Законодавство не передбачає спеціальної підстави для звільнення «по інвалідності». Проте працівника можна звільнити за однією з трьох законних підстав, залежно від ситуації: за угодою сторін, за ініціативою працівника чи роботодавця.
Законодавство України допускає звільнення працівника під час його перебування на лікарняному. Зокрема, стаття 38 Кодексу законів про працю України (КЗпП) передбачає, що працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням. Для цього він повинен попередити роботодавця за два тижні. Важливо зазначити, що перебування на лікарняному не обмежує це право, оскільки чинні норми не містять заборони на звільнення під час тимчасової непрацездатності.
Під час воєнного стану законодавство України дозволяє припиняти трудовий договір у випадках, коли працівник відсутній на робочому місці понад чотири місяці поспіль, і роботодавець не має жодної інформації про причини цієї відсутності. Проте, якщо працівник інформує роботодавця про причини своєї відсутності, навіть якщо ці причини є неповажними, таке звільнення може бути визнано незаконним.
Відповідно до частини першої статті 47 Кодексу законів про працю України (КЗпП), роботодавець зобов’язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 КЗпП, а також, на вимогу працівника, внести відповідні записи про звільнення до трудової книжки.
Особи передпенсійного віку включені до категорії працівників, яким надано переважне право залишатися на роботі при скороченні чисельності чи штату.
Якщо працівник повідомив роботодавця про причини своєї відсутності, то звільнення його за пунктом 8-3 статті 36 КЗпП є неправомірним.
Однією з найпоширеніших помилок, яких припускаються кадровики (або особи, на яких покладено їх обов’язки) під час звільнення працівника, є неправильне визначення дати звільнення. Часто це трапляється, коли працівник звільняється за власним бажанням.
Згідно зі статтею 116 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення всі належні працівнику суми повинні бути виплачені в день його звільнення. Якщо в цей день працівник не працює, виплата має відбутися не пізніше наступного дня після пред’явлення ним вимоги про розрахунок.
Якщо роботодавець тисне на працівника, вимагаючи звільнитися, важливо розуміти свої права та знати, як себе захистити.
