1. Надходження ОЗ, ІНМА за плату

1.1. Придбання за рахунок загального фонду

Придбані за плату ОЗ та МНМА установи зараховують на баланс за первісною вартістю, яка включає витрати, перелічені в п. 5 розд. ІІ НП(С)БО 121. Бюджетні асигнування, отримані на придбання ОЗ та ІНМА, установи відображають на субрахунку 5411 «Цільове фінансування розпорядників бюджетних коштів».

А ось для обліку сум, отриманих на оплату поточних витрат, установа використовує субрахунок 7011 «Бюджетні асигнування».

Спочатку всі витрати на придбання об’єктів ОЗ та МНМА накопичують на субрахунку 1311 «Капітальні інвестиції в основні засоби» або 1312 «Капітальні інвестиції в інші необоротні матеріальні активи».

При передачі (введенні) в експлуатацію цього об’єкта роблять бухгалтерські записи:

• Дт 10 (відповідний субрахунок) — Кт 1311 (безпосередньо для ОЗ);

• Дт 11 (відповідний субрахунок) — Кт 1312 (для інших необоротних матеріальних активів).

Також при введенні в експлуатацію об’єктів основних засобів одночасно роблять другий запис на суму внесеного капіталу — Дт 5411 — Кт 5111.

Якщо за рахунок бюджетних асигнувань були оплачені поточні витрати, такі суми необхідно вилучити з доходу звітного періоду таким записом: Дт 7011 — Кт 5411.

Такі суми підлягають включенню до первісної вартості ОЗ та ІНМА. Одночасно слід збільшити внесений капітал — Дт 5411 — Кт 5111.

Зарахування ОЗ та ІНМА на баланс бюджетної установи здійснюють на підставі Акта введення в експлуатацію основних засобів.

Для розмежування ОЗ та ІНМА установи самостійно встановлюють вартісні ознаки та обґрунтовують критерії щодо визначення таких ознак. Так, для розмежування в бухобліку ОЗ та ІНМА бюджетні установи можуть застосовувати вартісні ознаки не вищі, ніж наведені в ПКУ (тобто на рівні 20 тис. грн). Обрану вартісну ознаку щодо ОЗ та МНМА обов’язково зазначають в наказі (положенні) про облікову політику установи.

Такі вартісні критерії є визначальними при плануванні та здійсненні видатків за відповідним КЕКВ:

• видатки на придбання або створення власними силами активів, віднесених до ОЗ та окремих ІНМА — за КЕКВ 3110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування». Також за кодом 3110 відображають витрати на монтаж та налагодження обладнання на місцях його безпосередньої експлуатації, якщо це обумовлено в договорі на придбання такого ОЗ;

• видатки на придбання об’єктів, які відносять до МНМА, — за КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар»;

• видатки на транспортні послуги, які не передбачено договором на придбання ОЗ та не включено до їх ціни, — за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)»;

• ПДВ, включений до ціни товарів, робіт і послуг, оплачують за тим кодом, за яким здійснюють основний платіж. Якщо ж бюджетна установа є платником ПДВ та відносить суми такого податку до податкового кредиту, то оплату здійснює за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки».

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція субрахунків		Сума, грн	№ м/о
		дебет	кредит
1	Отримано фінансування для придбання меблів	2313	5411	44500	2
2	Відображено витрати на придбання комплекту меблів	1311	6211	25000	6
3	Відображено витрати на придбання стільців	1312	6211	19500	6
4	Перераховано оплату постачальнику за меблі	6211	2313	44500	2, 6
5	Оприбутковано комплект меблів для кабінету керівника після введення в експлуатацію	1016	1311	25000	17
	Одночасно збільшено власний капітал	5411	5111	25000	17
6	Оприбутковано стільці для конференц-залу після введення в експлуатацію	1113	1312	19500	17
	Одночасно збільшено власний капітал	5411	5111	19500	17
7	Нараховано першу половину зносу при передачі стільців у використання (19500 грн х 50 %)	8014	1412	9750	17

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція субрахунків		Сума, грн	№ м/о
		дебет	кредит
Придбання лічильника
1	Отримано асигнування для придбання лічильника тепла	2313	5411	24000	2
2	Перераховано аванс постачальнику (24000 грн х 30 %)	2113	2313	7200	2, 4
3	Отримано лічильник від постачальника	1311	6211	24000	6
4	Зменшено заборгованість перед постачальником на суму сплаченого авансу	6211	2113	7200	4, 6
5	Здійснено остаточний розрахунок за лічильник	6211	2313	16800	2, 6
Оплата послуг з улаштування лічильника
6	Отримано асигнування для оплати послуг з улаштування лічильника	2313	7011	7500	2
7	Надано послуги з улаштування лічильника	1311	6211	7500	6
8	Перераховано оплату постачальнику за надані послуги	6211	2313	7500	2, 6
Уведення в експлуатацію прийнятого до розрахунків лічильника
9	Уведено в експлуатацію лічильник	1014	1311	24000	17
	Одночасно збільшено внесений капітал	5411	5111	24000	17
10	Збільшено первісну вартість лічильника на вартість послуг з його улаштування	1014	1311	7500	17
11	Вилучено з доходу звітного періоду асигнування в сумі поточних витрат на послуги з улаштування лічильника, які підлягають включенню до його первісної вартості	7011	5411	7500	17
	Одночасно збільшено власний капітал	5411	5111	7500	17

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція субрахунків		Сума, грн	№ м/о
		дебет	кредит
Придбання транспортного засобу
1	Отримано фінансування для придбання легкового автомобіля	2313	5411	406572,00	2
2	Відображено придбання автомобіля	1311	6211	406572,00	6
3	Перераховано кошти постачальнику за автомобіль	6211	2313	406572,00	2, 6
Оплата послуг з реєстрації транспортного засобу
4	Отримано фінансування для реєстрації автомобіля та сплати пенсійного збору (580,99 грн + 16262,88 грн)	2313	7011	16843,87	2
5	Перераховано збір до Пенсійного фонду	6312	2313	16262,88	2
6	Перераховано кошти за послуги з реєстрації автомобіля сервісному центру МВС	2117	2313	580,99	2, 4
7	Відображено витрати зі сплати пенсійного збору при першій реєстрації автомобіля	1311	6312	16262,88	17
8	Відображено витрати з реєстрації придбаного автомобіля	1311	2117	580,99	4
Уведення в експлуатацію транспортного засобу
9	Уведено в експлуатацію автомобіль	1015	1311	406572,00	17
	Одночасно збільшено внесений капітал	5411	5111	406572,00	17
10	Збільшено первісну вартість автомобіля на вартість послуг з його реєстрації та збору до Пенсійного фонду (16262,88 грн + 580,99 грн)	1015	1311	16843,87	17
11	Вилучено з доходу звітного періоду асигнування в сумі поточних витрат на послуги реєстрації придбаного автомобіля та сплати пенсійного, які підлягають включенню до його первісної вартості	7011	5411	16843,87	17
	Одночасно збільшено власний капітал	5411	5111	16843,87	17

1.2. Придбання за рахунок спеціального фонду

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція субрахунків		Сума, грн	№ м/о
		дебет	кредит
1	Отримано цільову благодійну допомогу	2313	7511	11000	3,14
2	Отримано кондиціонер від постачальника (сума з ПДВ)	1312	6211	9200	6
3	Перераховано постачальнику оплату за кондиціонер	6211	2313	9200	3,6
4	Виконано роботи зі встановлення кондиціонера (сума з ПДВ)	1312	2117	1500	4
5	Перераховано підрядній організації кошти на підставі акта виконаних робіт зі встановлення кондиціонера	2117	2313	1500	3,4
6	Вилучено з доходів від необмінних операцій кошти, використані для придбання та встановлення кондиціонера	7511	5411	9200	17
7	Введено кондиціонер в експлуатацію (9200 грн + 1500 грн)	1113	1312	10700	17
	Одночасно збільшено власний капітал	5411	5111	6300	17
8	Нараховано амортизацію при введенні в експлуатацію	8014	1412	5350	17
9	Віднесено на фінансовий результат звітного періоду нараховану амортизацію	5511	8014	5350	17

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція субрахунків		Сума, грн	№ м/о
		дебет	кредит
II квартал
1	Нараховано доходи від надання платних послуг	2111, 6212	7111	100000	4 або 6, 14
2	Надійшли кошти від наданих платних послуг	2313	2111, 6212	100000	3, 4 або 6
3	Закрито рахунок доходів наприкінці кварталу на фінансовий результат	7111	5511	100000	17
III квартал
1	Отримано обладнання від постачальника (сума з ПДВ)	1311	6211	29000	4
2	Перераховано постачальнику оплату за обладнання	6211	2313	29000	3,6
3	Відкориговано фінансовий результат звітного періоду на суму коштів, використаних на придбання обладнання	5511	5411	29000	17
4	Введено обладнання в експлуатацію	1014	1311	29000	17
	Одночасно збільшено власний капітал	5411	5111	29000	17

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція субрахунків		Сума, грн	№ м/о
		дебет	кредит
IY квартал минулого року
1	Нараховано доходи від надання платних послуг	2111, 6212	7111	50000	4 або 6,14
2	Надійшли кошти від наданих платних послуг	2313	2111, 6212	50000	3, 4 або 6
3	Закрито рахунок доходів наприкінці кварталу на фінансовий результат	7111	5511	50000	17
4	Закрито фінансовий результат звітного року	5511	5512	50000	17
III квартал поточного року
1	Отримано комп’ютерний комплекс від постачальника (сума з ПДВ)	1312	6211	18278	6
2	Перераховано постачальнику оплату за комп’ютерний комплекс	6211	2313	18278	3, 6
3	Відкориговано фінансовий результат минулого року на суму коштів, використаних на придбання комп’ютерного комплексу	5512	5411	18278	17
4	Введено комп’ютерний комплекс в експлуатацію	1113	1312	18278	17
	Одночасно збільшено власний капітал	5411	5111	18278	17
5	Нараховано амортизацію при введенні в експлуатацію комп’ютерного комплексу	8014	1412	9139	17
6	Віднесено на фінансовий результат звітного періоду нараховану амортизацію	5511	8014	9139	17

1.3. Самостійне виготовлення

Первісну вартість самостійно виготовлених об’єктів ОЗ або ІНМА формують за тими ж правилами, що й при придбанні ОЗ, тобто вона складається з витрат, перелічених у п. 5 розд. ІІ НП(С)БО 121.

Таким чином, до виробничої собівартості об’єкта ОЗ або ІНМА, виготовлених власними силами, слід уключати:

• вартість комплектуючих виробів, витратних та інших допоміжних матеріалів (у тому числі комплектуючі, отримані у результаті ліквідації інших об’єктів ОЗ, придбані спеціально, а також витрати на транспортування (доставку) комплектуючих та запасних частин тощо), вартість придбаних програмних продуктів;

• заробітну плату спеціаліста (спеціалістів), зайнятого (зайнятих) безпосередньо монтажем об’єкта та відрахування із заробітної плати на соціальні заходи;

• всі інші виробничі витрати, безпосередньо пов’язані з виготовленням об’єкта (наприклад, оплата послуг сторонніх організацій, у разі відсутності в установі відповідного фахівця).

Тож вважаємо за доцільне включати до собівартості виготовленого власними силами об’єкта ОЗ або ІНМА лише прямі витрати, тобто ті, які можна прямо віднести на конкретний об’єкт витрат.

Порядок відображення в бухобліку операцій із самостійного виготовлення ОЗ або ІНМА залежить від того, яким способом вони створені:

• господарським (тобто власними силами);

• підрядним (тобто із залученням сторонніх організацій);

• змішаним (комбінованим).

При підрядному способі до вартості самостійно виготовленого ОЗ або ІНМА включають вартість робіт (послуг), виконаних (наданих) підрядниками.

При господарському способі вартість виготовленого самостійно об’єкта ОЗ або ІНМА включає матеріальні витрати; витрати на оплату праці; ЄСВ, нарахований на зарплату працівників, зайнятих у виготовленні ОЗ; вартість послуг сторонніх організацій; інші витрати.

Для узагальнення інформації про витрати на створення (виготовлення) ОЗ або ІНМА власними силами призначено рахунок 13. За дебетом саме цього субрахунку слід накопичувати всі витрати, понесені під час виготовлення об’єкта власними силами установи. Суми цих витрат слід обліковувати у складі незавершених капітальних інвестицій до моменту введення в експлуатацію об’єкта, для виготовлення якого вони були здійснені. І тільки після прийняття в експлуатацію готового об’єкта ОЗ або ІНМА його оприбутковують на баланс установи за Дт відповідного субрахунку рахунка 10, 11 і списують накопичені витрати за Кт субрахунку 1311.

Одночасно відображають зміни внесеного капіталу за Дт 5411 — Кт 5111.

Тож навіть при господарському способі виготовлення ОЗ або ІНМА витрати на виконання будівельно-монтажних робіт щодо об’єкта установа збирає на рахунку 13, а рахунок 80 «Витрати на виконання бюджетних програм» не застосовує.

Для накопичення (формування) вартості майбутнього активу (за кожним найменуванням) до моменту введення його в експлуатацію доцільно застосовувати окремий регістр аналітичного обліку. Наприклад, Картку обліку об’єкта необоротних активів у складі незакінчених капітальних інвестицій. Форму такого документа установа розробляє самостійно та затверджує наказом про організацію бухгалтерського обліку.

Первинним документом (підставою для оприбуткування виготовленого власними силами об’єкта ОЗ або ІНМА є Акт введення в експлуатацію основних засобів.

Варто пам’ятати: якщо установа придбаває матеріальні цінності для створення об’єктів, що не відповідають критеріям основних засобів та у подальшому будуть обліковуватися на субрахунку 1113, то такі видатки здійснюють за КЕКВ 2210.

Але може статися й так, що в установі створено (виготовлено) об’єкт, який відповідає критерію ОЗ та, відповідно, буде обліковуватися на рахунку 10. У такому разі видатки на придбання матеріальних цінностей (комплектуючих тощо) необхідно здійснювати за КЕКВ 3110. При порушенні цієї вимоги такий факт буде розцінено перевіряючими як нецільове використання бюджетних коштів.

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція субрахунків		Сума, грн	№ м/о
		дебет	кредит
Придбання матеріалів
1	Оприбутковано матеріали для виготовлення стенда	1513	6211	3100	6
2	Перераховано кошти постачальнику за отримані матеріали	6211	2313	3100	3,6
3	Закрито рахунок доходів наприкінці кварталу на фінансовий результат	7111	5511	50000	17
Виготовлення стенду
1	Передано матеріали для виготовлення стенду	1312	1513	3100	13
2	Відкориговано фінансовий результат на вартість матеріалів, використаних для виготовлення стенду	5511	5411	3100	17
3	Введено в експлуатацію виготовлений стенд	1113	1312	3100	17
4	Одночасно збільшено внесений капітал	5411	5111	3100	17
5	Нараховано амортизацію на виготовлений стенд	8014	1412	1550	17
6	Віднесено на фінансовий результат звітного періоду суму амортизації	5511	8014	1550	17

2. Безоплатне отримання-передача ОЗ та ІНМА

2.1. Благодійна допомога

При відображенні в бухгалтерському обліку ОЗ та ІНМА, отриманих як благодійна допомога від фізичних або юридичних осіб, варто враховувати такі особливості:

1. Безоплатно отримані активи оприбутковують на баланс за справедливою вартістю. Такий порядок оцінки передбачено абз. 2 п. 5 розд. ІІІ Методрекомендацій з обліку ОЗ.

Разом з тим якщо є документи, що підтверджують вартість отриманих активів на відповідну дату, орієнтуємось на вартість, зазначену у первинних документах. Якщо ж таких документів немає, тоді оцінює подарований об’єкт та визначає його справедливу вартість комісія, створена за наказом керівника установи. При цьому до складу такої комісії обов’язково необхідно включити працівника бухгалтерської служби.

Комісія складає Акт оцінки, в якому зазначаються найменування і вартість отриманих основних засобів. Також необхідно скласти Акт введення в експлуатацію основних засобів.

2. Для того щоб правильно визначити субрахунок для обліку безоплатно отриманого майна, необхідно орієнтуватись на вартісні ознаки, встановлені установою для розмежування ОЗ та ІНМА. З огляду на це, зараховують такі об’єкти на рахунок 10 або 11, минаючи рахунок 13.

На думку Мінфіну, вартість безоплатно отриманих ОЗ та ІНМА до складу капітальних інвестицій не включають і на рахунку 13 не відображають. Про це свідчать бухгалтерські записи, наведені в п. 1.11 Типової кореспонденції. На рахунок 13 потрапляють тільки витрати, які пов’язані з доведенням такого об’єкта до стану, придатного до використання.

3. Відображають дохід від безоплатно отриманих об’єктів, а саме дохід від необмінних операцій на субрахунку 7511. Також при визнанні доходів від безоплатно отриманих активів збільшують внесений капітал — Кт 5111. Одночасно відображають касові видатки: Дт 2313 — Кт 7511.

4. Благодійні внески, гранти та дарунки належать до першої підгрупи другої групи власних надходжень бюджетних установ. Такі надходження є доходами спеціального фонду, які відображають за кодом класифікації доходів бюджету 25020100 «Благодійні внески, гранти та дарунки».

Тож у разі отримання благодійної допомоги у вигляді ОЗ та ІНМА необхідно внести зміни до кошторису в частині спеціального фонду за власними надходженнями. Для цього слід подати розпоряднику вищого рівня копії довідок про зміни до кошторису за власними надходженнями.

До того ж не забудьте: при отриманні благодійної допомоги подати до органу Казначейства Довідку про надходження в натуральній формі.

5. Всі додаткові витрати на доведення таких об’єктів до стану, придатного для застосування (наприклад, монтаж, налагодження), включають до первісної вартості безоплатно отриманого об’єкта. Додаткові витрати накопичують за Дт рахунка 13.

Після закінчення всіх робіт, пов’язаних з уведенням в експлуатацію безоплатно отриманого об’єкта, їх вартість відносять на збільшення первісної вартості такого об’єкта.

6. Безоплатно отримані об’єкти підлягають амортизації у загальному порядку, адже ані в НП(С)БО 121, ані в Методрекомендаціях з обліку ОЗ для них не передбачено жодних винятків. Тобто порядок нарахування амортизації для таких об’єктів не містить будь-яких особливостей.

7. При нарахуванні амортизації на безоплатно отримані активи здійснюють запис: Дт 8014, 8114 — Кт 1411, 1412.

Цей запис складають на суму амортизації, яку обчислюють від первісної вартості безоплатно отриманого об’єкта. Тобто виходячи зі справедливої вартості або вартості, зазначеної у первинних документах надавача благодійної допомоги, а також додаткових витрат на доведення таких об’єктів до стану, придатного для застосування (монтаж, налагодження тощо). Також одночасно складають другий запис: Дт 5111 — Кт 7511.

Такий запис необхідно складати виходячи з «чистої» вартості безоплатно отриманого об’єкта (тобто без додаткових витрат). Отже, це буде саме та сума амортизації, яку нараховано на справедливу вартість або вартість, зазначену у первинних документах надавача благодійної допомоги. З огляду на це, суми нарахованої амортизації, зазначені в першому та другому записі, будуть різними.

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція субрахунків		Сума, грн	№ м/о
		дебет	кредит
1	Оприбутковано безоплатно отриману комп’ютерну техніку	1014	2117	147000	4
	Водночас відображено:
	• дохід від безоплатно отриманої комп’ютерної техніки	2313	7511*	147000	3
	• збільшення внесеного капіталу на суму безоплатно отриманої комп’ютерної техніки	7511	5111	147000	14
	• касові видатки	2117	2313	147000	3,4
2	Відображено безоплатно отримане ПЗ на правах користування	8013	2117	98000	4
	Водночас відображено:
	• дохід від безоплатно отриманих програм	2313	7511*	98000	3
	• касові видатки	2117	2313	98000	3, 4
3	Відображено отримання прав на користування програмним забезпеченням (операційною системою та графічним редактором) у позабалансовому обліку	013	—	98000	16
* Не пізніше останнього робочого дня звітного місяця на суму отриманої благодійної допомоги необхідно подати до Держказначейської служби Довідку про надходження в натуральній формі. Увага! Довідку оформляють на загальну суму — 245000 грн, у тому числі: 147000 грн зазначаємо за КЕКВ 3110 і 98000 грн — за КЕКВ 2240.

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція субрахунків		Сума, грн	№ м/о
		дебет	кредит
Оприбуткування благодійної допомоги
1	Відображено вартість отриманого бойлера (на підставі підтвердних документів)	1113	2117	7500	4
2	Водночас відображено:
	• дохід від безоплатно отриманого МНМА	2313	7511*	7500	3, 14
	• збільшено внесений капітал на суму безоплатно отриманого МНМА	7511	5111	7500	14
	касові видатки	2117	2313	7500	3, 4
* Не пізніше останнього робочого дня місяця слід скласти та подати до Казначейства Довідку про надходження у натуральній формі. Увага! Довідку оформляють на суму — 7500 грн та зазначають КЕКВ 2210.
3	Виконано роботи зі встановлення бойлера	1312	6211	1500	6
4	Віднесено на збільшення первісної вартості бойлера витрати на його встановлення	1113	1312	1500	17
	Одночасно збільшено власний капітал	5411	5111	1500	17
5	Перераховано підрядній організації кошти за встановлення бойлера	6211	2313	1500	3, 6
6	Вилучено з доходів спецфонду кошти, використані на оплату послуг зі встановлення бойлера	7111	5411	1500	17
7	Нараховано амортизацію на безоплатно отриманий МНМА ((7500 грн + 1500 грн) х 50 % = 4500 грн)	8014	1412	4500	17
	Водночас другий запис (7500 грн х 50 % = 3750 грн)	5111	7511	3750	17
8	Віднесено на фінансовий результат звітного періоду нараховану амортизацію	5511	8014	4500	17
9	Закриття рахунку доходів у частині нарахованої амортизації	7511	5511	3750	17

2.2. Безоплатне отримання-передача ОЗ та ІНМА в межах одного органу управління

При відображенні в обліку операцій, пов’язаних з безоплатним отриманням-передачею ОЗ та ІНМА між бюджетними установами, які знаходяться в межах одного суб’єкта управління державним або комунальним майном, керуються вимогами НП(С)БО 121 та Типовою кореспонденцією.

Бюджетна установа, яка передає майно

1. При передачі об’єкта ОЗ, ІНМА необхідно нарахувати амортизацію в місяці його вибуття. Амортизацію нараховують за повну кількість календарних місяців перебування активу в експлуатації протягом звітного періоду (кварталу).

При передачі МНМА установа нараховує другу половину зносу — 50 % його первісної вартості.

Нарахування амортизації ОЗ та МНМА відображають таким чином: Дт 8014, 8114 — Кт 1411,1412.

2. Установа списує з балансу первісну (переоцінену) вартість об’єкта.

Для цього складають таку кореспонденцію: Дт 5111 — Кт 10, 11.

3. Установа, що передає ОЗ та ІНМА іншій бюджетній установі, також списує суму накопиченого (нарахованого) зносу на такий об’єкт.

При цьому установа списує суму зносу, накопиченого за Кт субрахунків 1411, 1412, який нараховано за поточний рік та минулі роки (п. 1.13 Типової кореспонденції). При цьому складають такі записи:

• Дт 1411, 1412 — Кт 5511 — за поточний рік;

• Дт 1411, 1412 — Кт 5512 — за минулі роки.

4. Установа повинна передати ОЗ та ІНМА разом із первинними документами (чи їх копіями), обліковими регістрами (чи їх копіями) та іншими документами, у яких зазначено вартість придбання (створення) таких об’єктів. Саме про це зазначено в п. 5 розд. III Методрекомендацій з обліку ОЗ.

Бюджетна установа, яка отримує майно

1. Первісна вартість ОЗ, ІНМА, отриманих безоплатно, дорівнює первісній (переоціненій) вартості об’єкта установи, що їх передала, з урахуванням витрат, передбачених п. 5 розд. II НП(С)БО 121, з наведенням суми нарахованого зносу. Таку вартість визначають на підставі первинних документів (Актів приймання-передачі), облікових регістрів або інших документів, в яких зазначено вартість придбання (створення) ОЗ. При цьому оцінити таке майно за справедливою вартістю установи можуть лише в разі, якщо відсутня достовірна інформація про первісну оцінку такого майна (тобто в разі відсутності первинних документів від установи, яка передає майно).

Безоплатно отримані ОЗ, ІНМА за такими операціями відображають в обліку так: Дт 10, 11 — Кт 5111.

2. Установа, що безоплатно отримала ОЗ, ІНМА від іншої бюджетної установи, також показує суму зносу, нарахованого на такий об’єкт:

• Дт 5511 — Дт 1411, 1412 — за поточний рік;

• Дт 5512 — Дт 1411, 1412 — за минулі роки.

3. Отримання ОЗ, ІНМА не є доходом установи. Тобто передача-отримання майна між такими бюджетними установами не прирівнюються до операцій з відчуження — придбання майна. Відтак рахунки доходів і витрат не беруть участі при відображенні цих операцій.

4. За загальними правилами до первісної вартості мають потрапити всі інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням ОЗ до придатного для використання стану. Такі правила формування первісної вартості визначено п. 5 розд. ІІ НП(С)БО 121.

Витрати, які збільшують первісну вартість ОЗ, ІНМА, накопичують у складі незавершених капінвестицій, тобто на субрахунку 1311, 1312. Після введення відповідних об’єктів в експлуатацію слід зменшити суму капінвестицій. Для цього списують відповідні суми з Кт субрахунку 1311, 1312 у дебет рахунка 10 або 11.

5. Установа — отримувач ОЗ, ІНМА у загальному порядку починає нараховувати амортизацію на такі об’єкти. Нараховують та показують амортизацію починаючи з місяця, наступного за місяцем надходження таких об’єктів.

6. Установа, яка безоплатно отримала об’єкт ОЗ (крім білизни, постільних речей, одягу, взуття, бібліотечних фондів, МНМА, матеріалів довготривалого використання), повинна присвоїти їм новий інвентарний номер та відкрити Інвентарну картку обліку об’єкта основних засобів.

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція субрахунків		Сума, грн	№ м/о
		дебет	кредит
Установа, яка передає авто
1	Нараховано амортизацію за квітень та травень	8014	1411	2029	17
2	Віднесено на фінансовий результат суму амортизації, нарахованої за квітень та травень	5511	8014	2029	17
3	Відображено первісну вартість переданого авто	5111	1015	85200	9
4	Списано знос, нарахований за поточний рік	1411	5511	5072	9
5	Списано знос, нарахований у минулих роках	1411	5512	54080	9
Установа, яка отримала авто
1	Оприбутковано авто	1015	5111	85200	17
2	Відображено знос, нарахований за поточний рік	5511	1411	5072	17
3	Відображено знос, нарахований у минулих роках	5512	1411	54080	17
4	Отримано фінансування для перереєстрації автомобіля	2313	7011	500	2
5	Перераховано кошти за послуги з перереєстрації автомобіля	2117	2313	500	2, 4
6	Перереєстровано автомобіль сервісним центром МВС	1311	2117	500	4
7	Вилучено з доходу звітного періоду асигнування у сумі поточних витрат на перереєстрацію автомобіля, що включають до його первісної вартості	7011	5411	500	17
8	Збільшено вартість автомобіля	1015	1311	500	17
	Водночас здійснено другий запис	5411	5111	500	17

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція субрахунків		Сума, грн	№ м/о
		дебет	кредит
Установа, що передає МНМА
1	Списано первісну вартість переданої шафи	5111	1113	2750	9
2	Списано суму нарахованого зносу	1412	5512	1375	9
Установа, що отримує МНМА
1	Оприбутковано МНМА	1113	5111	2750	17
2	Відображено суму нарахованого зносу	5512	1412	1375	17

2.3. Безоплатне отримання-передача переоцінених ОЗ в межах одного органу управління

При передачі переоцінених ОЗ від однієї установі інший, які знаходяться в межах одного органу управління, є декілька особливостей.

Бюджетна установа, яка передає переоцінені ОЗ

1. Установа списує з балансу первісну вартість об’єкта (до проведення переоцінки) з одночасним списанням внесеного капіталу.

Для цього складають таку кореспонденцію: Дт 5111 — Кт 10.

2. Списує суму зносу, накопиченого за Кт субрахунків 1411, який нараховано за поточний рік та минулі роки (п. 1.13 Типової кореспонденції). При цьому складають такі записи:

• Дт 1411, 1412 — Кт 5511 — за поточний рік;

• Дт 1411, 1412 — Кт 5512 — за минулі роки.

3. Списує суму капіталу в дооцінках: Дт 5311— Кт 5512.

4. Також доцільно передати копію Інвентарної картки обліку об’єкта основних засобів та копії додатків до картки або витяги з інших регістрів аналітичного обліку щодо проведених переоцінок об’єкта ОЗ (за наявності).

Бюджетна установа, яка приймає переоцінені ОЗ

1. Інформація про переоцінений об’єкт, а саме про первісну (переоцінену вартість) такого об’єкта, суму нарахованого зносу та внесений капітал, ґрунтується на підставі даних, зазначених в Акті приймання-передачі. Також таку інформацію підтверджують дані копії Інвентарної картки обліку об’єкта основних засобів та копії додатків до картки або витяги з інших регістрів аналітичного обліку щодо проведених переоцінок об’єкта ОЗ (за наявності).

2. Суму капіталу в дооцінках (субрахунок 5311) ніяк не відображають. А тому в разі повторного проведення переоцінки такого ОЗ таку операцію установа буде здійснювати як для ОЗ, які переоцінюють уперше.

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція субрахунків		Сума, грн	№ м/о
		дебет	кредит
Установа, яка передає переоцінений ОЗ
1	Нараховано амортизацію	8014	1411	1831,50	17
2	Віднесено на фінансовий результат суму амортизації, нарахованої в поточному періоді	5511	8014	1831,50	17
3	Списано знос, нарахований за поточний рік	1411	5511	1831,50	9
4	Списано знос, нарахований у минулих роках	1411	5512	15984	9
5	Списано первісну вартість (до переоцінки) переданого активу	5111	1014	18000	9
Ця кореспонденція передбачена в п. 1.13 Типової кореспонденції. Установа, яка передає актив іншій установі, списує із субрахунку 5111 суму, що дорівнює внесеному капіталу, а не переоцінену первісну вартість активу.
6	Віднесено на фінансовий результат суму переоцінки первісної вартості активу	5512	1014	1980	9
Ця кореспонденція не передбачена в Типовій кореспонденції. Але її необхідно зробити, оскільки установа, яка передає актив іншій установі, повинна списати із субрахунку 1014 переоцінену первісну вартість. Для цього доцільно використовувати субрахунок 5512.
7	Списано суму капіталу в дооцінках	5311	5512	396	17
На дату списання ОЗ водночас здійснюють списання капіталу в дооцінках. Ця кореспонденція передбачена п. 1.30 Типової кореспонденції.
Установа, яка отримала переоцінений ОЗ
1	Оприбутковано ОЗ за переоціненою первісною вартістю	1014	5111	18000	17
		1014	5512	1980	17
Такі записи пояснюються тим, що при отриманні активу установа повинна зарахувати на субрахунок 1014 об’єкт ОЗ за первісною переоціненою вартістю — 19980 грн.
2	Відображено знос, нарахований за поточний рік	5511	1411	1831,50	17
3	Відображено знос, нарахований у минулих роках	5512	1411	15984	17

2.4. Безоплатне отримання-передача ОЗ та ІНМА між різними суб’єктами управління

При відображенні в обліку операцій, пов’язаних з безоплатним отриманням-передачею ОЗ та ІНМА між бюджетними установами, які підвідомчі різним суб’єктам управління державним або комунальним майном, та між бюджетними установами, які утримуються з різних бюджетів, керуються вимогами НП(С)БО 121 та Типовою кореспонденцією.

Операції з безоплатного отримання-передачі між зазначеними установами відображають таким чином.

Установа, що передає майно

1. За загальним правилом при передачі об’єктів ОЗ, ІНМА установа повинна нарахувати амортизацію в місяці його вибуття.

Амортизацію нараховують за повну кількість календарних місяців перебування активу в експлуатації протягом звітного періоду (кварталу).

Але якщо йдеться про передачу МНМА, пам’ятайте про такий момент: у місяці передачі (списання з балансу) таких активів нараховують решту амортизації — 50 % його первісної вартості.

Отже, при нарахуванні амортизації на ОЗ, ІНМА бюджетні установи виконують запис: Дт 8014, 8114 — Кт 1411, 1412.

2. Установа, яка передає ОЗ, ІНМА іншій бюджетній установі, списує з балансу його первісну (переоцінену) вартість, балансову вартість та суму накопиченого зносу. Такі вимоги до вибуття основних засобів визначено в п. 3 розд. VI НП(С)БО 121 та п. 11 розд. VІІІ Методрекомендацій з обліку ОЗ.

При передачі ОЗ та ІНМА роблять такі записи:

• на суму нарахованої амортизації за поточний за минулі роки Дт 14 — Кт 10, 1116;

• на залишкову вартість об’єкта: Дт 8411 — Кт 10, 1116.

При передачі МНМА в бухобліку одним записом списують з балансу суму амортизації, нарахованої за весь період експлуатації такого об’єкта, та його первісну вартість: Дт 1412 — Кт 1113. Такий бухзапис здійснюють на підставі п. 1.29 Типової кореспонденції.

Установа, що отримує майно

1. Первісна вартість основних засобів, отриманих безоплатно від суб’єктів державного сектору, дорівнює первісній (переоціненій) вартості основних засобів суб’єкта державного сектору, що їх передав, з урахуванням витрат, передбачених п. 5 розд. II НП(С)БО 121, з наведенням суми нарахованого зносу.

Таку вартість визначають на підставі первинних документів (Актів приймання-передачі), облікових регістрів або інших документів, в яких зазначено вартість придбання (створення) основних засобів.

Нагадаємо: оцінити таке майно за справедливою вартістю установі доведеться лише в разі, якщо відсутня достовірна інформація про первісну оцінку такого майна (тобто в разі відсутності первинних документів від установи, яка передає майно). У таких випадках питанням оцінки майна займається комісія установи.

2. Зазначимо, що в п. 8 розд. ІІ НП(С)БО 121 встановлено єдині правила оцінки майна, які безоплатно отримала бюджетна установа від іншої бюджетної установи.

А саме: первісна вартість ОЗ, отриманих безоплатно від суб’єктів державного сектору, дорівнює первісній (переоціненій) вартості основних засобів суб’єкта державного сектору, що їх передав, з урахуванням витрат, передбачених п. 5 розд. ІІ цього Стандарту, з наведенням нарахованої суми зносу.

У Типовій кореспонденції проведено розмежування щодо обліку операцій з безоплатної передачі-отримання майна залежно від того, у межах якого органу здійснюються такі операції.

Згідно з роз’ясненнями Мінфіну, наведеними в листі від 05.01.2018 р. № 35200-02-2/609, при отриманні майна від бюджетних установ, які підвідомчі іншим суб’єктам управління, операції здійснюються в порядку звичайного безоплатного отримання майна. Тобто установа, яка отримує майно, визнає доходи від безоплатно отриманих об’єктів ОЗ як доходи від необмінних операцій.

З огляду на це, при отриманні зазначених об’єктів установи застосовують субрахунок 7511. Тому не забудьте при отриманні такого майна подати до органу Державного казначейства Довідку про надходження в натуральній формі.

3. У свою чергу, при визнанні доходів від безоплатно отриманих об’єктів ОЗ, ІНМА бюджетні установи одночасно збільшують внесений капітал (Дт 7511 — Кт 5111) , а також відображають касові видатки (Дт 2117 — Кт 2313).

4. Суму зносу, який був раніше нарахований на ОЗ, ІНМА, відображають записом: Дт 5111 — Кт 1411, 1412.

5. Безоплатно отримані ОЗ, ІНМА підлягають амортизації у загальному порядку, адже ані в НП(С)БО 121, ані в Методрекомендаціях з обліку ОЗ для них не передбачено ніяких винятків. Тобто порядок розрахунку амортизації для таких об’єктів не має жодних особливостей.

При нарахуванні амортизації на безоплатно отримані ОЗ, ІНМА здійснюють такі записи:

Дт 8014 — Кт 1411;

Дт 5111 — Кт 7511.

Врешті-решт сальдо за Кт субрахунку 5111 свідчить про залишкову вартість такого об’єкта. Така розбіжність буде аж до того моменту, поки на такий об’єкт будуть нараховувати амортизацію.

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція субрахунків		Сума, грн	№ м/о
		дебет	кредит
Установа, яка безоплатно передає будівлю
1	Нараховано амортизацію за січень	8014	1411	6800	17
2	Віднесено на фінрезультат суму амортизації, нарахованої за січень	5511	8014	6800	17
3	Списано вартість переданої будівлі:
	• сума нарахованого зносу за поточний та минулі роки	1411	1013	3606800	9
	• залишкова вартість	8411	1013	473200	9
4	Віднесено на фінансовий результат звітного періоду залишкову вартість	5511	8411	473200	17
5	Віднесено до накопичених фінансових результатів вартість будівлі при списанні	5111	5512	4080000	17
Установа, яка безоплатно отримала будівлю
1	Відображено вартість безоплатно отриманої будівлі	1013	2117	4080000	4
2	Водночас відображено:
	• дохід від безоплатно отриманого об’єкта	2313	7511	4080000	3, 14
	• збільшення внесеного капіталу на вартість безоплатно отриманого об’єкта	7511	5111	4080000	14
	• касові витрати	2117	2313	4080000	3, 4
Увага! До органу Казначейства установа подає Довідку про надходження в натуральній формі.
3	Відображено нарахований знос на отриманий об’єкт (на підставі отриманих документів)	5111	1411	3606800	17
4	Нараховано амортизацію на безоплатно отриманий об’єкт (за лютий та березень)	8014	1411	13600	17
	Водночас здійснено другий запис	5111	7511	13600	14
5	Віднесено на фінансовий результат звітного періоду нараховану амортизацію (щоквартально)	5511	8014	13600	17
6	Закрито рахунок доходів у частині нарахованої амортизації	7511	5511	13600	17

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція субрахунків		Сума, грн	№ м/о
		дебет	кредит
Установа, яка безоплатно передає МНМА
1	Нараховано амортизацію в місяці списання МНМА з балансу	8014	1412	2100	17
2	Списано вартість МНМА та суму нарахованої амортизації	1412	1113	4200	9
3	При списанні віднесено до накопичених фінансових результатів первісну вартість МНМА	5111	5512	4200	17
4	Віднесено на фінансовий результат звітного періоду нараховану амортизацію	5511	8014	2100	17
Установа, яка безоплатно отримала МНМА
1	Відображено вартість безоплатно отриманого МНМА	1113	2117	4200	4
2	Водночас відображено:
	• дохід від безоплатно отриманого МНМА	2313	7511	4200	3, 14
	• збільшення внесеного капіталу на вартість безоплатно отриманого МНМА	7511	5111	4200	17
	• касові витрати	2117	2313	4200	3, 4
До органу Казначейства установа подає Довідку про надходження в натуральній формі.
3	Відображено нарахований знос на безоплатно отриманий МНМА (на підставі отриманих документів)	5111	1412	4200	17
4	Збільшено первісну вартість спортивного обладнання на суму ліквідаційної вартості	1113	5111	175	17

2.5. Безоплатне надходження-передача незавершених капітальних інвестицій

Незавершеними капінвестиціями визнають витрати на будівництво, виготовлення, придбання і поліпшення об’єктів ОЗ з початку та до закінчення зазначених робіт і введення об’єктів в експлуатацію. Це стосується витрат, щодо яких установою не було завершено створення та введення в експлуатацію об’єкта ОЗ, ІНМА на дату балансу.

Такі витрати установи відображають у складі незавершених капітальних інвестицій у необоротні активи на субрахунках 1311, 1312.

Установи, які мають на балансі об’єкти незавершеного будівництва та здійснюють передачу таких об’єктів іншим установам у межах органу, уповноваженого управляти об’єктами державної (комунальної) власності, відображають такі витрати з урахуванням записів, що неведені в пп. 1.14 — 1.16 Типової кореспонденції.

Установа, яка передає незавершені капітальні інвестиції

1. На момент безоплатної передачі об’єктів незавершеного будівництва всі витрати, які були накопичені та обліковувались за дебетом субрахунків 1311, 1312 та кредитом субрахунку 5411, установа відносить на фінрезультат.

Передачу зазначених витрат установа відображає такими записами:

• Дт 5511— Кт 1311, 1312 — вартість безоплатно переданих капінвестицій, здійснених у поточному році;

• Дт 5512 — Кт 1311, 1312 — вартість безоплатно переданих капінвестицій, здійснених у минулих роках.

2. Віднесення коштів цільового фінансування, що спрямовувались на об’єкти незавершеного будівництва, на фінансовий результат поточного та минулого років:

• Дт 5411 — Кт 5511— кошти цільового фінансування, спрямовані на об’єкти незавершеного будівництва у поточному році;

• Дт 5411 — Кт 5512 — кошти цільового фінансування, спрямовані на об’єкти незавершеного будівництва у минулих роках.

Установа, яка приймає незавершені капітальні інвестиції

1. Зараховує такі витрати до складу незавершених капінвестицій:

• Дт 1311, 1312 — Кт 5511 — вартість безоплатно отриманих капінвестицій, здійснених у поточному році;

• Дт 1311, 1312 — Кт 5512 — вартість безоплатно отриманих капінвестицій, здійснених у минулих роках.

2. Після зарахування об’єктів незавершеного будівництва до складу ОЗ, МНМА здійснюють введення в експлуатацію таких об’єктів та відображають так: Дт 10, 11 — Кт 1311, 1312.

3. Внесений капітал установа формує за рахунок зменшення фінрезультату: Дт 5511, 5512 — Кт 5111.

4. При отриманні незавершених капінвестицій субрахунок 5411 ніяк не задіяний.

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція субрахунків		Сума, грн	№ м/о
		дебет	кредит
Управління капбудівництва (головний розпорядник, який є замовником робіт)
1	Надійшло фінансування для проведення реконструкції будівлі	2313	5411	1140000	2 або 3
2	Перераховано аванс підрядній організації	2113	2313	342000	2, 4 або 3, 4
3	Відображено видатки на реконструкцію будівлі (на підставі Акта приймання виконаних будівельних робіт)	1311	6211	1140000	6
4	Зменшено суму заборгованості перед підрядником на суму виплаченого авансу	6211	2113	342000	4, 6
5	Здійснено остаточні розрахунки з підрядною організацією (1140000 грн – 342000 грн)	6211	2313	798000	2, 6 або 3, 6
6	Після закінчення реконструкції передано бюджетній установі незавершені капінвестиції (на підставі Акта передачі робіт з реконструкції основних засобів)	5511	1311	1140000	17
7	Кошти цільового фінансування, спрямовані на реконструкцію, віднесено на фінрезультат поточного року	5411	5511	1140000	17
Бюджетна установа — балансоутримувач будівлі
1	Відображено видатки на реконструкцію будівлі (на підставі Акта передачі робіт з реконструкції основних засобів)	1311	5511	1140000	17
2	Вартість робіт з реконструкції віднесено на збільшення первісної вартості будівлі	1013	1311	1140000	17
	Водночас здійснено другий запис	5511	5111	1140000	17

* Декларація засвідчує відповідність закінченого будівництвом об’єкта проєктній документації та підтверджує його готовність до експлуатації. Це означає, що на об’єкті виконані всі роботи, передбачені проєктною документацією згідно з будівельними нормами, стандартами і правилами, а також змонтоване та випробуване обладнання з дотриманням певних особливостей.

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція субрахунків		Сума, грн	№ м/о
		дебет	кредит
	Залишки на субрахунках станом на 1 січня:
	• незавершені капінвестиції	1311/1*	—	62000000
	• цільове фінансування	—	5411	62000000
1	Надійшло фінансування для завершення будівництва	2313	5411	45000000	2 або 3
2	Перераховано аванс підрядній організації	2113	2313	13500000	2, 4 або 3, 4
3	Відображено видатки на будівництво (на підставі Акта приймання виконаних будівельних робіт)	1311/1	6211	45000000	6
4	Зменшено суму заборгованості перед підрядником на суму виплаченого авансу (45000000 грн – 13500000 грн)	6211	2113	31500000	4, 6
5	Здійснено остаточний розрахунок з підрядною організацією	6211	2313	31500000	2, 6 або 3, 6
6	Добудований об’єкт в сумі капінвестицій передано комунальному підприємству (на підставі Акта приймання-передачі)	5511	1311/1	45000000	17
		5512	1311/1	62000000	17
7	Кошти цільового фінансування, спрямовані на будівництво об’єкта, віднесено на фінрезультат поточного та минулих років	5411	5511	45000000	17
		5411	5512	62000000	17
* Замовнику будівництва, який у себе в бухобліку накопичує витрати на будівництво об’єкта, доцільно відокремити такі незавершені капінвестиції та побудований об’єкт від інших ОЗ, які він використовує в процесі основної діяльності, та виконання бюджетних програм. Для обліку таких об’єктів варто передбачити в Робочому плані рахунків окремі аналітичні рахунки до субрахунку 1311, наприклад: 1311/1 «Капітальні інвестиції в основні засоби, призначені для передачі».

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція субрахунків		Сума, грн	№ м/о
		дебет	кредит
Установа, яка передала незавершений об’єкт будівництва
1	Передано незавершений об’єкт будівництва (оформлено Акт приймання-передачі)	5512	1311	14000000	17
2	Кошти цільового фінансування, спрямовані на будівництво об’єкта, віднесено на фінрезультат минулих років	5411	5512	14000000	17
Установа, яка прийняла незавершений об’єкт будівництва
1	Зараховано незавершений об’єкт будівництва на баланс	1311	5512	14000000	17
2	Залишки на субрахунках станом на 01 січня:
	• незавершені капінвестиції	1311	—	14000000
	• фінансовий результат минулих років	—	5512	14000000
3	Отримано поточному році бюджетні асигнування для завершення будівництва об’єкта	2313	5411	41000000	2 або 3
4	Перераховано попередню оплату підрядній організації	2113	2313	12300000	2, 4 або 3, 4
5	Відображено видатки на будівництво (на підставі Акта приймання виконаних будівельних робіт)	1311	6211	41000000	6
6	Зменшено суму заборгованості перед підрядником на суму виплаченого авансу	6211	2113	12300000	4, 6
7	Проведено остаточний розрахунок з підрядною організацією (41000000 грн – 12300000 грн)	6211	2313	28700000	2, 6 або 3, 6
8	Введено об’єкт будівництва в експлуатацію	1013	1311	55000000	17
9	Одночасно збільшено внесений капітал	5411	5111	41000000	17
		5512	5111	14000000	17
Майте на увазі: у такій ситуації вартість об’єкта будівництва буде сформовано виходячи із загальної сумі витрат, пов’язаних із такими роботами. При цьому до такої вартості включають як видатки на будівництво, здійснені у поточному році, так і незавершені капінвестиції, які було отримано від іншої бюджетної установи. Для детального обліку зазначених витрат доцільно вести окремий регістр аналітичного обліку незавершених капінвестицій. Наприклад, використовувати для цього Картку обліку об’єктів необоротних активів у складі незавершених капітальних інвестицій, яку складають у довільній формі.

3. Ремонт та поліпшення

Бухгалтерський облік витрат на ремонти та поліпшення ОЗ та ІНМА залежить від того, на що спрямовані ремонтні заходи:

• на підтримання об’єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигід від його використання (технічний огляд, нагляд, обслуговування, ремонт)

або

• на його поліпшення, що призводить до збільшення майбутніх економічних вигід, первісно очікуваних від використання такого об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, реконструкція).

Тобто основний «обліковий» критерій у цьому випадку — майбутні економічні вигоди.

Саме керівних вирішує, чи спрямовані такі роботи на підвищення техніко-економічних можливостей об’єкта, що приведе до збільшення економічних вигід, або ж вони здійснюються для підтримання об’єкта в придатному для використання стані. При цьому керівник обов’язково має враховувати результати аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких витрат ( п. 2 розд. VI Методрекомендацій з обліку ОЗ).

3.1. Витрати на ремонт і техобслуговування

Усі витрати, що здійснюють для утримання об’єкта ОЗ та ІНМА у робочому стані (проведення технічного нагляду, обслуговування та ремонту) та відновлення або підтримання майбутніх економічних вигід або потенціалу корисності на первісно оціненому рівні продуктивності об’єкта основних засобів, визнають витратами звітного періоду, в якому вони були понесені. Підхід до всіх видів ремонтів єдиний та визначений п. 4 розд. VI Методрекомендацій з обліку ОЗ.

Незалежно від суми та виду ремонту такі витрати не збільшують первісну вартість відремонтованого об’єкта.

Тобто при здійсненні цих витрат дебетують субрахунок 8013 або 8113 залежно від призначення об’єктів ОЗ та ІНМА, які було відремонтовано.

З огляду на це, кошти, отримані бюджетною установою для здійснення зазначених витрат, відносять до бюджетних асигнувань, отриманих на виконання повноважень. Такі кошти зараховують на субрахунок 7011.

Таким чином, для обліку таких коштів не застосовують ані рахунок 13, ані рахунок 54, оскільки зазначені рахунки призначені, зокрема, для обліку витрат на поліпшення об’єктів ОЗ (реконструкція, реставрація, модернізація, добудова, дообладнання), тобто у тих випадках, коли збільшується первісна вартість об’єкта.

Витрати на такі роботи планують за відповідними КЕКВ з урахуванням вимог Інструкції № 333, а саме:

• видатки на придбання будівельних матеріалів для поточного ремонту будівлі та благоустрою території, запчастин для поточного ремонту та обслуговування обладнання, транспортних засобів — за КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар». Переважно цей КЕКВ застосовують, коли приміщення ремонтують власними силами;

• витрати на оплату послуг сторонніх організацій, які виконують роботи з поточного ремонту — за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)»;

• видатки на капремонт будівлі, обладнання, транспортних засобів (у тому числі на оплату будівельно-монтажних робіт, придбання будівельних матеріалів та обладнання, виготовлення проєктно-кошторисної документації) — за КЕКВ 3132 «Капітальний ремонт інших об’єктів»

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція субрахунків		Сума, грн	№ м/о
		дебет	кредит
Поточний ремонт господарчим способом
1	Отримано фінансування на придбання запчастин для ремонту	2313	7011	560	2
2	Оприбутковано свічки запалювання	1515	6211	560	6
3	Перераховано кошти за запчастини постачальнику	6211	2313	560	2, 6
4	Списано свічки запалювання, використані для ремонту автомобіля (в момент їх встановлення замість несправних)	8013	1515	560	13

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція субрахунків		Сума, грн	№ м/о
		дебет	кредит
Поточний ремонт підрядним способом
1	Отримано фінансування на ремонт автомобіля	2313	7011	3150	2
2	Оприбутковано запчастини	1515/1*	2117	2500	4
3	Перераховано кошти за запчастини	2117	2313	2500	2, 4
4	Відображено передачу запчастин зі складу установи виконавцю робіт	1515/2*	1515/1*	2500	13
5	Виконано ремонт автомобіля	8013	6211	650	6
6	Перераховано кошти СТО за ремонт	6211	2313	650	2, 6
7	Списано вартість запчастин, використаних для ремонту	8013	1515/2*	2500	13
* Зверніть увагу, що передачу запчастин виконавцю робіт ми показуємо тільки в межах субрахунку 1515. Для цього застосовуємо аналітичні рахунки: • наприклад, 1515/1 «Запасні частини на складі», та 1515/2 «Запасні частини, передані для встановлення». Тільки після завершення ремонту та фактичного використання цих запчастин списуємо їх вартість на витрати відповідного звітного періоду.

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція субрахунків		Сума, грн	№ м/о
		дебет	кредит
Капітальний ремонт підрядним способом
1	Отримано бюджетні асигнування для здійснення витрат, пов’язаних з капітальним ремонтом, у тому числі для виготовлення проєктно-кошторисної документації	2313	7011	63600	2
2	Виконано роботи з виготовлення проєктно-кошторисної документації на капітальний ремонт	8013	6211	63600	6
3	Перераховано кошти проєктній організації	6211	2313	63600	2, 6
4	Надано аванс підрядній організації	2113	2313	171000	2, 4
5	Виконано роботи з капітального ремонту	8013	6211	570000	6
Складено Акт приймання виконаних будівельних робіт за ф. № КБ-2в та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за ф. № КБ-3, які підписано бюджетною установою. Складено Акт приймання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих основних засобів.
6	Зменшено суму заборгованості перед підрядником на суму виплаченого авансу	6211	2113	171000	4, 6
7	Проведено остаточний розрахунок з підрядною організацією (570000 грн – 171000 грн)	6211	2313	399000	2, 6

3.2. Поліпшення власних ОЗ та ІНМА

Вартість робіт, що приводять до збільшення очікуваних майбутніх вигід від об’єкта основних засобів, включають до капітальних інвестицій. Такі витрати відносять на збільшення первісної вартості об’єктів ОЗ та ІНМА. Підставою для визнання витрат, пов’язаних з поліпшенням ОЗ та ІНМА, є зростання внаслідок цих витрат очікуваного терміну корисного використання об’єкта, кількості та/або якості робіт, послуг, які надаються цим об’єктом.

Прикладами такого поліпшення є:

1) модифікація, модернізація об’єкта основних засобів з метою подовження терміну його корисної експлуатації або збільшення його виробничої потужності;

2) заміна окремих частин устаткування для підвищення якості робіт, послуг;

3) впровадження ефективнішого технологічного процесу, що дасть змогу зменшити витрати;

4) добудова (надбудова) будівлі, що збільшить кількість місць (площу) будівлі, обсяги та/або якість виконуваних робіт (послуг) чи умови їх виконання.

Таким чином, якщо ремонтні заходи привели до підвищення якісних характеристик об’єкта ОЗ та отримання в майбутньому економічних вигід у більшому обсязі, ніж очікувалося на початку його використання, витрати, пов’язані з проведенням таких заходів, у повному обсязі відносять на збільшення первісної вартості об’єкта ОЗ або ІНМА.

При відображенні в обліку витрат, пов’язаних з поліпшенням, врахуйте такі особливості.

1. Кошти, отримані бюджетною установою для здійснення модернізації, реконструкції та реставрації (у тому числі житла (приміщень), інших об’єктів), відносять до цільового фінансування. Такі кошти зараховують на субрахунок 5411.

2. Витрати на поліпшення об’єкта ОЗ або ІНМА (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо) відображають як капітальні інвестиції. При цьому всі витрати, пов’язані з поліпшенням ОЗ або ІНМА, з початку і до закінчення робіт визнають незавершеними капітальними інвестиціями (п. 1 розд. IX Методрекомендацій з обліку ОЗ).

Також у згаданому пункті Методрекомендацій Мінфін навів перелік робіт (витрат), які пов’язані з поліпшенням об’єктів, та згрупував їх за такими напрямами:

• проєктно-вишукувальні роботи;

• будівельні роботи;

• роботи з монтажу устаткування;

• придбання устаткування, що потребує монтажу;

• придбання устаткування, що не потребує монтажу, інструментів та інвентарю;

• інші капітальні роботи і витрати.

Всі витрати на проведення поліпшень об’єкта ОЗ або ІНМА у періоді їх здійснення групують/збирають за Дт субрахунків 1311 та 1312.

3. Після закінчення робіт з поліпшення такого об’єкта суму витрат відносять на збільшення його первісної вартості — у Дт відповідних субрахунків рахунків 10, 11. Одначасно збільшують внесений капітал на вартість виконаних робіт.

4. Витрати, спрямовані на поліпшення ОЗ або ІНМА, слід планувати заздалегідь за відповідними КЕКВ. Так, видатки на модернізацію та дообладнання основних засобів (у тому числі на придбання комплектуючих засобів та оплату послуг з їх установлення) проводять за КЕКВ 3132 «Капітальний ремонт інших об’єктів». Це передбачено п. 8 п.п. 3.1.3.2 Інструкції № 333.

5. Для оформлення господарських операцій з поліпшення ОЗ або ІНМА установи застосовують такі документи:

• Акт передачі на ремонт, реконструкцію та модернізацію основних засобів;

• Акт приймання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих основних засобів.

Також про зміни в характеристиці існуючого об’єкта, пов’язані з його модернізацією, необхідно зазначити в Інвентарній картці обліку об’єкта основних засобів.

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція субрахунків		Сума, грн	№ м/о
		дебет	кредит
1	Отримано фінансування для переобладнання службового автомобіля	2313	5411	15500	2
2	Перераховано кошти за ГБО постачальнику	2117	2313	12000	2, 4
3	Оприбутковано придбане ГБО	1515	2117	12000	4
4	Виконано роботи з переобладнання автомобіля згідно з актом приймання-передачі виконаних робіт	1311	6211	3500	6
5	Списано вартість встановленого ГБО	1311	1515	12000	13
6	Перераховано кошти СТО за виконані роботи з переобладнання автомобіля	6211	2313	3500	2, 6
7	Отримано фінансування для перереєстрації автомобіля	2313	7011	500	2
8	Перераховано кошти за послуги з перереєстрації автомобіля	2117	2313	500	2, 4
9	Проведено перереєстрацію автомобіля сервісним центром МВС	1311	2117	500	4
10	Вилучено з доходу звітного періоду асигнування у сумі поточних витрат на перереєстрацію автомобіля, що включаються до його первісної вартості	7011	5411	500	17
11	Збільшено вартість автомобіля у зв’язку з переобладнанням (12000 грн + 3500 грн + 500 грн)	1015	1311	16000	17
	Одночасно збільшено власний капітал	5411	5111	16000	17

3.3. Поліпшення орендованого майна

При відображенні в обліку поліпшень орендованих об’єктів бюджетні установи — орендарі керуються такими правилами:

1. Витрати на поліпшення об’єкта операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо) орендар відображає як капітальні інвестиції.

Для узагальнення інформації про витрати на поліпшення орендованого майна застосовують субрахунок 1311 «Капітальні інвестиції в основні засоби».

Отже, всі витрати, пов’язані з поліпшенням орендованого майна, з початку і до закінчення робіт визнаються незавершеними капітальними інвестиціями.

Такі витрати установа-орендар накопичує за дебетом субрахунку 1311.

2. Після закінчення всіх робіт, пов’язаних з поліпшенням орендованого майна, бюджетна установа — орендар має підстави формувати окремий об’єкт основних засобів. При цьому у нашій ситуації об’єкт основних засобів буде сформовано виходячи із загальної сумі витрат, пов’язаних із такими роботами.

Зазначимо, що до переліку робіт (витрат), які пов’язані з поліпшенням об’єктів основних засобів, відносять такі:

• проєктно-вишукувальні роботи;

• будівельні роботи;

• роботи з монтажу устаткування;

• придбання устаткування, що потребує монтажу;

• придбання устаткування, що не потребує монтажу, інструментів та інвентарю;

• інші капітальні роботи і витрати.

3. Зараховують створений об’єкт до складу ОЗ (п. 3 розд. IV Методрекомендацій з обліку ОЗ). Найбільш доцільним для обліку такого об’єкта є балансовий субрахунок 1018 «Інші основні засоби».

Також нагадаємо, що безпосередньо майно, отримане в операційну оренду, установа — орендар обліковує на позабалансовому субрахунку 011 «Орендовані основні засоби розпорядників бюджетних коштів».

4. Декілька слів про документальне оформлення обліку таких витрат.

За загальним правилом для оформлення господарських операцій з приймання основних засобів після ремонту, реконструкції та модернізації бюджетні установи складають Акт приймання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих основних засобів.

Але, на нашу думку, оскільки у цьому випадку бюджетна установа — орендар формує (фактично створює) окремий об’єкт основних засобів, доцільно складати Акт введення в експлуатацію основних засобів.

5. При списанні витрат, пов’язаних із поліпшенням орендованого майна, які зібрані на субрахунку 1311, та одночасному формуванні об’єкта основних засобів установа-орендар зараховує такий об’єкт на субрахунок 1018.

6. Відносно такого об’єкта не існує будь-яких виключень щодо нарахування амортизації. Такий об’єкт підлягає амортизації у загальному порядку.

Тобто амортизацію починають нараховувати з місяця, наступного за місяцем його введення в експлуатацію, протягом строку корисного використання. Але у цьому випадку такий строк використання об’єкта доцільно пов’язати зі строком дії договору оренди.

7. Видатки на модернізацію та дообладнання орендованих ОЗ (у тому числі на придбання комплектуючих засобів та оплату послуг з їх установлення) проводять за КЕКВ 3132 «Капітальний ремонт інших об’єктів».

Це передбачено п. 8 п.п. 3.1.3.2 Інструкції № 333.

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція субрахунків		Сума, грн	№ м/о
		дебет	кредит
1	Отримано фінансування на установлення системи пожежної сигналізації в орендованому приміщенні	2313	5411	173000	2
2	Виконано роботи з установлення пожежної сигналізації	1311	6211	173000	6
3	Перераховано кошти підрядній організації за виконані роботи	6211	2313	173000	2, 6
4	Зараховано до складу ОЗ окремий об’єкт у сумі витрат на поліпшення орендованого приміщення	1018	1311	173000	17
	Одночасно збільшено власний капітал	5411	5111	173000	17

4. Переоцінка

Основна мета проведення переоцінки — приведення залишкової вартості об’єкта ОЗ до його справедливої вартості на річну дату балансу. У результаті кінцева мета переоцінки ОЗ — отримати достовірні дані про вартість активів, що перебувають в обліку та, відповідно, достовірну фінансову звітність.

Рішення про проведення переоцінки приймає керівник установи. Але перш ніж проводити переоцінку необоротних активів, рішення з цього приводу необхідно погодити із органом, уповноваженим управляти об’єктами державної (комунальної) власності. Цього вимагає абз. 4 п. 3 розд. ІІІ НП(С)БО 121.

Таким чином, установи нижчого рівня обов’язково мають погодити рішення щодо проведення переоцінки з установою вищого рівня за відомчою підпорядкованістю. А бюджетні установи подвійного підпорядкування зобов’язані погоджувати рішення з приводу переоцінки з установою вищого рівня, яка затверджує кошторис (п. 1 розд. VII Методрекомендацій з обліку ОЗ).

Бюджетні установи можуть переоцінювати об’єкт ОЗ, якщо його залишкова вартість суттєво відрізняється від справедливої вартості на річну дату балансу. При цьому порогом суттєвості є 10-відсоткове відхилення залишкової вартості від справедливої вартості об’єкта основних засобів.

Тож для того, щоб визначити, чи слід проводити переоцінку ОЗ, потрібно порівняти залишкову вартість (первісна вартість за вирахуванням амортизації) об’єкта ОЗ з його справедливою вартістю та встановити суттєвість такого відхилення.

Поріг суттєвості розраховують так:

Справедлива вартість активу : Залишкова вартість активу х 100 %.

Якщо поріг суттєвості перевищує 10 %, виникає право на проведення переоцінки ОЗ на підставі рішення керівника установи після погодження з керівником установи вищого рівня. Відповідно якщо такий показник менше 10 %, підстав для проведення переоцінки немає.

Якщо установа прийняла рішення про проведення переоцінки необоротних активів, то для оцінки таких активів доведеться звернутися до професійного оцінювача. Документом, що містить висновок про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб’єктом оціночної діяльності, є звіт про оцінку майна.

Варто знати! У разі переоцінки об’єкта ОЗ здійснюють переоцінку всіх об’єктів групи ОЗ, до якої належить цій актив. Нагадаємо, що під групою ОЗ розуміють сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання об’єктів ОЗ. Тобто група ОЗ — це не всі об’єкти, які обліковують на відповідному субрахунку бухгалтерського обліку (наприклад, для обліку медичного майна на субрахунку 1014 «Машини та обладнання» можливо виділити групу ОЗ — автоклави, термостати тощо, об’єкти яких однотипні за своїми характеристиками).

Також слід мати на увазі, що при встановленні цін на однотипні предмети вони в межах одного головного розпорядника бюджетних коштів мають бути однаковими. Щоб виконати цю вимогу, установі потрібно отримати відповідну інформацію про такі ціни від головного розпорядника.

Згідно з п. 3 розд. ІІІ НП(С)БО 121 не підлягають переоцінці активи, якщо амортизація їх вартості здійснюється за методом 50 на 50, а саме:

• малоцінні необоротні матеріальні активи (субрахунок 1113);

• бібліотечні фонди (субрахунок 1112).

Для проведення переоцінки необхідно обчислити наступні показники:

1) індекс переоцінки розраховують за формулою: І_п = В_с : В_з,

де В_с — справедлива вартість об’єкта;

В_з — залишкова вартість об’єкта на звітну дату.

При розрахунку індексу переоцінки результат доцільно округлювати до 4 знаків після коми.

Зверніть увагу! У зв’язку з тим, що для визначення індексу переоцінки необхідно мати залишкову вартість на кінець звітного періоду, до моменту нарахування амортизації за підсумками року визначити індекс переоцінки неможливо;

2) переоцінену первісну вартість об’єкта розраховують за формулою:

Первісна вартість х І_п;

3) переоцінену суму зносу розраховують за формулою:

Сума нарахованого зносу х І_п.

У результаті переоцінки можлива зміна вартості об’єкта ОЗ як у бік збільшення (дооцінка), так і у бік зменшення (уцінка). Тож на черзі — обчислення суми дооцінки (уцінки) первісної вартості та суми дооцінки (уцінки) зносу.

Для цього порівнюють первісну вартість об’єкта ОЗ до проведення переоцінки з його переоціненою вартістю (відняти від первісної вартості переоцінену), а також порівнюють суму зносу, нарахованого на відповідний об’єкт, із сумою амортизації після переоцінки.

Якщо залишкова вартість об’єкта ОЗ дорівнює нулю, то його переоцінену залишкову вартість визначають так: справедливу вартість цього об’єкта додають до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об’єкта. При цьому для об’єктів, що продовжують використовуватися, обов’язково визначають ліквідаційну вартість.

Нормами НП(С)БО 121 передбачено нарахування амортизації на матеріальні активи, які належать до основних засобів. Тому після переоцінки потрібно встановити новий строк експлуатації для кожного об’єкта основних засобів з урахуванням їх технічного стану та ступеня зношеності. Це може зробити комісія установи самостійно. У подальшому нарахування амортизації на відповідний об’єкт ОЗ активів буде здійснюватися виходячи вже з нового строку служби.

За підсумками роботи комісії з переоцінки складають Акт переоцінки, який затверджує керівник установи. Він є первинним документом для здійснення записів у бухгалтерському обліку.

У бухобліку суму дооцінки залишкової вартості основних засобів відносять на збільшення капіталу в дооцінках, а суму уцінки — до складу витрат звітного періоду.

У випадку, якщо переоцінка здійснюється не вперше, варто враховувати такі два моменти (п. 8 розд. ІІІ НП(С)БО 121):

• якщо дооцінці передувала уцінка ОЗ, сума такої дооцінки визнається доходами установи у сумі, що не перевищує суми попередньої уцінки. Суму такого перевищення слід зараховувати до капіталу в дооцінках звітного року;

• якщо уцінці передувала дооцінка ОЗ, то суму такої уцінки відносять на зменшення капіталу в дооцінках, але не більше суми дооцінки. Різницю між сумою уцінки і дооцінки слід уключати до складу витрат звітного періоду.

Дані про переоцінку обов’язково мають знайти своє відображення у регістрах аналітичного обліку основних засобів. Зокрема, інформацію про зміну первісної вартості та суму нарахованого зносу відображають в Інвентарній картці обліку об’єкта основних засобів.

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція субрахунків		Сума, грн	№ м/о
		дебет	кредит
1	Відображено результати переоцінки (дооцінки):
	• дооцінка первісної вартості (дані графи 10 Акта переоцінки основних засобів)	1014	5311	323700	17
	• коригування суми зносу (дані графи 11 Акта переоцінки основних засобів)	5311	1411	258700	17
У зв’язку з проведеною переоцінкою за умови, що ліквідаційна вартість залишилась на рівні 0 грн, амортизаційна вартість ОЗ складає 373500 грн. У подальшому нарахування амортизації здійснюють від цієї суми.

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція субрахунків		Сума, грн	№ м/о
		дебет	кредит
1	Відображено результати переоцінки (уцінки):
	• коригування суми зносу	1411	1013	419802,41	17
	• коригування первісної вартості на суму залишкової вартості (1306061 грн – 830393,58 грн)	8411	1013	475667,42	17
Дані субрахунку 8411 відображаються як видатки у звітному періоді, які відносять на фінансовий результат звітного періоду (субрахунок 5511), який у кінці року списують на накопичений фінансовий результат (субрахунок 5512). У зв’язку з проведеною переоцінкою за умови, що ліквідаційна вартість залишилась на рівні 0 грн, амортизаційна вартість ОЗ складає 1563261,17 грн. У подальшому нарахування амортизації здійснюють від цієї суми.

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція субрахунків		Сума, грн	№ м/о
		дебет	кредит
1	Відображено результат переоцінки (дооцінки) первісної вартості	1015	5311	18300	17
2	Збільшення первісної вартості на суму ліквідаційної вартості	1015	5111	5000	17
У подальшому нарахування амортизації здійснюють виходячи з амортизаційної вартості автомобіля, яка розраховується як різниця між його переоціненою вартістю та ліквідаційною вартістю (п. 4 розд. I НП(С)БО 121) — 18300 грн – 5000 грн = 13300 грн.

5. Ліквідаційна вартість

Ліквідаційна вартість — це сума коштів або вартість інших активів, яку суб’єкт державного сектору очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією).

Ліквідаційну вартість визначать (абз. 5 п. 1 розд. V Методрекомендацій з обліку ОЗ):

• або при введенні в експлуатацію;

• або у разі, коли залишкова вартість об’єкта дорівнює нулю, але об’єкт ще придатний до експлуатації.

Ліквідаційну вартість визначає комісія установи, створена за наказом керівника (абз. 5 п. 1 розд. V Методрекомендацій з обліку ОЗ). Цю функцію цілком може виконувати інвентаризаційна комісія чи постійно діюча комісія зі списання майна.

Конкретний порядок визначення ліквідаційної вартості об’єктів ОЗ законодавством не визначено. Суму ліквідаційної вартості визначають виходячи із можливої (орієнтовної) вартості матеріалів та цінностей, які будуть вилучені після ліквідації (демонтажу) відповідного об’єкта необоротних активів. Це може бути вартість запчастин, деталей, матеріалів, вторинної сировини (металобрухту, макулатури, деревини тощо). При цьому враховують ціни спеціалізованих переробних підприємств конкретного регіону, району, міста.

Водночас ліквідаційна вартість може дорівнювати нулю, якщо неможливо достовірно визначити суму, яку очікується отримати від реалізації (ліквідації) ОЗ після закінчення строку їх служби. Таку можливість передбачено абз. 4 п. 1 розд. V Методрекомендацій з обліку ОЗ.

Факт установлення ліквідаційної вартості для відповідних об’єктів ОЗ комісія засвідчує Актом встановлення ліквідаційної вартості ОЗ. Типової форми цього документа не існує. Тому кожна бюджетна установа має розробити її самостійно. При цьому за основу можна взяти типову форму Акта переоцінки ОЗ.

Алгоритм дій при визначенні ліквідаційної вартості об’єктів ОЗ з нульовою залишковою вартістю такий.

1. Виявлення об’єктів ОЗ з нульовою балансовою вартістю, які фактично продовжують експлуатуватися. Найзручніше це робити під час річної інвентаризації. Відповідно необхідність визначення ліквідаційної вартості для виявлених об’єктів ОЗ доцільно зафіксувати у протоколі інвентаризаційної комісії. Також слід сформувати перелік цих об’єктів із зазначенням всіх необхідних даних (інвентарний номер, первісна вартість, сума зносу тощо).

2. Оформлення наказу керівника установи про визначення ліквідаційної вартості ОЗ та створення для цього комісії (покладання обов’язків на постійно діючу комісію). Також цим наказом слід установити строки проведення цієї процедури та оформлення документів за результатами роботи комісії.

3. Визначення ліквідаційної вартості конкретних об’єктів ОЗ.

При цьому комісія має з’ясувати, які саме матеріали та у якій кількості можуть бути отримані при ліквідації (демонтажу) кожного із об’єктів ОЗ. Далі на основі прайсів приймальних пунктів (переробних підприємств) визначаютьо вартість таких матеріалів. Водночас не зайвим буде розглянути й варіант реалізації об’єктів ОЗ без попереднього розбирання.

Проте незалежно від обраного варіанта не забувайте відняти від очікуваної суми надходжень витрати на доставку до пункту приймання (продажу) та інші супутні витрати. Врешті-решт отримуємо суму очікуваних надходжень від ліквідації кожного об’єкта ОЗ.

4. Документальне оформлення результатів роботи комісії з визначення ліквідаційної вартості.

Ліквідаційну вартість за кожним об’єктом відображають в Акті про встановлення ліквідаційної вартості ОЗ. Такий акт оформлюють окремо на кожен об’єкт ОЗ або загальний на групу однотипних об’єктів ОЗ.

Після затвердження акта керівником установи його передають на опрацювання до бухгалтерської служби установи.

У свою чергу, бухгалтер перевірить дані, зазначені в акті, та зробить відмітку про відображення в регістрах бухобліку. Окрім того, на підставі цього акта бухгалтер повинен зазначити суму встановленої ліквідаційної вартості в Інвентарній картці відповідного об’єкта ОЗ.

5. Відображення у регістрах бухобліку та формах фінансової звітності.

Зокрема, порядок відображення на рахунках бухобліку збільшення первісної вартості ОЗ на суму встановленої ліквідаційної вартості прописано у п. 1.33 Типової кореспонденції.

Тобто цю операцію ми показуємо за дебетом відповідного субрахунку для обліку ОЗ та кредитом субрахунку 5111 «Внесений капітал».

Запам’ятайте: на ліквідаційну вартість нараховувати амортизацію не потрібно.

Навіть після встановлення ліквідаційної вартості для об’єктів з нульовою залишковою вартістю, які продовжують використовуватися, вартість, що амортизується, дорівнює нулю.

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція субрахунків		Сума, грн	№ м/о
		дебет	кредит
1	Збільшено первісну вартість холодильника, залишкова вартість якого дорівнює нулю та який продовжує використовуватися, на суму ліквідаційної вартості	1014	5111	350	17

6. Вибуття ОЗ та ІНМА

6.1. Списання ОЗ та ІНМА

Вибуття ОЗ та МНМА з балансів бюджетних установ може здійснюватися з різних причин. Основні з них:

• ліквідація (списання);

• продаж;

• безоплатна передача;

• нестача;

• невідповідність критеріям визнання активом.

Загальний підхід до відображення в бухгалтерському обліку вибуття (списання) ОЗ та МНМА з балансів бюджетних установ визначено в п. 3 розд. VI НП(С)БО 121 та п. 11 розд. VIII Методрекомендацій з обліку ОЗ: у разі вибуття об’єкта основних засобів з балансу списують його первісну (переоцінену), балансову вартість та суму накопиченого зносу.

Основні правила відображення в обліку списання ОЗ та МНМА такі.

1. При списанні об’єкта ОЗ необхідно нарахувати амортизацію в місяці його вибуття.

Амортизацію нараховують за повну кількість календарних місяців перебування активу в експлуатації протягом звітного періоду (кварталу).

У цьому випадку бухгалтер нараховує амортизацію на об’єкт ОЗ за час його експлуатації, включаючи місяць його вибуття.

Нагадаємо, що сума нарахованої амортизації не може перевищувати 100 % вартості необоротних активів. Разом із тим амортизація, нарахована в розмірі 100 % вартості об’єкта основних засобів, придатних для подальшої експлуатації, не є підставою для його списання.

При списанні МНМА з балансу установа повинна донарахувати амортизацію, тобто решту 50 % первісної вартості (перша половина нараховується під час введення об’єкта в експлуатацію). І вже тільки після цього такі МНМА списують з балансу.

Нарахування амортизації на ОЗ та МНМА показують в обліку: Дт 8014, 8114 — Кт 1411, 1412.

Суму амортизації, віднесену на фінансовий результат звітного періоду, відображають записом: Дт 5511 — Кт 8014, 8114.

2. При вибутті (списанні) ОЗ бюджетні установи списують суму зносу, нарахованого за весь час експлуатації такого об’єкта (п. 1.27 Типової кореспонденції).

Суму нарахованого зносу відображають записом: Дт 1411 — Кт 10, 1116.

3. Також при вибутті ОЗ бюджетні установи списують залишкову вартість об’єкта (п. 1.27 Типової кореспонденції).

Для цього складають кореспонденцію субрахунків: Дт 8411 — Кт 10.

4. При вибутті МНМА бюджетні установи списують первісну вартість таких об’єктів та суму нарахованого зносу (п. 1.26 Типової кореспонденції): Дт 1412 — Кт 1113.

5. Крім того, при списанні ОЗ та ІНМА, які були придбані за рахунок загального чи спеціального фондів або ж безоплатно отримані за операціями з внутрішнього переміщення в межах органу, уповноваженого управляти об’єктами державної (комунальної) власності, необхідно скласти ще одну кореспонденцію субрахунків.

Ця кореспонденція зазначена в п. 1.28 Типової кореспонденції, а саме Дт 5111 — Кт 5512.

6.1.1. Списання ОЗ із залишковою вартістю

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція субрахунків		Сума, грн	№ м/о
		дебет	кредит
1	Списано об’єкт ОЗ, непридатний для подальшого використання:
	• сума нарахованого зносу	1411	1014	2818,20	9
	• залишкова вартість	8411	1014	1207,80	9
2	Віднесено до накопичених фінансових результатів суму внесеного капіталу	5111	5512	4026,00	17
3	Віднесено на фінансовий результат звітного періоду витрати	5511	8411	1207,80	17

6.1.2. Списання ОЗ без залишкової вартості

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція субрахунків		Сума, грн	№ м/о
		дебет	кредит
1	Списано об’єкт ОЗ, непридатний для подальшого використання	1411	1014	19500	9
2	Віднесено до накопичених фінансових результатів суму внесеного капіталу	5111	5512	19500	17

6.1.3. Списання ОЗ з ліквідаційною вартістю

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція субрахунків		Сума, грн	№ м/о
		дебет	кредит
1	Списано об’єкт ОЗ, непридатний для подальшого використання:
	• сума нарахованого зносу	1411	1013	20500	9
	• залишкова вартість	8411	1013	3500	9
2	Віднесено до накопичених фінансових результатів суму внесеного капіталу	5111	5512	24000	17
3	Віднесено на фінансовий результат звітного періоду витрати	5511	8411	3500	17

6.1.4. Списання МНМА

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція субрахунків		Сума, грн	№ м/о
		дебет	кредит
1	Нараховано амортизацію у місяці вилучення з активів (списання з балансу)	8014	1412	650	17
2	Списано вартість об’єкта	1412	1113	1300	9
3	Віднесено до накопичених фінансових результатів вартість МНМА при списанні	5111	5512	650	17
4	Віднесено на фінансовий результат звітного періоду нараховану амортизацію (щоквартально)	5511	8014	650	17

6.1.5. Часткова ліквідація ОЗ

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція субрахунків		Сума, грн	№ м/о
		дебет	кредит
1	Відображено витрати на діагностику комп’ютерного комплексу та оформлення експертного висновку про його технічний стан	8013	2117	270	4
2	Відображено часткову ліквідацію комп’ютера:
	• на суму нарахованого зносу на системний блок	1411	1014	4880	9
	• на суму залишкової вартості системного блока (5300 грн – 4880 грн)	8411	1014	420	9
	Одночасно відображено зменшення суми внесеного капіталу на суму первісної вартості списаного системного блока	5111	5512	5300	17
3	Перераховано оплату за послуги сервісного центру	2117	2313	270	2, 4
4	Відображено витрати на утилізацію списаного системного блока	8013	2117	420	4
5	Перераховано оплату за утилізацію відходів	2117	2313	420	2, 4
6	Отримано фінансування на придбання системного блока з метою відновлення комп’ютерного комплексу	2313	5411	9350	2
7	Перераховано кошти постачальнику за новий системний блок	6211	2313	9350	2, 6
8	Відображено витрати на придбання системного блока	1311	6211	9350	6
9	Зараховано системний блок до складу комп’ютерного комплексу після його введення в експлуатацію	1014	1311	9350	17
	Одночасно збільшено внесений капітал	5411	5111	9350	17

6.1.6. Списання переоцінених ОЗ

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція субрахунків		Сума, грн	№ м/о
		дебет	кредит
1	Списано об’єкт ОЗ, непридатний для подальшого використання:
	• сума нарахованого зносу	1411	1014	4800	9
	• залишкова вартість	8411	1014	7200	9
2	Віднесено до накопичених фінансових результатів суму внесеного капіталу	5111	5512	10000	17
3	Віднесено до накопичених фінансових результатів суму капіталу в дооцінках	5311	5512	1200	17
На дату списання переоціненого ОЗ водночас здійснюють списання капіталу в дооцінках (п. 1.27 Типової кореспонденції).
4	Віднесено на фінансовий результат звітного періоду видатки	5511	8411	7200	17

6.1.7. Списання безоплатно отриманих МНМА

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція субрахунків		Сума, грн	№ м/о
		дебет	кредит
1	Нараховано амортизацію на безоплатно отриманий ІНМА	8014	1412	800	17
	Водночас другий запис	5111	7511	800	17
При нарахуванні амортизації на безоплатно отримані активи визнають дохід від необмінних операцій та збільшують внесений капітал (п. 1.20 Типової кореспонденції).
2	Списано вартість об’єкта	1412	1113	1600	9
3	Віднесено на фінансовий результат звітного періоду нараховану амортизацію	5511	8014	800	17
4	Закриття рахунку доходів у частині нарахованої амортизації	7511	5511	800	17

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція субрахунків		Сума, грн	№ м/о
		дебет	кредит
1	Нарахована амортизація на безоплатно отриманий МНМА	8014	1412	3750	17
	Водночас другий запис (5700 грн х 50 % = 2850 грн)	5111	7511	2850	14
При нарахуванні амортизації на безоплатно отримані активи визнають дохід від необмінних операцій та збільшують внесений капітал (п. 1.20 Типової кореспонденції).
2	Списано первісну вартість об’єкта	1412	1113	7500	9
3	Віднесено на фінансовий результат звітного періоду нараховану амортизацію	5511	8014	3750	17
4	Закриття рахунку доходів у частині нарахованої амортизації	7511	5511	2850	17
5	Віднесено до накопиченого фінрезультату частину вартості ІНМА	5111	5512	1800	17
При списанні МНМА, які були безоплатно отримані як благодійна допомога, Типова кореспонденція не передбачає обов’язково складати такий бухгалтерський запис. Такий запис необхідно складати при списанні первісної вартості ОЗ, ІНМА, які були придбані або безоплатно отримані за операціями з переміщення в межах органу, уповноваженого управляти об’єктами державної (комунальної) власності, при їх списанні (п. 1.31 Типової кореспонденції). Але в нашому випадку без такої кореспонденції не обійтись.

6.2. Продаж ОЗ

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція субрахунків		Сума, грн	№ м/о
		дебет	кредит
1	Відображено витрати, пов’язані з оплатою послуг експерта та центру адмінпослуг	8212	6211	1500	4
2	Перераховано оплату за такі послуги	6211	2313	1500	2 або 3,4
3	Надійшли кошти від покупця авто	2313	2117	13000	3,4
4	Нараховано дохід від реалізації	2117	7211	13000	4,14
5	Списано об’єкт ОЗ у зв’язку з продажем
	• сума нарахованого зносу	1411	1014	10300	9
	• залишкова вартість (25000 грн – 10300 грн)	8411	1014	14700	9
6	Віднесено до накопичених фінансових результатів суму внесеного капіталу	5111	5512	25000	17
7	Віднесено на фінансовий результат звітного періоду витрати та дохід	5511	8411	7200	17
		5511	8212	1500	17
		7211	5511	13000	17

7. Результати інвентаризації ОЗ та ІНМА

7.1. Лишки

Під лишками слід розуміти все майно, що раніше не було враховано на балансі установи.

Оцінює такі об’єкти інвентаризаційна комісія за справедливою вартістю. Проте для оцінки земельних ділянок, будівель та споруд (у тому числі незавершеного будівництва), транспортних засобів, виявлених як лишки, слід звернутися до суб’єкта оціночної діяльності. У будь-якому випадку лишки підлягають оприбуткуванню на баланс установи зі збільшенням доходів спецфонду. Цього вимагає п. 4 розд. IV Положення про інвентаризацію.

У разі виявлення активів, не врахованих раніше у балансі, необхідно подати до Казначейства Довідку про надходження в натуральній формі.

Це треба зробити до закінчення відповідного звітного місяця. Окрім того, на суму оприбуткованих активів потрібно внести зміни до кошторису в частині спеціального фонду за власними надходженнями.

Надходження від оприбуткування лишків слід відображати за кодом класифікації доходів 25010200 «Надходження бюджетних установ від додаткової (господарської) діяльності».

Саме цей код доходів слід зазначати при заповненні Довідки про надходження у натуральній формі.

При оприбуткуванні активів, раніше не врахованих у балансі установи, обов’язково слід показати збільшення доходів за субрахунком 7112 «Дохід від оприбуткування активів, раніше не врахованих в балансі».

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція субрахунків		Сума, грн	№ м/о
		дебет	кредит
1	Оприбутковано стільці, раніше не враховані на балансі	1113	2117	700	4
	Одночасно відображено:
	• дохід від оприбуткування лишків	2313	7112	700	3, 14
	• касові видатки	2117	2313	700	3, 4
	• збільшення внесеного капіталу на суму оприбуткованих стільців	7112	5111	700	17
2	Нараховано амортизацію при передачі стільців у експлуатацію (50 % х 700 грн)	8014	1412	350	17

7.2.Нестачі

Нестачею є будь-яке відхилення фактичної наявності активів установи від облікових даних зі знаком «мінус». При цьому нестачею вважається не тільки відсутність певних об’єктів, але й втрата ними своїх властивостей у результаті пошкодження.

Нестачі підлягають списанню на витрати за балансовою вартістю цінностей, яких не вистачає або які зіпсовані. За цією ж вартістю слід відобразити нестачі у позабалансовому обліку, якщо винні особи не встановлені. А от у випадку виявлення винуватців необхідно визначити суму збитків, що підлягає відшкодуванню.

За загальним правилом розмір збитків визначається шляхом проведення незалежної оцінки. Таку вимогу містить п. 2 Порядку № 116. У свою чергу, ч. 3 ст. 3 Закону № 2658 передбачає проведення незалежної оцінки саме суб’єктами оціночної діяльності.

Також є альтернативний варіант — застовування стандартизованої оцінки. Вона застосовується лише щодо оцінки збитків, заподіяних державі в особі держорганів або територіальній громаді — в особі ОМС. Таку можливість передбачено п. 88 Методики оцінки майна. Стандартизовану оцінку проводить комісія установи. Своє рішення комісія оформляє Актом оцінки збитків за формою, наведеною у додатку 12 до згаданої Методики. Але майте на увазі: на цей акт потрібно отримати позитивний висновок рецензента. Тільки після цього його затверджує керівник установи.

Розмір збитку обчислюється на день задоволення боржником вимоги у добровільному порядку або на день подання позову до суду про стягнення збитків (ч. 3 ст. 225 ГКУ).

Також пам’ятайте: із сум, стягнутих із винних осіб, здійснюється відшкодування збитків, завданих установі з урахуванням фактичних витрат на відновлення матеріальних цінностей. Тоді як залишок коштів необхідно перерахувати до державного (місцевого) бюджету. Таким є припис п. 10 Порядку № 116.

Для обліку сум нестач і крадіжок, віднесених на винних осіб, призначено субрахунок 2115 . Але на цьому субрахунку слід відображати саме суму збитку, визначену за результатами незалежної або стандартизованої оцінки.

Ще одним випадком, коли слід застосовувати субрахункок 2115, є нараховування заборгованості винних осіб, зокрема за зверненнями відповідних осіб із заявою потрібно прийняти від них відшкодування завданих збитків. У свою чергу, доходи, пов’язані з віднесенням збитків на винних осіб, доцільно обліковувати на субрахунку 7111. Суму збитків, що підлягають відшкодуванню, на винну особу зазначають записом: Дт 2115 — Кт 7111.

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція субрахунків		Сума, грн	№ м/о
		дебет	кредит
1	Нараховано решту 50 % амортизації на світильник у місяці його вибуття	8014	1412	350	17
2	Списано первісну вартість світильника, виявленого як нестача під час інвентаризації	1412	1113	700	9
3	Віднесеного до накопиченого фінансового результату первісну вартість списаного світильника	5111	5512	700	17
4	Віднесено суму збитків, що підлягають відшкодуванню, на винну особу	2115	7111	720	4, 14
5	Утримано із заробітної плати винної особи суму відшкодування збитків	6511	2115	720	5

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція субрахунків		Сума, грн	№ м/о
		дебет	кредит
1	Відображено списання електроінструмента:
	• нараховано амортизацію у місяці вибуття (2800 грн х 50 %)	8014	1412	1900	17
	• списано первісну вартість інструмента	1412	1113	3800	9
	Одночасно віднесено до накопичених фінансових результатів первісну вартість списаного об’єкта	5111	5512	3800	17
2	Зараховано вартість викраденого електроінструмента на позабалансовий облік	073	—	3800	16
3	Відображено відновлення повернутого об’єкта в бухобліку:
	• на суму первісної вартості	1113	5111	3800	17
	• на суму нарахованого зносу (до моменту списання)	5512	1412	1900	17
4	Списано вартість викраденого електроінструмента з позабалансового обліку у зв’язку з його поверненням	—	073	3800	16

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція субрахунків		Сума, грн	№ м/о
		дебет	кредит
1	Відображено втрати від зменшення корисності об’єкта ОЗ, який раніше не переоцінювався	8411	1411	1200	17
2	Віднесено втрати від зменшення корисності об’єкта ОЗ на фінансовий результат виконання кошторису звітного кварталу	5511	8411	1200	17

7.3. Взяття на облік безхазяйного майна

При зарахуванні на баланс безхазяйного майна діють правила визначення первісної вартості ОЗ. Так, первісна вартість ОЗ складається із вартості придбання, непрямих податків, реєстраційних зборів, мита та інших витрат, безпосередньо пов’язаних з їх придбанням.

До первісної вартості будинків (приміщень) слід уключати, крім безпосередньо їх вартості згідно зі звітом про оцінку майна, і вартість послуг з проведення незалежної оцінки, а також усі інші витрати, пов’язані з набуттям права власності на таке майно. Також до первісної вартості належать всі інші витрати на доведення об’єкта основних засобів до стану, придатного для використання за призначенням.

Одночасно при зарахуванні на баланс будинків та споруд необхідно показати збільшення доходів від оприбуткування активів, раніше не врахованих у балансі. Зокрема, такі доходи слід відображати за субрахунком 7112.

У випадку оприбуткування на баланс безхазяйного чи відумерлого нерухомого майна необхідно підготувати і подати до органу Казначейства Довідку про надходження у натуральній формі. Зробити це потрібно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця. Також потрібно внести зміни до спеціального фонду кошторису за власними надходженнями. Підставою для цього буде довідка Казначейства про підтвердження надходжень на спеціальні реєстраційні рахунки (на підставі вашої Довідки про надходження в натуральній формі).

Не забудьте підготувати і подати довідку про зміни до кошторису та зведення показників спеціального фонду кошторису.

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція субрахунків		Сума, грн	№ м/о
		дебет	кредит
1	Відображено отримання фінансування для здійснення процедури набуття права власності на безхазяйне майно	2313	7011	1850	2
2	Перераховано оплату за послуги з виготовлення технічної документації	2117	2313	700	2, 4
3	Відображено витрати на виготовлення технічної документації на будинок	1311	2117	700	4
4	Перераховано кошти за розміщення оголошення у газеті	2117	2313	170	2, 4
5	Відображено витрати на розміщення оголошення про взяття на облік безхазяйного майна	1311	2117	170	4
6	Сплачено судовий збір за подання заяви до суду про передачу в комунальну власність безхазяйного майна	6312	2313	980	2
7	Відображено витрати на сплату судового збору	1311	6312	980	17
8	Отримано фінансування на оплату послуг з незалежної оцінки нерухомого майна	2313	7011	3500	2
9	Відображено витрати, пов’язані з проведенням незалежної оцінки	1311	6211	3500	6
10	Перераховано кошти за послуги з незалежної оцінки нерухомого майна	6211	2313	3500	2, 6
11	Оприбутковано будинок за вартістю згідно зі звітом про оцінку майна	1013	2117	320000	4
	Водночас відображено:
	• дохід від оприбуткування раніше не врахованих на балансі активів	2313	7112*	320000	3, 14
	• касові видатки	2117	2313	320000	3, 4
	• збільшено внесений капітал	7112	5111	320000	17
12	Вилучено з доходів звітного періоду асигнування у сумі поточних витрат, які включають до первісної вартості будинку (700 грн + 170 грн + 980 грн + 3500 грн)	7011	5411	5350	17
13	Збільшено первісну вартість будинку	1013	1311	5350	17
	Водночас зроблено другий запис	5411	5111	5350	17
* У місяці оприбуткування житлового будинку бухгалтерська служба виконкому надала до Держказначейської служби Довідку про надходження у натуральній формі на суму 320000,00 грн.

8. Субрахунки для обліку запасів

Згідно з п. 4 розд. І НП(С)БО 123 до запасів належать активи, які:

• утримуються для подальшого продажу, безоплатного розподілу передачі за умов звичайної господарської діяльності;

• перебувають у процесі звичайної діяльності суб’єкта державного сектору для подальшого споживання;

• перебувають у формі сировини чи допоміжних матеріалів для використання у виробництві продукції, при виконанні робіт, наданні послуг або для досягнення поставленої мети та/або задоволення потреб суб’єкта державного сектору.

Водночас для цілей бухобліку всі запаси поділяють на кілька однорідних груп (видів).

Класифікація запасів наведена у п. 2 розд. ІІ НП(С)БО 123 та п. 2 розд. ІІ Методрекомендацій № 11.

В узагальненому вигляді цю класифікацію можна зобразити так:

Класифікація запасів для цілей бухгалтерського обліку

Для узагальнення інформації про надходження, рух і вибуття запасів виділено три рахунки (з поділом на окремі субрахунки) в межах нефінансових активів — клас 1:

15 «Виробничі запаси»;

17 «Біологічні активи» (тільки поточні біологічні активи);

18 «Інші нефінансові активи».

За дебетом цих рахунків слід відображати надходження запасів з урахуванням витрат на їх придбання та доведення до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях, передбачених НП(С)БО 123. За кредитом показують вибуття запасів внаслідок продажу, безоплатної передачі, використання для створення інших активів або неможливості отримання суб’єктом державного сектору надалі економічних вигід від їх використання. Як класифікувати запаси та відображати їх на субрахунках бухгалтерського обліку, показано в таблиці ниже.

Порядок обліку запасів

Субрахунок для обліку запасів	Об’єкти обліку
15 «Виробничі запаси» 151 «Виробничі запаси розпорядників бюджетних коштів»
1511 «Продукти харчування»	Продукти харчування у розрізі їх видів
1512 «Медикаменти та перев’язувальні засоби»	Медикаменти, компоненти, бактерицидні препарати, дезінфекційні засоби, сироватки, вакцини, кров, плівка для рентгенівських знімків, матеріали для проведення аналізів та перев’язувальні засоби, дрібний медичний інвентар (термометри, ланцети, пінцети, голки) тощо. На цих субрахунках також ведеться облік допоміжних та аптекарських матеріалів у закладах охорони здоров’я, які мають свої аптеки. Цей субрахунок можуть використовувати як заклади охорони здоров’я, так і установи, які придбавають медикаменти та перев’язувальні матеріали для власних поточних потреб (наприклад, поповнення аптечок)
1513 «Будівельні матеріали»1	Будівельні матеріали, що використовуються в процесі будівельних та монтажних робіт, зокрема: • силікатні матеріали (цемент, пісок, гравій, вапно, камінь, цегла, черепиця); • лісові матеріали (ліс круглий, пиломатеріали, фанера тощо); • будівельний метал (залізо, жерсть, сталь, цинк листовий тощо); • металовироби (цвяхи, гайки, болти, залізні вироби тощо); • санітарно-технічні матеріали (крани, муфти, трійники тощо); • електротехнічні матеріали (кабель, лампи, патрони, ролики, шнур, провід, запобіжники, ізолятори тощо); • хімічно-москательні (фарба, оліфа, толь тощо) та інші аналогічні матеріали. Окрім того, на цьому субрахунку обліковуються будівельні конструкції і деталі (металеві, залізобетонні і дерев’яні конструкції, блоки і збірні частини будівель і споруд); збірні елементи; обладнання для опалювальної, вентиляційної, санітарно-технічної системи (опалювальні котли, радіатори тощо), обладнання, яке потребує монтажу, а також комплекти запасних частин такого обладнання, вітчизняне та імпортне обладнання, що потребує монтажу і призначене для встановлення, та інші матеріальні цінності, необхідні для будівництва. При цьому до обладнання, яке потребує монтажу, належить таке, що може бути введено в дію тільки після зібрання його частин і прикріплення до фундаменту або опор будівель і споруд, а також комплекти запасних частин такого обладнання. У свою чергу, до складу обладнання включається контрольно-вимірювальна апаратура або інші прилади, призначені для монтажу в складі встановленого обладнання
1 На субрахунку 1513 обліковуються будівельні матеріали незалежно від їх призначення (для капітального чи поточного ремонту), а також незалежно від того, за рахунок яких коштів вони придбані. Відтак установи повинні самостійно забезпечити ведення аналітичного обліку будівельних матеріалів у розрізі видатків на їх придбання (зокрема, окремо запаси, придбані за рахунок капітальних видатків, та окремо — придбані за рахунок поточних видатків).
1514 «Пально-мастильні матеріали»	Всі види палива для технологічних потреб виробництва, експлуатації транспортних засобів, а також для вироблення енергії та опалення будівель. Водночас на цьому субрахунку обліковуються нафтопродукти та газ, закуплені і передані на зберігання та які будуть відпускатися за талонами і смарт-картками
1515 «Запасні частини»	Придбані або виготовлені запасні частини, готові деталі, вузли, агрегати, які використовуються для проведення ремонтів, заміни зношених частин машин (медичних, електронно-обчислювальних тощо), обладнання, тракторів, комбайнів, транспортних засобів (моторів), інструментів, а також автомобільних шин (включаючи покришки, камери й обідні стрічки тощо) у запасі та обороті незалежно від їх вартості. На цьому субрахунку також відображають обмінний фонд повнокомплектних машин, устаткування, двигунів, вузлів, агрегатів тощо
1516 «Тара»	Поворотна тара, обмінна тара (бочки, бідони, ящики, банки скляні, пляшки тощо), як порожня, так і та, що вміщує матеріальні цінності
1517 «Сировина і матеріали»	Сировина та основні і допоміжні матеріали, які входять до складу продукції, що виготовляється, або є необхідними компонентами при її виготовленні; матеріали сільськогосподарського призначення, зокрема мінеральні добрива, отрутохімікати для боротьби зі шкідниками й хворобами сільськогосподарських культур, біопрепарати, медикаменти, хімікати, що використовуються для боротьби з хворобами сільськогосподарських тварин, матеріали короткотермінового використання для науково-дослідних робіт. Також на цьому субрахунку обліковують саджанці, насіння й корми (покупні й власного вирощування), що використовуються для висаджування, посіву та відгодівлі тварин
1518 «Інші виробничі запаси»	Спецобладнання, яке придбане для виконання науково-дослідних робіт, відходи виробництва, невиправний брак, матеріальні цінності, одержані від ліквідації основних засобів, які не можуть бути використані як матеріали або запасні частини (металобрухт, утиль), зношені шини тощо
17 «Біологічні активи» 171 «Біологічні активи розпорядників бюджетних коштів»
1713 «Поточні біологічні активи рослинництва»	Поточні біологічні активи рослинництва, зокрема зернові, технічні, овочеві та інші культури тощо, які оцінені згідно з НП(С)БО 123. Аналітичний облік ведеться за видами (культурами) поточних біологічних активів рослинництва (посіви зернових, технічних, овочевих тощо)
1714 «Поточні біологічні активи тваринництва»	Поточні біологічні активи тваринництва, оцінені згідно з НП(С)БО 123. Аналітичний облік ведеться за видами (групами) поточних активів тваринництва (молодняк тварин на вирощуванні, тварини на відгодівлі, птиця, звірі, кролі, сім’ї бджіл, доросла худоба, що вибракувана з основного стада, тощо)
18 «Інші нефінансові активи» 181 «Інші нефінансові активи розпорядників бюджетних коштів»
1811 «Готова продукція»	Готова продукція (готові вироби, виготовлені у виробничих (навчальних) майстернях, готова друкована продукція тощо). На цьому субрахунку також обліковують продукцію, одержану від власного виробництва, яка призначена для продажу та споживання (видачі й продажу працівникам, передачі, наприклад у дошкільні навчальні заклади, їдальні тощо)
1812 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»	МШП на складі, в тому числі МШП спеціального призначення, що мають специфічне призначення і обмежене короткотермінове застосування в окремих галузях. При цьому у складі МШП слід обліковувати предмети, які використовуються не більше одного року або протягом операційного циклу, якщо він більше одного року. Зокрема, до таких предметів належать: • знаряддя лову (трали, неводи, сіті тощо); • пилки, сучкорізи, троси для сплаву; • спеціальні інструменти та спеціальні пристосування для виробництва певних виробів або для виготовлення індивідуальних замовлень; • предмети виробничого призначення, обладнання, що сприяє охороні праці, предмети технічного призначення, які не можуть бути віднесені до необоротних активів; • господарський інвентар — предмети конторського та господарського облаштування, столовий, кухонний та інший господарський інвентар, предмети протипожежного призначення; • господарські матеріали, що використовуються для поточних потреб установ (електричні лампи, мило, щітки тощо); • канцелярське приладдя (папір, олівці тощо); • інші предмети, зокрема смарт-картки
1814 «Державні матеріальні резерви та запаси»	Активи, що становлять державні матеріальні резерви та запаси (резерви нафтопродуктів, зерна тощо)
1815 «Активи для розподілу, передачі, продажу»	Активи, що придбані (вироблені, отримані) та утримуються з метою подальшого розподілу, передачі або продажу, в тому числі вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення і напівдорогоцінного каміння, підручники та інші матеріали освітніх (навчальних) закладів, запаси озброєння тощо
1816 «Інші нефінансові активи»2	Бланки документів суворої звітності (за вартістю придбання), реактиви і хімікати, скло і хімпосуд, метали, електроматеріали, радіоматеріали радіоламп, фотоприладдя, папір, призначений для видання навчальних програм, посібників та наукових робіт, піддослідних тварин та інші матеріалів для навчальної мети і науково-дослідних робіт, а також дорогоцінні та інші металів для протезування тощо
2 Зверніть увагу: на субрахунку 1816 обліковуються саме бланки документів суворої звітності (наприклад, виборчі бюлетені), тоді як грошові документи (поштові марки, сплачені проїзні документи, путівки до санаторіїв, пансіонатів, будинків відпочинку, кошти, що містяться в акредитивах, у чекових книжках та в інших грошових документах тощо) слід обліковувати окремо, у складі готівкових коштів та їх еквівалентів на субрахунку 2213 «Грошові документи у національній валюті».

Разом із цим для обліку запасів, окрім балансових рахунків, можуть застосовуватися і позабалансові. Так, Методрекомендаціями № 11 передбачено низку випадків, коли слід вести позабалансовий облік запасів. Насамперед ця вимога стосується операцій з руху запасів, які не відповідають критеріям визнання активів. На яких саме позабалансових субрахунках слід обліковувати запаси згідно з Порядком застосування Плану рахунків та у яких випадках, дивіться у таблиці:

Особливості позабалансового обліку запасів

Позабалансовий субрахунок	Порядок застосування
021 «Активи на відповідальному зберіганні розпорядників бюджетних коштів»	Призначений для обліку: • оплачених товарно-матеріальних цінностей вищестоящими органами із державного та місцевих бюджетів і відвантажених установам, що належать до їх сфери управління, які перебувають на інших бюджетах, та прийнятих розпорядником бюджетних коштів на відповідальне зберігання, включаючи спеціальне обладнання, придбане для виконання науково-дослідних і конструкторських робіт; • прийнятих бюджетною установою на відповідальне зберігання товарно-матеріальних цінностей; • усіх видів обладнання і предметів спортивних стрільбищ, тирів, кабінетів військової дисципліни навчальних закладів тощо. На цьому субрахунку слід також обліковувати запаси, отримані від постачальника, які не відповідають критеріям визнання активу (у тому числі на які відповідна установа не має права власності, але якими користується або забезпечує їх зберігання) у зв’язку з невідповідністю стандартам, умовам договорів, технічним умовам тощо. До моменту узгодження ціни з постачальником такі запаси відображаються за справедливою вартістю або ціною, вказаною в документах постачальника. Збільшення залишку за цим субрахунком відбувається при надходженні активів на відповідальне зберігання, а при їх поверненні — зменшення
041 «Непередбачені активи розпорядників бюджетних коштів»	Призначений для обліку непередбачених (потенційних) активів. Зокрема, на цьому рахунку обліковуються перехідні призи, прапори, кубки, які засновані різними установами та організаціями і отримані від них для нагороди команд-переможців. Також на цьому рахунку ведеться накопичення інформації про наявність непередбачених активів, щодо яких існує ймовірність надходження економічних вигід у сумі очікуваного відшкодування збитків. Окрім того, радимо застосовувати цей субрахунок для обліку запасів, отриманих у процесі ремонту, поліпшення (модернізації, добудови, реконструкції тощо), ліквідації необоротних активів, чисту вартість реалізації яких достовірно визначити є неможливим1. Зменшення залишку за цим субрахунком проводиться в міру того, як запаси (інші активи) визнаються чи не визнаються при вирішенні питань щодо невизначених майбутніх подій
1 Це стосується, наприклад, обліку металобрухту, який накопичується протягом тривалого часу і зберігається в установі до моменту реалізації (здавання).
043 «Тимчасово передані активи»	На цьому субрахунку ведеться облік майна, переданого установі органами виконавчої влади, які реорганізуються або ліквідуються, і яке розміщене на тимчасово окупованій території та/або на території проведення антитерористичної операції
073 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей розпорядників бюджетних коштів»	Цей субрахунок застосовується у випадку виключення з активів запасів, які зіпсовані, наявність яких не підтверджено інвентаризацією та їх відсутність або псування не обґрунтовано нормами природного убутку, а рішення щодо відшкодування їх вартості винними особами ще не прийнято. Передусім цей субрахунок слід використовувати для відображення вартості нестач від псування (розкрадання, знищення) матеріальних цінностей, щодо яких не встановлено винних осіб. Зменшення суми невідшкодованих нестач і втрат на субрахунках 073 здійснюється після встановлення винних осіб2
2 Вартість викрадених матеріальних цінностей має обліковувати на позабалансовому обліку або до моменту виявлення винуватців, або до закриття кримінального провадження за фактом такої крадіжки на підставі постанови прокурора (слідчого).

9. Надходження запасів

Основними напрямками, за якими запаси надходять до бюджетних установ, є придбання у постачальника за плату та безоплатне отримання від фізичних та юридичних осіб.

Також запаси можуть надходити до установи у результаті виготовлення власними силами та в процесі ремонту, поліпшення і ліквідації необоротних активів.

Що стосується оцінки запасів, то оприбуткування на баланс установи будь-яких матеріальних цінностей (у тому числі й запасів) здійснюється тільки після їх оцінки. А її порядок залежить саме від способу надходження запасів до бюджетної установи.

За загальним правилом придбані, отримані та вироблені запаси зараховуються на баланс за первісною вартістю, яка включає витрати на придбання, обмін, витрати на переробку та інші витрати, що виникли під час доставки запасів до місця зберігання (використання), і приведення їх у стан, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Залежно від способу надходження запасів до установи їх оцінюють так:

Правила оцінки запасів залежно від способу їх надходження

Спосіб надходження запасів	За якою вартістю оцінюється (що є первісною вартістю)
Придбання за плату	Собівартість (у сумі фактичних витрат)
Безоплатне отримання від фізичних та юридичних осіб (крім суб’єктів державного сектору)	Справедлива вартість на дату отримання
Безоплатне отримання від суб’єктів державного сектору	Балансова вартість згідно з даними бухобліку суб’єкта державного сектору
Виготовлення власними силами	Виробнича собівартість
Отримання у процесі ремонту, поліпшення, ліквідації необоротних активів	Чиста вартість реалізації або за оцінкою можливого їх використання
Лишки, виявлені під час інвентаризації
Отримання у результаті обміну на інші запаси	Балансова вартість переданих запасів

9.1. Придбання запасів за плату у постачальника

Придбання за плату у постачальника — це основний напрямок надходження запасів до бюджетної установи.

Придбані запаси підлягають оприбуткуванню на відповідні субрахунки рахунка 15 «Виробничі запаси» або 18 «Інші нефінансові активи».

Порядок обліку розрахунків за придбані запаси залежить від способу їх здійснення, зокрема:

• розрахунки на умовах попередньої оплати* відображаємо за субрахунком 2113 «Розрахунки за авансами, виданими постачальникам, підрядникам за товари, роботи і послуги»;

* Вимоги до здійснення попередньої оплати розпорядниками бюджетних коштів прописано у постанові КМУ «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» від 04.12.2019 р. № 1070.

• на умовах післяплати — за субрахунком 6211 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»;

• через підзвітних осіб — за субрахунком 2116 «Дебіторська заборгованість за розрахунками з підзвітними особами».

Отже, придбані за плату запаси зараховують на баланс установи у кореспонденції з переліченими вище субрахунками.

Придбання та виготовлення запасів для поточних потреб установи здійснюється за рахунок поточних видатків.

А конкретно, видатки на закупівлю канцтоварів, бланків документів, будматеріалів, МШП, запчастин, палива, посуду, боєприпасів, отрутохімікатів, добрив, насіння, кормів тощо слід планувати за КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар».

У свою чергу, видатки на придбання лікарських засобів, перев’язувальних матеріалів і дрібного медичного інвентарю проводять за КЕКВ 2220 «Медикаменти та перев’язувальні матеріали».

Продукти харчування слід купувати за КЕКВ 2230 «Продукти харчування».

Увага! Це стосується запасів для задоволення саме поточних потреб установи, як то: поточний ремонт будівель і споруд, техобслуговування транспортних засобів та обладнання. Інша річ, матеріали для капітального ремонту, модернізації чи реконструкції основних засобів. У такому разі витрати на придбання запчастин, комплектуючих і будматеріалів необхідно проводити за рахунок вже капітальних видатків за відповідними КЕКВ.

Видатки на транспортування, заготівлю товарів та оплату вантажно-розвантажувальних робіт слід планувати і проводити за тим же КЕКВ, що й придбання відповідного товару. Однак це правило діє лише у випадку, коли зазначені витрати включені до ціни товару згідно з договором.

Якщо ж оплата послуг доставки здійснюється окремо, то й видатки на такі цілі слід проводити теж окремо — за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)». І ще один нюанс: якщо ваша бюджетна установа є платником ПДВ, а запаси були придбані за рахунок коштів спеціального фонду, тоді видатки на сплату ПДВ при їх придбанні необхідно відображати за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки».

9.1.1. Придбання запасів на умовах попередньої оплати

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція субрахунків		Сума, грн	№ м/о
		дебет	кредит
1	Отримано фінансування для закупівлі будівельних матеріалів	2313	7011	10500,00	2
2	Перераховано постачальнику суму попередньої оплати (10000,00 × 20 %)	2113	2313	2000,00	2, 4
3	Оприбутковано придбані матеріали	1513	6211	10000,00	6
4	Включено суму транспортно-заготівельних робіт до первісної вартості будівельних матеріалів	1513	6211	500,00	6
5	Проведено взаємозалік заборгованостей на суму попередньої оплати	6211	2113	2000,00	4, 6
6	Здійснено остаточний розрахунок з постачальником (10000,00 – 2000,00)	6211	2313	8000,00	2, 6
7	Перераховано оплату підрядникам за транспортно-заготівельні роботи	6211	2313	500,00	2, 6

9.1.2. Придбання запасів на умовах наступної оплати

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція субрахунків		Сума, грн	№ м/о
		дебет	кредит
1	Надійшли кошти як плата за надання послуг (надходження спеціального фонду)	2313	6212	8000,00	3
2	Оприбутковано продукти харчування	1511	6211	8000,00	6, 11
3	Перераховано кошти постачальнику за продукти харчування	6211	2313	8000,00	3, 6

9.2. Придбання запасів підзвітною особою

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція субрахунків		Сума, грн	№ м/о
		дебет	кредит
Варіант 1. Придбання запасів за кошти, видані під звіт
1	Отримано фінансування для придбання пального	2313	7011	500,00	2
2	Знято готівку з реєстраційного рахунку, оприбутковано до каси	2211	2313	500,00	1, 2
3	Видано готівку з каси під звіт працівнику	2116	2211	500,00	1, 8
4	Оприбутковано бензин, придбаний підзвітною особою	1514	2116	435,00	8
5	Повернуто підзвітною особою залишок авансу до каси	2211	2116	65,00	1, 8
6	Внесено готівку на реєстраційний рахунок	2313	2211	65,00	1, 2
Варіант 2. Придбання запасів
1	Отримано фінансування на придбання пального	2313	7011	435,00	2
2	Оприбутковано бензин, придбаний підзвітною особою за власні кошти	1514	2116	435,00	8
3	Погашено заборгованість перед працівником за придбаний бензин шляхом перерахування коштів на його картковий рахунок	2116	2313	435,00	2, 8

9.3. Отримання за операціями з внутрівідомчої передачі

Внутрівідомчою передачею активів у бюджетних установах вважають операцію з внутрішнього переміщення активів у межах органу, уповноваженого управляти об’єктами державного сектору. Якщо суб’єкти держсектору є бюджетними установами одного органу управління, то й кошти з бюджету вони отримують у межах одного головного розпорядника.

Передача державного майна між цими установами здійснюється лише з дозволу органу управління та вважається внутрівідомчою, тобто в межах одного органу.

В бухгалтерському обліку установа, яка передала запаси, показує збільшення дебіторської заборгованості за розрахунками з внутрівідомчої безоплатної передачі. У свою чергу, бюджетна установа — отримувач відображає в бухобліку нарахування зобов’язань за розрахунками з внутрівідомчої передачі.

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція субрахунків		Сума, грн	№ м/о
		дебет	кредит
1	Передано спортивний інвентар загальноосвітній школі за операціями з внутрівідомчої передачі (відображає установа, яка передала)	2711	1812	5000,00	10
2	Отримано дрібний спортивний інвентар за операцією з внутрівідомчої передачі (відображає установа, яка отримала*)	1812	6611	5000,00	17
* Установа, яка отримує запаси, щомісяця звітує установі, яка надала запаси, про обсяг спожитих активів до повного їх використання.

9.4. Безоплатне отримання запасів від фізичних та юридичних осіб

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція субрахунків		Сума, грн	№ м/о
		дебет	кредит
1	Оприбутковано будматеріали, отримані як благодійна допомога	1513	2117	8000,00	4
2	Відображено дохід на суму безоплатно отриманих запасів	2313	7511	8000,00	3, 14
3	Відображено касові видатки	2117	2313	8000,00	3, 4

Таку схему обліку слід застосовувати у разі оприбуткування запасів, безоплатно отриманих від благодійників — як фізичних, так і юридичних осіб, у тому числі суб’єктів держсектору, які підпорядковуються іншому органу, уповноваженому управляти майном (тобто якщо передача не підпадає під внутрівідомчу).

На суму отриманих у такий спосіб запасів установа повинна подати в Казначейство Довідку про надходження у натуральній формі не пізніше останнього робочого дня місяця та внести зміни до спецфонду кошторису.

9.5. Надходження у результаті ліквідації необоротних активів

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція субрахунків		Сума, грн	№ м/о
		дебет	кредит
1	Оприбутковано металобрухт, що підлягає здаванню спеціалізованому підприємству	1518	2117	3200,00	4
	Відображено дохід від оприбуткування металобрухту	2313	7211*	3200,00**	3, 14
	Відображено касові видатки	2117	2313	3200,00	3, 4
2	Оприбутковано запасні частини, отримані під час розбирання автомобіля та залишені для потреб установи	1515	2117	400,00	4
	Відображено дохід на суму отриманих у результаті ліквідації запчастин, залишених для потреб установи	2313	7112*	400,00**	3, 14
	Відображено касові видатки	2117	2313	400,00	3, 4
* До органу Державної казначейської служби не пізніше останнього робочого дня місяця слід подати Довідку про надходження в натуральній формі. Для обліку доходів від оприбуткування активів, які планується реалізувати, п. 3.12 Типової кореспонденції передбачено використовувати субрахунок 7211 «Дохід від реалізації активів». А ось якщо такі активи будуть використовуватись для потреб установи, то доходи слід відображати на субрахунку 7112 «Дохід від оприбуткування активів, раніше не врахованих в балансі» (п. 3.13 Типової кореспонденції). Але якщо потім установа змінить наміри щодо використання таких активів, у нормативних документах не зазначено, чи потрібно коригувати доходи. У будь-якому разі, якщо це відбудеться в наступному звітному періоді, таке коригування жодним чином не змінить облікові дані. ** Необхідно внести зміни до кошторису установи у частині спеціального фонду, у тому числі: за кодом доходів 25010400 «Надходження бюджетних установ від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна)» на суму 3200,00 грн та за кодом 25010200 «Надходження бюджетних установ від додаткової (господарської) діяльності» — на суму 400,00 грн.

9.6. Оприбуткування лишків запасів

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція субрахунків		Сума, грн	№ м/о
		дебет	кредит
1	Відображено дохід на суму виявлених лишків	2313	7112	50,00	3, 14
2	Відображено касові видатки	2117	2313	50,00	3, 4
3	Оприбутковано лишки господарських матеріалів, виявлені під час інвентаризації	1812	2117	50,00	4

10. Вибуття запасів

Найчастіше у бюджетних установах запаси вибувають у результаті:

• використання у процесі основної діяльності;

• споживання у процесі надання послуг, виготовлення продукції, виконання робіт;

• нестачі (у тому числі в межах установлених норм) і втрати від псування, розкрадання та знищення;

• безоплатної передачі за операціями з внутрівідомчої передачі;

• відчуження шляхом реалізації.

Облік вибуття запасів не залежить від того, у який спосіб вони надходили — за плату чи безоплатно.

Щоб правильно скласти кореспонденцію субрахунків при списанні запасів, потрібно передусім визначити, з якою метою (для чого) їх було використано. Залежно від цього вартість витрачених запасів слід відносити на той чи інший субрахунок обліку витрат.

Водночас у межах кожного такого субрахунку на окремих аналітичних рахунках обліковуються видатки загального фонду та видатки спецфонду.

Для узагальнення інформації про матеріальні витрати, які здійснюються у процесі основної діяльності установи та на виконання програм, Планом рахунків призначено субрахунок 8013 «Матеріальні витрати». За цим субрахунком обліковують витрати на придбання предметів, матеріалів, обладнання, інвентарю (крім капітальних витрат), медикаментів, продуктів харчування, витрат на оплату послуг, отриманих від сторонніх підприємств тощо.

Тоді як для обліку матеріальних витрат, які виникають в процесі надання послуг, виготовлення продукції, виконання робіт, застосовується субрахунок 8113 «Матеріальні витрати».

На субрахунку 8511 «Витрати за необмінними операціями» слід обліковувати видатки, пов’язані з передачею активів суб’єктам господарювання, фізичним особам та іншим бюджетним установам для виконання цільових заходів. На цьому субрахунку ведеться облік витрат, пов’язаних із соціальним забезпеченням у вищих навчальних закладах, наукових установах та закладах охорони здоров’я.

За дебетом цих субрахунків обліку витрат показують суми визнаних витрат за відповідними операціями, а за кредитом — суми коштів, які надійшли на відновлення витрат, і списання їх у порядку закриття на фінансовий результат виконання кошторису.

Це основні субрахунки, які згідно з Типовою кореспонденцією використовуються при списанні запасів з балансу.

Для оцінки запасів при їх вибутті бюджетні установи можуть використовувати три методи:

• метод ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

• метод середньозваженої собівартості;

• метод собівартості перших за часом надходження запасів (так званий метод ФІФО).

Метод ідентифікованої собівартості передбачає ведення обліку за кожною окремою одиницею запасів. Тобто кожну одиницю запасів при вибутті оцінюють за тією ж вартістю, за якою вона була оприбуткована при надходженні. Цей метод доцільно застосовувати, якщо обсяги вибуття запасів незначні і можна з легкістю відслідкувати, за якою вартістю вони були зараховані на баланс. При цьому в установі має бути добре налагоджений індивідуальний облік кожного виду запасів. Зокрема, доречно використовувати спеціальне маркування на однотипних запасах, призначених для виконання різних замовлень, проєктів тощо.

Другий метод — метод середньозваженої собівартості. Її визначають діленням сумарної вартості залишку запасів на початок місяця і вартості одержаних протягом місяця на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця та одержаних у звітному місяці запасів. Причому цей метод передбачає оцінку вибуття запасів двома способами: щомісячно (один раз наприкінці звітного місяця) або періодично на дату кожної операції з вибуття запасів.

Цей метод найпопулярніший. Своє визнання він здобув завдяки простоті і зручності у застосуванні особливо при оцінці великої кількості запасів різної номенклатури (наприклад, медикаменти, продукти харчування тощо). Окрім того, цей метод дає об’єктивну картину руху запасів в установі.

Метод собівартості перших за часом надходження запасів часто називають ФІФО від англійського «first in — first out» — «першим надійшов — першим вибув». Оцінка за цим методом ґрунтується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, у якій вони надходили до установи. Тобто запаси, які першими відпускаються для використання, оцінюють за собівартістю перших за часом надходження запасів.

Але майте на увазі: такий принцип використовує виключно бухгалтер при обліку запасів. І це зовсім не означає, що комірник або інша матеріально відповідальна особа, дійсно, буде відпускати саме ті матеріальні цінності, які надійшли до установи першими. Адже визначити черговість надходження запасів, які вже знаходяться на місцях зберігання, не завжди можливо.

Отже, для невеликих установ з незначними обсягами руху запасів і різноманітністю їх видів найкраще підійде метод ФІФО. Якщо ж у вашій установі велика кількість запасів різної номенклатури та ще й висока інтенсивність руху таких матеріальних цінностей, тоді для їх оцінки доцільно обрати метод середньозваженої собівартості. А от виконання замовлень, наукових проєктів для сторонніх осіб, а також наявність в установі запасів, які не замінюють один одного, вимагає застосування методу ідентифікованої собівартості.

Увага! Для всіх одиниць обліку запасів однакового призначення та з аналогічними умови використання слід застосовувати один метод оцінки вибуття.

Разом з цим чинним законодавством не заборонено одночасно застосувати в одній і тій же установі декілька методів для оцінки вибуття різних за призначенням запасів. Звісно, щоб використовувати в установі більше ніж один метод, самого бажання бухгалтера замало. Для цього потрібні серйозні підстави (наприклад, велика різноманітність номенклатури запасів та значна кількість запасів принципово різного призначення). У такому разі застосування кількох методів в одній установі є допустимим. Цей факт обов’язково слід зафіксовати і належним чином обґрунтувати у наказі про облікову політику установи.

Метод оцінки вибуття запасів є одним із елементів облікової політики установи і не може змінюватися без вагомих на те причин.

10.1. Використання в процесі основної діяльності

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція субрахунків		Сума, грн	№ м/о
		дебет	кредит
1	Списано запчастини, використані для ремонту службового авто	8013	1515	5000,00	13
2	Списано антисептик	8013	1512	250,00	13

10.2. Використання запасів для надання платних послуг

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція субрахунків		Сума, грн	№ м/о
		дебет	кредит
1	Списано продукти харчування для приготування страв	8113	1511	10500,00	12

10.3. Списання запасів, отриманих як благодійна (гуманітарна) допомога

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція субрахунків		Сума, грн	№ м/о
		дебет	кредит
1	Списано будівельні матеріали для ремонту	8013	1513	800,00	13

10.4. Вибуття за операціями з внутрівідомчої передачі

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція субрахунків		Сума, грн	№ м/о
		дебет	кредит
1	Списано спортивний інвентар, отриманий за операцією з внутрівідомчої передачі (відображає установа, яка отримала)	6611	1812	6000,00	10
2	Списано спортивний інвентар на підставі акта списання (відображає установа, яка передала)	8013	2711	6000,00	17

10.5. Продаж запасів

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція субрахунків		Сума, грн	№ м/о
		дебет	кредит
1	Списано собівартість реалізованого брухту чорних металів	8211	1518	3200,00	13
2	Нараховано дохід від реалізації металобрухту	2111	7211*	3300,00	4, 14
3	Надійшли кошти за металобрухт на спеціальний реєстраційний рахунок установи	2313	2111	3300,00	3, 4
* Необхідно внести зміни до кошторису установи у частині спеціального фонду за кодом доходів 25010400 «Надходження бюджетних установ від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна)».

10.6. Запаси безоплатно передано фізособам, юрособам (крім внутрівідомчої передачі)

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція субрахунків		Сума, грн	№ м/о
		дебет	кредит
1	Роздано подарунки (300,00 грн × 10)	8511	1815	3000,00	13
2	Передано дрова	8511	1514	500,00	13

10.7. Нестачі запасів

Механізм визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей установлено Порядком № 116.

Розмір збитків від нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей відповідно до п. 2 цього Порядку визначають шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки. У свою чергу, здійснювати незалежну оцінку має право лише суб’єкт оціночної діяльності. Тож для оцінки збитків від розкрадання, знищення, псування чи нестачі матеріальних цінностей слід звернутися до професійного оцінювача.

Разом з тим у випадку завдання шкоди державі (в особі державних органів) або територіальній громаді (в особі органів місцевого самоврядування) розмір збитків визначається згідно з Методикою № 1891.

При цьому зазначена Методика передбачає можливість стандартизованої оцінки збитків. Безмовною перевагою останньої є можливість її виконання комісією установи. Результати такої оцінки мають знайти своє відображення в Акті оцінки збитків за формою згідно з додатком 12 до вищезгаданої Методики. Проте зазначений акт підлягає затвердженню керівником установи лише за наявності позитивного висновку рецензента. Відповідно це знову повертає нас до необхідності залучення професійного оцінювача.

Загалом же порядок визначення розміру шкоди, завданої установі, у кожному конкретному випадку має визначати її керівник. Адже питання організації бухобліку в установі належать саме до його компетенції. Не менш вагоме значення, ніж порядок визначення збитку, має час проведення оцінки.

Зверніть увагу: розмір збитку обчислюється на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги або на день подання позову до суду про стягнення збитків.

Вартість послуг з незалежної оцінки майна, звісно, якщо така проводилася, слід уключити до суми збитків, що підлягають відшкодуванню винуватцем.

Залишок коштів після здійснення фактичних витрат на відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей необхідно перерахувати до бюджету.

Увага! У разі встановлення нестач або втрат, які виникли внаслідок зловживань, необхідно передати відповідні матеріали правоохоронним органам протягом 5 днів після встановлення таких нестач і втрат. А на суму виявлених нестач слід подати цивільний позов до суду.

Суми нестач матеріальних цінностей, а також суми збитків, віднесені на винних осіб, обліковують за субрахунком 2115 «Розрахунки з відшкодування завданих збитків». Це стосується лише тих випадків, коли винні особи встановлені.

Якщо із певних причин винуватці не відомі, то інформацію про суми невідшкодованих нестач і втрат слід узагальнювати на позабалансовому субрахунку 073 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей розпорядників бюджетних коштів». Зменшення залишку за дебетом цього субрахунку відбувається у разі вирішення питання щодо винних осіб або у випадку закриття кримінального провадження.

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція субрахунків		Сума, грн	№ м/о
		дебет	кредит
1	Віднесено на витрати вартість запасів, виявлених як нестача	8013*	1511	1000,00	12
2	Відображено на позабалансовому рахунку вартість збитків від виявленої нестачі до встановлення винної особи	073	—	1200,00	16
3	Проведено запис на суму вартості відшкодування збитків, яка віднесена на рахунок винної особи (після її виявлення) у частині:
	• витрат на відновлення (придбання)	2115	7111	1100,00	4, 14
	• перевищення, що підлягає перерахуванню до відповідного бюджету (1200,00 грн – 1100,00 грн)	2115	6312	100,00	4
4	Списано з позабалансового рахунку вартість збитків	—	073	1200,00	16
5	Отримано на рахунок установи відшкодування збитків винною особою	2313	2115	1200,00	3, 4
6	Перераховано решту коштів до бюджету	6312	2313	100,00	3
Зверніть увагу: відповідно до п. 3.19 Типової кореспонденції облік псування, нестач залежить від того, в якому періоді придбано запаси. Якщо в поточному, то витрати списують на витрати звітного періоду, якщо в минулому — на субрахунок 5512 «Накопичені фінансові результати виконання кошторису».

Нормативні документи та скорочення

БКУ — Бюджетний кодекс України від 8 липня 2010 року № 2456-VI.

ПКУ — Податковий кодекс України від 1 грудня 2010 року № 2755-VIII.

ГКУ — Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-IV.

План рахунків — План рахунків бухгалтерського обліку у державному секторі, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2013 р. № 1203.

Порядок застосування Плану рахунків — Порядок застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затверджений наказом Мінфіну від 29.12.2015 р. № 1219.

Типова кореспонденція — Типова кореспонденція субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами, затверджена наказом Мінфіну від 29.12.2015 р. № 1219.

НП(С)БО 101 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 101 «Подання фінансової звітності», затверджене наказом Мінфіну від 28.12.2009 р. № 1541.

НП(С)БО 121 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 12.10.2010 р. № 1202.

НП(С)БО 123 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 123 «Запаси», затверджене наказом Мінфіну від 12.10.2010 р. № 1202.

НП(С)БО 124 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку у державному секторі 124 «Доходи», затверджене наказом Мінфіну від 24.12.2010 р. № 1629.

НП(С)БО 135 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 135 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну від 18.05.2012 р. № 568.

НП(С)БО 136 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 136 «Біологічні активи», затверджене наказом Мінфіну від 15.11.2017 р. № 943.

Методрекомендації з обліку ОЗ — Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектору, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11.

Методрекомендації з обліку запасів — Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів суб’єктів державного сектору, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11.

Інструкція № 333 — Інструкція щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджена наказом Мінфіну від 12.03.2012 р. № 333.

Порядок № 307 — Порядок заповнення форм фінансової звітності в державному секторі, затверджений наказом Мінфіну від 28.02.2017 р. № 307.

Порядок № 372 — Порядок бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ та внесення змін до деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку бюджетних установ, затверджений наказом Мінфіну від 02.04.2014 р. № 372.

Положення про інвентаризацію — Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджене наказом Мінфіну від 02.09.2014 р. № 879.

Закон № 2658 — Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 р. № 2658-III.

Методика оцінки майна — Методика оцінки майна, затверджена постановою КМУ від 10.12.2003 р. № 1891.

Порядок № 116 — Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений постановою КМУ від 22.01.96 р. № 116.

ОЗ — основні засоби.

ІНМА — інші необоротні матеріальні активи.

МШП — малоцінні швидкозношувані предмети.

КЕКВ — код економічної класифікації видатків.