Працівниці надана щорічна відпустка наперед (за невідпрацьований час) перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами. Вона не вийшла на роботу і звільняється за власним бажанням. Чи треба робити відрахування оплаченої відпустки?
Працівник досяг пенсійного віку. Але звільнятись і йти на пенсію не планує. Чи є варіанти звільнення через досягнення пенсійного віку?
Чи можна звільнити працівницю у відпустці для догляду за дитиною до трьох років під час воєнного стану?
Наведемо основні правила звільнення за власним бажанням. А також покажемо, як як правильно оформити заяву та наказ. І у нас є приклади заповнення та документи, які можна завантажити.
Підприємство переїзжає в інший регіон України. Працівник відмовляється переїзжати. Працювати дистанційно не можна. Чи можна його звільнити? Чи повинени повернути відпускні за надану наперед відпустку?
Законодавство не передбачає спеціальної підстави для звільнення «по інвалідності». Проте працівника можна звільнити за однією з трьох законних підстав, залежно від ситуації: за угодою сторін, за ініціативою працівника чи роботодавця.
Законодавство України допускає звільнення працівника під час його перебування на лікарняному. Зокрема, стаття 38 Кодексу законів про працю України (КЗпП) передбачає, що працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням. Для цього він повинен попередити роботодавця за два тижні. Важливо зазначити, що перебування на лікарняному не обмежує це право, оскільки чинні норми не містять заборони на звільнення під час тимчасової непрацездатності.
Під час воєнного стану законодавство України дозволяє припиняти трудовий договір у випадках, коли працівник відсутній на робочому місці понад чотири місяці поспіль, і роботодавець не має жодної інформації про причини цієї відсутності. Проте, якщо працівник інформує роботодавця про причини своєї відсутності, навіть якщо ці причини є неповажними, таке звільнення може бути визнано незаконним.
Відповідно до частини першої статті 47 Кодексу законів про працю України (КЗпП), роботодавець зобов’язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 КЗпП, а також, на вимогу працівника, внести відповідні записи про звільнення до трудової книжки.
