття запасів.

Цей метод найпопулярніший. Своє визнання він здобув завдяки простоті і зручності у застосуванні особливо при оцінці великої кількості запасів різної номенклатури (наприклад, медикаменти, продукти харчування тощо). Окрім того, цей метод дає об’єктивну картину руху запасів в установі.

Метод собівартості перших за часом надходження запасів часто називають ФІФО від англійського «first in — first out» — «першим надійшов — першим вибув». Оцінка за цим методом ґрунтується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, у якій вони надходили до установи. Тобто запаси, які першими відпускаються для використання, оцінюють за собівартістю перших за часом надходження запасів.

Але майте на увазі: такий принцип використовує виключно бухгалтер при обліку запасів. І це зовсім не означає, що комірник або інша матеріально відповідальна особа, дійсно, буде відпускати саме ті матеріальні цінності, які надійшли до установи першими. Адже визначити черговість надходження запасів, які вже знаходяться на місцях зберігання, не завжди можливо.

Отже, для невеликих установ з незначними обсягами руху запасів і різноманітністю їх видів найкраще підійде метод ФІФО. Якщо ж у вашій установі велика кількість запасів різної номенклатури та ще й висока інтенсивність руху таких матеріальних цінностей, тоді для їх оцінки доцільно обрати метод середньозваженої собівартості. А от виконання замовлень, наукових проєктів для сторонніх осіб, а також наявність в установі запасів, які не замінюють один одного, вимагає застосування методу ідентифікованої собівартості.

Увага! Для всіх одиниць обліку запасів однакового призначення та з аналогічними умови використання слід застосовувати один метод оцінки вибуття.

Разом з цим чинним законодавством не заборонено одночасно застосувати в одній і тій же установі декілька методів для оцінки вибуття різних за призначенням запасів. Звісно, щоб використовувати в установі більше ніж один метод, самого бажання бухгалтера замало. Для цього потрібні серйозні підстави (наприклад, велика різноманітність номенклатури запасів та значна кількість запасів принципово різного призначення). У такому разі застосування кількох методів в одній установі є допустимим. Цей факт обов’язково слід зафіксовати і належним чином обґрунтувати у наказі про облікову політику установи.

Метод оцінки вибуття запасів є одним із елементів облікової політики установи і не може змінюватися без вагомих на те причин.

10.1. Використання в процесі основної діяльності

Приклад 48. Протягом звітного місяця для поточного ремонту службового автомобіля було використано запчастини на загальну суму 5000,00 грн. Цей транспортний засіб експлуатується у процесі основної діяльності установи.

Також було списано антисептичний засіб на суму 250,00 грн, який використано для проведення дезінфекції рук працівників установи.

Вартість запчастин та антисептика списано на підставі Акта списання запасів на фактичні витрати відповідного звітного періоду.

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума,

грн

№ м/о

дебет

кредит

1

Списано запчастини, використані для ремонту службового авто

8013

1515

5000,00

13

2

Списано антисептик

8013

1512

250,00

13

10.2. Використання запасів для надання платних послуг

Приклад 49. У дошкільному навчальному закладі згідно з Відомістю з витрачання продуктів харчування, форма якої розроблена установою самостійно та використання якої передбачено наказом про організацію бухобліку установи, протягом місяця витрачено для харчування дітей молочних продуктів на суму 10500,00 грн. Продукти були використані для надання платних послуг. Їх списання проведено на підставі Акта списання запасів.

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума,

грн

№ м/о

дебет

кредит

1

Списано продукти харчування для приготування страв

8113

1511

10500,00

12

10.3. Списання запасів, отриманих як благодійна (гуманітарна) допомога

Приклад 50. Для ремонту навчального класу було використано будівельні матеріали, отримані від благодійника, зокрема: фарбу-емаль на суму 800,00 грн. Списання витрачених матеріалів оформлено Актом списання запасів.

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума,

грн

№ м/о

дебет

кредит

1

Списано будівельні матеріали для ремонту

8013

1513

800,00

13

10.4. Вибуття за операціями з внутрівідомчої передачі

Приклад 51. У загальноосвітній школі на підставі Акта списання запасів видано вчителю фізкультури та списано спортивний інвентар, отриманий за операціями з внутрівідомчої передачі, на загальну суму 6000,00 грн. Один примірник Акта списання передано відділу освіти для проведення списання використаних матеріалів.

При списанні таких запасів витрати відображає в обліку тільки установа, яка передала такі матеріальні цінності у межах операцій з внутрівідомчої передачі. Тоді як установа-отримувач показує лише погашення зобов’язань за розрахунками з внутрівідомчої передачі.

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума,

грн

№ м/о

дебет

кредит

1

Списано спортивний інвентар, отриманий за операцією з внутрівідомчої передачі (відображає установа, яка отримала)

6611

1812

6000,00

10

2

Списано спортивний інвентар на підставі акта списання (відображає установа, яка передала)

8013

2711

6000,00

17

10.5. Продаж запасів

Приклад 52. Бюджетна установа реалізувала металобрухт, вилучений під час розбирання службового автомобіля, спеціалізованому підприємству. Факт передачі металобрухту спеціалізованому підприємству було засвідчено актом приймання брухту. Цей металобрухт раніше був оцінений за справедливою вартістю, що зазначено в акті оцінки, та зарахований на баланс установи на загальну суму 3200,00 грн.

За зданий металобрухт установа отримала на свій спеціальний реєстраційний рахунок грошові кошти в сумі 3300 грн.

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума,

грн

№ м/о

дебет

кредит

1

Списано собівартість реалізованого брухту чорних металів

8211

1518

3200,00

13

2

Нараховано дохід від реалізації металобрухту

2111

7211*

3300,00

4, 14

3

Надійшли кошти за металобрухт на спеціальний реєстраційний рахунок установи

2313

2111

3300,00

3, 4

* Необхідно внести зміни до кошторису установи у частині спеціального фонду за кодом доходів 25010400 «Надходження бюджетних установ від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна)».

10.6. Запаси безоплатно передано фізособам, юрособам (крім внутрівідомчої передачі)

Приклад 53. Міська рада протягом звітного періоду роздала до Дня міста подарунки 10 почесним мешканцям міста. На балансі подарунки обліковувалися за вартістю 300,00 грн за одиницю.

Вартість подарунків, які надає установа фізособам, не підлягає обкладенню ПДФО та військовим збором (п.п. 165.1.39 та п.п. 1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

Також міська рада передала установі, яка підпорядковується районній раді, дрова для опалення вартістю 500,00 грн. Оскількі передача відбувається між різними радами, то вона не може бути визнана внутрішньовідомчою.

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума,

грн

№ м/о

дебет

кредит

1

Роздано подарунки (300,00 грн × 10)

8511

1815

3000,00

13

2

Передано дрова

8511

1514

500,00

13

10.7. Нестачі запасів

Механізм визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей установлено Порядком № 116.

Розмір збитків від нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей відповідно до п. 2 цього Порядку визначають шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки. У свою чергу, здійснювати незалежну оцінку має право лише суб’єкт оціночної діяльності. Тож для оцінки збитків від розкрадання, знищення, псування чи нестачі матеріальних цінностей слід звернутися до професійного оцінювача.

Разом з тим у випадку завдання шкоди державі (в особі державних органів) або територіальній громаді (в особі органів місцевого самоврядування) розмір збитків визначається згідно з Методикою № 1891.

При цьому зазначена Методика передбачає можливість стандартизованої оцінки збитків. Безмовною перевагою останньої є можливість її виконання комісією установи. Результати такої оцінки мають знайти своє відображення в Акті оцінки збитків за формою згідно з додатком 12 до вищезгаданої Методики. Проте зазначений акт підлягає затвердженню керівником установи лише за наявності позитивного висновку рецензента. Відповідно це знову повертає нас до необхідності залучення професійного оцінювача.

Загалом же порядок визначення розміру шкоди, завданої установі, у кожному конкретному випадку має визначати її керівник. Адже питання організації бухобліку в установі належать саме до його компетенції. Не менш вагоме значення, ніж порядок визначення збитку, має час проведення оцінки.

Зверніть увагу: розмір збитку обчислюється на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги або на день подання позову до суду про стягнення збитків.

Вартість послуг з незалежної оцінки майна, звісно, якщо така проводилася, слід уключити до суми збитків, що підлягають відшкодуванню винуватцем.

Залишок коштів після здійснення фактичних витрат на відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей необхідно перерахувати до бюджету.

Увага! У разі встановлення нестач або втрат, які виникли внаслідок зловживань, необхідно передати відповідні матеріали правоохоронним органам протягом 5 днів після встановлення таких нестач і втрат. А на суму виявлених нестач слід подати цивільний позов до суду.

Суми нестач матеріальних цінностей, а також суми збитків, віднесені на винних осіб, обліковують за субрахунком 2115 «Розрахунки з відшкодування завданих збитків». Це стосується лише тих випадків, коли винні особи встановлені.

Якщо із певних причин винуватці не відомі, то інформацію про суми невідшкодованих нестач і втрат слід узагальнювати на позабалансовому субрахунку 073 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей розпорядників бюджетних коштів». Зменшення залишку за дебетом цього субрахунку відбувається у разі вирішення питання щодо винних осіб або у випадку закриття кримінального провадження.

Приклад 54. Комісією з інвентаризації встановлено нестачу продуктів харчування, придбаних у поточному звітному періоді, на суму 1000,00 грн. Збитки оцінено в сумі 1200,00 грн (кошти, необхідні для придбання аналогічних товарів на момент виявлення нестачі). Винну особу виявили, вона внесла кошти на рахунок установи як відшкодування.

З урахуванням фактичних ринкових цін на момент відшкодування збитку, очікувані витрати на придбання відповідної кількості продуктів харчування становлять 1100,00 грн. Залишок коштів у сумі 100,00 грн перераховано до бюджету відповідного рівня.

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума,

грн

№ м/о

дебет

кредит

1

Віднесено на витрати вартість запасів, виявлених як нестача

8013*

1511

1000,00

12

2

Відображено на позабалансовому рахунку вартість збитків від виявленої нестачі до встановлення винної особи

073

1200,00

16

3

Проведено запис на суму вартості відшкодування збитків, яка віднесена на рахунок винної особи (після її виявлення) у частині:

• витрат на відновлення (придбання)

2115

7111

1100,00

4, 14

• перевищення, що підлягає перерахуванню до відповідного бюджету (1200,00 грн – 1100,00 грн)

2115

6312

100,00

4

4

Списано з позабалансового рахунку вартість збитків

073

1200,00

16

5

Отримано на рахунок установи відшкодування збитків винною особою

2313

2115

1200,00

3, 4

6

Перераховано решту коштів до бюджету

6312

2313

100,00

3

Зверніть увагу: відповідно до п. 3.19 Типової кореспонденції облік псування, нестач залежить від того, в якому періоді придбано запаси. Якщо в поточному, то витрати списують на витрати звітного періоду, якщо в минулому — на субрахунок 5512 «Накопичені фінансові результати виконання кошторису».

Нормативні документи та скорочення

БКУ — Бюджетний кодекс України від 8 липня 2010 року № 2456-VI.

ПКУ — Податковий кодекс України від 1 грудня 2010 року № 2755-VIII.

ГКУ — Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-IV.

План рахунків — План рахунків бухгалтерського обліку у державному секторі, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2013 р. № 1203.

Порядок застосування Плану рахунків — Порядок застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затверджений наказом Мінфіну від 29.12.2015 р. № 1219.

Типова кореспонденція — Типова кореспонденція субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами, затверджена наказом Мінфіну від 29.12.2015 р. № 1219.

НП(С)БО 101 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 101 «Подання фінансової звітності», затверджене наказом Мінфіну від 28.12.2009 р. № 1541.

НП(С)БО 121 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 12.10.2010 р. № 1202.

НП(С)БО 123 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 123 «Запаси», затверджене наказом Мінфіну від 12.10.2010 р. № 1202.

НП(С)БО 124 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку у державному секторі 124 «Доходи», затверджене наказом Мінфіну від 24.12.2010 р. № 1629.

НП(С)БО 135 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 135 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну від 18.05.2012 р. № 568.

НП(С)БО 136 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 136 «Біологічні активи», затверджене наказом Мінфіну від 15.11.2017 р. № 943.

Методрекомендації з обліку ОЗ — Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектору, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11.

Методрекомендації з обліку запасів — Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів суб’єктів державного сектору, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11.

Інструкція № 333 — Інструкція щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджена наказом Мінфіну від 12.03.2012 р. № 333.

Порядок № 307 — Порядок заповнення форм фінансової звітності в державному секторі, затверджений наказом Мінфіну від 28.02.2017 р. № 307.

Порядок № 372 — Порядок бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ та внесення змін до деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку бюджетних установ, затверджений наказом Мінфіну від 02.04.2014 р. № 372.

Положення про інвентаризацію — Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджене наказом Мінфіну від 02.09.2014 р. № 879.

Закон № 2658 — Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 р. № 2658-III.

Методика оцінки майна — Методика оцінки майна, затверджена постановою КМУ від 10.12.2003 р. № 1891.

Порядок № 116 — Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений постановою КМУ від 22.01.96 р. № 116.

ОЗ — основні засоби.

ІНМА — інші необоротні матеріальні активи.

МШП — малоцінні швидкозношувані предмети.

КЕКВ — код економічної класифікації видатків.

Звітність