Розірвання трудового договору за статтею 38 КЗпП України є формою одностороннього припинення трудових відносин. Для цього не має значення, чи погодився роботодавець на звільнення, чи він схвалює вимогу працівника.
Згідно зі статтею 38 Кодексу законів про працю, працівник має право припинити трудовий договір, укладений на невизначений термін, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.
Законодавство передбачає різноманітні кроки, які може здійснити колишній працівник у разі незаконного звільнення. Основні способи вирішення трудового спору — це досудове та судове врегулювання.
Згідно зі статтею 38 КЗпП, працівник має право розірвати трудовий договір, якщо він укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні.
Заява на звільнення складається на ім’я керівника підприємства чи установи. Якщо на місці роботи діє кадровий відділ або аналогічний орган, можна звернутися до нього для подання заяви.
25 квітня Верховна Рада ухвалила зміни до Кодексу законів про працю, якими встановила додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.
Україна прагне до рівності трудових прав громадян, незалежно від будь-яких обставин, таких як досягнення пенсійного віку чи отримання пенсії. Кодекс законів про працю України не містить особливих вимог щодо звільнення працівників, які досягли пенсійного віку.
На період дії воєнного стану, згідно з останніми змінами в трудовому законодавстві, з’явилися нові підстави для звільнення працівників. Ці нові норми мають свої відмінності та вимоги.